Рішення

від 05.10.2016 по справі 911/1770/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р. Справа № 911/1770/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 13.06.2016 р., зареєстрована в реєстрі за № 641);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_2, с. Павелки, Андрушівський район, Житомирська область

до Фермерського господарства „Ількон", м. Ірпінь

про визнання недійсними установчих документів товариства

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_2 звернулась в господарський суд Київської області із позовом до Фермерського господарства „Ількон" про визнання недійсними установчих документів Фермерського господарства „Ількон" з 05.02.2016 р. по 23.03.2016 р. у зв'язку із внесенням фіктивних змін.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежністю підпису позивачу на установчих документах та інших документах Фермерського господарства „Ількон", що складались та підписувались від її імені у період з 05.02.2016 р. по 23.03.2016 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2016 р. порушено провадження у справі № 911/1770/16 за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства „Ількон" про визнання недійсними установчих документів товариства і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.06.2016 р.

29.06.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.07.2016 р.

13.07.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 27.07.2016 р.

27.07.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.09.2016 р.

31.08.2016 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення та докази по справі № 911/1170/16, що долучені судом до матеріалів справи.

07.09.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 4 від 06.09.2016 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

07.09.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 28.09.2016 р.

28.09.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.10.2016 р.

04.10.2016 р. до канцелярії суду від позивача надійшли уточнення б/н від 04.10.2016 р. позовних вимог, у яких він просить суд визнати недійсними установчі документи Фермерського господарства „Ількон" з моменту їх реєстрації, тобто з 05.02.2016 р., а саме: договору купівлі-продажу (відступлення частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Фермерського господарства „Ількон" від 01.02.2016 р.; рішення засновника № 3 Фермерського господарства „Ількон" від 01.02.2016 р. про зміну складу засновників, голови, місцезнаходження та статуту товариства; статут Фермерського господарства „Ількон" в редакції від 01.02.2016 р.

05.10.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Уточнення б/н від 04.10.2016 р. позивача позовних вимог в частині позовних вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу (відступлення частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Фермерського господарства „Ількон" від 01.02.2016 р. та рішення засновника № 3 Фермерського господарства „Ількон" від 01.02.2016 р. про зміну складу засновників, голови, місцезнаходження та статуту товариства не приймаються судом до розгляду, оскільки за своєю природою є заявою про зміну предмету позову і така заява надійшла на розгляд суду після початку розгляду господарським судом справи по суті, що в свою чергу не відповідає приписам ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Уточнення б/н від 04.10.2016 р. позивача позовних вимог в частині позовної вимоги про визнання недійсним статуту Фермерського господарства „Ількон" в редакції від 01.02.2016 р. прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2011 р. державним реєстратором уповноваженого органу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було зареєстровано юридичну особу - Фермерське господарство „Ількон", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено відповідний запис про державну реєстрацію, що підтверджується випискою від 11.05.2016 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

01.02.2016 р. між фізичною особою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір № 1 купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Фермерське господарство „Ількон", згідно з умовами п. 1.1. якого за цим договором продавець, за згодою засновника господарства, оформленого рішенням „Засновника (члена) № 3 від 01 лютого 2016 року, передає у власність корпоративні права на частку у розмірі 100 (сто) відсотків, що становить 5 000, 00 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок загального розміру статутного капіталу Господарства, код ЄДРПОУ 37692136 місцезнаходження: 12526, Житомирська область, Коростишівський район, село Великі Кошарища, вулиця Набережна, будинок 34 (надалі -„Корпоративні права"), а покупець приймає у власність корпоративні права та сплачує їх вартість в порядку та на умовах, що визначені у цьому договорі. Відповідно до п. 2.1. договору право власності на корпоративні права переходить від продавця до покупця з моменту підписання цього договору.

01.02.2016 р. засновником (членом) Фермерського господарства „Ількон" ОСОБА_3 було прийнято рішення, якими, крім іншого, було вирішено надати згоду на відступлення (продаж) частки ОСОБА_3 у статутному капіталі Господарства у розмірі 100 % на користь третьої особи - ОСОБА_2, та вивести ОСОБА_3 зі складу засновників Господарства, згідно поданого договору; у Господарстві збережено статутний капітал у розмірі 5 000, 00 грн. Частка у статутному капіталі Господарства у розмірі 100 %, що складає 5 000, 00 грн належить ОСОБА_2; звільнити ОСОБА_3 з 01.02.2016 р. з посади Голови Господарства, за власним бажанням згідно поданої заяви та призначити ОСОБА_2 з 02.02.2016 р. на посаду Голови Господарства; змінити місцезнаходження Господарства на: 08200, м. Ірпінь, вул. Центральна, 6; внести зміни до статуту та затвердити статут Господарства у новій редакції з правом передоручення третім особам, про що було складено рішення засновника (члена) № 3 Фермерського господарства „Ількон" від 01.02.2016 р.

