Рішення

від 07.12.2016 по справі 914/2578/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2016р. Справа№ 914/2578/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чернігівський», м. Чернігів

до відповідача: Приватного підприємства «Агромарс ЛТД», м. Львів

про стягнення заборгованості за договором поставки № 12/07 від 12.07.2016р. в сумі 1 185 384,62 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 21.10.2016 року;

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області 05.10.2016р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чернігівський» до Приватного підприємства «Агромарс ЛТД» про стягнення заборгованості за договором поставки № 12/07 від 12.07.2016р. в сумі 1 185 384,62 грн.

Ухвалою суду від 06.10.2016р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.10.2016р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 24.10.2016р. розгляд справи відкладено на 14.11.2016р., а 14.11.2016р. на 28.11.2016р.

28.11.2016р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 07.12.2016р.

07.12.2016р. позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву (клопотання) про зменшення позовних вимог (вх.№ 5846/16), в якому просить стягнути 1 102 281,00 грн. заборгованості за поставлений товар,13 035,47 грн. 3% річних та 57 403,56 грн. пені.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови Договору поставки № 12/07 від 12.07.2016р., не оплативши вартість отриманого товару 1 102 281,00 грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 5846/16 від 07.12.2016р.). Крім цього, за неналежне виконання умов Договору, позивач просить стягнути 57 403,56 грн. пені та 13 035,47 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 07.12.2016р. представник позивача позові вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (від 07.12.2016р. вх. № 5846/16) та просить позов задоволити повістю та стягнути 1 172 720,03 грн., а саме: 1 102 281,00 грн. заборгованості за поставлений товар та за неналежне виконання умов Договору поставки 57 403,56 грн. пені та 13 035,47 грн. 3% річних.

Відповідач в черговий раз у судове засідання 07.12.2016р. явку повноважого представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, процесуальним правом на захисту свої інтересів не скористався.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Справа розглядається у відповідності до поданої позивачем 07.12.2016р. заяви про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 07.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне .

12.07.2016р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 12/07 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору продавець зобов'язується систематично передати у власність покупцю м'ясо яловичини походження України ( надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено товар, а відповідачем отримано товар на суму 1 292 281,00 грн., що вбачається з видаткових накладних, а саме: №№ 4998, 4999, 5000 від 17.07.2016р. та № 5133 від 21.07.2016р. та товарно-транспортними накладними, що підписані та скріпленої печатками сторонами без жодних застережень.

Відповідно п. 2.3. Договору розрахунки за придбаний товар, за даним Договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця з моменту підписання накладної і отримання товару покупцем з відтермінуванням 10 календарних днів.

На виконання умов Договору, відповідачем частково здійснено оплату поставленого товару в сумі 190 000,00 грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 07.12.2016р.), що підтримується позивачем та підтверджується банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи.

09.08.216р. позивачем направлено відповідачу претензію про сплату заборгованості за Договором, яка залишена відповідачем без відповіді.

З акту звірки взаємних розрахунків за період з 07.07.2016р. - 02.08.2016р., що підписаний та скріплений печатками сторін вбачається, що у відповідача станом на 02.08.2016р. існувала заборгованість в сумі 1 192 281,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно покладені на нього зобов'язання щодо оплати отриманого товару за Договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 1 102 281,00 грн., що підтримується позивачем та належними та допустимими доказами не заперечується відповідачем.

Належних та допустимих доказів повної оплати за поставлений товар відповідачем не надано.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути57 403,56 грн. пені та 13 035,47 грн. 3% річних.

Доказів повного чи часткового погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу (поставки) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари)в сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, а так виконання обов'язку проведення відповідачем повної оплати вартості отриманого товару не здійснений. Відповідач не подав належних та допустимих доказів на заперечення факту існування заборгованості на суму 1 102 281,00 грн.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором в сумі 1 102 281,00 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до п.6.2. Договору покупець за несвоєчасну оплату сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вдень від неоплаченої суми.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Суд здійснивши перерахунок пені (з врахуванням ч. 5 ст.254 ЦК України, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 57 035,38 грн., в частині стягнення 368,18 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних (з врахуванням ч. 5 ст.254 ЦК України) дійшов висновку, що стягненню підлягає 3% річних в сумі 11 998,35 грн. Крім цього, судом встановлено, що позивачем допущено математичну помилку при сумуванні суми 3% річних, отже в частині стягнення 1 037,12 грн. слід відмовити.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судовий збір в сумі 17 590,80 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 626, 629, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агромарс ЛТД» (79040, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 40224806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чернігівський» (14021, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, буд. 71; ідентифікаційний код 34452745) 1 102 281,00 грн. основного боргу, 57 035,38 грн. пені, 11 998,35 грн. 3 % річних та 17 569,72 грн. витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2016 року.

Суддя Коссак С.М.