Рішення

від 07.12.2016 по справі 913/1136/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

07 грудня 2016 року Справа № 913/1136/16

Провадження №18/913/1136/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міал» , м. Одеса

до відповідача - приватного підприємства автотранспортної компанії «Регіон» , смт. Новопсков Луганської області

про стягнення 72848,13 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 64142,40 грн., по оплаті вартості послуг перевезення, виконаних на замовлення відповідача, за договором від 01.04.2016 № 14 та пені в сумі 8705,73 грн. за прострочення платежів.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 17.11.2016 № 18 проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач у супереч умовам договору не надіслав йому усі необхідні документи, які є підставою для оплати наданих послуг перевезення, зокрема, не надіслав рахунку, акту виконаних робіт та довідки про транспортні витрати.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 01.04.2016 № 14 та двох заявок до нього від 01.04.2016 № 15 і від 15.04.2016 № 22, які укладені між сторонами за позовом, позивач в період з 05.04.2016 по 23.04.2016 надав відповідачу послуги з перевезення вантажу (сільгосптехніки):

- за заявкою від 01.04.2016 № 15 з міста Стара Загора (Болгарія) до села Коржи Київської області (Україна), вартість перевезення 900 Євро за курсом НБУ на день завантаження, що складає 26623,70 грн.;

- за заявкою від 15.04.2016 № 22 з міста Бердянськ Запорізької області (Україна) до міста Стара Загора (Болгарія), вартість перевезення 1300 Євро за курсом НБУ на день завантаження, що складає 37518,70 грн.

Надання вказаних послуг позивачем підтверджується двома належним чином оформленими міжнародними товарно-транспортними накладними CMR, оригінали та завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 5.4. договору та положень, вказаних у вищезазначених заявках, оплата проводиться відповідачем на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 банківських днів з моменту одержання оригіналів документів, а саме: договору, заявки, рахунку на оплату, акту виконаних робіт, довідки про транспортні витрати та CMR.

25.04.2016 позивач надіслав відповідачу поштовим перевізником «Нова пошта» усі документи, необхідні для оплати наданих послуг (договір, заявки, рахунки на оплату, акти виконаних робіт, довідки про транспортні витрати та CMR), що підтверджується експрес-накладною Нової пошти від 25.04.2016 № 59000178069709 та витягом з журналу вихідної кореспонденції позивача (їх завірені копії залучено до матеріалів справи ).

29.04.2016 відповідач отримав вказані документи, що підтверджується даними сервісу відстеження, що знаходиться на веб-сторінці ТОВ «Нова пошта» (роздруківка вказаної веб-сторінці залучена до матеріалів справи ).

Відповідач повернув позивачу підписаний та скріплений своєю печаткою акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 00000327 про перевезення вантажу за заявкою від 15.04.2016 № 22, вартість перевезення за актом склала 37518,70 грн.

Акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 00000273 про перевезення вантажу за заявкою від 01.04.2016 № 15, відповідач позивачу не повернув, причин неповернення не пояснив.

У порушення умов договору відповідач у встановлений договором строк вартість послуг перевезення позивачу не сплатив. Борг відповідача по оплаті наданих позивачем послуг за обома заявками складає 64142,40 грн. (26623,70 + 37518,70), що підтверджується вищевказаними матеріалами справи.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову, про те, що позивач у супереч умовам договору не надіслав йому усі необхідні документи, які є підставою для оплати наданих послуг перевезення, зокрема: рахунки, акти виконаних робіт та довідки про транспортні витрати, не приймаються судом до уваги, так як ці доводи спростовуються вищевказаними матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 64142,40 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимогу позивача на підставі п. 6.8. договору несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Дані, зазначені позивачем у розрахунку (який наведено у позовній заяві) є вірними, однак, при виконанні арифметичних дій позивач припустився помилки, не взявши до уваги, що 2016 рік є високосним і складається з 366 днів.

Розрахунок пені наведений позивачем у позовній заяві, з доповненням розміру пені розрахованому судом (остання колонка):

Дата ПочаткуДата закінченняКількість днівСума боргу, грн.Облікова ставка НБУПодвійна ставкаПеня за розрахунком позивачаПеня за розрахунком суду 18.05.2016 26.05.2016 9 64142,40 19,00 % 38 % 601,00 599,36 27.05.2016 23.06.2016 28 64142,40 18,00 % 36 % 1771,37 1766,55 24.06.2016 28.07.2016 35 64142,40 16,50 % 33 % 2029,70 2024,17 29.07.2016 15.09.2016 49 64142,40 15,50 % 31 % 2669,36 2662,09 16.09.2006 17.10.2016 31 64142,40 15,00 % 30 % 1634,30 1629,85 Разом 8705,73 8682,02

Позивач розраховував пеню наступним чином (за перший період):

38/ 365 х 64142,40 : 100 х 9 = 601,005501369863.

Тоді як слід було розраховувати: 38/ 366 х 64142,40 : 100 х 9 = 599,3634098360656.

В решті періодів також слід було застосовувати 366 днів.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 8682,02 грн.

В решті вимог про стягнення з відповідача пені (до стягнення була заявлена пеня в сумі 8705,73 грн.) слід відмовити за необґрунтованістю їх розрахунку.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 1377,59 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 99,97% ) підлягають відшкодуванню з відповідача.

Позивач також заявив до відшкодування з відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 7284 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 17.11.2016 № 18 проти відшкодування цих вимог заперечує посилаючись на завищення витрат на оплату послуг адвоката.

Щодо вказаної вимоги суд встановив наступне.

Згідно п. 1.1. договору доручення від 26.09.2016, укладеному між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, адвокат зобов'язався надати позивачу правову допомогу у спорі, що виник з відповідачем. З цією метою, здійснити:

- вивчення та огляд доказів за місцем їх місцезнаходженням ( 6 годин);

- провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (2 години);

- підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, позовну заяву, здійснити арифметичні розрахунки пені (8 годин);

- вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді, в т. ч. готувати процесуальні документи на виконання ухвал суду, надавати письмові пояснення, тощо (16 годин).

Відповідно до п. 2.2. договору, за здійснення дій, що визначені у п. 1.1. договору, позивач сплачує адвокату винагороду в сумі 7284 грн.

Актом приймання-передачі наданих послуг від 04.10.2016 до договору доручення від 26.09.2016, сторони підтвердили виконання сторонами зобов'язань за означеним договором доручення.

Квитанцією до прибуткового касового ордера від 04.10.2016 № 02-10 позивачем сплачено адвокату ОСОБА_1 7284 грн. за договором доручення від 26.09.2016.

Крім того, матеріали справи містять довіреність позивача від 03.10.2016, якою останній уповноважив адвоката ОСОБА_1 представляти інтереси ТОВ «Міал» в судах, у спорах, що виникли з відповідачем, з усіма правами, наданим законом позивачу, відповідачу та іншим учасникам судового процесу.

До матеріалів справи подано свідоцтво № 507 від 16.05.2008 про право заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Частиною 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару (винагороди адвоката) враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 6.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено:

« 6.5. Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець ; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо . Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.».

Згідно з п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.2006 р. у справі за позовом «Двойних проти України» заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру .

Застосування при розгляді справи вищевказаного рішення Європейського суду є обов'язковим з огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Із перелічених у договорі доручення від 26.09.2016 послуг, адвокатом фактично: підготовлена претензія від 12.08.2016 про стягнення заборгованості з відповідача; підготовлено позовні матеріали до суду, і документи на виконання ухвал суду (заява та пояснення від 26.10.2016 з наданням оригіналів документів, доданих до позовної заяви у копіях; заява від 14.11.2016 про надання копії статуту позивача та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача; заперечення на відзив відповідача від 02.12.2016 ).

Суд вважає, що розмір оплати за 8 годин підготовки позовної заяви, 16 годин підготовки документів на виконання ухвал суду та вчинення інших дій, за 2 години на досудове врегулювання спору, є необґрунтованим.

Суд приймає до уваги, що категорія спору, в якій було застосовано послуги адвоката, не є складною.

Спір у справі виник з договірних відносин, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків з оплати послуг, що у правовому сенсі передбачає встановлення факту надання послуг, визначення їх вартості та дати з якої починається прострочення. Розрахунок пені, заявленої до стягнення, також не є складним, однак, у ньому були допущені помилки, що потягнуло часткове задоволення позову.

У судових засіданнях адвокат, вартість послуг якого заявлено до відшкодування, участі не приймав.

З матеріалів справи вбачається, що винагорода адвокату в сумі 7284 грн. була розрахована просто у розмірі 10 % від заявленої до стягнення суми (ціна позову - 72848,13 грн.).

За таких обставин, враховуючи категорію та складність розглядуваного спору, суд дійшов висновку про невідповідність обсягу наданих послуг розміру заявлених до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката.

Отже, реалізуючи право на обмеження розміру витрат на послуги адвоката з урахуванням їх розумної необхідності у межах даної справи, а також часткового задоволення позову, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування з відповідача витрат на адвокатські послуги підлягають частковому задоволенню на суму 3642 грн. (50 % від заявленої суми).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства автотранспортна компанія «Регіон» , смт. Новопсков Луганської області, вул. Красноармійська, 46, ідентифікаційний код 40232838, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міал» , м. Одеса, провулок 2-й Аеропортівський, 13, ідентифікаційний код 30728096, борг в сумі 64142,40 грн. за послуги перевезення, пеню в сумі 8682,02 грн. , витрати на судовий збір в сумі 1377,59 грн. ; витрати на послуги адвоката в сумі 3642 грн. ; наказ видати .

3. В решті позову відмовити.

07 грудня 2016 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 09 грудня 2016 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко