Постанова

від 13.03.2017 по справі 917/1649/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р. Справа № 917/1649/16

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 01.09.2016р.;

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 01.12.2016р. №173;

від третьої особи - ОСОБА_3 - за довіреністю від 15.12.2016р №75; ОСОБА_4 - за довіреністю №41 від 13.03. 2017р.;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 підприємства "Карлівський хлібозавод", Полтавська область, м. Карлівка,

на рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2016р.

у справі № 917/1649/16

за позовом ОСОБА_5 підприємства "Стожари", Вінницька область, Тростянецький район, с. Капустяни

до відповідача ОСОБА_5 підприємства "Карлівський хлібозавод", Полтавська область, м. Карлівка,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава,

про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.12.2016р. у справі №917/1649/16 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_5 підприємства "Карлівський хлібозавод" на користь ОСОБА_5 підприємства "Стожари" 195927,54грн. основного боргу, 27217,39 грн. пені, 2620,31грн. 3% річних, 5834,89грн. інфляційних втрат та 3474,00грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 11, 526, 546, 530, 610, 625, 712 ЦК України, статті 193, 199, 216, 230 ГК України мотивоване доведеністю матеріалами справи виконання позивачем умов договору на поставку природного газу від 18.09.2015р. №ПЛ01-08/16 та порушенням ПП Карлівський хлібозавод своїх зобов'язань щодо оплати прийнятого газу, наявністю заборгованості у розмірі 195927,54грн. і обґрунтованістю нарахування 27217,39грн. пені, 3% річних у розмірі 2620,31грн. та інфляційних втрат у розмірі 5834,89грн. (а.с.99,100).

Приватне підприємство Карлівський хлібозавод з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2016р. у справі №917/1649/16 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ПП Карлівський хлібозавод на користь ПП "Стожари" 52443,93грн. основного боргу, 6012,02грн. пені, 1104,55грн. 3% річних (а.с.105-107).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що станом на 31.05.2016р. сторонами у повному обсязі виконані умови договору на поставку природного газу від 18.09.2015р. №ПЛ01-08/16. 22.06.2016р. ПАТ Полтавагаз припинено транспортування газу до ПП Карлівський хлібозавод , за період з 01.06.2016р. по 22.06.2016р. відповідачем, згідно показників ЗВТ комерційного вузла обліку газу, який є справним, використано 7886,3куб.м, про що було повідомлено позивача листом від 07.07.2016р., у зв'язку з чим, на думку скаржника, фактична сума заборгованості становить 52443,93грн., на яку нарахована пеня у розмірі 6012,02грн. та 1104,55грн. 3% річних (а.с.105-107).

У поясненннях до апеляційної скарги відповідач зазначає, що акт про порушення від 08.06.2016р. №1 складений щодо підприємства ПП Карлівський хлібзавод , тоді як відповідачем у даній справі є ПП Карлівський хлібозавод . Крім того зазначає про відсутність доказів посвідчення особи споживача на відеозйомці, з якої б вбачалось, що директор відповідача відмовився від підписання акта про порушення, що суперечить приписам статті 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ. Також вказує на те, що в акті про порушення не зазначено про проведення відеозйомки, що в сукупності свідчить по неповне встановлення всіх фактичних обставин справи місцевим господарським судом (а.с.208-210).

У додаткових пояснення до апеляційної скарги позивач просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2016р. у справі №917/1649/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ПП Карлівський хлібозавод на користь ПП "Стожари" 53563,75грн. основного боргу. При цьому зазначає, що надана позивачем відеозйомка як доказ відмови представника відповідача від відпису акта про порушення не є належною, оскільки не підтверджує факту присутності представника споживача та з неї неможливо встановити час її здійснення (відсутня інформація щодо дати та часу проведення відеозйомки). Крім того, вказує на те, що особи зафіксовані на відео, не є членами комісії, які склали акт про порушення. Також зазначає, що відповідно до обчислювача Універсал №6857, який є частиною вузла обліку газу ПП Карлівський хлібозавод , в період з 01.06.2016р. по 01.07.2016р. втручання в його роботу відсутні, а газу спожито в об'ємі 7886,3куб.м на загальну суму 53563,75грн., що підтверджується роздруківками з обчислювача (а.с.242-267).

Відзивом від 31.01.2017р. ПП Стожари заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення місцевого господарського суду від 08.12.2016р. у справі №917/1649/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що: по-перше, при відмові покупця від підписання актів приймання-передачі газу, у разі підтвердження постачальником обсягу поставки, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений у наданих постачальнику газотранспортним або газорозподільним підприємствами реєстрах обсягів спожитого газу; по-друге, постачальник вправі отримати інформацію про показники засобів вимірювальної техніки як від споживача, так і від газотранспортного підприємства; по-третє, відповідачу на підставі договору було поставлено газу на суму 1021058,82грн. та оплачено 825131,28грн., однак з порушенням строків розрахунків, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат (а.с.151-154).

У додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає, що обов'язок складання актів приймання-передачі природного газу покладений на відповідача, та згідно актів приймання-передачі позивачем поставлено газу на загальну суму 1021058,820грн., відповідач за газ, поставлений з початку дії договору до травня 2016року, здійснив оплату у повному обсязі та частково за газ, поставлений у червні, на суму 52441,90грн. Також вказує на те, що при відмові покупця від підписання акту приймання-передачі газу, у разу підтвердження постачальником планового обсягу поставки, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданих газотранспортним або газорозподільним підприємствами реєстрах обсягів спожитого газу. Оскільки дії ПАТ Полтавагаз не визнані неправомірними, а розрахунок таким, що не відповідає законодавству, то сторони діють відповідно до умов договору (а.с.190-194).

У письмових поясненнях від 20.01.2017р. ПАТ Полтавагаз вважає рішення місцевого господарського законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому зазначає, що 08.06.2016р. представниками ПАТ Полтавагаз складено акт про порушення у зв'язку з недопущенням їх до об'єкту споживача для здійснення контрольного огляду комерційного ВОГ. 14.06.2016р. комісією з розгляду актів про порушення ГРМ прийнято рішення про задоволення акту про порушення та складено розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, який склав 16272куб.м (при підтвердженні номінації за червень 2016року - 13000куб.м). 22.06.2016р. газопостачання ПП Карлівський хлібозавод припинено, про що складено акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу. 30.06.2016р. повноважні представники ПАТ Полтавагаз знову не були допущені до комерційного вузла обліку споживача, про що складений акт про порушення №3. 14.07.2016р. комісія з розгляду актів про порушення оператора ГРМ розглянула акт про порушення №4 від 06.07.2016р. та визначила його правомірність. Складено розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, що становить 25906,4куб.м на суму 175956,27грн. (а.с.142-145).

У письмових поясненнях від 01.02.2017р. Полтавагаз зазначає, що у відповідності до Кодексу газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРМ) оператор ГРМ має право безперешкодного доступу на територію та земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система. 08.06.2016р. представники ПАТ Полтавагаз у зв'язку з тим, що інформація про об'єм газу з ВОГ ПП Карлівський хлібозавод , який обладнаний засобами дистанційної передачі даних, до ПАТ Полтавагаз не надходила, намагались здійснити контрольний огляд ВОГ відповідача, про що складено акт №08.06 ГМС, однак не були допущені до об'єкта споживача, про що також складений акт про порушення від 08.06.2016р. №1 у спосіб та в порядку, встановленому главою 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ. 14.06.2016р. акт про порушення розглянутий комісією з розгляду актів про порушення Операторів ГРМ, яка визначила його правомірність, прийняла рішення про його задоволення та склала розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, який направлений на адресу відповідача 15.06.2016р. (поштова накладна №10021768810). Згідно цього розрахунку об'єм розподіленого природного газу відповідачеві за період з 01.06.2016р. до 09:00год. 22.06.2016р. склав 38577,6куб.м, який включений до реєстру поставки природного газу промисловим споживачам постачальником ПП Стожари в червні 2016року (а.с.165-168, 206).

До письмових пояснень від 02.03.2017р. ПАТ Полтавагаз в підтвердження відмови споживача від підпису акта про порушення від 08.06.2016р. надало диск з відеозйомкою, який був переглянутий судовою колегією та учасниками судового процесу в судовому засіданні 09.03.2017р. (а.с.203-205).

Відповідно до статті 77 ГПК України, в судовому засіданні, 21.02.2017р., оголошено перерву до 09.03.2017р. та в судовому засіданні, 09.03.2017р., - на 13.03.2017р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, 13.03.2017р., представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги і просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2016р. у справі №917/1649/16 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ПП Карлівський хлібозавод на користь ПП "Стожари" 53563,75грн. основного боргу.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2016р. у справі №917/1649/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

18.09.2015р. між ОСОБА_5 підприємством Стожари (постачальником) та ОСОБА_5 підприємством "Карлівський хлібозавод" (покупцем) укладений договір на поставку природного газу № ПЛ01-08/16, п. 1.1 якого встановлено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору ( а.с.15-20).

У п.2.1 цього договору сторони домовились визначити орієнтовний обсяг газу, що є предметом цього договору, на протязі 2015року.

Відповідно до п.2.1.1 зазначені обсяги є плановими і можуть змінюватися. Обсяги споживання на наступний місяць можуть змінюватись письмовим повідомленням у довільній формі (заявкою), підписаним уповноваженою особою та скріпленим печаткою покупця до 19-го числа кожного місяця, що передує місяцю поставки газу.

Згідно із п.3.6 цього договору приймання-передача газу, переданого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу відповідно до п.3.7 цього договору.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта (п.3.7 договору).

Пунктом 3.8 цього договору встановлено, що кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника та покупця і газотранспортної організації, що оформлюється відповідно до вимог чинного законодавства України .

Згідно із п.3.9 цього договору при відмові покупця від підписання акту приймання-передачі газу, у разі підтвердження постачальником планового обсягу поставки, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданих постачальнику газотранспортним або газорозподільним підприємствами реєстрі обсягів спожитого газу.

Пунктами 4.1, 4.2 договору встановлено, що кількість газу, яка продається покупцеві, визначається по контрольно-вимірювальних приладах, зареєстрованих в органах Держстандарту України, що встановлені у покупця, які повинні відповідати вимогам чинного законодавства України . При використанні покупцем вузлів обліку газу із застосуванням лічильника газу обсяг спожитого ним газу визначається за результатами вимірювань у діапазоні об'ємних витрат від мінімальної Qmin до максимальної Qmax (у межах роботи лічильника з нормованими похибками вимірювань).

Пунктом 4.4 цього договору встановлено, що газотранспортне (газорозподільне ) підприємство має право доступу до зчитувань показників засобів вимірювальної техніки, що встановлені на комерційних вузлах обліку. Постачальник вправі отримувати інформацію про показники як від споживача, так і від газотранспортного підприємства.

Ціна газу без урахування ПДВ, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його зберігання, визначається сторонами в додатковій угоді на кожний звітний період (місяць) поставки газу. Крім того, до ціни газу включається збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі, встановленому чинним законодавством України (п.5.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 цього договору оплата замовлених обсягів газу за договором здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: 25% оплатити до 15 числа місяця постачання газу; 25% оплатити до 25 числа місяця постачання газу; 25% оплатити до 30 числа місяця постачання газу; 25% оплатити до 05 числа місяця, що слідує після місяця постачання газу.

Згідно із п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору покупець зобов'язується, крім суми заборгованості, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно із п.11.2 даного договору покупець на вимогу постачальника повідомляє в письмовому вигляді або за допомогою факсимільного зв'язку обсяг фактично спожитого природного газу в поточному місяці.

У додатковій угоді до договору постачання природного газу №ПЛ01-08/15 від 18.09.2015р. №1, укладеній між сторонами спору, сторони визначили, що ціна природного газу з жовтня 2015року становить 7878грн. за 1000куб м. природного газу, в тому числі ПДВ (а.с.20).

22.09.2015р. між сторонами спору укладена додаткова угода №2 до договору постачання природного газу №ПЛ01-08/15, у якій сторони дійшли згоди викласти п.10.1 розділу Х договору у наступній редакції: 10.1 Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2016року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення. (а.с.21).

У п. 1 додаткової угоди від 01.04.2016р. сторони дійшли згоди про те, що відповідно до п.4.1 договору складова ціна природного газу з квітня 2016року становитиме 7300грн. за 1000куб.м, у тому числі ПДВ (а.с.22).

На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 18.09.2015р. №ПЛ01-08/16 позивачем поставлено відповідачеві природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін, а отже відповідають вимогам первинного документа, визначеним Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , а саме: від 31.10.2015р. на суму 99803,52грн., від 30.11.2015р. на суму 99543,53грн., 31.12.2015р. на суму 104113,01грн., від 31.01.2016р. на суму 107792,22грн., від 29.02.2016р. на суму 95407,38грн., всього на суму 506659,66грн. (а.с.23-27).

Інші акти, надані позивачем до позовної заяви, а саме: від 31.03.2016р. на суму 95037,10грн., від 30.04.2016р. на суму 87899,26грн., від 31.05.2016р. на суму 74918,94грн., від 30.06.2016р. на суму 256543,86грн., не підписані жодною із сторін спору та не скріплені печатками, що свідчить про невідповідність їх вимогам чинного законодавства (а.с.28-31).

Згідно довідки, наданої позивачем до позовної заяви, ПП Карлівський хлібозавод здійснив оплату поставленого газу у сумі 825131,28грн. (а.с.42).

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2016р. комісією у складі представників ПАТ Полтавагаз : заступника начальника СБ ОСОБА_6, начальника ВМЗОГ ОСОБА_4, керуючого РГП Карлівки ОСОБА_7, та представника споживача - директора ОСОБА_8 складено акт, у якому зазначено, що в період з 11:50 год. по 13:20год. охорона підприємства ПП Карлівський хлібозавод по вказівці власника (зі слів охорони) відмовила комісії ПАТ Полтавагаз в доступі до об'єкта газоспоживання, внаслідок чого комісія не здійснила перевірку комерційного вузла обліку газу у відповідності до розділу ХІ глави 9 Постанови НКРЕКП від 30.09.2015р. №2494 Про затвердження Кодексу газорозподільних систем . Також в акті зазначено, що вищезазначене порушення (відмова у доступі до об'єкта споживача) суперечить вимогам Кодексу газорозподільних систем в частині зобов'язання споживача допустити уповноважених представників оператора ГРМ за пред'явленням ними службових посвідчень (були пред'явленні) - для виконання перевірки комерційного вузла обліку газу. Даний акт підписаний представниками ПАТ Полтавагаз , а в місці підпису представника підприємства зазначено: ПП Карлівський хлібзавод ОСОБА_8 від підпису відмовилась." (а.с.61).

Також, 08.06.2016р. ПАТ Полтавагаз складений акт про порушення №1, у якому зазначено, що він складений заступником начальника СБ ОСОБА_6, начальником ВМЗОГ ОСОБА_4, керуючим Карлівським РГП ОСОБА_7, за участю представника споживача - директора ОСОБА_8 На дату складання цього акта на об'єкті ПП Карлівський хлібозавод встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем , а саме: відмова в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого представник оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показів ЗВТ. Також в акті зазначено, що комісія оператора ГРМ з розгляду цього акта буде проводити засідання 14.06.2016р. за адресою: м. Полтава, вул. Козак 2а. Вказаний акт підписаний представниками оператора ГРМ у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 В графі з актом про порушення ознайомлений споживач (його представник) зазначено: від підпису відмовилася ОСОБА_8М. (а.с.62 ).

Також, в матеріалах справи наявний лист ПАТ Полтавагаз від 10.06.2016р. №17/2198, адресований ПП Карлівський хлібозавод , яким запрошено представника відповідача на засідання з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, де буде розглянута відмова у доступі до об'єкта споживача представників ПАТ Полтавагаз для перевірки комерційного вузла обліку газу 08.06.2016р., яке відбудеться 14.06.2016р. о 9:00год. за адресою: м. Полтава, вул. Козака,2а (а.с.63).

Як доказ надіслання вказаного листа ПАТ Полтавагаз надано експрес-накладну Нової пошти №10021773934, у якій зазначено про отримання ПП Карлівський Хлібозавод документів 13.06.2016р. представником одержувача ОСОБА_8 (а.с.171).

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу та зміни режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), оформленому протоколом від 14.06.2016р. №1, прийняті рішення: 1) змінити режим нарахування об'ємів природного газу споживачу, що не є побутовим, ПП Карлівський хлібозавод з 01.06.2016р. через відмову у доступі до об'єкта споживача згідно розділу ХІ Кодексу ГРС; 2) виробничо-технічному відділу (ОСОБА_9О.) та відділу обліку та контролю режимів газопостачання (ОСОБА_10І.) до 15.06.2016р. виконати розрахунок щодобового об'єму природного газу по ПП Карлівський хлібозавод ; 3) відділу обліку та контролю режимів газопостачання до 16.06.2016р. інформувати споживача ПП Карлівський хлібозавод в установленому порядку про зміну режиму нарахування об'ємів розподіленого газу з 01.06.2016р. (а.с.64,65).

У листі від 15.06.2016р. ПАТ Полтавагаз зазначено, що станом на 16.06.2016р. об'єми розподіленого газу ПП Карлівський хлібозавод складає 1804,8 куб.м/доб. х15 діб = 16272куб.м, при підтвердженій номінації на червень 2016року - 13тис. куб.м (а.с.67).

15.06.2016р. ПАТ Полтавагаз складений розрахунок об'єму природного газу по споживачу ПП Карлівський хлібозавод за період з 01.06.2016р. по 22.06.2016р., у якому визначений загальний обсяг газу за вказаний період - 38577,6куб.м (а.с.206).

Листом від 17.06.2016р. №17/2293 ПАТ Полтавагаз надіслано ПП Карлівський хлібозавод повідомлення про припинення газопостачання у зв'язку з недостатністю підтвердженого обсягу природного газу з пропозицією у термін до 09год. 22.06.2016р. самостійно відключитися від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газокористуюче обладнання ПП Карлівський хлібозавод (а.с.68)

22.06.2016р. ПАТ Полтавагаз складено акт про порушення №1, у якому зазначено про відмову ПП Карлівський хлібозавод в доступі представникам ПАТ Полтавагаз до газовикористовуючого обладнання для проведення примусового відключення від газових мереж (а.с.70).

22.06.2016р. ПАТ Полтавагаз складено акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності), у якому зазначено, що у зв'язку з недопуском для проведення відключення від газопостачання припинено (обмежено) газопостачання та опломбовано вхідну засувку №1 та №2 (а.с.69).

30.06.2016р. ПАТ Полтавагаз складено акт про порушення №3, у якому зазначено про порушення ПП Карлівський хлібозавод Кодексу газорозподільних систем, а саме: вчинення дій, які перешкоджають представникам оператора газорозподільної системи провести контрольний огляд вузла обліку, його складових, газовикористовуючого обладнання та відновити газопостачання. Вказаний акт складений трьома представниками ПАТ Полтавагаз та зазначено, що до нього додається відеозйомка фіксації виявленого порушення. Також, у акті відсутні відомості про ознайомлення з його змістом споживача чи про те, що він відмовився від його підписання (а.с.75).

11.10.2016р. ПП Стожари звернулось до місцевого господарського суду з позовом до ПП Карлівський хлібозавод про стягнення 195927,54грн. боргу за газ, поставлений на підставі договору на поставку природного газу від 18.09.2015р. №ПЛ01-08/16, 27217,39грн. пені, 2620,31грн. 3% річних та 5834,89грн. інфляційних втрат (а.с.1-8).

08.12.2016р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (а.с.99-100).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ПП « Карлівський хлібозавод» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне .

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка утворилась у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань, які виникли на підставі договору на поставку природного газу від 18.09.2015р. №ПЛ01-08/16, пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 3% річних та інфляційних втрат.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.1 договору поставки природного газу від 18.09.2015р. № ПЛ01-08/16 встановлено, що постачальник зобов'язався передати у власність покупця природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (а.с.15-20).

У пункті 3.6 цього договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу відповідно до п.3.7 цього договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 18.09.2015р. №ПЛ01-08/16 позивачем поставлено відповідачеві природний газ на загальну суму 506659,66грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін, а отже відповідають вимогам первинного документа, визначеним Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , вимоги якої кореспондуються з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за N 168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У пункті 3.8 вказаного договору встановлено, що кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника та покупця і газотранспортної організації, що оформлюється відповідно до вимог чинного законодавства .

Однак матеріали справи не містять трьохсторонніх актів приймання-передачі, складених у відповідності до пункту 3.8 договору на поставку природного газу від 18.09.2015р. №ПЛ01-08/16, тобто за участю постачальника, покупця та газотранспортної організації. Вказані акти також не надані позивачем чи третьою особою суду апеляційної інстанції.

У пункті 3.9 цього договору встановлено, що при відмові покупця від підписання акту приймання-передачі газу, у разі підтвердження постачальником планового обсягу поставки, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданих постачальнику газотранспортним або газорозподільним підприємствами реєстрі обсягів спожитого газу , які також в матеріалах справи відсутні, як і докази відмови постачальника від підписання актів приймання-передачі.

Згідно довідки, наданої позивачем до позовної заяви, ПП Карлівський хлібозавод здійснив оплату поставленого газу у сумі 825131,28грн. (а.с.42).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача та відповідача зазначили про відсутність заборгованості за газ, поставлений протягом жовтня - грудня 2015року та січня - травня 2016року та вказали, що спірним періодом поставки природного газу є червень 2016року.

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У пункті 2.5-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що у застосуванні частини 1 статті 35 ГПК України господарським судам необхідно враховувати таке. Визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу: в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо; в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень; у такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання. За необхідності суд може зажадати від учасника судового процесу подання відповідної заяви, клопотання, пояснення в письмовій формі. Про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості.

Отже, предметом спору у даній справі є заборгованість, яка виникла на підставі договору на поставку природного газу за газ, поставлений у червні 2016року.

Позивачем до позовної заяви наданий акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2016р. №1, у якому визначено, що постачальник передав газорозподільними мережами ПАТ Полтавагаз , а споживач прийняв природний газ в обсязі 38,578тис.куб.м, даний акт підписаний представниками ПП Стожари та ПАТ Полтавагаз та скріплений печатками (а.с.33).

Проте, вказаний акт не підписаний ПП Карлівський хлібозавод та не скріплений початкою підприємства.

З матеріалів справи вбачається та представником ПАТ Полтавагаз підтверджено, що обсяг газу нарахований ПП Карлівський хлібозавод за червень 2016року у обсязі 38,578тис.куб.м на підставі акту про порушення від 08.06.2016р. №1(а.с.62), протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу) (а.с.64), та відповідно до розрахунку об'єму природного газу по споживачу ПП Карлівський хлібозавод (період з 01.06.2016р. по 22.06.2016р.) (а.с.206).

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України Про ринок природного газу права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 13 Закону України Про ринок природного газу споживач зобов'язаний забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу.

Згідно з частиною 3 розділу 1 глави ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. N 2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за N 1379/27824 (надалі Кодекс газорозподільних систем), фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 розділу 3 глави ІХ Кодексу газорозподільних систем визначення об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокація) по об'єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ , визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору . Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), розрахунок об'єму втрат та витрат природного газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до межі балансової належності, додаються/віднімаються до/від об'єму, визначеного комерційним вузлом обліку.

Пунктом 4 розділу 1 глави ІХ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційних вузлів обліку за розрахунковий період. При цьому, якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об'єму газу, до звіту додається протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень. У разі наявності в протоколах даних про втручання та/або аварійні ситуації Оператору ГРМ надаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об'єму газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу. При обладнанні комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних за домовленістю Оператора ГРМ та споживача інформація для визначення об'єму (обсягу) приймання-передачі природного газу формується через канали дистанційного зв'язку . У такому разі перевірка достовірності даних комерційних вузлів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців (з урахуванням строку для контрольного огляду вузла обліку), про що складається відповідний акт контрольного зняття показань ЗВТ.

У п.4.1 договору від 18.09.2015р. №ПЛ 01-08/15 на поставку природного газу встановлено, що кількість газу, яка продається покупцеві, визначається по контрольно-вимірювальних приладах, зареєстрованих в органах Держстандарту України, що встановлені у покупця, які повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

Представниками сторін та третьої особи у судовому засіданні апеляційної інстанції та в письмових поясненнях (а.с.143) підтверджено, що комерційний вузел ПП Карлівський хлібозавод обладнаний засобами дистанційної передачі даних, який фіксує: дату та час, тиск, об'єм газу , показники лічильника як на початок так і на кінець запиту. Згідно наданих відповідачем до матеріалів справи звітів з коректора дистанційної передачі даних Універсал №6857 ним за період з 01.06.2016р. по 22.06.2017р. спожито природного газу 7886,3 куб.м на загальну суму 53563,75грн. (а.с.244-266).

Також згідно даних коректора дистанційної передачі даних Універсал №6857 з 23.06.2016р. по 24.06.2016р. газ ПП Карлівський хлібозавод не споживався та з 01.06.2016р. по 01.07.2016р. відсутня інформація про втручання в роботу обчислювача (а.с.267).

Згідно із п.4.4 договору на поставку природного газу від 18.09.2015р. газотранспортне (газорозподільне) підприємство має право доступу до зчитувань показників засобів вимірювальної техніки, що встановлені на комерційних вузлах обліку газу. Постачальник вправі отримувати інформацію про показники засобів вимірювальної техніки як від споживача, так і від газотранспортного підприємства. Листом від 07.07.2016р. відповідач повідомив ПП Стожари про обсяг спожитого природного газу у кількості 7886,3куб.м. згідно показників комерційного вузла обліку.

Частиною 3 пункту 4 розділу 1 глави ІХ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що у разі ненадання споживачем звіту про дані комерційних ВОГ протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного зняття показань ЗВТ (у тому числі через відмову в доступі до об'єкта споживача) протягом розрахункового періоду об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за розрахунковий період визначається за величиною підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача на цей період . У такому разі Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за попередній розрахунковий місяць .

Відповідно пункту 2 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРМ за необхідності , але не рідше ніж один раз на шість місяців. Споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) зобов'язаний допустити уповноважених представників Оператора ГРМ (разом з їх відповідними засобами) за пред'явленням ними службових посвідчень на власну територію (у приміщення), де встановлений комерційний ВОГ, та забезпечити їм доступ до елементів комерційного ВОГ для виконання зазначених заходів, у тому числі огляду газопроводу перед та після ВОГ. У випадку відмови в доступі чи незабезпечення допуску Оператор ГРМ має право здійснити заходи, передбачені цим Кодексом.

З пояснень представника третьої особи та з матеріалів справи вбачається, що ПАТ Полтавагаз - Оператор ГРМ визначив обсяг спожитого природного газу ПП Карлівський хлібозавод у обсязі 38577,6куб.м на підставі акту-розрахунку за період з 01.06.2016 по 22.06.2016р. (а.с.206), складеного у зв'язку з задоволенням комісією акту про порушення від 08.06.2016р. №1 (а.с.62).

Проте, наданий ПАТ Полтавагаз перерахунок об'єму спожитого відповідачем газу за червень 2016року не може бути прийнятий до уваги апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Розділом ХІ Кодексу газорозподільних систем визначений порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог цього Кодексу.

Пунктом 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу , у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованої діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу . Випадки, які потребують перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу споживачу, що має договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, без наявності акта про порушення, визначені в розділах IX - X цього Кодексу.

У підпункті 1 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем зазначено, що до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать відмова в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об'єкті споживача .

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача / несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення ( пункт 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем).

Згідно із пунктом 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Пунктом 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним , якщо його підписали : або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою ; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.

Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення (пункт 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем).

