Рішення

від 06.12.2016 по справі 908/2670/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/91/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016 Справа № 908/2670/16

за позовом: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до Громадської організації В«ЩедрістьВ» (69040, м. Запоріжжя, вул. Степова/Пленарна, буд. 107/24)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міське комунальне підприємство В«ОснованієВ» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А)

про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та виселення

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 48/01/01-10 від 06.09.2016 р.;

від відповідача : не з'явився;

від третьої особи : ОСОБА_2 - довіреність № 440 від 08.11.2016 р.;

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя звернувся в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Громадської організації В«ЩедрістьВ» , м. Запоріжжя заборгованості з орендної плати в сумі 12145,95 грн., про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №181/1 від 27.11.2014 року та про звільнення частини нежитлового приміщення № 144 підвалу та першого поверху (літ.А-13) загальною площею 117,70 кв.м. у складі приміщень №№ 4,13,14,19-22 та ? коридору № 12 в будинку № 24 по бул. Центральному в місті Запоріжжі шляхом виселення Громадської організації В«ЩедрістьВ» .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 629, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 26, 27 Закону України В«Про оренду державного і комунального майнаВ» та умови договору оренди від 27.11.2014 р. № 181/1. При цьому позивач зазначає, що починаючи з листопада 2014 р. відповідач сплачував орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, без урахування індексу інфляції за листопад-грудень 2014р. та за 2015 рік. Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань по сплаті орендної плати, у останнього утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 12145,95 грн. Несвоєчасна сплата протягом тривалого періоду орендної плати у відповідності до п. 11.3 Договору та ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за доводами позивача, є підставою для розірвання договору оренди від 27.11.2014 р. № 181/1 та повернення орендованого приміщення. Просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2016 р. порушено провадження у справі № 908/2670/16, розгляд якої призначено на 01.11.2016 р.

Ухвалою суду від 01.11.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 06.12.2016 р.

Третя особа - у письмових поясненнях на позов вказала, що на теперішній час МКП «Основаніє» передало комунальному підприємству «Наше місто» житловий та нежитловий фонд, в тому числі і будинок за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, 24 та не є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду міста Запоріжжя. Посилаючись на вищевикладене, МКП «Основаніє» пропонує залучити в якості третьої особи КП «Наше місто».

Розглянувши клопотання третьої особи, суд залишає його без задоволення, оскільки МКП «Основаніє», згідно зі ст.ст. 32,33 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі приміщень № 144 підвалу та першого поверху (літ. А-13) та коридору № 12 будинку № 24 по бул. Центральному у м. Запоріжжя на баланс КП «Наше місто». Отже, у зв'язку із відсутністю доказів правонаступництва, клопотання третьої особи про залучення в якості третьої особи КП «Наше місто», задоволенню не підлягає.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 10.10.2016 р. та від 01.11.2016 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав; представника до судового засідання не направив; про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 10.10.2016 р. та від 01.11.2016 р. були своєчасно направлені судом на адресу відповідача: 69040, м. Запоріжжя, вул. Степова/Пленарна, буд. 107/24, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (оригінал Витягу з ЄДР наявний в матеріалах справи).

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 06.12.2016р. представник позивача підтримав заяву (вих. № 377/02-02 від 01.11.2016 р.), в якій, на підставі ст. 22 ГПК України, просить внести зміни до позовних вимог шляхом викладення позовної вимоги п. 3 у наступній редакції: «Усунути перешкоди у користуванні частиною нежитлового приміщення № 144 підвалу та першого поверху (літ.А-13) загальною площею 117,70 кв.м. у складі приміщень №№ 4,13,14,19-22 та ? коридору № 12 в будинку № 24 по бул. Центральному в місті Запоріжжі шляхом виселення Громадської організації В«ЩедрістьВ» на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.». Решту позовних вимог позивач просить залишити без змін.

За змістом п. 3.11 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В даному випадку, заява позивача, за своїм процесуальним характером, є заявою про зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За змістом п. 3.12 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Враховуючи, що розгляд справи по суті було розпочато судом у засіданні 06.12.2016р. (оскільки в попередньому судовому засіданні, яке відбулось 01.11.2016р. розгляд справи було відкладено на 06.12.2016р.), а заява позивача про зміну предмету позову була отримана судом 07.11.2016 р., і також те, що вказана заява відповідає вимогам статей 54 і 57 ГПК України, заява позивача про зміну предмету позову приймається судом до розгляду.

Таким чином, предметом судового розгляду є вимоги Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення з Громадської організації В«ЩедрістьВ» , м. Запоріжжя заборгованості з орендної плати в сумі 12145,95 грн., про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 181/1 від 27.11.2014 року та про усунення перешкоди у користуванні частиною нежитлового приміщення № 144 підвалу та першого поверху (літ.А-13) загальною площею 117,70 кв.м. у складі приміщень №№ 4,13,14,19-22 та ? коридору № 12 в будинку № 24 по бул. Центральному в місті Запоріжжі шляхом виселення Громадської організації В«ЩедрістьВ» на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

В судовому засіданні 06.12.2016 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали свідчать, що 27.11.2014 року між позивачем (Орендодавцем), відповідачем (Орендарем) та третьою особою (Балансоутримувачем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 181/1 (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець, Балансоутримувач передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - частину нежитлового приміщення № 144 підвалу та першого поверху (літ.А-13) загальною площею 111,70 кв.м. у складі приміщень №№ 4, 13, 14, 19-22 та ? коридору № 12 в будинку № 24 по бул. Центральному в місті Запоріжжі для розміщення громадської організації.

Згідно до п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування комунальним майном з моменту підписання сторонами Договору та акту приймання-передачі майна.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що власником орендованого майна залишається територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради і Орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що у разі закінчення строку дії Договору або його дострокового розірвання Орендар передає комунальне майно Орендодавцю, Балансоутримувачу одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами з цього питання.

Обов'язок по складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за Договором.

Пунктом 3.1 Договору сторони обумовили, що орендна плата визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 р. № 47, постанови КМУ від 04.10.1995 р. № 786 і складає 14054,60 грн. на рік.

Відповідно до п. 3.2 Договору за базовий місяць (жовтень 2014 р.) оренди майна орендна плата складає 1248,96 грн. (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції).

Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Згідно із п. 3.4 Договору орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок місцевого бюджету щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.5 Договору).

У відповідності до п. 5.2 Договору Орендар (відповідач у справі) зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

25.03.2016 р. Сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору, в якій, п. 3.3. Договору викладено в наступній редакції: «Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, з урахуванням пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на правові відносини, що виникли до її укладання, а саме з 01.01.2016».

За умовами п. 11.4 Договору Договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін, Договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду (суду) у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Одностороння відмова від цього Договору не допускається.

Не виконання в повному обсязі Орендарем зобов'язань, як переможця конкурсу, перед виконавчим комітетом Запорізької міської ради, є підставою для розірвання цього Договору на вимогу Орендодавця (п. 11.5 договору).

Відповідно до п. 11.10 Договору дія Договору припиняється внаслідок: закінчення терміну, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди Орендарем (за участю Орендаря); відчуження власником об'єкта оренди; загибелі об'єкта оренди; дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; відкриття провадження по справі про банкрутство Орендаря; використання Орендарем об'єкта оренди не за призначенням, у тому числі у випадку

незаконної передачі об'єкта оренди в суборенду; невнесення Орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд; відмови Орендаря від відшкодування витрат балансоутримувача щодо утримання та експлуатації будівлі; появи обставин, що виключають використання об'єкта оренди відповідно до цілей Орендаря; ліквідації юридичної особи, яка була Орендарем або Орендодавцем; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Строк дії договору оренди був передбачений п. 11.1, а саме: з 27.11.2014р. по 27.10.2017р.

На виконання прийнятого зобов'язання, за актом прийому-передачі від 27.11.2014р. Орендодавець (позивач) та МКП «Основаніє» передали, а Орендар (відповідач) фактично прийняв у користування частину нежитлового приміщення № 144 підвалу та першого поверху (літ.А-13) загальною площею 111,70 кв.м. у складі приміщень №№ 4, 13, 14, 19-22 та ? коридору № 12 в будинку № 24 по бул. Центральному в місті Запоріжжі.

Проте, з боку відповідача умови Договору, щодо своєчасного та повного здійснення орендних платежів, виконані не були.

За період часу з грудня 2014 р. по серпень 2016 р. відповідачу було нараховано суму 37404,48 грн. орендної плати, яку відповідачем було сплачено частково в сумі 25258,53 грн. Решта боргу, в сумі 12145,95 грн., відповідачем сплачена не була.

За твердженням позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення орендних платежів, у останнього утворилась заборгованість за Договором, яка підлягає стягненню, і зазначене є достатньою підставою для розірвання договору та повернення майна.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом оренди за договором від 27.11.2014 р. є комунальне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» .

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» ).

З приписів п. 5.2 Договору вбачається, Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки за період з грудня 2014 р. по серпень 2016 р. відповідач не сплатив своєчасно та у повному обсязі орендні платежі, тому основний борг відповідача за Договором з орендної плати складає 12145,95грн.

Доказів погашення основного боргу відповідачем до суду надано не було.

Таким чином суд вважає вимогу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (позивача, Орендодавця) про стягнення основного боргу в сумі 12145,95 грн. з орендної плати законною і обґрунтованою, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Суд зазначає, що згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 26 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» передбачено, що договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами договірних зобов'язань.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із змісту цієї норми слідує, що визначення істотності порушення є оціночним поняттям, яке повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Згідно ст. 10 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , орендна плата, з урахуванням її індексації та своєчасність її внесення, віднесені до істотних умов договору оренди.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 18 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Пунктами 11.4 та 11.5 Договору передбачено, що Договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін, Договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду (суду) у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Одностороння відмова від цього Договору не допускається. Не виконання в повному обсязі Орендарем зобов'язань, як переможця конкурсу, перед виконавчим комітетом Запорізької міської ради, є підставою для розірвання цього Договору на вимогу Орендодавця.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за Договором стосовно здійснення повної та своєчасної оплати за майно, що орендується, позовна вимога позивача (Орендодавця) про розірвання договору оренди від 27.11.2014 р., підлягає задоволенню.

В свою чергу, ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Виходячи з ч. 1 ст. 27 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених в договорі, є правовим наслідком розірвання договору оренди.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що у разі закінчення строку дії Договору або його дострокового розірвання Орендар передає комунальне майно Орендодавцю, Балансоутримувачу одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами з цього питання.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач в період: грудень 2014 р. - серпень 2016 р., своєчасно та у повному обсязі не вносив орендну плату, а договір оренди від 27.11.2014р. підлягає розірванню, тому у відповідача відсутні правові підстави для подальшого користування комунальним майном, внаслідок чого позовна вимога позивача (Орендодавця) про усунення перешкоди у користуванні частиною нежитлового приміщення № 144 підвалу та першого поверху (літ.А-13) загальною площею 111,70 кв.м. у складі приміщень №№ 4,13,14,19-22 та ? коридору № 12 в будинку № 24 по бул. Центральному в місті Запоріжжі шляхом виселення Громадської організації В«ЩедрістьВ» на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, підлягає задоволенню.

При цьому суд зауважує, що позивачем при поданні позовної заяви та заяви про зміну позовних вимог (від 01.11.2016р.) допущена описка щодо визначення площі приміщення, з якого позивач просить виселити відповідача, а саме - замість площі 111,70 кв.м., позивачем помилково вказано 117,70кв.м. При цьому суд виходить із доказів, що підтверджують розмір площа, до яких відносяться: договір оренди № 181/1 від 27.11.2014р. (п.1.1), акт прийому-передачі приміщення в оренду від 27.11.2014р.). Однак, вказана описка не впливає на результати вирішення спору, оскільки фактично судом за цією позовною вимогою позов про виселення відповідача з приміщення задовольняється у повному обсязі - щодо усієї площі приміщення, отриманого відповідачем в оренду за договором.

Отже, позов задовольняється у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати (судовий збір в сумі 4134,00грн.) покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Громадської організації «Щедрість» (69040, м. Запоріжжя, вул. Степова/Пленарна, буд. 107/24, код ЄДРПОУ 39010388) на користь місцевого бюджету Вознесенівського району на розрахунковий рахунок № 33212871700007 в ГУДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 38025409, МФО 813015, код платежу 22080401; Стягувач за наказом - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 37573068) суму 12145 (дванадцять тисяч сто сорок п'ять) грн. 95 коп. заборгованості з орендної плати.

Видати наказ.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 181/1 від 27.11.2014 р., укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 37573068) та Громадською організацією «Щедрість» (69040, м. Запоріжжя, вул. Степова/Пленарна, буд. 107/24, код ЄДРПОУ 39010388).

Усунути перешкоди у користуванні частиною нежитлового приміщення № 144 підвалу та першого поверху (літ.А-13) загальною площею 111,70 кв.м. у складі приміщень №№ 4,13,14,19-22 та ? коридору № 12 в будинку № 24 по бул. Центральному в місті Запоріжжі шляхом виселення Громадської організації В«ЩедрістьВ» (69040, м. Запоріжжя, вул. Степова/Пленарна, буд. 107/24, код ЄДРПОУ 39010388) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 37573068).

Видати наказ.

Стягнути з Громадської організації «Щедрість» (69040, м. Запоріжжя, вул. Степова/Пленарна, буд. 107/24, код ЄДРПОУ 39010388) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 37573068) суму 4134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.12.2016р.

Суддя М.В. Мірошниченко