ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2016 Справа № 917/1649/16
за позовом Приватного підприємства "Стожари", юридична адреса: Вінницька область, Тростянецький район, с. Капустяни, вул. С.Мурованого, 9; фактична адреса: м. Київ, вул. І. Сікорського, 4Б
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", 36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а
про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат
Суддя Сірош Д.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.09.2016
від відповідача: не з'явилися
від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №82 від 10.12.2015
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості по договору № ПЛ01-08/16 від 29.09.2011 в розмірі 231 600,13 грн, з яких: основний борг - 195 927,54 грн; 3% річних - 2 620,31 грн; пеня - 27 217,39 грн; інфляційні - 5 834,39 грн. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні, в обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору.
Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Третя особа в письмових поясненнях зазначила, що позовні вимоги є обґрунтованими і правомірними.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
18.09.2015 Приватне підприємство В«СтожариВ» (Постачальник), що має ліцензію на постачання природного газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом серія АГ №507501 від 23.09.2011, та Приватне підприємство В«Карлівський хлібзаводВ» (далі - Покупець), уклали договір №ПЛ01-08/16 на поставку природного газу.
Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Покупець за цим договором приймає газ виключно з метою його споживання для власних потреб (п. 2 договору).
Відповідно до п. 3.6 договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу відповідно до п. 3.7 договору.
Пунктом 3.7 договору визначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати Постачальнику підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.
Згідно з п. 3.8 договору кількість газу, поставленого Покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками Постачальника і Покупця та газотранспортної організації, що оформлюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 3.9. договору при відмові Покупця від підписання акту приймання-передачі газу, у разі підтвердження Постачальником Планового обсягу поставки, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданих Постачальнику Газотранспортним або Газорозподільним підприємствами реєстрі обсягів спожитого газу.
Згідно з п. 4.4 договору Газотранспортне (газорозподільне) підприємство має право доступу до зчитувань показників засобів вимірювальної техніки, що встановлені на комерційних вузлах обліку газу. Постачальник вправі отримувати інформацію про показники засобів вимірювальної техніки як від споживача, так і від газотранспортного (газорозподільного) підприємства.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природного газу на загальну суму 1021058,82 грн, що підтверджується наступними актами приймання - передачі природного газу: від 31.12.2015 на суму 99 803,52 грн, від 30.11.2015 на суму 99 543,53 грн, від 31.12.2015 на суму 104 113,01 грн, від 31.01.2016 на суму 107 792,22 грн, від 29.02.2016 на суму 95 407,38, від 31.03.2016 на суму 95 037,10, від 30.04.2016 на суму 87 899,26 грн, від 31.05.2016 на суму 74 918,94 грн, від 30.06.2016 на суму 256 543,86 грн.
Відповідачем оплачено поставлений природний газ частково - в сумі 825 131,28 грн.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата обсягів газу за договором здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку:
25% оплатити до 15 числа місяця постачання газу
25% оплатити до 25 числа місяця постачання газу
25% оплатити до 30 числа місяця постачання газу
25% оплатити до 05 числа місяця, що слідує після місяця постачання газу.
Відповідно до п. 6.4. договору датою оплати вважається дата зарахування грошових
коштів на поточний рахунок Постачальника.
Порушуючи умови договору відповідач не в повному обсязі та з порушенням строків здійснював розрахунки за поставлений природний газ.
Заборгованість відповідача за поставлений газ складає 195 927,54 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати за поставлений природний газ, і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 195927,54 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить чинному законодавству України.
Пункт 3 статті 549 ЦК України визначає, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України)
Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 договору Покупець зобов'язується, крім суми заборгованості, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо проведення розрахунків за поставлений товар, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 27 217,39 грн є правомірною та підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 5 834,39 грн інфляційних та 2 620,31 - 3% річних.
Відповідно до ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань по договору поставки природного газу суду не надав, будь-якого контррозрахунку не надав.
З огляду на викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Карлівський хлібозавод", 39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Леніна, 169 (код ЄДРПОУ 00377070) на користь Приватного підприємства "Стожари", юридична адреса: Вінницька область, Тростянецький район, с. Капустяни, вул. С.Мурованого, 9; фактична адреса: м. Київ, вул. І. Сікорського, 4Б (п/р 26003010317849 ПАТ "Міжнародний інвестиційний Банк", МФО 380582 код ЄДРПОУ 32885184) 195927,54 грн основного боргу, 27217,39 грн пені, 2620,31 грн - 3% річних, 5834,89 грн інфляційних, 3474,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13.12.2016.
Суддя Д.М. Сірош
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2016 |
Оприлюднено | 16.12.2016 |
Номер документу | 63370477 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Сірош Д.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні