Ухвала

від 15.02.2019 по справі 904/1439/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600 E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63 УХВАЛА про задоволення скарги 15.02.2019м. ДніпроСправа № 904/1439/16 За скаргою Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в частині примусового виконання наказів господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016, від 26.12.2016 по справі №904/1439/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС-АГРО", м. Підгороднє Дніпропетровська область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Антарес",    м. Дніпро   про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 550 547, 66 грн.    Головуючий суддя  Суховаров А.В. Суддя Петрова В.І. Суддя Мілєва І.В. За участю секретаря судового засідання Кокшарова Т.Г. Представники: від позивача - Дарчук Д.В., довіреність №32 від 19.12.2018; від відповідача - не з'явився; від третьої особи - не з'явився від ВДВС  - не з'явився. СУТЬ СПОРУ: Суть спору викладена в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 по справі №904/1439/16 (головуючий колегії - Суховаров А.В., судді: Новікова Р.Г., Колісник І.І.), яким позов  Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС-АГРО", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Антарес" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 550 547, 66 грн. задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Деміс-Агро” на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ суму боргу з погашення кредиту в розмірі                     2 000 000, 00 грн., суму строкової заборгованості зі сплати процентів у розмірі                               14 372, 68 грн., суму простроченої заборгованості зі сплати процентів у розмірі 219 644, 61 грн., суму пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17 683, 32 грн., суму пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 69 400, 51грн., суму 3% річних у розмірі 23    821, 67 грн. за прострочення повернення кредиту, суму 3% річних у розмірі 1 219, 57 грн. за прострочення сплати процентів, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 35 192, 14 грн., в решті позову - відмовлено. 03.01.2019 ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою від 28.12.2018 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016 по справі №904/1439/16. У зв'язку з перебуванням судді Новікової Р.Г. у щорічній основній відпустці та закінченням строку повноважень судді Колісника І.І., справу передано на повторний автоматизований розподілу справ. Згідно витягу з протоколу від 08.01.2019 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Суховаров А.В., судді - Петрова В.І., Мілєва І.В. Ухвалою суду від 11.01.2019 справу №904/1439/16 прийнято до розгляду в колегіальному складі суду: головуючий суддя Суховаров А.В., судді - Петрова В.І.,                 Мілєва І.В., скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" від 26.01.2019 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016 по справі №904/1439/16 залишено без руху. 16.01.2019 ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою від 14.01.2019 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016 по справі №904/1439/16, у якій просить господарський суд: - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного     територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2018 ВП №53303843; - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного     територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2018 ВП №53673227. Ухвалою суду від 18.01.2019 скаргу від 14.01.2019 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків скарги. 07.02.2019 Публічним акціонерним товариством "ВТБ БАНК" усунуто недоліки скарги від 14.01.2019 на дії державного виконавця. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2019 скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.02.2019 о  10:30 год. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС-АГРО",  Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Антарес", Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не направили уповноважених представників в судове засідання 15.02.2019, письмових пояснень та заперечень на скаргу не надали, про час та місце розгляду справи повідомлені належно.   Розглянувши матеріали скарги та заяву скаржника, суд зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається: - 09.08.2016 року на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2016р., господарським судом видано відповідний наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Деміс-Агро” на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” суми 1 378, 00 грн. судового бору за подачу апеляційної скарги; - 26.12.2016 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.16р., господарським судом видано відповідний наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс-Агро» на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ суму боргу з погашення кредиту в розмірі 2 000   000, 00 грн., суму строкової заборгованості зі сплати процентів у розмірі 14 372, 68 грн., суму простроченої заборгованості зі сплати процентів у розмірі 219 644, 61 грн., суму пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 17 683, 32 грн., суму пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 69 400, 51грн., суму 3% річних у розмірі 23     821, 67 грн. за прострочення повернення кредиту, суму 3% річних у розмірі 1   219, 57 грн. за прострочення сплати процентів, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розміру 35   192, 14 грн. ПАТ “ВТБ Банк” просить суд визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 19.12.2018 ВП №53303843, від 19.12.2018 ВП №53673227, згідно яких вищевказані накази повернуто стягувачу без виконання. В обґрунтування поданої скарги ПАТ "ВТБ Банк" зазначає, що винесені державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2018 ВП№53303843, від 19.12.2018 ВП№53673227 порушують права та законні інтереси скаржника. За змістом вказаних постанов, виконавчі документи повернуто скаржнику у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, проте скаржник вважає, що держаним виконавцем не звернуто стягнення в установленому законом порядку на 4000000 шт. простих іменних акцій емітента ПАТ «Конотопагротехсервіс», що зберігались у депозитарній установі ПАТ «ОТП Банк», та належать ТОВ «Деміс-Агро». Разом з тим, скаржник вказує, що державним виконавцем не в повному обсязі звернуто стягнення на предмет застави (обладнання), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Ульянова, 125, та належить ТОВ «Деміс-Агро». Крім того, скаржник вказує, що звіт про наявність майна від 20.16.2018 містить фото, на яких зафіксовано обладнання, яке не було описане державним виконавцем. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України. Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Таким чином, вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця. Згідно приписів ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Положеннями статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо. Згідно ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, зясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, у звязку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, у звязку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.авин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно предявити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Суд зазначає, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Згідно постанови від 19.12.2018 ВП№53303843, від 19.12.2018 ВП№53673227 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернуто накази господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016, від 26.12.2016 по справі №904/1439/16, відповідно, у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення  згідно вимог чинного законодавства.        Між тим, з матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 17.05.2018 ВП№53303843 накладено арешт на 4000000 шт. простих іменних акцій емітента "Конотопагротехсервіс", які зберігаються у депозитарній установі ПАТ "ОТП Банк", проте  опису та оцінки вказаного майна держаним виконавцем не здійснено, доказів вчинення  вказаних заходів примусового характеру щодо арештованого майна держаним виконавцем не надано. Щодо тверджень скаржника в частині неповного звернення стягнення на предмет застави (обладнання), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Ульянова, 125, та належить ТОВ «Деміс-Агро», суд зазначає, що за змістом договору застави обладнання №8/13-ОБ від 23.07.2013 заставодавцем -  ТОВ "ДЕМІС-АГРО" передано в заставу заставодеражтелю - ПАТ "ВТБ Банк" майно - 58 одиниць обладнання для біогазової установки фірми Zorg Biogaz AG, проте за змістом постанови про опис та арешт майна боржника від 01.06.2018 державним виконавцем проведено опис меншої кількості одиниць вказаного обладнання.    Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74, 77  ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які  відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених скаржником вимог, в той час як, станом на час розгляду скарги, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не спростовано тверджень скаржника в частині безпідставності дій державного виконавця стосовно повернення без виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016, від 19.12.2018 по справі №904/1439/16. Викладене є підставою для задоволення вимог, викладених у скарзі. Керуючись ст.ст. 232 - 236, 342 - 345 ГПК України, господарський суд УХВАЛИВ: Скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області задовольнити. - визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2018 ВП №53303843; - визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2018 ВП №53673227. Ухвала набрала законної сили 15.02.2019 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили. Повний текст ухвали складено 19.02.2019. Головуючий суддя А.В. Суховаров  Суддя                                                                                                  В.І. Петрова  Суддя                                                                                                  І В. Мілєва