Рішення

від 07.12.2016 по справі 912/3055/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 рокуСправа № 912/3055/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3055/16

за позовом: Приватного підприємства "Грант-Буд", м. Олександрія, Кіровоградська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Арталекс", м. Кропивницький

про стягнення 229 531,71 грн

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 15 від 01.06.16;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 32515 від 22.11.16.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватним підприємством "Грант-Буд" (далі - ПП "Грант-Буд", позивач) подано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Арталекс" (далі - ТОВ підприємство "Арталекс", відповідач) заборгованості за договором підряду № 9 від 27.10.2015 в загальному розмірі 230 421,76 грн. яка складається з суми основного боргу в розмірі 174 658,40 грн, пені 42 693,21 грн, втрат від інфляції 9 926,30 грн та 3% річних 3 143,85 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач вказав про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 9 від 27.10.2015 щодо оплати вартості виконаних робіт згідно Акту приймання виконаних робіт за листопад 2015 року.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2016 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/ 3055/16.

Заявою від 22.11.2016 позивач внаслідок перерахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 174 658,20 грн суми основного боргу, 27 371,12 грн пені, 17 960,58 грн втрат від інфляції та 8 196,98 грн 3%, а всього 228 187,08 грн (а.с. 106).

Заявою від 05.12.2016 позивач у зв'язку з перерахунком пені, 3% річних та інфляційних втрат просить стягнути з відповідача 174 658,40 грн суми основного боргу, 36 750,04 грн пені, 13 070,14 грн втрат від інфляції та 5 053,13 грн 3%, а всього 229 531,71 грн (а.с. 154).

З урахуванням процесуальних прав позивача, визначених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема наявність права на збільшення, зменшення розміру позовних вимог, враховуючи підтвердження повноважень на вчинення відповідних процесуальних дій особою, якою підписано заяви від 22.11.2016 та від 05.12.2016, господарський суд приймає вказані заяви позивача та здійснює розгляд справи з урахуванням остаточно визначеного розміру позовних вимог згідно заяви від 05.12.2016, який становить 229 531,71 грн, а саме: 174 658,40 грн суми основного боргу, 36 750,04 грн пені, 13 070,14 грн втрат від інфляції та 5 053,13 грн 3%.

Відповідачем згідно наданих до суду письмових пояснень від 10.11.2016 позовні вимоги заперечено з тих підстав, що робота виконана позивачем з недоліками, які були усунуті відповідачем та внаслідок чого пропорційно зменшено ціну роботи. За твердженням відповідача, позивач при розрахунку заборгованості не враховує всі здійснені відповідачем оплати та розраховує пеню поза межами шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та без застосування норм ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України (а.с. 46-56).

В судовому засіданні 06.10.2016 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

Розгляд справи в судових засіданнях відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 06.10.2016, 22.11.2016, 01.12.2016. В судовому засіданні 05.12.2016 оголошувалась перерва до 07.12.2016.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача позовні вимоги з урахуванням заяви від 05.12.2016 про зменшення розміру позовних вимог підтримано повністю. Представниками відповідача в судових засіданнях заперечено у задоволенні позову відповідно до наведених в поясненнях обставин.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2015 між сторонами укладено договір будівельного субпідряду № 9, за умовами якого ПП "Грант-Буд" (Субпідрядник) зобов'язався за завданням ТОВ підприємство "Арталекс" (Генпідрядник) виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву об'єкта: "Побудуємо разом!" "Капітальний ремонт гуртожитку, розташованого за адресою: Кіровоградська область, смт. Новгородка, вул. Кірова, 44 "А" (далі - Договір) (а.с. 17-19).

Додатковою угодою № 1 від 27.10.2015 сторони внесли зміни до Договору в розділ 1 "Предмет договору" та передбачили, що предметом Договору є: влаштування покрівлі, вентиляційних каналів покрівлі, демонтаж вікон, дверей та розчистку поверхні стін та стель 4-5-го поверху по будівництву об'єкта: "Побудуємо разом!" "Капітальний ремонт гуртожитку, розташованого за адресою: Кіровоградська область, смт. Новгородка, вул. Кірова, 44 "А" (а.с. 20).

