Ухвала

від 05.12.2016 по справі 908/2058/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/82/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

05.12.2016 справа № 908/2058/16

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя Смірнова О.Г., судді -Азізбекян Т.А., Федорова О.В.,

За участю секретаря судового засідання Чернетенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2058/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгроспецторгВ» , с. Сонячне

до першого відповідача: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробничий центрВ«Ресурси-2000В» , м. Запоріжжя

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, м. Запоріжжя

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача: Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Ручаївка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача: Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області, м. Запоріжжя

про скасування рішення № 65 від 19.11.2008 року та визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2008 року

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 29.07.16 р., ОСОБА_2Е, довіреність № б/н від 29.07.16 р.

від першого відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 01/02-17/03460 від 10.06.16 р. ОСОБА_4, довіреність № 01/02-17/03461 від 10.06.16 р.

від другого відповідача - не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області - не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача: Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області - не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача: Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі - ОСОБА_5, довіреність № 7 від 16.05.16 р.

від Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради - ОСОБА_6, довіреність № 0919/16 від 07.09.16 р.

громадянин України ОСОБА_7 - не з'явився

громадянин України ОСОБА_8 - не з'явився

громадянин України ОСОБА_9 - не з'явився

громадянин України - ОСОБА_10, паспорт виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 04.06.1996 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 року за клопотанням представників позивача, першого та другого відповідачів строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 19.10.2016 року.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.10.2016 року на підставі заяви судді Смирнова О.Г. призначений розгляд справи № 908/2058/16 колегіально у складі трьох суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Азізбекян Т.А., Федорова О.В.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю В«АгроспецторгВ» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізької міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробничий центрВ«Ресурси-2000В» , в якій просить:

- скасувати рішення Запорізької міської ради № 65 від 19.11.2008 року «Про передачу в оренду ТОВ В«НВЦ В«Ресурси-2000В» земельної ділянки в районі вул. Зачиняєва для розташування торгівельно-сервісного центру»;

- визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2008 року, укладений між Запорізькою міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробничий центрВ«Ресурси-2000В» .

08.09.2016 року на адресу суду від першого відповідача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 24 ГПК України, за змістом якого останній просить залучити до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Розглянувши подане клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 24 ГПК України встановлено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

В пункті 1.3. Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона .

Оскільки в даній справі Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не приймає участь у правовідносинах сторін як зобов'язана сторона, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання про залучення останнього до участі у справі в якості співвідповідача. Про відмову в задоволенні вказаного клопотання зазначено в протоколі судового засідання від 27.09.2016 року.

Крім того стаття 24 ГПК не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача. Залучення іншого відповідача згідно вказаної статті ГПК України є правом, а не обов'язком суду.

20.09.2016 року до суду від першого відповідача надійшли наступні клопотання: про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів та про залучення Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Запорізької міської ради.

Клопотання про колегіальний розгляд справи було задоволено судом, про що свідчить винесена ухвала від 13.10.2016 року, згідно з якою справа № 908/2058/16 прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Смірнов О.Г., судді -Азізбекян Т.А., Федорова О.В.

В задоволенні клопотання першого відповідача про залучення до участі у справі Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради до участі у справі в якості третьої особи було відмовлено, про що зазначено в ухвалі від 02.11.2016 року.

27.09.2016 року від першого відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про витребування у Головного управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області проекту відновлення меж міста Запоріжжя станом на 1988 рік (розробленого у 2000 році) з планово-картографічними матеріалами із відновлення меж міста та інших матеріалів і документів, які додані до нього.

Вказане клопотання задоволено судом про що безпосередньо зазначено в ухвалі від 27.09.2016 року.

05.10.2016 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 27 ГПК України про залучення до участі у справі Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказане клопотання задоволено судом про що свідчить винесена ухвала від 06.10.2016 року, якою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача - Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області.

06.10.2016 року на адресу суду від першого відповідача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 27 ГПК України про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Безпосередньо в судовому засіданні 06.10.2016 року представник першого відповідача повідомив суду, що не підтримує подане клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, що зазначено в протоколі судового засідання від 06.10.2016 року та ухвалі від 06.10.2016 року.

Оскільки перший відповідач не підтримує вказане клопотання, відтак воно не розглядається судом по суті.

06.10.2016 року на адресу суду від першого відповідача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 41 ГПК України про призначення у справі № 908/2058/16 судової земельно-технічної експертизи.

13.10.2016 року на адресу суду від першого відповідача надійшло клопотання про витребування доказів для проведення судової експертизи, за змістом якого просить витребувати в Головному управлінні Держгеокадастру у Запорізькій області оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ В«НВЦ В«Ресурси-2000В» , кадастровий номер 2310100000:04:046:0022. Також надійшло клопотання про перелік питань для судової експертизи.

01.11.2016 року на адресу суду від першого відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами. Вказане клопотання задоволено судом у зв'язку з чим в судових засіданнях 02.11.2016 року, 17.11.2016 року та 05.12.2016 року здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами за допомогою програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

Разом з тим 01.11.2016 року на адресу суду від першого відповідача надійшло уточнене клопотання про призначення експертизи, в якому останній просить призначити у справі № 908/2058/16 комплексну судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, проведення якої просить доручити Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Розглянувши подані першим відповідачем клопотання про призначення у справі судової експертизи суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону В«Про судову експертизуВ» № 4038-ХІІ від 25.02.1994 року судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

При цьому згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики призначення судової експертизиВ» № 4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність дійсної потреби для призначення в даній справі судової експертизи в тому числі з врахуванням поданого першим відповідачем клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, а відтак клопотання першого відповідача не підлягають задоволенню. У зв'язку з відмовою у задоволенні клопотань про призначення судової земельно-технічної експертизи, комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою не підлягають задоволенню і клопотання про витребування доказів для проведення судової експертизи та клопотання про перелік питань для судової експертизи.

03.11.2016 року на адресу суду від другого відповідача в порядку приписів ст. 22 ГПК України надійшла заява про визнання позову в повному обсязі.

17.11.2016 року до суду від першого відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній виклав клопотання про витребування доказів про надання для огляду в судовому засіданні проекту утворення території та встановлення меж Сонячної сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області за 1993 рік.

Дослідивши подане першим відповідачем клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Поряд з цим, пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» передбачено, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Однак, при поданні клопотання першим відповідачем не дотримано вимог ст. 38 ГПК України, а саме в клопотанні не обґрунтована та не доведена неможливість самостійно подати витребувані ним документи. Відтак вказане клопотання не підлягає задоволенню.

17.11.2016 року до суду від КП «Муніципальна телевізійна мережа» та КП «Редакція Газети «Запорізька Січ» надійшли заяви про проведення відеозапису судового засідання. Вказані заяви задоволені судом, у зв'язку з чим в судовому засіданні 17.11.2016 року здійснювалась відеозйомка судового процесу.

17.11.2016 року до суду від першого відповідача надійшло клопотання про видачу копії технічного запису судових засідань у справі № 908/2058/16. Вказане клопотання задоволено судом, про що свідчить розписка від 23.11.2016 року про отримання першим відповідачем CD-диску із звукозаписом судових засідань у даній справі.

01.12.2016 року на адресу суду від позивача у справі надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що спірна земельна ділянка знаходилась і до теперішнього часу знаходиться на території Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту і ніколи не включалась у встановленому законом порядку до території м. Запоріжжя. Отже вважає, що Запорізька міська рада не мала права на розпорядження спірною земельною ділянкою, яка знаходиться за територією м. Запоріжжя шляхом передачі такої ділянки в орендне користування іншій особі. Разом з тим вказує, що надані першим відповідачем суду викопіювання з плану міської межі м. Запоріжжя станом на 1988 рік, викопіювання з каталогу координат міської межі м. Запоріжжя за 1988 рік, План внутрішньогосподарського землеустрою Української дослідної станції масляних культур не є доказами включення спірної земельної ділянки до території м. Запоріжжя, оскільки вказані документи стосуються запроектованої (а не затвердженої) площі м. Запоріжжя - 329,86 кв.м. В той же час запроектована територія м. Запоріжжя площею 329,86 кв.м. не затверджувалась уповноваженим органом державної влади, у т.ч. і за Указом Президії Верховної Ради Української РСР Указу від 16.06.1988 р. № 6039-ХІ.

05.12.2016 року на адресу суду від Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради надійшли пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що з графічних матеріалів генерального плану 1985 року вбачається, що територія, на якій знаходиться спірна земельна ділянка, віднесена до території промислових підприємств. При цьому вказує, що в архіві Департаменту наявна копія Технічного звіту по виконанню корегування проекту передачі земель землекористувань Запорізького району Запорізькій міській раді. Пояснює, що вказаний документ містить акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 07.11.2000 року та акт встановлення зовнішніх меж м. Запоріжжя, розташованих суміжно з землями Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області від 07.11.2000 року. Однак зазначає, що дані документи не можуть бути належним доказом у справі, оскільки матеріали Технічного звіту не затверджені у встановленому законом порядку.

До прийняття рішення у справі, а саме 05.12.2016 року перший відповідач звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження у справі, за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в якому зазначає, що рішенням Запорізької міської ради № 106/14 від 30.11.2016 року розірвано договір оренди землі від 29.04.2009 року зареєстрований за № 040926100516 на підставі звернення ТОВ В«НВЦ В«Ресурси-2000В» . Крім того вказує, що рішення Запорізької міської ради № 65 від 19.11.2008 року визнано таким, що втратило чинність, тобто на сьогоднішній день відсутній предмет спору в даній справі.

05.12.2016 року до суду від третьої особи - Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі надійшли додаткові письмові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких остання зазначає, що відповідно до наданих картографічних матеріалів Запорізькою міською радою у минулому судовому засіданні однозначно стверджувати про належність в межах чи за межами розташовано спірну земельну ділянку неможливо, оскільки межі спірної земельної ділянки не нанесено, відстань між поворотними точками межі міста Запоріжжя не зазначено. Пояснює, що в Управлінні Держкомзему м. Запоріжжя та у Відділі Держкомзему Запорізького району були різні чергові кадастрові плани, при цьому Управління Держкомзему м. Запоріжжя не мало технічної можливості бачити черговий кадастровий план Відділу Держкомзему Запорізького району, і навпаки. Вказує, що викопіювання з чергових кадастрових планів, які надавались Відділом Держкомзему Запорізького району та Управлінням Держкомзему м. Запоріжжя до 2013 року на земельні ділянки територіальну належність яких неможливо визначити однозначно, не можуть бути використані як підтвердження або спростування інформації про межу м. Запоріжжя.

05.12.2016 року на адресу суду від першого відповідача надійшли додаткові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- повідомляє про неможливість надання актів прийому-передачі земельних ділянок до меж міста Запоріжжя з 1969 року, оскільки складання таких актів чинним на 1988 рік земельним законодавством не передбачалось;

- з картографічних матеріалів до Генерального плану розвитку м. Запоріжжя 1985 року вбачається, що частина території, на якій розташовані спірні земельні ділянки, була передбачена Генеральним планом як перспектива для розширення меж міста Запоріжжя строком до 2005 року під будівництво складів та промислових підприємств;

- додатковими доказами існування межі міста Запоріжжя є індексні кадастрові карти;

- додатково повідомляє, що в 2012 році в провадженні господарського суду Запорізької області знаходилась справа № 24/5009/7792/11 за позовом прокурора Ленінського району м. Запоріжжя до ТОВ В«НВЦ В«Ресурси-2000В» , третя особа: Управління Державного комітету України по земельних ресурсах у місті Запоріжжі Запорізької області про розірвання договору оренди землі від 01.12.2008 року, тобто який є предметом розгляду в даній справі;

- за результатами розгляду справи № 24/5009/7792/11 в задоволенні позову прокурора Ленінського району м. Запоріжжя було відмовлено, судом апеляційної інстанції встановлено правомірність укладення договору оренди землі між Запорізькою міською радою та ТОВ В«НВЦ В«Ресурси-2000В» , а також законність та дійсність цього договору;

- відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені господарським судом у справі № 24/5009/7792/11 мають преюдиційне значення при розгляді даної справи та не потребують повторного доказування.

Безпосередньо в судовому засіданні 05.12.2016 року представники першого відповідача підтримали клопотання про припинення провадження у справі та наполягали на його задоволенні.

Представники позивача в судовому засіданні 05.12.2016 року проти клопотання про припинення провадження заперечили.

За клопотанням представника першого відповідача в судових засіданнях 02.11.2016 року, 17.11.2016 року та 05.12.2016 року здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами за допомогою програмно-апаратного комплексуВ«ОберігВ» .

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, позицію відповідачів, пояснення третіх осіб у справі, суд встановив:

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.10.2004 року між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю В«АгроспецторгВ» (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі Договір-1), за умовами якого (п. п. 1, 2, 5) орендодавець на підставі розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 06.08.2004 року № 2/149 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу Сонячної сільської ради загальною площею 1,98 га з кадастровим номером 2322188800:07:001:0014. Вказаний договір пройшов державну реєстрацію 04.10.2004 року за № 19.

Згідно додаткового договору про доповнення та зміни від 26.11.2007 року до Договору-1 його сторони дійшли згоди викласти п. 6 Розділу «Строк дії Договору» в наступній редакції: «Договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років і діє до 01.10.2053 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Рішенням Запорізької міської ради № 65 від 19.11.2008 року «Про передачу в оренду ТОВ В«НВЦ В«Ресурси-2000В» земельної ділянки в районі вул. Зачиняєва для розташування торгівельно-сервісного центру» (п. 1, 2) вирішено:

1. Затвердити Товариству з обмеженою відповідальністю В«НВЦ В«Ресурси-2000В» (і.п.н. 30907200) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі вул. Зачиняєва для розташування торгівельно-сервісного центру.

2. Передати в оренду строком на 10 років Товариству з обмеженою відповідальністю В«НВЦ В«Ресурси-2000В» земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:046:022) площею 2,1098 га (відкриті землі з незначним рослинним покривом, інші) в районі вул. Зачиняєва для розташування торгівельно-сервісного центру, в межах згідно з планом, що додається, за рахунок земель Запорізької міської ради, які не передані у власність або користування.

В подальшому на підставі Рішення Запорізької міської ради № 65 від 19.11.2008 року 01.12.2008 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«НВЦ В«Ресурси-2000В» (орендар) був укладений договір оренди землі (далі - Договір-2), за умовами якого (п. 1, 2) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торгівельно-сервісного центру, яка знаходиться: м. Запоріжжя, в районі вул. Зачиняєва, загальною площею 2,1098 га (кадастровий номер 2310100000:04:046:022). Вказаний договір пройшов державну реєстрацію 24.04.2009 року за № 040926100516.

Згідно з п. 8 Договору-2 він укладається на десять років.

Позивач в позові вказує, що земельна ділянка, користувачем якої є ТОВ В«АгроспецторгВ» на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.10.2004 року і земельна ділянка, яка передана в користування другому відповідачу за договором оренди землі від 01.12.2008 року по суті є однією й тією ж самою земельною ділянкою. При цьому зазначає, що передача земельної ділянки, якою користується позивач без його згоди в користування іншій особі істотним чином порушує права позивача як законного землекористувача. Разом з тим вказує, що Запорізька міська рада (перший відповідач) не мала законних прав на передачу в орендне користування другому відповідачу земельної ділянки. Стверджує, що спірна земельна ділянка знаходиться на території земель запасу Сонячної сільської ради, за межами населеного пункту, і не перебуває в межах м. Запоріжжя, таким чином Запорізька міська рада не може у розпорядником спірної земельної ділянки.

Безпосередньо в судовому засіданні 05.12.2016 року представником першого відповідача разом з додатковими поясненнями була надана копія акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 07.11.2000 року та копія першої сторінки Технічного звіту по виконанню корегування проекту передачі земель землекористувань Запорізького району Запорізькій міській раді.

За змістом вказаного акту від 07.11.2000 року Сонячна сільська рада в особі голови сільської ради ОСОБА_11 в присутності представників: міського відділу земельних ресурсів в особі начальника міського відділу земельних ресурсів ОСОБА_12, Запорізького районного відділу земельних ресурсів в особі начальника районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_13, Запорізького філіала інституту землеустрою в особі головного інженера проекту ОСОБА_14, передала земельну ділянку в натурі Запорізькій міській раді в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади ОСОБА_15 в розмірі - 989,25 га з таким складом: ВАТ Верхньо-Хортицьке хлібоприймальне підприємство - 6,34 га, орендне АТП 0861 - 1,25 га, виробнича база РБУ-51 - 2,06 га, ІСКП «Комфорт-1» - 1,5 га, структурний підрозділ «Дніпроенергоспецремонт» - 4,5 га, ГБК «Краностроитель» - 2,09 га, ГК «Енергетик-2» - 2,46 га, Запорізький райагробуд - 2,47 га, інші землі - 22,5 га (городи, Придніпровська залізниця, непроінвентаризовані землі), ЗАТ «Бастіон» - 1,7 га, підстанція «Армаліт» - 1,71 га, «Інфотек» - 0,80 га, ВАТ «Запоріжнавтопродукт» - 0,64 га, ВО «Запоріжмолоко» - 1,34 га, ВАТ «Запорізький арматурний завод» - 21,14 га, товариство з обмеженою відповідальністю та приватні підприємства - 4,37 га (колишні землі ДПТУ), малі підприємства - 9,61 га (на землях Осипенківського мікрорайону), землі м. Запоріжжя - 106,67 га (землі УКБ Запорізького міськвиконкому, непроінвентаризовані землі підприємств та установ, ніші землі), селище Верхня Хортиця - 796,1 га.

Безпосередньо в судовому засіданні 05.12.2016 року представники першого відповідача зазначили, що вказаний акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 07.11.2000 року та Технічний звіт по виконанню корегування проекту передачі земель землекористувань Запорізького району Запорізькій міській раді не були затверджені у передбаченому чинним законодавством України порядку. Вказані обставини були також підтверджені представниками позивача, Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області особи представником Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради.

Визнання сторонами факту незатвердження у передбаченому чинним законодавством України порядку акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 07.11.2000 року та Технічного звіту по виконанню корегування проекту передачі земель землекористувань Запорізького району Запорізькій міській раді з огляду на приписи ч. 1 ст. 35 ГПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до приписів п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, який діяв станом на час оформлення акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 07.11.2000 року, чітко визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, оскільки предмет спору в даній справі пов'язаний з правовідносинами у сфері оренди землі, то з огляду на приписи ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання щодо передачі та приймання земельних ділянок, в тому числі затвердження відповідної технічної документації щодо земельних ділянок, повинно було вирішуватися на пленарному засіданні відповідної міської ради. Втім такі докази у матеріалах справи відсутні.

Порядок передачі у власність земельних ділянок або користування врегульовані нормами Земельного кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ, який діяв на час складення акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 07.11.2000 року.

Так, з системного аналізу ст. ст. 17, 18, 19 Земельного кодексу України вбачається, що питання щодо передачі у власність або користування земельних ділянок вирішуються сільськими, селищними, місцевими Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. При цьому вказані питання Ради народних депутатів вирішують шляхом прийняття відповідного рішення. Процедура вирішення питання щодо передачі у власність або користування земельних ділянок радами народних депутатів детально визначена у вказаних статтях Земельного кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ.

Разом з тим приписами ч. 5 ст. 27 вказаного Земельного кодексу України визначено, що припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.

Отже, відповідно до діючого на час спірних відносин земельного законодавства саме рада повинна була вирішувати питання щодо прийняття спірних земель в своє розпорядження шляхом прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні, вирішити питання про затвердження технічної документації на землі і тільки після цього приймати рішення про передачу відповідної земельної ділянки в оренду.

Втім, механізм вибуття з розпорядження певної особи земельної ділянки та набуття права розпорядження іншою особою, як то встановлено чинним законодавством дотриманий не був.

З врахуванням вищевикладеного, оскільки акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 07.11.2000 року та Технічний звіт по виконанню корегування проекту передачі земель землекористувань Запорізького району Запорізькій міській раді не були затверджені в передбаченому чинним земельним законодавством України порядку, господарський суд не може прийняти вказані документи в якості належних доказів в підтвердження передачі спірної земельної ділянки в даній справі до меж міста Запоріжжя та в розпорядження Запорізької міської ради.

Як зазначалось вище до прийняття рішення у справі, а саме 05.12.2016 року перший відповідач звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження у справі, за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за змістом якого повідомляє, що на сьогоднішній час відсутній предмет спору в даній справі.

До вказаного клопотання першим відповідачем додана засвідчена копія рішення Запорізької міської ради сьомого скликання одинадцятої сесії № 106/14 від 30.11.2016 року, відповідно до п. п. 1, 2, 3 якого вирішено:

1. Припинити Товариству з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробничий центрВ«Ресурси-2000В» (і.к. 30907200) право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:04:046:0022) площею 2,1098 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) по вул. Зачиняєва, раніше наданої рішенням міської ради від 19.11.2008 року № 65 «Про передачу в оренду ТОВ В«НВЦ В«Ресурси-2000В» земельної ділянки в районі вул. Зачиняєва для розташування торгівельно-сервісного центру» та передати її до земель Запорізької міської ради.

2. Рішення міської ради від 19.11.2008 року № 65 вважати таким, що втратило чинність.

3. Договір оренди землі № 040926100516 від 24.04.2009 року розірвати.

Так, предметом другої позовної вимоги в даній справі є вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2008 року, укладеного між Запорізькою міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробничий центрВ«Ресурси-2000В» , щодо земельної ділянки, яка знаходиться: м. Запоріжжя, в районі вул. Зачиняєва, загальною площею 2,1098 га (кадастровий номер 2310100000:04:046:022).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди ), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення (п. 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Оскільки позивач просить визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2008 року, то зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє. Отже вказаний договір оренди землі може бути визнаний недійсним лише на майбутнє. Відтак, визнання недійсним договору оренди землі повинно вирішуватися судом станом на момент прийняття рішення.

Втім, пунктом 3 рішення Запорізької міської ради № 106/14 від 30.11.2016 року спірний договір оренди землі № 040926100516 від 24.04.2009 року розірваний. Відтак на момент прийняття рішення судом по справі предмет спору в цій частині вимог відсутній.

Так, припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Матеріали справи свідчать, що договір оренди землі від 01.12.2008 року, укладений між Запорізькою міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробничий центрВ«Ресурси-2000В» , був зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040926100516 від 24.04.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, однією з позовних вимог, заявлених позивачем в позові, є вимоги про скасування рішення Запорізької міської ради № 65 від 19.11.2008 року «Про передачу в оренду ТОВ В«НВЦ В«Ресурси-2000В» земельної ділянки в районі вул. Зачиняєва для розташування торгівельно-сервісного центру».

Так, пунктом 2 рішення Запорізької міської ради № 106/14 від 30.11.2016 року, спірне рішення міської ради від 19.11.2008 року № 65 визнано таким, що втратило чинність. Відтак станом на момент розгляду справи спірне рішення органу місцевого самоврядування відсутнє, а суду відсутні підстави для розгляду по суті вказаної позовної вимоги. Тобто на момент розгляду судом справи предмет спору в цій частині вимог відсутній.

Таким чином, предмет спору в даній справі відсутній, тому провадження у справі № 908/2058/16 слід припинити за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України В«Про судовий збірВ» № 3674-VI від 08.07.2011 року, далі - Закон України В«Про судовий збірВ» .

Статтею 7 Закону В«Про судовий збірВ» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону (в редакції з урахуванням внесених змін Законом України № 484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності з 01.09.2015 року) встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України В«Про судовий збірВ» (з урахуванням внесених змін) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі припинення провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України) за наявності клопотання особи, яка сплатила судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгроспецторгВ» до Запорізької міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробничий центрВ«Ресурси-2000В» в частині вимог про скасування рішення Запорізької міської ради № 65 від 19.11.2008 року «Про передачу в оренду ТОВ В«НВЦ В«Ресурси-2000В» земельної ділянки в районі вул. Зачиняєва для розташування торгівельно-сервісного центру» припинити.

2. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгроспецторгВ» до Запорізької міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробничий центрВ«Ресурси-2000В» в частині вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2008 року, укладеного між Запорізькою міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробничий центрВ«Ресурси-2000В» та зареєстрованого за № 040926100516 від 24.04.2009 року, припинити.

Головуючий суддя О.Г.Смірнов

Судді Т.А. Азізбекян

ОСОБА_16