Рішення

від 29.11.2016 по справі 910/17915/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2016Справа №910/17915/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «У світі скла»

до 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

2) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

про визнання протиправними дії

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Расторгуєв О.В. (дов. від 26.09.16);

від відповідача-1 - Музичук Л.В. (дов. №27-27953/16 від 22.06.16);

від відповідача-2 - Поклад А.О. (дов. №9 від 14.09.16);

ВСТАНОВИВ:

29.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «У світі скла» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» щодо не включення позивача до реєстру кредиторів; зобов'язати відповідачів включити до реєстру кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» позивача із наступними грошовими вимогами у розмірі 81 862,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач заявляв свої вимоги до відповідача у форматі листів-звернень щодо зобов'язання вчинити певні дії, проте відповідачем безпідставно відмовлено у включенні його до реєстру кредиторів без обґрунтування та згадування на попередню переписку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2016 порушено провадження у справі №910/17915/16, розгляд справи призначено на 20.10.2016.

18.10.2016 відповідач-2 через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив проти задоволення позову, посилаючись на пропуск позивачем 30-денного строку для подачі кредиторами вимог до банку відповідно до вимог ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

20.10.2016 відповідач-1 через загальний відділ діловодства суду подав письмові пояснення по справі, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позову.

20.10.2016 відповідач-2 через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у зв'язку із неявкою представника відповідача-1 та позивача, невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 03.10.2016, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 22.11.2016.

22.11.2016 відповідач-2 та позивач через загальний відділ діловодства суду подали додаткові докази для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.11.2016 на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.11.2016.

29.11.2016 відповідач-2 через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

29.11.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по суті заявлених позовних вимог.

У судове засідання 29.11.2016 з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті справи.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини .

19.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «У світі скла» (позичальник) та ПАТ «Банк «Київська Русь» (банк) було укладено кредитний договір №16202-20/12-1, відповідно до якого банк відкриває позивачу позичковий рахунок для обліку строкової заборгованості за кредитом.

В подальшому між вказаними сторонами кредитного договору 30.04.2013 було укладено договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 16202-20/12-1 від 19.03.2012 року, яким внесено зміни (з кредиту па відновлювальну кредитну лінію) та викладено в новій редакції кредитний договір.

14.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «У світі скла» та ПАТ «Банк «Київська Русь» було укладено договір банківського рахунку №16606-18-13350, відповідно до умов якого банк відкриває позивачу рахунок у національній та іноземних валютах та здійснює розрахуково-касове обслуговування

10.06.2015 позивачем на підставі платіжного доручення №880 було доручено банку здійснити перерахування грошових коштів в сумі 81 860,94 грн. із поточного рахунку на позичковий рахунок. В графі «призначення платежу» було вказано: погашення заборгованості по кредиту згідно з кредитним договором №16202-20/12-1 від 19.03.2012.

Однак банком було надано відповідь про неможливість проведення розрахунків та списання грошових коштів у зв'язку із введенням тимчасової адміністрації до банку.

03.04.2015, 12.05.2015, 22.06.2015 та 15.10.2015 позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» з вимогами про зарахування на користь банку грошових коштів, що обліковуються на банківському рахунку ТОВ «У світі скла» в якості погашення зобов'язання за кредитним договором, у відповідь на які отримував відмову у зв'язку із запровадженням у банку тимчасової адміністрації.

11.11.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» з кредиторською вимогою про включення до реєстру кредиторів для отримання 81 862,94 грн.

19.11.2015 листом №10586/14 відповідач-2 повідомив позивача про відсутність законних підстав для включення його вимог до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» через недотримання строків подання вимог та повідомив, що відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню виключно в судовому порядку.

З огляду на зазначене, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» щодо не включення позивача до реєстру кредиторів та зобов'язання відповідачів включити до реєстру кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» позивача із грошовими вимогами у розмірі 81 862,94 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав .

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 за №190, Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» віднесено до категорії неплатоспроможних, а згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.03.2015 за № 61, в ньому запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 16 липня 2015 № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 липня 2015 № 138, «Про початок процедури ліквідації «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації «Банк «Київська Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку і ліквідація банку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносин.

Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються, що не суперечить цьому Закону.

У спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальний, а даний Закон є пріоритетний відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування тимчасову адміністрацію та ліквідацію банків здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Відповідно ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно приписів статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів спостережної ради і правління) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту)

Уповноважена особа є самостійним суб'єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі чинного законодавства (ст.ст. 27, 37, 38, 48, 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Отже, внесення змін до реєстру кредитора відноситься безпосередньо до повноважень Уповноваженої особи.

Таким чином, в Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» чітко визначено повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію, відповідно до якої ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мали право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, на виконання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.07.2015 у газеті Голос України № 131 (6135) було надруковано оголошення про початок приймання вимог кредиторів протягом 30 днів з дня опублікування оголошення, тобто в період з 23.07.2015 року по 21.08.2015 року включно .

Разом з тим, позивач 03.04.2015, 12.05.2015, 22.06.2015 та 15.10.2015 звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» з вимогами про зарахування на користь банку грошових коштів, що обліковуються на банківському рахунку ТОВ «У світі скла» в якості погашення зобов'язання саме за кредитним договором та до опублікування оголошення про початок приймання вимог кредиторів.

Окрім того, 11.11.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» з кредиторською вимогою про включення до реєстру кредиторів для отримання 81 862,94 грн., тобто після 30 днів з дня опублікування оголошення.

Частиною 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Отже, вимоги ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є імперативними, тому після 21.08.2015 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» на законних підставах не прийняла кредиторські вимоги позивача, та як наслідок, не розглядала питання їх включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь»

Позивач пропустив законодавчо визначений строк для подання відповідної заяви. Оскільки будь-які вимоги, що надійшли після закінчення встановленого Законом строку вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої суми відшкодування вкладів, та враховуючи те, що законодавством не передбачено можливості поновлення такого строку, підстави для включення позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів відсутні.

Жодною нормою Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено виключень із загального правила щодо строку подання кредиторських вимог до Уповноваженої особи Фонду.

Отже, правові підстави щодо включення майнових вимог позивача до реєстру кредиторських вимог відсутні, оскільки позивачем подано заяву про майнові вимоги після закінчення строку прийняття вимог від кредиторів банку, адже норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» чітко встановлюють наслідки пропуску строку, зокрема ч.1 ст.49, при цьому вказаний закон не передбачає продовження або поновлення строку приймання вимог кредиторів.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з покладенням судових витрат в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене та підписане - 12.12.2016.

Суддя В.О. Демидов