Рішення

від 13.12.2016 по справі 904/1439/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.2016 Справа № 904/1439/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС-АГРО", м. Підгороднє

Дніпропетровський район Дніпропетровська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Антарес", м.Дніпро

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 550 547, 66 грн.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Судді: Новікова Р.Г.

ОСОБА_2

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність №252 від 06.06.2016р.;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

Суть спору :

Публічне акціонерне товариство В«ВТБ БанкВ» (далі - позивач) звернулось до гоапосдарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство В«АнтаресВ» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8/13 від 23.07.13р. у розмірі 2 550 547, 66 грн., з яких:

- прострочена заборгованість по кредиту станом на 04 лютого 2016 року становить 2 000 000,00 грн.;

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25 січня 2016 року по 03 лютого 2016 року (включно) становить 14 372,68 грн.;

- прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 04 лютого 2016 року становить 219 644,61 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01 жовтня 2015 року по 04 лютого 2016 року (включно), становить 17 683,32 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 09 вересня 2014 року по 04 лютого 2016 року (включно), становить 69 400,51 грн.;

- 3% (три проценти) річних за прострочення повернення кредиту за період з 04 лютого 2014 року по 04 лютого 2016 року (включно) становить 23 821,67 грн.;

- 3% (три проценти) річних за прострочення сплати процентів за період з 03 березня 2014 року по 04 лютого 2016 року (включно) становить 1 219,57 грн.;

- інфляційні витрати за несвоєчасну сплату кредиту, що нараховані за період з 04 лютого 2014 року по 04 лютого 2016 року (включно), становлять 160 789,63 грн.;

- інфляційні витрати за несвоєчасну сплату відсотків, що нараховані за період з 03 березня 2014 року по 04 лютого 2016 року (включно), становлять 3 815,67 грн.;

- штрафи, передбачені Кредитним договором, становить 39 800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 8/13 від 23.07.13р.

Ухвалою суду від 25.04.2016 року строк вирішення спору продовжувався на 15 днів в порядку статті 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 16.05.2016 року призначено судову економічну експертизу у справі №904/1439/16, у зв'язку з чим провадження по справі зупинено, а матеріали справи направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У зв'язку з надходженням на адресу господарського суду Дніпропетровської області апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 16.05.2016 року про призначення судової економічної експертизи по справі, супровідним листом від 17.06.20116 року вказану скаргу направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а справу витребувано з експертної установи Дніпропетровським апеляційним господарським судом для розгляду апеляційної скарги по суті.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.16р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року у справі № 904/1439/16 скасовано та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Деміс-АгроВ» на користь Публічного акціонерного товариства В«ВТБ БанкВ» 1 378, 00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2016 року у справі №904/1439/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС-АГРО" залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 року у справі № 904/1439/16 залишено без змін.

Ухвалою суду від 27.10.2016 року провадження у справі №904/1439/16 поновлено в порядку ч.3 ст. 79 ГПК України, а розгляд справи призначено на 07.11.16р.

Ухвалою суду від 07.11.16р. згідно ч.1 ст.4 6 ГПК України справу №904/1439/16 призначено до розгляду колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до розпорядження керівника апарату від 08.141.2016р. №917 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу", відповідно до пункту 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів для розгляду справи №904/1439/16.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 08.11.2016р. визначено наступний склад колегії: головуючий колегії ОСОБА_1, судді: Новікова Р.Г., Колісник І.І., у зв'язку з чим ухвалою суду від 08.11.2016 року справу №904/1439/16 прийнято до свого провадження для розгляду в наступному складі колегії: головуючий колегії ОСОБА_1, судді: Новікова Р.Г., Колісник І.І.

Ухвалою суду від 08.11.16р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Антарес".

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду спору повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення, що підтверджує отримання відповідачем ухвали про виклик у судове засідання.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду спору повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої пошти з повідомленням по Дніпропетровську №226 від 24.11.2016р.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2013 року між ПАТ В«ВТБ БанкВ» (позивач, банк) та ТОВ В«Деміс-АгроВ» (відповідач, позичальник) укладений кредитний договір №8/13 (Кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, розмір якого встановлюється за наступним графіком:

з 23.07.2013р. по 22.04.2015р. - 4 000 000, 00грн.;

з 23.04.2015р. по 22.05.2015р. - 3 000 000, 00грн.;

з 23.05.2015р. по 22.06.2015р. - 2 000 000, 00 грн.;

з 23.06.2015р. по 22.07.2015р. - 1 000 000, 00 грн.,

а позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені Кредитним договором, але не пізніше 22.07.2015р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені Кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору розмір та строк користування кожним окремим траншем визначається у відповідній заявці. При цьому строки користування траншами можуть становити 7, 14, 21, 30, 60, 90 та 180 календарних днів. Строк користування кожним траншем не повинен перевищувати термін, зазначений в пункті 1.1 Кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно пункту 3.1.1 Кредитного договору плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких не перевищує 30%річних. При цьому розмір плати за користування кожним окремим траншем визначається за взаємною домовленістю сторін залежно від строків користування таким траншем та фіксується у відповідній заявці.

В подальшому, Договором про внесення змін №5 від 25.06.2015р. Кредитний договір був викладений в новій редакції.

Зокрема, були визначені нові строки дії ліміту кредитування та його розмір, а саме:

з 25.06.2015р. по 21.02.2016р. - 4 000 000, 00грн.;

з 22.02.2016р. по 21.03.2016р. - 3 333 333, 33 грн.;

з 22.03.2016р. по 21.04.2016р. - 2 666 666, 67 грн.;

з 22.04.2016р. по 21.05.2016р. - 2 000 000, 00грн.;

з 22.05.2016р. по 21.06.2016р. - 1 333 333, 33 грн.;

з 22.06.2016р. по 21.07.2016р. - 666 666, 67 грн.

За умовами п.1.1 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін №5 від 25.06.2015р., позичальник має повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені Кредитним договором, але не пізніше 21.07.2016р.

Відповідно до пункту 3.1.1 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін №5 від 25.06.2015р., плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких не перевищує 35% річних. При цьому розмір плати за користування кожним окремим траншем визначається за взаємною домовленістю сторін залежно від строків користування таким траншем та фіксується у відповідній заявці.

Нарахування плати за користування кредитом (траншем) здійснюється в національній

валюті України на суму заборгованості за кредитом (траншем) за весь строк користування

кредитом (траншем), починаючи з дня надання кредиту (траншу) по день, що передує дню

повного його повернення, із розрахунку факт/365, Плата за користування кредитом (траншем) нараховується Банком 24 числа кожного місяця, в останній день кожного місяця та в термін, зазначений в п.1.1 Договору або у разі розірвання Договору в день повернення Кредиту в повному обсязі (п. 3.1.1 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін №5 від 25.06.2015р.)

Відповідно до пункту 3.1.3.1 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін №5 від 25.06.2015р. плата за користування кредитом (траншем), нарахована за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця (включно) сплачується щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця (включно).

Незважаючи на положення попереднього підпункту Кредитного договору, в термін, зазначений в п.1.1 Кредитного договору, або у разі розірвання Кредитного договору в день повернення кредиту в повному обсязі, позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованої плати за користування кредитом (траншем). При несплаті плати за користування Кредитом у вказані строки, з наступного банківського дня вона вважається простроченою (п.3.1.3.2 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін №5 від 25.06.2015р.)

На виконання умов Кредитного договору позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором надавши відповідачу кредитні кошти згідно меморіальних ордерів (а.с.74-92, т.І), проте відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 04.02.2016р. у відповідача утворилась прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 2 000 000,00 грн., строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25 січня 2016 року по 03 лютого 2016 року (включно) у розмірі 14 372,68 грн. та прострочена заборгованість по сплаті процентів у розмірі 219 644,61 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором позивач звернувся до відповідача з листом - вимогою №3003/500-2 від 29.12.2015р. про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором в порядку статті 1050 ЦК України. Граничним терміном оплати заборгованості за Кредитним договором є -12.01.2016 року.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п.7.1 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін №5 від 25.06.2015р., у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань (крім договірних санкцій, пені та штрафів), банк має застосовувати до позичальника пеню, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми несвоєчасно виконаного боргового зобов'язання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення, з розрахунку факт/365.

За умовами пункту 7.2 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін №5 від 25.06.2015р., банк має право застосувати до позичальника, а позичальник зобов'язаний сплатити банку :

7.2.1 Договірну санкцію у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, зазначених в п.4.3.1.1, п.4.3.1.2 Кредитного договору, в розмірі 548,00 грн. за кожний календарний день порушення кожного з зазначених зобов'язань.

7.2.2 Договірну санкцію у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, зазначених в п.4.3.5.1, п.4.3.5.2 Кредитного договору, в розмірі 100,00 грн. за кожний календарний день порушення кожного з зазначених зобов'язань.

7.2.3 Штраф у разі порушення позичальником на 5 % (п'ять) та більше відсотків зобов'язання зазначеного в п. 4.3.12 Кредитного договору, в розмірі 3 300, 00 грн. за кожний факт порушення зазначеного зобов'язання. При цьому розмір зобов'язань позичальника визначений п.4.3.12 Кредитного договору, приймається для розрахунку як 100 % (сто) відсотків.

7.2.4 Штраф у разі порушення позичальником зобов'язання, зазначеного в п.4.3.2 Кредитного договору в розмірі 1 000,00 грн. за кожний факт порушення зазначеного зобов'язання.

7.2.5 Штраф у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, визначених п.4.3.13.1, п.4.3.13.2, п.4.3.13.6, п.4.3.13.7, п.4.3.14.1, п.4.3.14.2, п.4.3.14.3 Кредитного договору, а розмірі 10 000,00 грн. за кожний факт порушення кожного з зазначених зобов'язань.

За умовами п.7.3 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін №5 від 25.06.2015р., позичальник зобов'язаний сплатити банку договірні санкції, пеню та штрафи зазначені в Кредитному договорі, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту направлення банком відповідної письмової вимоги позичальнику, але не пізніше терміну, зазначеного в п.1.1 Договору, в національній валюті України на відповідні рахунки обліку/сплати договірних санкцій пені та штрафів, зазначені в п. 10.1 Кредитного договору.

Нарахування зазначених в Кредитному договорі договірних санкцій, пені та штрафів припиняється банком через 36 місяців від дня, коли зобов'язання, за порушення якого стягується договірна санкція та/або пеня та/або штраф, мало бути виконано належним чином.

Сторони погоджуються, що строк позовної давності вимог банку щодо сплати договірних санкцій пені та штрафів, визначених Кредитним договором, становить 3 (три) роки (п.7.4 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін №5 від 25.06.2015р.)

Так, позивач просить стягнути з відповідача наступні нарахування:

- пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01 жовтня 2015 року по 04 лютого 2016 року (включно), становить 17 683,32 грн.,

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 09 вересня 2014 року по 04 лютого 2016 року (включно) у розмірі 69 400,51 грн.,

- 3% річних за прострочення повернення кредиту за період з 04 лютого 2014 року по 04 лютого 2016 року (включно) у розмірі 23 821,67 грн.,

- 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 03 березня 2014 року по 04 лютого 2016 року (включно) у розмірі 1 219,57 грн.,

- інфляційні витрати за несвоєчасну сплату кредиту, що нараховані за період з 04 лютого 2014 року по 04 лютого 2016 року (включно) у розмірі 160 789,63 грн.,

- інфляційні витрати за несвоєчасну сплату відсотків, що нараховані за період з 03 березня 2014 року по 04 лютого 2016 року (включно) у розмірі 3 815,67 грн.,

- штрафи, передбачені Кредитним договором, у розмірі 39 800,00 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів, пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3% річних за прострочення повернення кредиту та 3% річних за прострочення сплати процентів, суд визнає їх обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

З приводу заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

За змістом глави VI Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату України №519 від 14.11.2006р., у відповідності до яких здійснюється розрахунок індексу інфляції, останній є наслідком процесу, що відбувається протягом кожного місяця і остаточно визначається після його завершення, а відтак - формується увесь відповідний період і в принципі не може визначатися відносно кожного окремого дня (навіть як середня величина).

Також слід зазначити, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки позивачем не було враховано вищенаведені положення, суд залишає без задоволення позовні вимоги про стягнення суми 160 789, 63 грн. інфляційних за період з 04.02.2014р. по 04.02.2016р. за несвоєчасну сплату кредиту та суму 3 815, 67 грн. за період з 03.03.2014р. по 04.02.2016р. за несвоєчасну сплату відсотків.

З приводу заявленої до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 39 800, 00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд на підставі доказів встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність правових підстав для застосування штрафних санкцій, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення сум штрафу на суму 39 800, 00 грн.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс-Агро» (52001, Дніпропетровська обл., м. Підгороднє, вул. Ульянова, буд. 127, ЄДРПОУ 34622143) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул.Пушкінська будинок 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) суму боргу з погашення кредиту в розмірі 2 000 000, 00грн., суму строкової заборгованості зі сплати процентів у розмірі 14372, 68 грн., суму простроченої заборгованості зі сплати процентів у розмірі 219 644, 61 грн., суму пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17 683, 32 грн., суму пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 69 400, 51грн., суму 3% річних у розмірі 23 821, 67 грн. за прострочення повернення кредиту, суму 3% річних у розмірі 1 219, 57 грн. за прострочення сплати процентів, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розміру 35 192, 14 грн.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Р.Г. Новікова

Суддя І.І. Колісник

Повний текст рішення підписаний - 13.12.2016р.