04.02.2016 р. державним реєстратором уповноваженого органу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було зареєстровано нову редакцію статуту Фермерського господарства „Ількон", затвердженого рішенням засновника (члена) № 3 Фермерського господарства „Ількон" від 01.02.2016 р., згідно з умовами пунктів 1.2., 1.5. якого членом господарства є ОСОБА_2, яка є також головою господарства.

Регулювання корпоративних відносин здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про господарські товариства", Законом України „Про фермерське господарство", іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 114 Господарського кодексу України фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.

Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).

Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство має найменування та може мати печатки.

Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Згідно з п. 9) ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" установчий документ юридичної особи викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Пунктами 5.1. - 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" передбачено, що під час вирішення корпоративних спорів про визнання недійсними установчих документів господарські суди повинні виходити з того, що затвердження установчого документа є необхідною дією у процесі створення юридичної особи. Тому під час визначення підстав для визнання установчих документів недійсними господарським судам слід керуватися пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України.

З урахуванням положень цієї норми підставами для прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів є порушення закону, які не можуть бути усунуті. Такою підставою може бути відсутність в установчих документах тих відомостей, які згідно із законом повинні обов'язково в них міститися, зокрема, визначені статтями 88, 120, 134, 143, 151, 154 ЦК України, статтями 57, 82 ГК України, статтями 4, 51, 65, 67, 76 Закону України „Про господарські товариства", статтею 13 Закону України „Про акціонерні товариства".

Якщо до прийняття судом рішення про визнання установчих документів недійсними їх було приведено у відповідність до закону, суд не має підстав для прийняття рішення про визнання установчих документів недійсними.

Під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.

У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що згідно з Висновком експерта № 1/2450, складеним 05.08.2016 р. та проведеним Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, (п. 1.) підписи від імені ОСОБА_2, що розміщені в таких графах як:

- „Покупець: / ОСОБА_2 П./" у договорі № 1 купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі (корпоративних прав) фермерське господарство „Ількон" від 01.02.2016;

- „Підписи: ОСОБА_2 " у Рішенні засновника (члена) № 3 фермерське господарства „Ількон" від 01.02.2016;

- „Голова

---

ОСОБА_2" у Довіреності від 04.02.2016;

- „ОСОБА_2 (підпис)" ст. 2 Заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2016;

- „ОСОБА_2

---

(підпис)" ст. 3 Заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2016;

- „ОСОБА_2 (підпис)" ст. 4 Заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2016;

- „ОСОБА_2

---

(підпис)" ст. 14 Заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2016;

- „ОСОБА_2

---

(підпис)" ст. 14 Заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2016;

- „ОСОБА_2

---

(підпис)" ст. 6 Заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2016;

- „Засновник Господарства

---

ОСОБА_2" ст. 7 Статуту Фермерського Господарства „Ількон" нова редакція код ЄДР 37692136, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, спірний статут (у новій редакції) Фермерського господарства „Ількон", затверджений рішенням засновника (члена) № 3 Фермерського господарства „Ількон" від 01.02.2016 р., від імені ОСОБА_2 насправді нею не підписувався, а тому суд дійшов висновку, що за таких обставин, відсутнє було реальне волевиявлення фізичної особи ОСОБА_2 на підписання статуту (у новій редакції) Фермерського господарства „Ількон", затвердженого рішенням засновника (члена) № 3 Фермерського господарства „Ількон" від 01.02.2016 р., та інших документів Фермерського господарства „Ількон", пов'язаних із вказаним статутом.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, спірний статут (у новій редакції) Фермерського господарства „Ількон", затверджений рішенням засновника (члена) № 3 Фермерського господарства „Ількон" від 01.02.2016 р., суперечить вищевказаним положенням Цивільного кодексу України, Закону України „Про фермерське господарство", Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в редакціях, що діяли на момент підписання статуту, так як відсутнє було реальне волевиявлення фізичної особи ОСОБА_2 на підписання статуту (у новій редакції) Фермерського господарства „Ількон", затвердженого рішенням засновника (члена) № 3 Фермерського господарства „Ількон" від 01.02.2016 р., та інших документів Фермерського господарства „Ількон", пов'язаних із вказаним статутом, а тому позовна вимога позивача до відповідача про визнання його недійсним, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним статут Фермерського господарства „Ількон" (ідентифікаційний код 37692136) в редакції від 01.02.2016 р.

3. Стягнути з Фермерського господарства „Ількон" (ідентифікаційний код 37692136) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

30 листопада 2016 р.