Ухвала

від 07.12.2016 по справі 813/2314/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 876/7145/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Кіри Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дарина-Сервіс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі за позовом Львівської місцевої прокуратури №1 до Управління державної реєстрації Львівської міської ради, за участю третьої особи - Приватного підприємства "Дарина-Сервіс" про скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач - Львівська місцева прокуратури №1 звернулась в суд з позовом до відповідача - Управління державної реєстрації Львівської міської ради, за участю третьої особи Приватного підприємства "Дарина-Сервіс", в якому просила скасувати державну реєстрацію права власності приватного підприємства "Дарина-Сервіс" (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону №3 загальною площею 95,5 кв.м. за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272) на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 04 грудня 2012 року про затвердження мирової угоди та зобов'язати Управління державної реєстрації Львівської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації за приватним підприємством "Дарина-Сервіс" (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону №3 загальною площею 95,5 кв.м. за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року позов задоволено. Скасовано державну реєстрацію права власності приватного підприємства "Дарина-Сервіс" (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону №3 загальною площею 95,5 кв.м. за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272) на підставі ухвали Госопдарського суду Львівської області від 04.12.2012 про затвердження мирової угоди. Зобов'язано Управління державної реєстрації Львівської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації за приватним підприємством "Дарина-Сервіс" (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону №3 загальною площею 95,5 кв.м. за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, третя особа - ПП "Дарина-Сервіс" оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що реєстрація права власності на нежитлові приміщення, павільйону №3 за адресою: м. Львів- Винники, вул. Галицька, 18, загальною площею 95,5 кв.м., проводилась Львівським обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», а не Управління державної реєстрації Львівської міської ради, тому, відповідно, позивачем було звернено вимоги до неналежного відповідача, оскільки останнім не було вжито/проведено жодних дій для набуття права власності ПП «Дарина-сервіс» на вищеназване нерухоме майно. У зв'язку з тим, що предметом цього спору між сторонами, є нерухоме майно, яке регулюється таким інститутом, як право власності, що по своїй природі є приватно-правовим, тому вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень, а тому вказаний спір необхідно розглядати в порядку цивільного судодочинства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року (справа №21-41а16). Просить скасувати оскаржувану постанову.

Представник третьої особи (апелянта)- Сорока Н.А. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти ухвалу, якою провадження у справі закрити.

Представник позивача - прокурор Цинайко Н.І. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, у вирішенні апеляційної скарги покликався на розсуд суду, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 04 грудня 2012 року у справі №5015/4244/12 за позовом ПП "Дарина-Сервіс" до виконавчого комітету Винниківської міської ради про визнання права власності затверджено мирову угоду від 04 грудня 2012 року, укладену між ПП "Дарина- Сервіс" та виконавчим комітетом Винниківської міської ради, за умовами якої відповідач, виконавчий комітет Винниківської міської ради, визнає право власності позивача, ПП "Дарина - Сервіс", на нежитлові приміщення павільйону №3 за адресою: м. Винники, вул.Галицька, 18, загальною площею 95,5 кв.м.; а позивач, ПП "Дарина - Сервіс", зобов'язується звернутися до відповідного органу державної реєстрації прав для проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення павільйону №3 за адресою: м. Винники, вул.Галицька, 18, загальною площею 95,5 кв.м.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №36797352 від 27 квітня 2015 року, реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції 26 грудня 2012 року прийнято рішення про державну реєстрацію та внесено запис про державну реєстрацію права власності приватного підприємства "Дарина - Сервіс" (код СДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону №3 загальною площею 95,5 кв.м., за адресою: м.Винники, вул.Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272) на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 04 грудня 2012 про затвердження мирової угоди.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 березня 2013 року у справі №5015/4244/12 скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 04 грудня 2012 року у справі № 5015/4244/12 про затвердження мирової угоди, справу №5015/4244/12 передано в місцевий господарський суд для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30 травня 2013 року у справі №5015/4244/12 за позовом ПП "Дарина Сервіс" до виконавчого комітету Винниківської міської ради про визнання права власності, враховуючи заяву позивача щодо неможливості встановити вартість об'єкту та вчинити інші дії, що необхідні для вирішення спору, позов ПП "Дарина- Сервіс" залишено без розгляду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ухвала господарського суду Львівської області, на підставі якої прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за ПП «Дарина-Сервіс», скасована, тому є усі підстави для скасування такої реєстрації, і Управління державної реєстрації Львівської міської ради відповідно до вимог ст.26 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зобов'язане внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування вказаної державної реєстрації.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

П.5 ч.1 ст.19 цього Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

П.2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції №3276/5 від 21 листопада 2016 року) визначено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Аналогічні вимоги містить і п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Таким чином, державний реєстратор повноважний приймати рішення щодо внесення записів про скасування державної реєстрації прав та про скасування записів Державного реєстру прав, тобто державний реєстратор може прийняти рішення про скасування записів Державного реєстру прав; водночас він не уповноважений приймати рішення про скасування рішення про реєстрацію, зокрема, права власності, а лише вносить відповідний запис до Державного реєстру прав.

Підставою для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав є рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

Таким чином, скасування запису про реєстрацію права власності можливе лише на підставі рішення суду про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію такого права власності. Для скасування запису про реєстрацію права власності в будь-якому випадку, попередньо до звернення до реєстратора, необхідно звертатися з окремим позовом до суду. При цьому, сама по собі така реєстрація може бути правомірною. Внесення запису про скасування державної реєстрації в реєстрі без наявності судового рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав неможливе.

Зазначена позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у рішенні від 27 жовтня 2015 року у справі № 21-1501а15., а відповідно до вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення павільйону №3 загальною площею 95,5 кв.м. за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272) державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції було прийняло на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 04 грудня 2012 року №5015/4244/12 про затвердження мирової угоди, яка згодом була скасована Львівським апеляційним господарським судом, а тому наявні усі підстави для скасування такої державної реєстрації.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування державної реєстрації права власності приватного підприємства "Дарина-Сервіс" на нежитлові приміщення павільйону №3 загальною площею 95,5 кв.м. за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272), яка вчинена на підставі ухвали Госопдарського суду Львівської області від 04 грудня 2012 року про затвердження мирової угоди про визнання права власності, яка скасована постановою Львівського апеляційного господарського суду, і, як наслідок, Управління державної реєстрації Львівської міської ради відповідно до вимог ст.26 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зобов'язане внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення за ПП «Дарина-Сервіс».

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що позивачем звернено вимоги до неналежного відповідача, у зв'язку з тим, що реєстрація права власності проводилась Львівським обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», а не Управління державної реєстрації Львівської міської ради, оскільки саме до повноважень останнього на час розгляду справи, відповідно до приписів ст.26 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", входить внесення запису про скасування державної реєстрації прав.

Також безпідставними є покликання апелянта на те, що вказаний спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки суб'єктний склад спірних відносин свідчить про публічно-правовий характер спору, який виник та пов'язаний зі здійсненням державним реєстратором владних управлінських функцій у зв'язку з виконанням делегованих повноважень та завдань, покладених на нього Законом України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тому цей спір повинен розглядатись у порядку та у спосіб, передбачений КАС України.

Щодо покликань апелянта на необхідність застосування у спірних правовідносинах правовї позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року (справа №21-41а16), колегія суддів зазначає наступне.

У вказаній постанові Верховний Суд України дійшов висновку, що спір у справі не є публічно-правовим, оскільки спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди.

Разом з тим, такі висновки Верховного Суду України безпосередньо не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами у цій адміністративній справі та не вказують на необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки у справах, які були представлені Верховному Суду України на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права, судами вирішувалось питання щодо належності способу звернення стягнення на предмет іпотеки, що застосований іпотекодержателем, належності порядку набуття останнім такого права за укладеними договорами та в подальшому набуття ним права власності на нерухоме майно, що було зареєстровано приватним нотаріусом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах спір про право відсутній, а подання позову зумовлено необхідністю вчинення державним реєстратором, який діє як суб'єкт владних повноважень, дій щодо внесення запису про скасування державної реєстрації прав за наявності підстав для внесення такого відповідно до вимог Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дарина-Сервіс" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі № 813/2314/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 12 грудня 2016 року.