Ухвала

від 12.12.2016 по справі 904/4089/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 грудня 2016 року Справа № 904/4089/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Екопрон" на рішення від та на постанову відГосподарського суду Дніпропетровської області 26.07.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 25.10.2016 у справі№ 904/4089/16 Господарського судуДніпропетровської області за позовомОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Екопрон" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 2. Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради провизнання недійсним рішення загальних зборів засновників та скасування реєстрації змін до установчих документів ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Екопрон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 904/4089/16.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Згідно із ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Водночас, касаційну скаргу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Екопрон" підписано ОСОБА_5 без надання належних доказів наявності у даної особи відповідних повноважень. Додана до касаційної скарги ксерокопія довіреності № б/н від 08.06.2016, в порушення вимог ст. 36 ГПК України, не засвідчена належним чином, а відтак не може підтверджувати повноваження ОСОБА_5 на підписання касаційної скарги від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Екопрон". При цьому, у матеріалах справи відсутній оригінал довіреності або належним чином засвідчена її копія.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

У пункті 6 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 24.10.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 111 3 ГПК).

Вищий господарський суд України встановив, що скаржником не додано доказів надсилання копії касаційної скарги третім особам у даній справі - Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, що є підставою, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Разом з тим, згідно із ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до п. 4 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із підпунктами 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Так, скаржником оскаржуються дві вимоги немайнового характеру (визнання недійсним рішення загальних зборів засновників та скасування реєстрації змін до установчих документів), судовий збір по яких сплачується окремо по кожній із заявлених вимог.

120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становлять 1653, 60 грн. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Екопрон" за дві вимоги немайнового характеру мало сплатити судовий збір у розмірі 3 307, 20 грн. Натомість, відповідно до квитанції № 7981010026 від 10.11.2016, доданої до касаційної скарги, скаржник перерахував судовий збір у розмірі 1 655, 00 грн.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Екопрон" судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Екопрон" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 904/4089/16 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Екопрон" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 904/4089/16.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіТ.Л. БАРИЦЬКА В.І. КАРТЕРЕ