Ухвала

від 12.12.2016 по справі 820/6712/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №820/6712/16

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 грудня 2016 р.                                                                                                     м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берізка-Телесистема» про стягнення штрафу,-

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берізка-Телесистема», в якому просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берізка-Телесистема» на користь Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення штраф у розмірі 10734,01 грн., за наступними реквізитами: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код ЗКПО 37995466, р/р 31115056700011 в ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019. Поле призначення платежу: +;2659;101; ; ; ; ; ; сплата штрафу згідно з рішенням Національної ради від 03.06.2016 № 1004, без ПДВ.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст. 106 КАС України, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано зокрема суб'єктом владних повноважень - ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату в місячному розмірі: з 1 січня - 1378 грн., за подання даного адміністративного позову, в частині вимог майнового характеру на суму 10734,01 грн., розмір судового збору складає - 1378 грн.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством.

Водночас, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого вказано про відсутність коштів для сплати судового збору.

Дослідивши заявлене клопотання та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 88 КАС України).

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (ч.2 ст. 88 КАС України).

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору. При цьому, зазначена норма не звільняє від сплати судового збору органи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за подання адміністративного позову.

Отже, законодавцем на рівні Закону визначений обов'язок суб'єкта владних повноважень сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01).

Крім того, аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України в ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 р. у справі 826/6756/15, який в силу положень ст.244-2 КАС України, є обов'язковим для врахування судами.

Також слід вказати, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Суд зазначає, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, на підтвердження позиції про відсутності можливості сплатити судовий збір будь-яких належних доказів не надала.

Таким чином, у задоволенні клопотання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про відстрочення сплати судового збору - суд відмовляє.

Отже, позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берізка-Телесистема» про стягнення штрафу, поданий з порушенням вимог ст.106 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції щодо сплати судового збору, сплативши 1378,00 грн. на розрахунковий рахунок 31217206784011, одержувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22030101.

Керуючись ст. ст. 106, 108, 165, 186, 254 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берізка-Телесистема» про стягнення штрафу - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                         Мар'єнко Л.М.