Ухвала

від 12.12.2016 по справі 624/908/15-ц

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/908/15-ц

провадження №2/624/36/16

УХВАЛА

про забезпечення позову

смт. Кегичівка 12 грудня 2016 року

Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») в особі представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення спадкового майна, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 26 серпня 2011 року в сумі 30576,54 грн.

Відповідач ОСОБА_3 29 листопада 2015 року померла.

09 грудня 2016 року позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення спадкового майна.

Ухвалою суду від 12 грудня 2016 року уточнена позовна заява прийнята, до участі у справі залучено правонаступника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2

Разом з уточненим позовом подана заява про забезпечення позову.

Згідно з заявою про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на земельну ділянку, площею 5,43 га, кадастровий номер 6323180400:01:000:0146, що знаходиться за адресою: Харківська область, Кегичівський район Андріївська сільська рада, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що у зв’язку із зверненням ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення спадкового майна та приймаючи до уваги, що у порушення ст.1282 ЦК України відповідач зобов’язання за кредитним договором спадкодавця не виконала, вважає необхідним прийняття заходів забезпечення позову. Найчастіше за порушенням зобов’язань перед банком відбувається вчиненням відповідачем всіх можливих заходів, щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги, як кредитора за рахунок належного відповідачу майна й коштів. Це виражається у передачі третім особам права власності на майно й кошти або його переховування від банку й державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном та коштами, щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок. З огляду на зазначене вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів майна щодо суб’єкта, згідно з якою ОСОБА_3 є власником земельної ділянки 6323180400:11:001:0146, площею 5,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Харківська область Кегичівський район, с/рада Андріївка.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2, ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглянувши дану заяву визнано, що вона задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №б/н від 26 серпня 2011 року в розмірі 32006,03 грн. звернути стягнення на спадкове майно, а саме, на земельну ділянку, площею 5,43 га, кадастровий номер 6323180400:01:000:0146, що знаходиться за адресою: Харківська область, Кегичівський район Андріївська сільська рада. Стягнути з відповідача судові витрати.

Згідно з наданою інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів майна щодо суб’єкта, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки 6323180400:11:001:0146, площею 5,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Харківська область Кегичівський район, с/рада Андріївка. Земельна ділянка, згідно договору оренди землі від 07 квітня 2014 року перебуває в оренді ПП «Андріївка» строком дії на 10 років.

Законодавством передбачено, що забезпечення позову допускається з метою уникнення труднощів чи неможливості в майбутньому виконання рішення суду. При цьому накладення арешту має застосовуватись для реального забезпечення виконання рішення.

Позивач, згідно з заявою про забезпечення позову конкретних причин, у зв’язку з якими потрібно забезпечити саме даний позов не зазначає, що є порушенням ч.2 ст.151 ЦПК України. Посилається лише на те, що загалом найчастіше за порушенням зобов’язань перед банком відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги, як кредитора за рахунок належного відповідачу майна й коштів. Тобто конкретних та обґрунтованих причин забезпечення позову позивачем не наведено. Позивачем також не надано відомостей, щодо вартості земельної ділянки, суми отримуваної орендної плати та інше, що позбавляє суд можливості вирішити питання співмірності виду забезпечення позову заявленими позивачем вимогам.

Судом також взято до уваги, що реальне відчуження зазначеної земельної ділянки є неможливим, оскільки п. 15 розділу Х «Перехідних положень» Земельного Кодексу України накладено заборону відчуження земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (крім, випадків передбачених цим же пунктом Закону).

Крім того, дана земельна ділянка повинна оброблятися і приносити користь власнику або орендарю і накладення арешту на земельну ділянки ні в якій мірі не буде сприяти забезпеченню позову. Заходи забезпечення не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 151,152,153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» в особі представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення спадкового майна - відмовити.

На ухвалу через суд першої інстанції може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області заява протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.М. Куст