Постанова

від 06.12.2016 по справі 809/1452/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2016 р. Справа № 809/1452/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Дубінській І.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0002411300, НОМЕР_1, НОМЕР_2, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску №0002451300 та вимоги про сплату боргу №Ф-0002461300 від 05.08.2016, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0002411300, НОМЕР_1, НОМЕР_2, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску №0002451300 та вимоги про сплату боргу №Ф-0002461300 від 05.08.2016.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновок Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про непов'язаність земельних ділянок із здійсненням господарської діяльності є надуманим, оскільки земельні ділянки надані позивачу в оренду для обслуговування виробничої бази, про що зазначено в договорах оренди. Також, зазначає, що включення до складу витрат відсотків за кредит здійснено правомірно, оскільки позивачем визначено об'єкт оподаткування враховуючи норми пункту 164.1 статті 164, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України. Тому, прийняття податкових повідомлень-рішень №№0002411300, НОМЕР_1, НОМЕР_2, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску №0002451300 та вимоги про сплату боргу №Ф-0002461300 від 05.08.2016, у зв'язку з необґрунтованими висновками є протиправним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у письмовому запереченні та додатковому письмовому запереченні (а.с.20-21, 55). В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. У задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на обліку у Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з 01.03.1996, видами діяльності якого є, в тому числі: В«Виробництво морозиваВ» код КВЕД 10.52 та "Вантажний автомобільний транспорт" код КВЕД 49.41 (а.с.32.-34).

Позивачем 14.11.2014 було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрованого у виконавчому комітеті Долинської міської ради за №87/14, згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_3 прийняв земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,5960 га в строкове платне користування (оренду) для обслуговування виробничої бази, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Обліски, 129А, терміном на 5 (п'ять) років (а.с.161-166), та договір оренди земельної ділянки від 19.04.2010, зареєстрованого у виконавчому комітеті Долинської міської ради за №97/10, згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_3 прийняв земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування виробничих приміщень, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Обліски, 129, що не заперечується сторонами.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було віднесено до складу валових витрат витрати по орендній платі за зазначені вище земельні ділянки, на яких розташовані теплиці з саджанцями лохини та решти території зайнята також автомобільним транспортом в несправному стані. Розмір сплаченої орендної плати, що віднесено платником до складу валових витрат становить всього 60539,46 грн., в тому числі: за 2013 рік - 7081,50 грн., за 2014 рік - 10249,50 грн. та за 2015 рік - 43208,46 грн.

Також, до складу валових витрат також позивачем віднесено відсотки за користування кредитом кредитної спілки В«ЗлетВ» за 2013 рік в сумі 41857,90 грн., 2014 рік в сумі 26431,00 грн. та VS Bank за 2013 рік в сумі 98514,73 грн., 2014 рік в сумі 72894,88 грн. (а.с.56-160).

В період з 29.06.2016 по 19.07.2016 Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну планову виїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

За результатами вказаної перевірки Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області складено акт №1617/130/НОМЕР_3 від 26.07.2016 (а.с.39-56).

У висновках акту перевіркою зафіксовано порушення позивачем:

- пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період, що перевірявся, на суму 48455,51 грн. в тому числі за 2013 рік - 24433,45 грн. та за 2014 рік - 17850,58 грн та за 2015 рік - 6171,48 грн.;

- відповідно до підпункту 1.4, підпункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено заниження чистого доходу за 2015 рік в сумі 43208,46 грн., в результаті чого занижено військовий збір за 2015 рік в сумі 648,13 грн.;

- підпункту 7.1.2 пункту 7.1 статті 7 Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» в зв'язку із заниженням чистого доходу донараховано єдиного внеску в загальній сумі 104182,46 грн., в тому числі за 2013 рік - 51166,56 грн., за 2014 рік - 38022,60 грн. та за 2015 рік - 14993,30 грн.

- пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, а саме виявлено порушення неналежне ведення книги доходів і витрат.

Підставою для вказаних висновків стало те, що на думку податкового органу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 неправомірно включено розмір сплаченої орендної плати по земельних ділянках, що не використовуються суб'єктом в господарській діяльності та перелік витрат, передбачених вказаними нормами Податкового кодексу України не містить витрати на погашення кредиту та суми сплачених відсотків, які нараховані платнику податків за користування даним кредитом.

Тому, на підставі акту планової перевірки, Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 05.08.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення №№0002411300, НОМЕР_1, НОМЕР_2, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску №0002451300 та вимогу про сплату боргу №Ф-0002461300 (а.с.8-12).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно пункту 177.2. статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У відповідності до підпункту 14.1.27. пункту 14.1.статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 177.4. Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 цього Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Безумовною підставою, яка надає право платнику податків для включення витрат в склад об'єкту оподаткування податку на прибуток звітного періоду є наявність первинної документації, що підтверджує понесення платником податку витрат в звітному періоді, тому позивач в періоді, що перевірявся, правомірно включив витрати понесені за договором оренди нерухомого майна, який укладений для здійснення своєї господарської діяльності, а його виконання підтверджується належною документацією.

Як встановлено матеріалами справи, всі необхідні первинні бухгалтерські документи на оплату послуг були у позивача в наявності та надані для перевірки; договір, укладений між позивачем, як фізичною особою - підприємцем та орендодавцем про оренду нерухомого майна не був визнаний недійсним в установленому законодавством порядку.

Водночас, доводи відповідача, мотивовані наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2016 та статтею 19 Земельного кодексу України не спростовують обґрунтованості віднесення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до складу валових витрат витрати по орендній платі за зазначені вище земельні ділянки, оскільки відповідачем не спростовано факт використання їх для господарської діяльності.

Щодо витрат на погашення кредиту та суми сплачених відсотків, які нараховані платнику податків за користування даним кредитом, суд зазначає, що підпунктом 138.10.5. пункту 138.10. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Таким чином, оплата процентів, нарахованих на кредитні кошти, що одержані від Банку для закупівлі товарів, які використовуються в господарській діяльності, є іншими витратами, які є складовою об'єкту оподаткування, тому віднесення позивачем до складу валових витрат відсотків за користування кредитом позивачем здійснено обґрунтовано.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, суд дійшов до висновку, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 правомірно було віднесено до складу валових витрат витрати по орендній платі за зазначені вище земельні ділянки та відсотки за користування кредитом, то висновки, викладені у акті перевірки є необґрунтованими.

Таким чином, відповідачем оскаржувані рішення та вимога прийняті без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, тому адміністративний позов слід задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№0002411300, НОМЕР_1, НОМЕР_2, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску №0002451300 та вимогу про сплату боргу №Ф-0002461300 від 05.08.2016.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1790,49 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002411300 від 05.08.2016.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002421300 від 05.08.2016.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002431300 від 05.08.2016.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску №0002451300 від 05.08.2016.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0002461300 від 05.08.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 38609519) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) сплачений судовий збір у розмірі 1790 (одну тисячу сімсот дев'яносто) грн. 49 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 22.12.2016.