Постанова

від 12.12.2016 по справі 812/1122/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1122/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, про скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2016 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2016 року до Луганського адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 вересня 2016 року:

- № НОМЕР_1 з розрахунком штрафних санкцій на суму 2322,60 грн. до акта перевірки від 15 серпня 2016 року № 15/28-05-42/04725935 «Про результати камеральної перевірки ДП «Луганськстандартметрологія» з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань частини чистого прибутку за рік 2015-2016 рр.»;

- № НОМЕР_2 з розрахунком штрафних санкцій на 15474,40 грн. до акта перевірки від 15 серпня 2016 року № 14/28-05-42/04725935 «Про результати камеральної перевірки ДП «Луганськстандартметрологія» з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік»;

- № НОМЕР_3 з розрахунком штрафних санкцій на суму 140747,80 грн. до акта перевірки від 15 серпня 2016 року № 14/28-05-42/04725935 «Про результати камеральної перевірки ДП «Луганськстандартметрологія» з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними з таких підстав.

Позивач вказав, що недоїмка по сплаті частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2015 рік (згідно уточнюючого розрахунку № НОМЕР_4 від 16 лютого 2016 року), в особовій картці підприємства виникла за рахунок некоректної технічної обробки даного звіту. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 1 квартал 2016 року (згідно розрахунку № НОМЕР_5 від 21 квітня 2016 року), перерахована підприємством до Державного бюджету України своєчасно платіжним дорученням від 16 травня 2016 року № 412 на суму 15577,00 грн., але перерахування помилково здійснено на рахунок іншого збору. На підставі листа від 23 травня 2016 року № 59 відповідачем здійснено зарахування сплаченої суми на належний рахунок. Позивач вважає виконаним свій обов'язок зі сплати частини чистого прибутку (доходу) з моменту зарахування сум податкових зобов'язань на єдиний рахунок Державного казначейства та не визнає з цих підстав порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкових зобов'язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, протягом граничних строків сплати у загальній сумі 23225,94 грн.

Також, позивач не погоджується з встановленим перевіркою порушенням пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати протягом граничних строків сплати податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 858483,00 грн., оскільки відповідачем не була врахована у зменшення авансових внесків з податку на прибуток за травень-червень 2014 року переплата авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів в сумі 122701,00 грн., що підтверджується декларацією з податку на прибуток за 2013 рік. Також відповідачем не врахований той факт, що з дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, державне підприємство «Луганськстандартметрологія», що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної відповідальності, звільнено від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань і на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у підприємства був в наявності сертифікат торгово-промислової палати № 4770 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 31 липня 2015 року.

Крім того, за твердженням позивача, відповідачем порушено пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки спірні камеральні перевірки проведені пізніше ніж через 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання декларації за відповідний звітний період. Також, позивач наполягав на тому, що відповідач не мав права здійснювати перевірку позивача, оскільки пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Позивач не мав обсягу доходу, що перевищує 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, тобто за 2015 рік, що підтверджується Звітом про фінансовий результат за 2015 рік.

Під час судового розгляду державним підприємством «Луганськстандартметрологія» подані додаткові письмові пояснення б/д б/н (а.с. 140-142).

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС адміністративний позов не визнала, про що подала заперечення від 24 жовтня 2016 року № 4757/10/28-05-10 (а.с. 77-80). Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позов є безпідставним та необґрунтованим, з огляду на те, що податковим органом проведено камеральні перевірки з питань своєчасної сплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного у податкових деклараціях з податку на прибуток. Розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, який визначає право податкового органу на проведення камеральних перевірок з питань адміністрування податку на прибуток, не містить граничних строків проведення таких перевірок. Таке обмеження випливає з положень статті 102 Податкового кодексу України зі строком у 1095 днів. Пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, на який посилається позивач, регулює питання щодо проведення камеральної перевірки звітності з податку на додану вартість і не може застосовуватись у правовідносинах з питань обліку податку на прибуток. Посилання позивача на відсутність у відповідача права на здійснення перевірки взагалі, оскільки у останнього не має обсягу доходу, що перевищує 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, як того вимагає пункт 3 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», відповідач спростовує тим, що спірні камеральні перевірки охоплюють період 2014 року, 2015 року та І квартал 2016 року. Отже періодом (попереднім календарним роком), за який потрібно враховувати обсяг доходу (фінансовий результат), у даному випадку буде 2013 та 2014 роки, за які у позивача були доходи більше ніж 20 млн. грн. Стосовно доводів позивача про його звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань з посиланням на наявність на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у підприємства сертифікату торгово-промислової палати № 4770 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідач вказав, що строк сплати будь-якого податку або збору може бути змінено шляхом перенесення такого строку відповідно до вимог Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року № 574 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1853/24385, у разі настання обставин непереробної сили, які підтверджуються документами, визначеними у Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235. Сертифікат Торгово-промислової палати є доказом настання (існування) обставин непереборної сили, який платник податків може використати для перенесення строків подання податкової звітності до контролюючого органу та з метою перенесення строків сплати грошового зобов'язання. Сертифікат Торгово-промислової палати не звільняє платника податків від обов'язку подавати до контролюючого органу податкову звітність та не може бути підставою для звільнення від обов'язку сплачувати податки взагалі та по деклараціям, які були подані до контролюючого органу заздалегідь до настання обставин непереборної сили. Вимогами Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не передбачено звільнення від сплати авансових внесків з податку на прибуток та від відповідальності за несвоєчасну сплату зазначених внесків. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), наявний у державного підприємства «Луганськстандартметрологія», є підставою для застосування процедури розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків відповідно до пунктів 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України. Позивач не подавав до відповідача жодної заяви про відстрочення або розстрочення грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток.

Під час судового розгляду Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС подані додаткові пояснення від 14.11.2016 за № 4913/8/28-05-10 (а.с. 124-125).

У судове засідання представники сторін та третьої особи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 166, 167, 168). Від представників позивача та третьої особи надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 138, 169)

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Державне підприємство «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Луганськстандартметрологія») зареєстровано юридичною особою, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18 вересня 2015 року, та діє на підставі статуту підприємства (а.с. 10-30, 31).

На час виникнення спірних правовідносин як платник податків ДП «Луганськстандартметрологія» перебувало на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Луганську), про що також свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18 вересня 2015 року (а.с. 31).

Посадовою особою СДПІ з ОВП у м. Луганську проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік № НОМЕР_6 від 28 лютого 2014 року (звітна нова), за результатами якої складено акт від 15 серпня 2016 року за № 14/28-05-42/04725935 (а.с. 32-34).

Згідно акта від 15 серпня 2016 року за № 14/28-05-42/04725935 камеральною перевіркою ДП «Луганськстандартметрологія» податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємства, визначених у декларації за 2013 рік № НОМЕР_6 від 28 лютого 2014 року, встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 розділу ІІ Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати протягом граничних строків сплати податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 858483,00 грн.

На підставі акта від 15 серпня 2016 року за № 14/28-05-42/04725935 СДПІ з ОВП у м. Луганську згідно із статтею 126 Податкового кодексу України винесені податкові повідомлення-рішення від 05 вересня 2016 року:

- № НОМЕР_2 про застосування до ДП «Луганськстандартметрологія» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 15474,40 грн. (а.с. 41, 42);

- № НОМЕР_3 про застосування до ДП «Луганськстандартметрологія» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 140747,80 грн. (а.с. 43, 44).

Також посадовою особою СДПІ з ОВП у м. Луганську проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань з розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, ДП «Луганськстандартметрологія» за 2015 рік від 16 лютого 2016 року № НОМЕР_4 (уточнюючий), від 04 березня 2016 року № НОМЕР_7 (уточнюючий) та за І квартал 2016 року від 21 квітня 2016 року № НОМЕР_5 (звітний), за результатами якої складено акт від 15 серпня 2016 року за № 15/28-05-42/04725935 (а.с. 35-37).

Згідно акта від 15 серпня 2016 року за № 15/28-05-42/04725935 камеральною перевіркою ДП «Луганськстандартметрологія» податкового зобов'язання згідно з розрахунками частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, за 2015 рік від 16 лютого 2016 року № НОМЕР_4 (уточнюючий), від 04 березня 2016 року № НОМЕР_7 (уточнюючий) та за І квартал 2016 року від 21 квітня 2016 року № НОМЕР_5 (звітний) встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 розділу ІІ Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкових зобов'язань частини чистого прибутку підприємств протягом граничних строків сплати у загальній сумі 23225,94 грн. (а.с. 35-37).

На підставі акта від 15 серпня 2016 року за № 15/28-05-42/04725935 СДПІ з ОВП у м. Луганську згідно із статтею 126 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування до ДП «Луганськстандартметрологія» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 2322,60 грн. (а.с. 39, 40).

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає таке.

У пункті 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З аналізу вищенаведеної норми матеріального права слідує, що законодавець встановив імперативну заборону на проведення органами ДФС України перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній рік. При цьому, вказана заборона стосується будь-яких видів перевірок, тобто документальних, фактичних або камеральних.

Виключення з цієї заборони передбачені лише якщо:

1) суб'єкт господарювання має обсяг доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік;

2) перевірка проведена з дозволу Кабміну, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України;

3) у випадку, якщо суб'єкт господарювання ввозить на митну територію України та/або виробляє та/або реалізує підакцизні товари (з 01 січня 2015 року).

Проведені СДПІ з ОВП у м. Луганську 15 серпня 2016 року камеральні перевірки з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань частини чистого прибутку за рік 2015-2016 р.р. та податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік підпадають під законодавчу заборону, яка встановлена у пункті 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

При цьому, суд встановив, що ДП «Луганськстандартметрологія» не підпадає під жодне виключення з заборони, оскільки обсяг його доходів за попередній рік становить менше 20 мільйонів гривень, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2015 рік та податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2015 рік (а.с. 51-52, 170-171); камеральна перевірка призначена не за заявкою суб'єкта господарювання, не за дозволом Кабміну, не за рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України; позивач не здійснює операцій з підакцизними товарами і доказів протилежного суду не надано.

Суд вважає, що камеральна перевірка підпадає під заборону, яка встановлена у пункті 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VII, оскільки за змістом цієї норми заборона встановлена для всіх видів податкової перевірки, в тому числі і камеральної.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що камеральні перевірки ДП «Луганськстандартметрологія» проведені відповідачем всупереч законодавчій забороні на її проведення, тобто протиправно та передчасно. А, отже, і винесені за результатом такої перевірки податкові повідомлення-рішення від 05 вересня 2016 року №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 також є протиправними.

Іншим доводам позовної заяви та заперечень проти позову суд не надає оцінку через незаконність проведених камеральних перевірок.

Правова позиція, відповідно до якої у разі незаконності перевірки незаконним є і прийняте за її результатом рішення контролюючого органу, була висловлена Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року №21-425а14 (реєстраційний номер в ЄДРСР 43075087), яка в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна враховуватися судами.

Слід зауважити, що відповідач буде вправі повторно провести перевірку спірного періоду після 2016 року, тобто коли вичерпає свою дію законодавча заборона на всі види податкової перевірки.

З огляду на вищезазначене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ДП «Луганськстандартметрологія» належить задовольнити повністю.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на обставини справи, з метою повного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 вересня 2016 року №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає повному задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2378,18 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС від 05 вересня 2016 року № НОМЕР_2 про застосування до державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 15474,40 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС від 05 вересня 2016 року № НОМЕР_3 про застосування до державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 140747,80 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС від 05 вересня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування до державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 2322,60 грн.

Стягнути на користь державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ідентифікаційний код 04725935, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Революційна, буд. 21) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (ідентифікаційний код 39792704, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) судовий збір у розмірі 2378,18 грн. (дві тисячі триста сімдесят вісім грн. 18 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_1