Рішення

від 05.12.2016 по справі 359/6286/16-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2/359/2162/2016

359/6286/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Саган В.М.,

при секретарі Степаненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Борисполя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» до ОСОБА_1, 3-я особа: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,

встановив:

В серпні 2016 року позивач в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2, звернулось до суду з вказаним позовом, яким просить скасувати арешт на майно, оформлений Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.04.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_3 було накладено арешт( у межах суми звернення стягнення) на майно, що належить боржнику ОСОБА_1, а саме: земельну ділянку, загальною площею 2,5393 га, кадастровий номер 3220880900:08:006:0133, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада; земельну ділянку, загальною площею 3,0401га, кадастровий номер 3220880900:08:001:0020, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада; земельну ділянку, загальною площею 3,0897 га, кадастровий номер 3220880900:08:001:0014, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про арешт майна ОСОБА_1, відповідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.04.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі № 359/8327/15-ц від 11.01.2016 року, ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» набуло права власності на майно, яке належало ОСОБА_1, а саме: земельну ділянку, загальною площею 2,5393 га, кадастровий номер 3220880900:08:006:0133, що розташована за адресою: Київська область, Борис пільський район, Великоолександрівська сільська рада; земельну ділянку, загальною площею 3,0401 га, кадастровий номер 3220880900:08:001:0020, що розташована за адресою: Київська область, Борис пільський район, Великоолександрівська сільська рада; земельну ділянку, загальною площею 3,0897 га, кадастровий номер 3220880900:08:001:0014, що розташована за адресою: Київська область, Борис пільський район, Великоолександрівська сільська рада. На примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче прова дження ВП № 32888565 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1557/2011 від 15.02.2012 Бориспільського міськрайонного суду Київської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» суми боргу у розмі рі 3780139,42 грн. В рамках вказаного виконавчого провадження 06.04.2016 року державним виконавцем було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт (у межах суми звернення стягнення) на май но, що належить боржнику ОСОБА_1, а саме зазначені земельні ділянки. В той же день, державним виконавцем винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому арешти з вищевказаних земельних ділянок не були зняті. В рамках даного виконавчого провадження ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» виступає як стягувач, так і як заставодержатель, оскільки вищевказані земельні ділянки перебували в іпотеці у банку на підставі Договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК». Наявність арешту на вказане майно, порушує права Позивача на першочергове право на задоволення своїх вимог з виконання ОСОБА_1 зобов’язань по кредитному договору, що стало підставою для звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, письмових заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, суду надано не було, про причини неявки, відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК, суд не повідомлявся. За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо пред»явленого позову у повному обсязі, вважаючи вимоги банку необґрунтованими та безпідставними, тому просив відмовити у їх задоволенні.

Суд, дослідив, проаналізував та оцінив всі зібрані у справі докази у їх сукупності з обставинами справи, і дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 27 листопада 2006 року між ТОВ КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договор іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київсь кого міського нотаріального округу ОСОБА_6, та зареєстровано в реєстрі за № 3908 (а.с.27-28). Відповідно до умов Договору іпотеки, ОСОБА_1 передала в іпотеку належні їй на праві власності 11 земельних ділянок. Договором про внесення змін до Договору іпотеки від 19.04.2009 року (а.с.29), пункт 2.3. Договору іпотеки викладено в новій редакції, відповідно до якого 8 земельних ділянок виключено із переліку майна переданого в іпотеку. Враховуючи внесені зміни до Договору іпотеки, в іпотеку Позивачу ОСОБА_1 передано на ступні земельні ділянки:

- земельну ділянку, загальною площею 2,5393 га, кадастровий номер 3220880900:08:006:0133, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада;

- земельну ділянку, загальною площею 3,0401 га, кадастровий номер 3220880900:08:001:0020, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада;

- земельну ділянку, загальною площею 3,0897 га, кадастровий номер 3220880900:08:001:0014, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада.

Відповідно до Постанови правління Національного банку України від 23.12.2014 № 838 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКТИВ-БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014 року № 158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було роз почато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКТИВ-БАНК» та приз начено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» ОСОБА_7 строком на 1 рік з 24.12.2014 по 23.12.2015 включно (а.с.8).

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 179 від 30.09.2015 «Про за міну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» відкликано всі повноваження у ОСОБА_7 та при значено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «АКТИВБАНК» ОСОБА_2, якому делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» (а.с.9).

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 223 від 17.12.2015 року «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» та делегування повноважень ліквідатора» продовжено строки здійснення ліквідації ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» на один рік по 23.12.2016 року (а.с.10).

Відповідно до заочного Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2016 року по справі № 359/8327/15-ц (а.с.11-19), ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» набув права власності на майно, яке належало ОСОБА_1, а саме: земельні ділянки, які були передані в іпотеку на підставі договору іпотеки від 27 листопада 2006 року, що був укладений між ТОВ КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_1.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказу ються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче прова дження ВП № 32888565 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1557/2011 від 15.02.2012 Бориспільського міськрайонного суду Київської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» суми боргу у розмі рі 3 780 139,42 грн.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.04.2016р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 було накладено арешт (у межах суми звернення стягнення) на май но, що належить боржнику ОСОБА_1, а саме:- земельну ділянку, загальною площею 2,5393 га, кадастровий номер3220880900:08:006:0133, що розташована за адресою: Київська область, Борис пільський район, Великоолександрівська сільська рада;-земельну ділянку, загальною площею 3,0401 га, кадастровий номер 3220880900:08:001:0020, що розташована за адресою: Київська область, Борис пільський район, Великоолександрівська сільська рада;- земельну ділянку, загальною площею 3,0897 га, кадастровий номер3220880900:08:001:0014, що розташована за адресою: Київська область, Борис пільський район, Великоолександрівська сільська рада (а.с.22-24).

В той же день - 06.04.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, тобто ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК». Мотивуючи це ти тим, що згідно із положеннями до порядку реалізації арештованого майна шляхом проведен ня електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015р. № 2710/5, арештоване майно - це рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок), а отже у державної виконавчої служби відсутній механізм реалізації арештованих земельних ділянок і таким чином їх арешт суперечить вимогам п. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» - «Арешт майна боржника застосо вується для забезпечення реального виконання рішення». При цьому арешти з вищевказаних земельних ділянок не були зняті.( а.с.25,26).

В рамках даного виконавчого провадження ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» виступає як стягувач, так і як заставодержатель.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником за безпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предме та іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановле ному цим законом.

Відповідно до ст. З Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареє строваних у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпо теку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обся зі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збі льшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основ не зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, незалежно від настання строку виконання зо бов'язань за основним договором, у випадку, зокрема, невиконання іпотекодавцем зо бов'язань за кредитним договором

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя (або застереження в іпотечному договорі).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредито рами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава, як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору - заставодержателю задо волення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, неза лежно від майнового стану боржника, і наявності у нього заборгованості перед іншими кредиторами, отже застава встановлюється для гарантування майнових інтересів кредитора заставодержателя.

В силу ст. 1 Закону України «Про заставу» кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтями 17, 18 цього ж Закону передбачено, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом або договором. Наступні застави вже заставлено майна допускаються у разі, якщо інше не передбачено законом і попереднім договором застави. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя зберігає силу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завда них прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - не устойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійс нення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Статтею 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна що за лишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом даної норми власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини чи договором.

Згідно вимог ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право заставодержателя звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ч. 1 -2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень ви значається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Таким чином, право іпотеки у позивача виникло з моменту укладення договору іпотеки та її державної реєстрації, тобто до вчиненої виконавцем оспорюваних дій.

Враховуючи вищевикладене, та ту обставину, що на даний час арешт, накладений зазначеною Постано вою від 06.04.2016р. на все майно, яке належить ОСОБА_1, а саме вищевказані земельні ділянки, знятий не був, а також те, що зо бов'язання відповідача, забезпечені заставою, не погашені, слід прийти до висновку, що право Банку в частині заявлених вимог, як іпотекодержателя та набувача права власності згідно Рішення суду порушено, оскільки Банк позбавлений можливості за довольнити свої вимоги щодо погашення заборгованості за рахунок спірного арештовано го майна, в тому числі і в реалізації своїх прав іпотекодержателя при зверненні стягнення на майно, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 10, 57-60, 62, 63, 169, 209, 215-218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.04.2016 року, а саме:

- земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:08:006:0133, площею 2,5393 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вешкоолександрівська сільська рада;

- земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:08:001:0020, площею 3,0401 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада;

- земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:08:001:0014, площею 3,0897 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада.

Виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна запис про арешт вказаних земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:08:006:0133, площею 2,5393 га] що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада;

- земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:08:001:0020, площею 3,0401 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада;

- земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:08:001:0014, площею 3,0897 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада, які належать ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя В.М.Саган