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2016р. заступником начальника СБ ОСОБА_6 (посв. №1053), начальником ВМЗОГ ОСОБА_4 (посв. №1043), керуючим Карлівським РГП ОСОБА_7 (посв. №2375) складений акт про порушення №1, у якому зазначено, що на об'єкті ПП Карлівський хлібозавод встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем , а саме: відмова в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого представник оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показів ЗВТ. У п.7 цього акту зазначено, що до акту про порушення додається акт №08.06. ГМС. Даний акт підписаний представниками ПАТ Полтавагаз , а в графі: з актом про порушення ознайомлений споживач (його представник) зазначено: "Від підпису відмовилася ОСОБА_8М." (а.с.62).

Дослідивши вказаний, акт судом апеляційної інстанції встановлено, що він не містить інформації про проведення відеозйомки при його складанні.

Проте, в судовому засіданні апеляційної інстанції представником ПАТ Полтавагаз зазначено, що відмова у доступні до об'єкта споживання та відмова представника споживача від підпису акта про порушення була підтверджена відеозйомкою, яка надана суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, 09.03.2017р., в присутності представників сторін переглянуто надану представником Полтавагаз відеозйомку, та встановлено, що з неї не вбачається: по-перше, коли та на якому об'єкті споживання вона здійснена; по-друге, особи, наявні на відеозйомці, не пред'явили своїх службових посвідчень та не зазначили своїх прізвищ, імен та посад, а отже ідентифікувати цих осіб не видається за можливе; по-третє, з відеозйомки вбачається, що акт про порушення за час здійснення відеозйомки не складався, та , відповідно, жодна особа не відмовлялась у його підписанні; по-п'яте, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_8 є керівником ПП Карлівський хлібозавод та підписантом, однак на відеозйомці взагалі відсутні особи жіночої статі.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що у додатку 11 до Кодексу газорозподільних систем визначена форма акта про порушення, у якій, зокрема, зазначено, що у разі відмови споживача або його представника, в присутності якого було складено Акт про порушення, від підпису цього Акта в місці підпису споживача зазначається: "Від підпису відмовився ".

З наведеного в сукупності вбачається, що акт про порушення складався без присутності представників ПП Карлівський хлібозавод , зокрема, директора ОСОБА_8, про яку зазначено у акті про порушення від 08.06.2016р. №1, та без проведення відеозйомки щодо відмови споживача (його представника) від підписання акта про порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що акт про порушення складений без дотримання вимог пунктів 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, що у відповідності до пункту 4 глави 5 розділу ХІ цього Кодексу свідчить про його недійсність та з урахуванням приписів пункту 1 глави 1 розділу ХІ цього Кодексу норми цього розділу щодо перерахування (донарахуваня) та зміна режиму нарахування природного газу не можуть бути застосовані, оскільки акт про порушення складений оператором ГРМ з порушенням вимог цього Кодексу.

Доводи позивача та ПАТ Полтавагаз щодо правомірності визначеного останнім обсягу спожитого газу у зв'язку з неоскарженням його відповідачем відповідно до пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем відхиляються апеляційним господарським судом за необґрунтованістю, оскільки Кодекс газорозподільних систем не містить імперативних норм щодо дійсності акта у разі його неоскарження споживачем, та навпаки визначає вимоги, за умови дотримання яких такий акт вважається дійсним, що підлягає оцінці судом на предмет належності та допустимості такого акта в якості доказу на підтвердження визначеного в ньому обсягу газу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обсяг газу, спожитого відповідачем у червні 2016року, не може бути визначений на підставі акту про порушення від 08.06.2016р. №1 та розрахунку об'єму природного газу по споживачу ПП Карлівський хлібозавод (період з 01.06.2016р. по 22.06.2016р.), наданих до матеріалів справи, оскільки вказаний акт не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем та є недійсним.

Проте, відповідач в апеляційній скарзі, в додатках до апеляційної скарги та в судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПП Карлівський хлібозавод визнав факт поставки йому газу у червні 2016р. у обсязі 7886,3 тис.куб м. на загальну суму 53563,75грн. та підтвердив споживання газу звітами з вузла обліку, з яких, зокрема, вбачається відсутність втручань в роботу обчислювача Універсал №6857 (а.с.244-267).

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. N 6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі.

За таких обставин, рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2016р. у даній справі прийнято при неповному з'ясуванні всіх фактичних обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального права у зв'язку з чим підлягає скасуванню в частині стягнення 142363,79грн. боргу, нарахованого за поставку газу, здійснену у червні 2016року.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2 договору на поставку природного газу від 18.09.2015р. №ПЛ01-08/16 у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору покупець зобов'язується, крім суми заборгованості, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи визнання ПП Карлівський хлібозавод факт споживання природного газу у червні 2016року в об'ємі 7886,3куб.м на суму 53563,75грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 2746,97грн. за період прострочення з 05.07.2016р. по 01.09.2016р. (кінцевий строк нарахування, визначений позивачем у розрахунку до позовної заяви).

Щодо задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних за порушення строків виконання зобов'язань за спірним договором, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

При розрахунку інфляційних втрат слід враховувати рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 N 62-97р.

Так, сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті Урядовий кур'єр .

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця (Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві здійснений Верховним судом України. Аналогічні правові висновки відображені в інформаційному листі Вищого господарського суду від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права ).

У пункті 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За даними Державної служби статистики України індекс інфляції у липні 2016року становив 99,9%, а у серпні - 99,7%, а отже індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, встановивши факт прострочення відповідачем грошових зобов'язань у липні, серпні 2016року та відсутність у даний період часу інфляції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 5834,89грн. та в частині стягнення 2361,27грн. 3% річних, оскільки вони нараховані при неправильному встановленні суми боргу, періоду прострочення та індексу інфляції.

Щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з жовтня 2015року по червень 2016року суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У пункті 6.1 договору на поставку природного газу встановлено, що оплата замовлених обсягів газу за договором здійснюється покупцем в наступному порядку: 25% оплатити до 15 числа місяця постачання газу; 25% оплатити до 25 числа місяця постачання газу; 25% оплатити до 30 числа місяця постачання газу; 25% оплатити до 05 числа місяця, що слідує після місяця постачання газу.

Відповідно до пункту 3.8 цього договору кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника і покупця та газотранспортної організації, що оформлюється у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Матеріали справи не містять заяв ПП Карлівський хлібозавод на замовлення обсягу газу та актів приймання-передачі газ, складених за участю представників постачальника, покупця та газотранспортної організації у відповідності до п.3.8 договору поставки природного газу від 18.09.2015р. №ПЛ01-08/16 за період з жовтня 2015року по квітень 2016року, а також реєстрів обсягів спожитого газу газорозподільного підприємства, а наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу за березень, квітень травень 2016року (а.с.28,29,31) не підписані жодною зі сторін спірного договору. Наведене в сукупності унеможливлює встановлення сум боргу та періоду прострочення, які є необхідними для визначення розміру пені.

Таким чином, позивачем не доведено належними і допустимими доказами факту прострочення оплати газу відповідачем за вказаний період, тобто ненадано первинних документів, що підтверджують факт поставки газу за спірний період, оплату та періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, визначеного умовами спірного договору.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що суд не може перебирати на себе обов'язок сторони щодо доказування тих чи інших обставин, оскільки це призведе до порушення принципу змагальності та рівності учасників судового процесу перед законом, визначених Господарським кодексом України.

В порушення приписів статті 84 ГПК України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. N 6 Про судове рішення суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не визначив чи підтверджена належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України та з урахуванням умов договору від 18.09.2015р. поставка газу на загальну суму 1021058,82грн., визначену позивачем у позовній заяві , як і не встановив періоду прострочення оплати, у зв'язку з чим дішов передчасного висновку в частині стягнення 2361,27грн. 3% річних, 5834,89грн. інфляційних втрат та 24470,42грн. пені.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2016р. у справі № 917/1649/16 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПП Карлівський хлібозавод підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення 142363грн.79грн. боргу, 24470,42грн. пені, 2361,27грн. 3% річних та 5834,89грн. інфляційних втрат з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову. В решті рішення господарського суду Полтавської області слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ст.103, п.п1,4 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_5 підприємства "Карлівський хлібозавод" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2016р. у справі №917/1649/16 скасувати в частині стягнення 142363,79грн. боргу, 24470,42грн. пені, 2361,27грн. 3% річних, 5834,89грн. інфляційних втрат.

3. Резолютивну частині рішення Полтавської області від 08.12.2016р. у справі №917/1649/16 викласти в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_5 підприємства "Карлівський хлібозавод" ( 39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Леніна, 169, код ЄДРПОУ 00377070) на користь ОСОБА_5 підприємства "Стожари" ( Вінницька область, Тростянецький район, с. Капустяни, вул. С.Мурованого, 9 , код ЄДРПОУ 32885184) 53563,75грн. боргу, 2746,97грн. пені, 259,04грн. - 3% річних, 848,55 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити .

4. В решті рішення господарського суду Полтавської області залишити без змін.

5. Стягнути з ОСОБА_5 підприємства "Стожари" ( Вінницька область, Тростянецький район, с. Капустяни, вул. С.Мурованого, 9 , код ЄДРПОУ 32885184) на користь ОСОБА_5 підприємства "Карлівський хлібозавод" ( 39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Леніна, 169, код ЄДРПОУ 00377070) 2887,98грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складений 20.03.2017р.

Головуючий суддя Л.І.Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза