Рішення

від 07.12.2016 по справі 905/2844/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.2016 Справа № 905/2844/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Дон», м. Полтава

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромережбуд», Донецька область, м. Бахмут

про: стягнення заборгованості у розмірі 331750,06 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю №11/873 від 01.12.2016р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наукова виробнича фірма «Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Дон», м. Полтава, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромережбуд», Донецька область, м. Бахмут про стягнення заборгованості у розмірі 331750,06 грн. основного боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №15/06 від 15.06.2011р., додаткова угода від 26.09.2011р., акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2015р., претензія від 24.03.2016р., лист-відповідь №48/16 від 07.07.2016р., платіжні доручення, податкові декларації.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву від 29.11.2016р., в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки сума основного боргу є меншою, за рахунок того, що ТОВ «Енерго-Дон» не врахувало частину здійснених відповідачем оплат та сума основного боргу складає 217143,78 грн. та просить суд застосовувати строк позовної давності 3 роки, відповідно до ст. 257 ЦК України.

Через канцелярію суду 07.12.2016р. представник позивача надав пояснення на відзив на позовну заяву від 07.12.2016р., в яких зазначає, що вказані платежі не враховані позивачем саме за даною справою, а відповідач такими діями нібито навмисто бажає врахувати вказані платежі одночасно за двома вказаними договорами, що є незаконним.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши заперечення представника відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

15.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелектромережбуд» (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Дон» (надалі - Постачальник) був укладений договір поставки №15/06, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити у власність, а Покупець - прийняти і оплатити продукцію в асортименті, відповідно до умов Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно п.7.1. Договору, він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань.

Умовами п.1.2. Договору, номенклатура, кількість і вартість продукції, що поставляється Продукції зазначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

За умов п.1.3. визначено, що покупець зобов'язується прийняти від Постачальника виготовлену Продукцію і зробити її оплату відповідно до розділу 2 Договору.

Згідно п.2.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 26.09.2011р.), загальна вартість договору визначається виходячи із суми всіх Специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору.

Умовами п.2.2. Договору, покупець проводить оплату Постачальнику за поставлену Продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Згідно п.2.3. Договору, датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Банківські витрати несе Покупець.

Поставка Продукції здійснюється Продавцем відповідно до правил Інкотермс-2000 на умовах EXW склад Продавця г. Донецк, ул. Прокоф'єва, буд.9 (п.3.1. Договору).

За умов п.3.2. Договору, сторони можуть передбачити інші умови поставки відповідно до Специфікаціями до Договору.

Згідно п.3.3. Договору, Постачальник зобов'язаний предоствіть Покупцеві наступні документи на Продукцію: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну, сертифікат якості, відповідності або технічний паспорт. Датою відвантаження вважається дата виписки видаткової накладної. Зобов'язання Продавця вважаються виконаними з моменту передачі Покупцю Продукції.

Відповідно п.4.1. Договору, приймання Продукції за якістю та кількістю здійснюється Покупцем або Одержувачем Продукції, на підставі товаросупровідних документів, виданих Постачальником або виробником Продукції. Інструкції П-6 і П-7, затвердженої Госарбитражем СРСР, застосовуються при прийманні Продукції за кількістю і якістю в частині, що не суперечить умовам Договору.

Умовами п.4.2. Договору, приймання продукції за кількістю здійснюється на складі в присутності уповноважених представників Постачальника і Покупця або Одержувача. Приймання Продукції підтверджується відповідною товарною накладною.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними на суму 4780931,95 грн.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ТОВ «Укрелектромережбуд», підтверджується податковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставку товару у розмірі 4449181,89 грн., відповідно до платіжних доручень: №99 від 17.01.2012р., №366 від 21.02.2012р., №552 від 19.03.2012р., №1034 від 28.05.2012р., №1106 від 07.06.2012р., №1194 від 18.06.2012р., №1239 від 25.06.2012р., №1435 від 23.07.2012р., №1475 від 27.07.2012р., №1659 від 17.08.2012р., №1749 від 29.09.2012р., №1878 від 11.09.2012р., №1982 від 28.09.2012р., №2117 від 17.10.2012р., №2125 від 17.10.2012р., №2180 від 30.10.2012р., №2325 від 15.11.2012р., №2456 від 04.12.2012р., №2643 від 27.12.2012р., №2642 від 27.12.2012р., №840 від 30.05.2013р., №878 від 05.06.2013р., №1114 від 03.07.2013р., №1215 від 11.07.2013р., №1267 від 19.07.2013р., №1272 від 19.07.2013р., №1696 від 23.09.2013р., №1730 від 27.09.2013р., №1847 від 22.10.2013р., №2137 від 12.12.2013р., №168 від 31.01.2014р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Станом на січень 2011р. - грудень 2015р., відповідачем підтверджено наявність заборгованості у розмірі 331750,06 грн. відповідно до підписаного сторонами та засвідченого печатками підприємств акту звірки взаєморозрахунків.

Тобто, загальна сума заборгованості становить 331750,06 грн., але позивачем не враховано два взаємозаліки однорідних грошових вимог від 30.05.2014р. на суму 12741,25 грн. та від 30.04.2015р. на суму 14151,36 грн.(належним чином засвідчені акти наявні у матеріалах справи), а також дві оплати: від 29.10.2015р. на суму 17713,67 грн. та від 30.09.2014р. на суму 70000,00 грн. (належним чином засвідчені банківські виписки наявні у матеріалах справи), що разом становить 114606,28 грн.

Тому, загальна сума заборгованості становить 217143,78 грн.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.

Відповідач існуючий борг в сумі 217143,78 грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В іншій частині вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 114606,28 грн. задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 3256,96 грн.

Також, за приписами ст. 49, 84 ГПК України при винесенні рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами та про повернення судового збору з бюджету у разі необхідності.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2. ст. 44 ГПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1. ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.1. ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016р. становить 1378,00 гривень.

Позивачем у позовній заяві від 12.09.2016р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 331750,06 грн., тобто майнові вимоги у розумінні ч.2. ст. 16 ЦК України, ч.2. ст. 20 ГК України.

Розміри ставок судового збору встановлені у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відтак, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 4976,25 гривень.

Разом з цим, позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення №225 від 22.08.2016р. про сплату судового збору у розмірі 23472,25 грн., тобто судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 4357,02 грн.

Враховуючи те, що за приписами п.1. ч.1. ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та із урахуваннях заяви про зменшення розміру позовних вимог, то сума судового збору у розмірі 4357,02 гривень, яка сплачена на підставі платіжного доручення №225 від 22.08.2016р. на суму 23472,25 гривень, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України як надмірно сплачена.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 625, 655, 692 , п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Дон», м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромережбуд», Донецька область, м. Бахмут про стягнення заборгованості у розмірі 331750,06 грн. основного боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромережбуд» (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Широка, 6; код ЄДРПОУ 31534814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Дон» (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, буд. 54, кімната 514; код ЄДРПОУ 33018842) заборгованість у розмірі 217143,78 грн. основного боргу, судовий збір у розмірі 3256,96 грн.

В вимогах в частині стягнення основного боргу у розмірі 114606,28 грн. відмовити.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Дон» (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, буд. 54, кімната 514; код ЄДРПОУ 33018842) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 4357,02 гривень, сплаченого відповідно до платіжного доручення №225 від 22.08.2016р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99