Як повідомляє позивач, на виконання умов Договору ним в листопаді 2015 року виконано будівельно-монтажні роботи на суму 249 512,00 грн, що підтверджується довідкою КБ-3 про вартість виконаних робіт та витрат за листопад 2015 року, та вказані роботи прийнято Генпідрядником за Актом № 1 приймання виконаних робіт за листопад 2015 року, однак повністю не оплачені. Відсутність оплати стало підставою для звернення до господарського суду з позовом у даній справі.

Натомість відповідач позов заперечив та повідомив про наявність недоліків виконаної роботи і не погодився з розрахунком позивача згідно до наведених в поясненнях обставин.

При вирішення спору господарський суд враховує наступне.

Як передбачено ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 319 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

З матеріалів справи слідує, що згідно з Договором відповідач залучив до виконання робіт ПП "Грант-Буд" як третю особу субпідрядника. Основний договір по виконанню робіт - капітальний ремонт гуртожитку, розташованого за адресою: Кіровоградська область, смт. Новгородка, вул. Кірова, 44 "А", укладений між Кіровоградською обласною радою, як замовником, та ТОВ підприємство "Арталекс", як підрядником, 12.10.2015 (а.с. 208-215).

Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за листопад 2015 року та Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року форми КБ2в ПП "Грант-Буд" виконано, а ТОВ підприємством "Арталекс" прийнято роботи за Договором загальною вартістю 249 512,00 грн (а.с. 22, 23-26).

Згідно з пунктом 4.5. Договору Генпідрядник проводить поетапну оплату субпідряднику за виконані роботи згідно форми КБ-3, але не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після приймання сторонами обсягу виконаних робіт по Акту прийомки-здачі.

Отже, виходячи із наведених вище умов Договору, у ТОВ підприємство "Арталкес" виник обов'язок оплати прийняті роботи в установлений Договором строк.

Між тим, відповідач відповідно до наданих письмових пояснень заперечив наявність підстав для повної оплати вартості робіт згідно зазначених вище Довідки форми КБ-3 та Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року з підстав виявлення недоліків виконаної роботи, які було виправлено відповідачем за власний рахунок.

Як повідомляє відповідач, після прийняття згідно Акта за листопад 2015 року робіт було виявлено недоліки, про що повідомлено Субпідрядника та 18.12.2015 в присутності останнього складено Дефектний акт, від підписання якого Субпідрядник відмовився. ТОВ підприємство "Арталекс" повідомило ПП "Гран-Буд" про необхідність безоплатного усунення недоліків в строк до 21.12.2015 та у зв'язку з тим, що ПП "Гран-Буд" не усунув допущені в роботі недоліки, ТОВ підприємство "Арталекс" за власний рахунок виправив такі недоліки і вирахував вартість робіт на усунення недоліків за рахунок коштів, належних до сплати позивачеві згідно Акта виконаних робіт за листопад.

Господарський суд враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Отже, в силу вказаної норми обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 ст. 320 Господарського кодексу України передбачено, що замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 322 Господарського кодексу України недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.

Приписами ст. 852 Цивільного кодексу України визначено права замовника за договором субпідряду у разі порушення підрядником договору підряду. Так, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Нормами ч. 1 ст. 858 Цивільного кодекс України також передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до укладеного між сторонами Договору, виконання якого є обов'язковим для позивача та відповідача, сторони зокрема погодили наступне.

Передача об'єкта підрядником і прийняття його замовником оформлюється актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами (п. 6.2. Договору).

Генпідрядник має право відмовитися від прийняття робіт (об'єкта) у разі виявлення недоліків, що унеможливлюють використання результатів робіт за призначенням; відмова від прийняття робіт має бути обґрунтованою та оформлюється Генпідрядником шляхом надсилання субпідряднику відповідного листа протягом п'яти днів з моменту отримання повідомлення про готовність робіт до передачі (п. 6.4. Договору).

Субпідрядник зобов'язується забезпечити гарантійні терміни експлуатації об'єкта. Недоліки, виявлені за цей період оформляються дефектним актом, який підписується сторонами. В акті фіксується дата виявлення недоліків і терміни їх усунення. При відмові Субпідрядника брати участь у складання дефектного акту, його може бути складено із залученням спеціалістів. При відмові субпідрядника усунути недоліки, Генпідрядник може усунути недоліки самостійно або притягнути для цієї роботи іншого виконавця з відшкодуванням витрат за рахунок Субпідрядника. Витрати відшкодовуються Субпідрядником згідно виставлених Генпідрядником рахунків на протязі 3-х днів. Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта) Субпідрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, вказані Генпідрядником. (п. 7.1. Договору).

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків, Генпідрядник повинен про них заявити Субпідряднику в 10-денний термін після їх виявлення (п. 7.2. Договору).

З матеріалів справи слідує, що роботи за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року прийнято відповідачем без зауважень. Вказаний акт, копія якого надана позивачем до матеріалів справи (а.с. 23-26), а оригінал оглянуто судом в судовому засіданні 07.12.2016, як і довідка форми КБ-3 (а.с. 22), підписано як зі сторони Генпідрядника, так і зі сторони Субпідрядника, з поставленням дати - 30.11.2015. Натомість, наданий відповідачем ОСОБА_3 № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року (копія - до справи, оригінал - оглянуто в судовому засіданні 07.12.2016), як і Довідка форми КБ-3, містить лише підпис Генпідрядника, тобто відповідача у справі, із зазначенням дати 17.12.2015 (а.с. 78-82).

Таким чином, оскільки передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, господарський суд дійшов висновку про не підтвердження матеріалами справи повідомлених відповідачем обставин про прийняття робіт 17.12.2015. Згідно підписаного обома сторонами Акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року такі роботи передано позивачем та прийнято відповідачем 30.11.2015. Відомості про виявлення відповідачем недоліків саме під час прийняття робіт і підписання Акту 30.111.2015 в матеріалах справи відсутні.

Відповідач в своїх поясненнях від 10.11.2016 повідомляє, що недоліки було виявлено 18.12.2015 після прийняття частини виконаних робіт і такі недоліки не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (приховані недоліки). Виявлені недоліки оформлено складенням Дефектного акту від 18.12.2015.

За змістом наданого до матеріалів справи Дефектного акту його складено комісією у складі: головного інженера ТОВ підприємство "Арталекс" ОСОБА_2, інженера технічного нагляду ОСОБА_4 та інженера технічного нагляду ОСОБА_5 про виявленні недоліки та завищення обсягів робіт, відображений в підписаному акті приймання-передачі КБ2 в та довідки КБ-3 за листопад 2015 по об'єкту будівництва: Капітальний ремонт гуртожитку, розташованого за адресою: Кіровоградська область, смт. Новгородка, вул. Кірова, 44 "А" (а.с. 90-92). Вказаний Дефектний акт мітиться перелік виявлених недоліків та відомості про те, що ТОВ підприємство "Арталекс" негайно повідомило ПП "Грант-Буд" про необхідність усунення недоліків у найкоротший термін, тобто до 21.12.2015, а у разі якщо недоліки усунуті не будуть, то дані недоліки будуть усунуті за допомогою іншого виконавця або власними силами за рахунок субпідрядника. В акті зазначено, що його складено в присутності директора ПП "Грант-Буд" ОСОБА_6, який від підписання акта відмовився.

В свою чергу. позивач в додаткових поясненнях від 01.12.2016 та від 05.12.2016 заперечив свою присутність при складанні Дефектного акта та зазначив, що відповідач не повідомляв позивача про будь-які недоліки в роботі та про необхідність складання дефектного акта, а про претензії відповідача до якості робіт позивач дізнався лише отримавши лист № 23 від 11.04.2016 (а.с.137-139, 158-159).

Оцінивши наведені сторонами доводи та надані докази, господарський суд зазначає про відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження повідомлення ПП "Грант-Буд" в порядку пункту 7.2. Договору про виявлення протягом гарантійного строку недоліків виконаної роботи та про складання дефектного акту. Так, відповідач у своїх поясненнях не повідомляє яким саме чином було повідомлено позивача про відповідні обставини та не надає будь-яких письмових доказів на підтвердження обставин повідомлення. Враховуючи не підтвердження належними доказами повідомлення позивача про недоліки в роботі та про необхідність оформлення дефектного акту, господарський суд вважає, що тим самим не підтверджено прийняття фактичної участі директора ПП "Грант-Буд" у складанні Дефектного акту від 18.12.2015 та, відповідно, не підтверджено виставлення позивачеві вимоги про усунення виявлених недоліків.

Разом з цим, враховуючи, що Дефектний акт складено із залученням спеціалістів - інженерів технічного нагляду, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати (а.с. 102, 103), та можливість залучення яких передбачена Договором, господарський суд вважає, що даний акт згідно умов Договору є належним доказом на підтвердження виявлення недоліків в роботі, що зазначені в даному акті.

Однак, відповідач не доводить того, що виявлені ним недоліки є прихованими, тобто такими, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття роботи.

Як встановлено вище, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року підписано зі сторони ТОВ підприємство "Арталекс" без зауважень з приводу якості виконаних робіт. Разом з цим, ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Окрім того, наявність розбіжностей в датах прийняття виконаних робіт, про що зазначено вище, а саме: відповідач повідомляє, що роботи ним перевірено 17.12.2015, про що підписано акт і довідку, тоді як позивач надає підписані обома сторонами акт і довідку із зазначенням дати 30.11.2015, ставить під сумнів фактичну перевірку відповідачем робіт під час їх прийняття від позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Отже, доведення відповідачем характеру виявлених недоліків - явні чи приховані є обов'язковим, оскільки вказане впливає на можливість реалізації відповідачем прав замовника при порушенні підрядником умов договору підряду.

Проте відповідач жодних доказів на підтвердження повідомлених в поясненні обставин, що виявлені недоліки є прихованими та не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття роботи, не надає та вказане відповідним чином не мотивує. При цьому, серед зазначених в дефектному акті недоліків вказаний такий недолік як часткове невиконання очищення вручну внутрішніх стін 4-го та 5-го поверхів від вапняної фарби, який стосується зовнішньої роботи з розчистки поверхні стін та стель, а отже міг бути виявлений при звичайному огляді відповідних стін.

Відповідач повідомляє, що самостійно усунув виявлені недоліки, на підтвердження чого надає локальний кошторис на будівельні роботи від 23.12.2015 (усунення недоліків (дефектів), виявлених на підставі Акту від 18.12.2015) та Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року до договору підряду № ОР/г-15 від 12.10.2015, укладеним між Кіровоградською обласною радою (замовник) та підрядником - ТОВ підприємство "Арталекс" (а.с. 94-96, 197-200, 208-215). Згідно вказаних документів вартість робіт по усуненню недоліків склала 29 512,00 грн.

Разом з цим, документально підтверджені відомості щодо виставлення відповідачем в порядку пункту 7.1. Договору рахунку для відшкодування ПП "Грант-Буд" витрат, понесених на усунення недоліків, або направлення будь-якої вимоги з приводу відшкодування зазначених витрат, в матеріалах справи відсутні. Відсутні також відомості про направлення позивачеві вимоги відповідача про пропорційне зменшення плати за роботу. Крім того, локальний кошторис від 23.12.2015 складений ТОВ підприємство "Арталекс" одноособово та наведені в ньому розрахунки не підтверджені первісними бухгалтерськими документами; об'єми виконаних робіт по усуненню недоліків, які наведено в локальному кошторисі, а саме: очищення поверхонь стін 100 м.кв, улаштування з листової сталі 100 м.кв, не встановлювались під час складання Дефектного акту від 18.12.2015.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про не підтвердження матеріалами справи наявності у відповідача права на зменшення плати за виконану позивачем роботу згідно Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року в розмірі 29 512,00 грн.

Вказане не позбавляє можливості ТОВ підприємство "Арталекс" звертатись в окремому провадженні за захистом свого права, як замовника за Договором, на якісне виконання підрядних робіт.

В силу положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пункт 4.5. Договору передбачає поетапну оплату робіт згідно форми КБ-3, але не пізніше п'яти робочих днів після приймання сторонами обсягу виконаних робіт по акту прийомки-здачі.

Сторони не заперечують, що за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року виконано лише частину робіт за Договором, а отже строк оплати визначається за пунктом 4.5. Договору.

Виходячи з викладеного та обставин підписання сторонами довідки форми КБ-3 і Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року 30.11.2015, у ТОВ підприємство "Арталекс" виник обов'язок оплати роботи за вказаним актом у строк, встановлений п. 4.5. Договору, а саме не пізніше 07.12.2015 (5 робочих днів після 30.11.2015).

Разом з цим, господарський суд не погоджується з розрахунком позивача щодо визначеної суми заборгованості за вказаним актом та вважає його помилковим на підставі наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору ТОВ підприємство "Арталекс" сплачено на рахунок ПП "Грант-Буд": 26.10.2015 - 150 000,00 грн попередньої оплати (платіжне доручення №165 від 26.10.2015); 18.12.2015 - 20 000,00 грн (платіжне доручення № 165 від 18.12.2015); 29.12.2015 - 50 000,00 грн (платіжне доручення № 189 від 29.12.2015) (а.с. 85, 87, 89). Вказані оплати сторонами не заперечуються.

Виходячи з розрахунку та пояснень позивача від 01.12.2016 (а.с. 137-139), останній зарахував зі сплачених коштів в сумі 150 000,00 грн в рахунок оплати вартості виконаних робіт згідно акта за листопад 30% авансу від вартості вказаних робіт, що склало 74 853,60 грн (249 512 х 30%). Іншу суму зі сплачених 150 000,00 грн позивач відніс як попередню оплату на інші етапи робіт. Сплачені 18 та 29 грудня 2015 грошові кошти в загальному розмірі 70 000,00 грн позивач зарахував в оплату вартості інших робіт за грудень 2015 згідно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 119). Відповідно заборгованість за виконані в листопаді 2015 року роботи за розрахунком позивача склала 174 658,40 грн (249 512,00 грн - 74 853,60 грн).

Згідно з ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати, зокрема, вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт).

Сторони в Договорі передбачили, що вартість будівельно-монтажних робіт становить 500 000,00 грн згідно кошторису, який є невід'ємною частиною Договору (п. 4.1.). Договірна ціна за погодженням сторін може змінюватись шляхом укладення додаткових угод (п. 4.3.). Попередня оплата становить 30% від кошторисної вартості робіт 150 тис. грн і проводиться на початку робіт (п. 4.4.). Генпідрядник проводить поетапну оплату Субпідряднику за виконані роботи (п. 4.5.). Остаточний розрахунок за будівництво об'єкта здійснюється Генпідрядником не пізніше 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після приймання ним виконаних робіт по Договору (п. 4.6.).

Отже, умови Договору передбачають здійснення попередньої оплати та поетапну оплату робіт. При цьому, згідно Договору попередня оплата визначена у відсотку від загальної суми Договору (вартості робіт) та в конкретному розмірі - 150 000,00 грн. Умови Договору не передбачають порядок сплати попередньої оплати по кожному етапу робіт окремо. Отже, наведений розрахунок позивача щодо розподілу попередньої оплати на окремі етапи робіт не відповідає умовам Договору.

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 р. N 205, аванс - це грошові кошти або інші активи, отримані підрядником у рахунок оплати робіт, що виконуватимуться за будівельним контрактом. Тобто, це плата, яка сплачується у рахунок грошового зобов'язання наперед.

Виходячи з викладеного, господарський суд вважає, що сплачена позивачем сума попередньої оплати в розмірі 150 000,00 грн є частиною оплати вартості робіт за Договором та підлягає врахуванню при визначені оплати за роботи, які виконано першочергово.

Як повідомляє позивач в поясненнях від 01.12.2016, ПП "Грант-Буд" крім виконання робіт за листопад 2015 року, також виконано в грудні 2015 року будівельно-монтажні роботи на суму 225 451,00 грн, про що було повідомлено ТОВ підприємство "Арталекс" (а.с. 137-139). Натомість, відповідач в своїх поясненнях від 10.11.2016 повідомляє, що після виконання робіт в листопаді 2015 року ПП "Грант-Буд" залишив об'єкт будівництва та не виконував жодних робіт з подальшого капітального ремонту гуртожитку (а.с. 46-56).

Господарський суд враховує, що відповідно до Договору передача і прийняття об'єкта оформлюється актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами (п. 6.2.). У разі не підписання Генпідрядником актів приймання робіт протягом десяти банківських днів з моменту отримання повідомлення від Субпідрядника про готовність робіт до передачі, за відсутності обґрунтованих зауважень, роботи вважаються прийнятими Генпідрядником і підлягають оплаті відповідно до умов Договору (п. 6.5.).

Як вбачається з матеріалів справи, Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в № 1 і № 2 за грудень підписані лише Субпідрядником із зазначенням дати 15 і 15 грудня 2015, та не підписані Генпідрядником (а.с. 113-118).

Повідомлення про закінчення робіт, які за поясненням позивача направлено шляхом надсилання директору ТОВ підприємство "Арталекс" телефонограм 15.12.2015 і 06.01.2016 не підтверджується вказаним директором в поясненнях від 05.12.2016 (а.с. 201) та не оцінюються господарським судом як підтверджені належними доказами, оскільки надана позивачем ОСОБА_7 вихідної кореспонденції є одностороннім документом. Докази фактичного здійснення телефонних дзвінків (зокрема, роздруківка телефонних розмов та/або інше) в матеріалах справи відсутні.

Протокол № 8 від 15.01.2016 виробничої наради реалізації проекту: "Побудуємо майбутнє разом", по змісту якого фіксується, що на виробничій нараді, де були присутні: Генпідрядник ТОВ підприємство "Арталекс" ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ПП "Гранд-Буд" ОСОБА_6, субпідрядником ПП "Грант-Буд" передані форми КБ-2р, КБ-3 підряднику ТОВ "Арталекс", не містить відомостей за який саме період виконаних робіт передавались зазначені документи (а.с. 189).

Отримання ТОВ підприємство "Арталекс" листів позивача від 06.01.2016 та від 09 і 10 лютого 2016 не підтверджується, тоді як пунктом 6.5. Договору визначено, що саме з моменту отримання повідомлення роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті (а.с. 144, 168-171).

Наданий позивачем ОСОБА_3 від 24.12.2015, який складено за участю представників обох сторін, за своїм змістом стосується приймання виконаних робіт, неврахованих в кошторисі ПП "Грант-Буд" (а.с. 172). В даному акті на зазначається про виконані роботи згідно наданих позивачем актів за грудень 2015 року.

Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження точної дати отримання повідомлень від ПП "Грант-Буд" про готовність робіт до передачі.

Разом з цим, в матеріалах справи наявний лист за підписом директора ТОВ підприємство "Арталекс" від 11.04.2016 № 23, який адресований директору ПП "Грант-Буд" та за змістом якого відповідач повідомляє, що роботи, виконані ПП "Грант-Буд" в грудні 2015 р. на суму 225 451,00 грн будуть прийняті та оплачені в травні 2016 (а.с. 143). Виходячи зі змісту даного листа, який відповідачем не заперечується та жодним чином не пояснюється, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ підприємство "Арталекс" фактично отримало повідомлення ПП "Грант-Буд" про готовність робіт до передачі, виконаних в грудні 2015 року на суму 225 451,00 грн, та не заперечило факт їх виконання. Недоліки роботи, про які зазначається у вказаному листі, за своїм характером не стосуються роботам, про виконання яких вказує позивач в актах за грудень 2015 року.

Разом з цим, правові підстави для віднесення позивачем здійснених відповідачем оплат 18 і 29 грудня 2015 року в загальному розмірі 70 000,00 грн в рахунок оплати робіт за грудень 2015 року, у тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відсутні в силу наступного.

Згідно призначень платежу, зазначених в платіжних доручення № 165 від 18.12.2015 та від 189 від 29.12.2015, зазначено, що вказані кошти сплачено як передоплата (аванс) на будівельні роботи згідно договору субпідряду № 9 від 27.10.2015. Тобто вказані грошові суми перевищили визначену Договором та вже сплачену відповідачем попередню оплату в розмірі 150 000,00 грн.

Однак, як зазначено вище, аванс - це грошові кошти, які сплачуються у рахунок оплати робіт, що виконуватимуться за договором будівельного підряду. Тобто, фактично - це частина оплати вартості робіт за договором.

Таким чином, правові підстави повертати таку суму при наявності у відповідача обов'язку оплатити виконані роботи, у позивача відсутні, що виключає підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви ПП "Грант-Буд" від 21.11.2016 (а.с. 119).

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Отже, при сплаті суми основного боргу, коли в графі платіжного доручення призначення платежу відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто, починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Таку ж позицію підтримує Верховний Суд України в ухвалі від 23.06.2005 у справі № 11/274 (12/5).

Умовами Договору не зазначена черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням, а отже зарахування коштів відповідача, сплачених без чіткого зазначення які саме роботи ним оплачуються, має здійснюватись в погашення заборгованості, що виникла у найдавніший період, тобто за роботи, які виконано в листопаді 2015.

З урахуванням викладеного та виходячи з наявних у справі доказів, заборгованість ТОВ підприємство "Арталекс" з оплати вартості робіт, виконаних згідно Акта № 1 за листопад 2015 року, становить 29 512,00 грн (249 512,00 грн - 150 000,00 грн - 20 000,00 грн - 50 000,00 грн).

З огляду на відсутність доказів сплати вказаної суми та не підтвердження матеріалами справи прав відповідача на зменшення плати за виконану роботу, позовні вимоги ПП "Грант-Буд" про стягнення з ТОВ підприємство "Арталекс" суми основного боргу підлягають частковому задоволенню в розмірі 29 512,00 грн.

Наведені вище обставини щодо розподілу коштів не позбавляють права ПП "Грант-Буд" звернутися до суду з позовом про стягнення з ТОВ підприємство "Арталекс" заборгованості за інші роботи, оскільки згідно позову у даній справі предметом стягнення є виключно вартість робіт згідно Акта № 1 за листопад 2015 року. Позивач у даній справі не просить стягнути вартість будь-яких інших виконаних робіт, в тому числі вартість робіт згідно актів за грудень 2015 року.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 36 750,04 грн та втрат від інфляції в розмірі 13 070,14 грн і 3% річних в розмірі 5 053,13 грн господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує, зокрема, штрафні санкції.

Штрафними санкціями, згідно ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторони в Договорі передбачили, що при прострочені платежу за виконані та прийняті згідно акта прийомки-передачі роботи і простроченні остаточного розрахунку за збудований об'єкт, але не більше як на п'ять банківських днів, Генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі 300,00 грн за кожний день прострочення (п. 8.3.). За перевищення передбачених цим Договором строків оплати будівництва об'єкта в строк більш ніж п'ять банківських днів, Генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 10% від суми неоплаченої роботи за кожний наступний після п'ятого дня прострочення терміну оплати за будівництво (п. 8.4.).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з цим, згідно ст. 3 наведеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом, як граничний. Тобто, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені, розрахунок та сума якої обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ, відповідає вимогам наведеного вище законодавства.

Посилання відповідача на необхідність застосування до правовідносин між сторонами вимог ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України є помилковим в силу наступного.

Частина 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту;

якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір № 9 будівельного субпідряду від 27.10.2015 укладено між сторонами (позивачем і відповідачем), які не належать до державного сектора економіки. Вказаний Договір не є державним контрактом. Згідно умов Договору оплата робіт за вказаним Договором здійснюється за рахунок коштів ТОВ підприємство "Арталекс", а не за рахунок Державного бюджету. Обставини того, що за вказаним Договором ТОВ підприємство "Арталекс" залучив ПП "Грант-Буд" до виконання договору підряду № ОР/0-15 від 12.10.2015, укладеного між ТОВ підприємство "Арталекс" та Кіровоградською обласною радою, не змінює наведеної вище характеристики Договору.

Крім того, передбачення Договором іншого розміру штрафних санкцій, ніж визначено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, не суперечить наведеній нормі.

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 4-7 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунок пені (а.с. 155) господарський суд зазначає, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення платежу та не враховано наведені вище обставини щодо розподілу коштів і здійсненні відповідачем оплати.

З підстав викладеного господарський суд наводить наступний розрахунок пені в межах періоду розрахунку позивача:

з 08.12. по 17.12.2015 на суму простроченого платежу в розмірі 99 512,00 грн (249 512,00 грн - 150 000,00 грн) пеня становить 1 199,60 грн;

з 18.12. по 28.12.2015 на суму простроченого платежу 79 512,00 грн (99 512,00 грн - 20 000,00 грн) пеня становить 1 054,35 грн;

з 29.12.2015 по 05.06.2016 на суму простроченого платежу 29 512,00 грн (79 512,00 грн - 50 000,00 грн) пеня становить 5 443,08 грн;

а всього пеня становить 7 697,03 грн.

При цьому господарським судом враховано, що граничним днем оплати робіт є 07.12.2015, так як строк оплати визначено в робочих днях; моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора.

З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 7 697,03 грн. Підстави для задоволення позову про стягнення пені в іншій частині відсутні за наведених вище обставин.

Посилання відповідача на недотримання позивачем граничного періоду нарахування пені, визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, спростовуються новим розрахунком позивача, в якому пеня розрахована в межах шестимісячного терміну від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом ст. ст. 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити виконану роботу, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі вказаної норми втрат від інфляції та 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання є правомірною.

Разом з цим, при здійснені розрахунку зазначених нарахувань слід врахувати встановлені вище обставини щодо строку оплати та здійснених відповідачем оплат.

З підстав викладеного господарський суд наводить наступний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача:

з 08.12. по 17.12.2015 на суму простроченого платежу в розмірі 99 512,00 грн (249 512,00 грн - 150 000,00 грн) 3% річних становлять 81,79 грн;

з 18.12. по 28.12.2015 на суму простроченого платежу 79 512,00 грн (99 512,00 грн - 20 000,00 грн) 3% річних становлять 71,89 грн;

з 29.12.2015 по 05.06.2016 на суму простроченого платежу 29 512,00 грн (79 512,00 грн - 50 000,00 грн) 3% річних становлять 795,88 грн;

а всього 3% річних становлять 949,56 грн.

Інфляційні: за грудень 2015 року на суму простроченого платежу 99 512,00 грн - 696,58 грн;

за січень по вересень 2016 року на суму простроченого платежу в розмірі 29 512.00 грн - 1 891,92 грн;

а всього інфляційні втрати становлять 2 588,50 грн.

Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 949,56 грн 3% річних та 2 588,50 грн інфляційних втрат. У задоволенні позову в іншій частині стягнення зазначених сум господарський суд відмовляє.

На підставі викладеного позовні вимоги ПП "Грант-Буд" про стягнення заборгованості з ТОВ підприємство "Арталекс" підлягають частковому задоволенню в сумі 40 747,09 грн, з яких: 29 512,00 грн основного боргу, 7 697,03 грн пені, 2 588,50 грн інфляційних втрат та 949,56 грн 3% річних. У задоволенні позову в іншій частині господарський суд відмовляє за наведених в рішенні вище підстав.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Арталекс" (25009, м. Кропивницький, пров. Госпітальний, 1-й, 20/63, ідентифікаційний код 24151270) на користь Приватного підприємства "Грант-Буд" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 137, ідентифікаційний код 39674437) 40 747,09 грн заборгованості, з яких: 29 512,00 грн основного боргу, 7 697,03 грн пені, 2 588,50 грн інфляційних втрат та 949,56 грн 3% річних, а також 611,20 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.12.2016.

Суддя В.В.Тимошевська