Постанова

від 05.12.2016 по справі 910/12150/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2016 р. Справа№ 910/12150/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

від позивача: Малюк Д.П. директор, Чередніченко М.М. за довіреністю від 21.11.2016;

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОС СВІТЛО ТОРГ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2016

у справі № 910/12150/16 (головуючий суддя Бондарчук В.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОС СВІТЛО ТОРГ"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" ;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОС СВІТЛО ТОРГ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" (далі - відповідач 1) про стягнення заборгованості у розмірі 192105,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 залучено до участі у справі іншим відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова" (відповідач 2).

04.08.2016 позивачем була подана заява про зміну предмету позову, у якій ТОВ "РОС СВІТЛО ТОРГ" просило суд стягнути з ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" 211810,28 грн., у тому числі: 192105, 54 грн. - основного боргу, 13240,36 грн. - інфляційні втрати, 6464, 38 грн. - 3 % річних. Судом було прийнято до розгляду вказану заяву про зміну предмету позову.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі № 910/12150/16 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОС СВІТЛО ТОРГ", подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, також судом було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Мартюк А.І., Ткаченка Б.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 21.11.2016.

10.11.2016 від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи судової практики з аналогічних спорів.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.11.2016 р., у зв'язку із участю судді Мартюк А.І. у підготовці суддів апеляційних господарських судів в Національній школі суддів, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/12150/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Коршун Н.М., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 розгляд справи відкладено на 05.12.2016 у зв'язку із неявкою представників відповідачів.

Відповідачі явку представників у судове засідання 05.12.2016 не забезпечили, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідачів.

Представники позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

14.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна", яке в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова" (далі - Практікер, відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОС СВІТЛО ТОРГ" (далі - постачальник, позивач) укладено Договір купівлі-продажу (національний) №085611 (далі - договір), умовами якого передбачено, що даний договір на всі додатки до нього регулюють ділові відносини між Практікер та/або підприємствами для яких компанія Практікер виконує закупівельні обов'язки (тут і надалі - "Асоційовані закупівельні компанії"), з одного боку, та постачальником, з іншого боку. Постачальник визнає чинність цих умов шляхом підписання цього договору. додатково для регулювання відносин за цим договором застосовуються положення законодавства.

Відповідно до п. 2.1. договору, замовлення розміщується від імені Практікер або від імені асоційованих закупівельних компаній котрі, в даному випадку, є стороною договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поставка здійснюється до місця прийняття товарів за рахунок постачальника на одній із наступних умов: DDP (доставлено, мито сплачене), DDU (доставлено, мито не сплачене).

Згідно п. 3.2. договору, кожне замовлення доставляється в узгоджену дату поставки. Строк поставки починає перебіг із дати замовлення. Вся кількість товару, замовлена на цю дату, доставляється за визначеною у замовленні адресою. Здійснення поставки частинами або раніше визначеної дати допускається тільки за умови попередньої письмової домовленості сторін. Це положення також застосовується по відношенню до акційних товарів. У випадку часткової доставки без попереднього узгодження, компанія Практікер уповноважена відмінити залишок замовлення.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що оформлення та зміст поставок повинні відповідати вимогам законодавства, чинного у місці прийняття товару. Поставки мають здійснюватися на палетах багаторазового використання, якщо сторони не домовляться про інше.

За умовами п. 5.1. договору, ціна включає вартість звичайної упаковки (стандартна картонна коробка, спеціальні пакувальні матеріали і т. ін). Товари мають бути обережно на належним чином упаковані. Постачальник несе відповідальність за пошкодження товару через неналежну упаковку.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що ціни, погоджені сторонами на відповідну дату замовлення, є чинними для всіх поставок, додаткових замовлень та подальших поставок впродовж строку дії договору, крім випадків, коли сторони письмово у явно вираженій формі погодяться на застосування нових цін. Збільшення ціни, зокрема внаслідок інфляції, також підлягає окремому погодженню сторонами у вказаній формі.

Згідно п. 9.1 договору додатки до цього договору, зокрема, Догвоір про умови та Загальні умови поставки та надання послуг, вважаються невід'ємними частинами даного договору купівлі-продажу.

Відповідно до п.10 договору за відсутності окремої угоди (в кінці цього договору) договір набуває чинності після підписання. Він може бути розірваний обома сторонами шляхом направлення повідомлення рекомендованим листом за шість місяців до закінчення кожного календарного року. Постачальник має право припинити відвантаження товару по закінченню шести місяців з моменту отримання Практікером листа про розірвання договору.

Також, сторонами договору було погоджено Загальні умови поставки та надання послуг до договору, які регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер постачальником та надання послуг постачальнику з боку практікер на основі договору купівлі-продажу та договору про умови, укладеного між сторонами, і є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу.

Так, згідно п.2.2 Загальних умов поставки вказана у замовленні кількість товару завжди визначається в одиницях продажу, встановлених Практікер для вимірювання відповідних товарів.

Відповідно до п. 3.1. Загальних умов поставки, замовлення виконуються у зазначений у замовленні строк поставки; строк поставки відраховується з дати замовлення і складає 7 календарних днів.

Згідно п. 3.2. Загальних умов поставки, поставка здійснюється на умовах оплати постачальником вартості доставки та покриття всіх інших витрат, включаючи витрати на упаковку, придатну для транспортування.

Пунктом 3.7. Загальних умов поставки передбачено, що замовлення вважається виконаним, коли постачальник поставив у визначений магазин замовлені Практікер товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям, Угоді та логістичній системі Практікер. Постачальник повинен поставити замовлені товари у вказаний у замовленні магазин; поставка товарів здійснюється до пункту прийняття товару магазином.

Умовами п. 4.1. Загальних умов поставки визначено, що після виконання кожної поставки постачальник надсилає на адресу головного офісу Практікер видаткову накладну та податкову накладну разом.

Пунктом 4 договору про умови від 01.01.2013 до договору, сторони погодили строк платежу, який визначається наступним чином: до 31.12.2012 - 90 днів з дня надходження товару та з 01.01.2013 - 110 днів з дня надходження товарів.

У період з жовтня 2013 року по березень 2015 року позивачем на виконання умов договору було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова" (відповідачу 2) товар на загальну суму 781978, 18 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, та не заперечується відповідачами.

Однак, в порушення умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова" за поставлений товар розрахувалося частково у розмірі 524755, 33 грн., що підтверджується копіями виписок по рахунку, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 257222,85 грн.

18.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна", яке перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова" (далі - Практікер), Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" (далі - новий покупець, відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОС СВІТЛО ТОРГ" (далі - постачальник, позивач) було укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу (національний) № 085611 від 14.09.2011, якою сторони домовились про наступне:

1. враховуючи положення ст. 520 ЦК України та інших чинних на момент підписання цієї угоди норм законодавства України, сторони, з метою врегулювання відносин, які між ними склались, вирішили замінити одну із сторін в зобов'язанні по договору № 085611 від 14.09.2011, таким чином всі права та обов'язки, якщо іншого не передбачено цією угодою, за вказаним договором переходять від Практікер до нового покупця по договору № 085611 від 14.09.2011 починаючи з 18.03.2015;

2. поставки товарів постачальником, з моменту укладення цієї угоди, якщо про інше сторони не погодились окремо, здійснюється за замовленнями нового покупця та на користь нового покупця в порядку та на умовах, визначених договором;

3. Практікер, як сторона, яка вибула із зобов'язання, відмовляється від права замовляти та обов'язку приймати товар постачальника;

4. сторони стверджують, що з метою фіксації суми зобов'язань, які виникли на момент укладення цієї додаткової угоди, Практікер та постачальник укладають акт звірки взаєморозрахунків;

5. сплата зобов'язань Практікер, які виникли за договором, в якому відбувається заміна сторони, включаючи зобов'язання визначені п. 4 цієї угоди, з моменту укладення цієї угоди, якщо сторони не домовляться про інше, здійснюється Практікер до їх повного виконання. При цьому, новий покупець поручається за виконання Практікер визначених зобов'язань. В разі невиконання Практікер визначених зобов'язань, Практікер та новий кредитор несуть солідарну відповідальність за їх виконання. Всі взаємовідносини між Практікер та новим покупцем стосовно даного регулюються окремою угодою між ними.

6. зобов'язання зі сплати вартості товарів, поставлених після укладення цієї додаткової угоди за замовленнями покупця, виконується новим покупцем в порядку та на умовах визначених договорів.

На виконання умов п. 4 додаткової угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна", яке перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова" та Товариство з обмеженою відповідальністю "РОС СВІТЛО ТОРГ" склали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2014 - 04.03.2015, відповідно до якого станом на 04.03.2015 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" становить 257222, 85 грн.

В подальшому позивачем було поставлено товар відповідачу 1 на загальну суму 61156,80 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, відповідачем 1 було сплачено 95127,27 грн., що підтверджується банківськими виписками та реєстром отриманих коштів, також відповідачем 1 було повернуто товар на суму 23959,80 грн. та надано послуг з просування товару на суму 7187,04 грн., тому, за доводами позивача, заборгованість за договором становить 192105,54 грн. (257222,85 грн. заборгованість за поставлений товар за період з 31.10.2013 по 03.03.2015 + 61156,80 грн. заборгованість за поставлений товар за період з 18.03.2015 по 25.05.2015 - 95127,27 грн. сума сплачена відповідачем 1 - 23959,80 грн. сума повернутого відповідачем 1 товару - 7187,04 грн. сума наданих відповідачем 1 на користь позивача послуг).

22.09.2015 позивач направив відповідачу 1 лист за вих.№2015-90, у якому повідомив про наявність заборгованості та вказав про припинення відвантаження товарів до моменту розірвання договору. Лист отримано відповідачем 1 22.09.2.2015, що підтверджується відміткою на листі, однак відповіді на лист не надав, заборгованість не сплатив.

09.03.2016 позивач направив відповідачу 1 лист за вих.№2016-32, у якому вказав, що не отримав відповідь на лист від 22.09.2015, заборгованість не було сплачено, тому просив підготувати до повернення не реалізований товар належної якості та здійснити в повному обсязі розрахунки.

29.03.2016 позивачем на адресу відповідача-1 направлялась вимога №2016-34 від 25.03.2016 про сплату заборгованості за договором купівлі-продажу № 085611 від 14.09.2011, яка отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" 05.04.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, вказана претензія залишена відповідачем 1 без реагування.

У зв'язку із викладеним позивач просив стягнути з відповідача 1, як нового боржника, 192105,54 грн. основного боргу за договором, 13240,36 грн. - інфляційних втрат та 6464, 38 грн. - 3 % річних.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що Додаткова угода є договором поруки, починаючи з 22.12.2015 порука Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "РОС СВІТЛО ТОРГ" за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова" є припиненою, а за отриманий у період з 18.03.2015 по 25.05.2015 року товар відповідач 1 повністю розрахувався.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується із вказаним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору купівлі-продажу (національний) № 085611 від 14.09.2011. За правовою природою вказаний договір є господарським договором поставки.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В порушення умов договору відповідач 2 отриманий товар у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого станом на 04.03.2015 розмір заборгованості за договором становив 257222,85 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 18.03.2015 до договору всі права та обов'язки за договором №085611 від 14.09.2011 р. переходять від Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна".

Твердження відповідача 1, які викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що додаткова угода є змішаним правочином та містить елементи договору поруки, а тому товариство "Торговий дім "Практікер Україна" не може бути визнаний самостійним відповідачем у справі, а може виступати як відповідач, який несе солідарну відповідальність як поручитель за боргові зобов'язання ТОВ "Практікер Україна" (ТОВ "Схід Відбудова") є безпідставними з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з порукою врегульовані в Україні нормами Цивільного кодексу, зокрема в статті 553 якого міститься поняття поруки, згідно якого договір поруки є договором, за яким поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Договір поруки має бути укладений в письмовій формі, оскільки відповідно до ч.2 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.2. ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин якщо його недійсність встановлена законом, ця ж стаття в ч.3 передбачає якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна іх сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину в свою чергу є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Виходячи з характеру поруки істотними умовами даного договору є:

визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір,

зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання, тощо;

обсяг відповідальності поручителя, відомості про сторони: кредитора, поручителя і боржника.

Згідно зі ст. 626 ЦК України порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язань не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються і не змінюється.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №6-51цс11.

В пункті 5 додаткової угоди №2 зазначено, що сплата зобов'язань Практікер, які виникли за договором, в якому відбувається заміна сторони, включаючи зобов'язання визначені п. 4 цієї угоди, з моменту укладення цієї угоди, якщо сторони не домовляться про інше, здійснюється Практікер до їх повного виконання. При цьому, новий покупець поручається за виконання Практікер визначених зобов'язань. В разі невиконання Практікер визначених зобов'язань, Практікер та новий кредитор несуть солідарну відповідальність за їх виконання. Всі взаємовідносини між Практікер та новим покупцем стосовно даного регулюються окремою угодою між ними.

Після укладення додаткової угоди відповідач 1 проводив з позивачем розрахунки, що підтверджується виписками з банківського рахунку, при цьому у призначенні платежу відповідач 1 посилався лише на договір купівлі-продажу, тому отримані кошти позивач спрямовував на погашення заборгованості, яка виникла до моменту укладення додаткової угоди.

З аналізу додаткової угоди вбачається, що відповідач взяв на себе зобов'язання як "Новий покупець" і заміна сторони у зобов'язанні відбулась відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України.

Посилання у додатковій угоді №2 на те, що "Новий покупець" поручається за виконання Практікер визначених зобов'язань, свідчить про те, що сторони уклали угоду відповідно до норм ст. 520 ЦК України. Посилання на будь-які норми, що регулюють відносини поруки, дана додаткова угода не містить.

Таким чином, колегія суддів вважає, що додаткова угода не містить елементів договору поруки, а правовідносини товариства "Практікер Україна" та товариства "Торговий дім "Практікер Україна" пов'язані з порукою могли виникнути на підставі окремого правочину.

Згідно зі ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

На підставі договору про заміну боржника у зобов'язані старий боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 суми заборгованості за договором в розмірі 192105,54 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають до задоволення.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010).

Позивачем нараховані 3% річних в загальній сумі 6464,38 грн. за період з 21.06.2015 по 03.08.2016 та інфляційні в загальні сумі 13240,36 грн.. Розрахунок є арифметично та методологічно вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних також підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В зв'язку із зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі № 910/12150/16 прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача 1 на користь позивача (апелянта) підлягає стягненню 3177 грн. 15 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3494 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Також з відповідача 1 на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату юридичних послуг у розмірі 28000,00 грн. за договором про надання юридичних послуг від 01.08.2015, з огляду на наступне.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Матеріали справи містять договір про надання юридичних послуг від 01.08.2016, укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_6., заявку №1 на надання послуг щодо стягнення заборгованості на користь позивача з боржника ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна", акти наданих послуг від 03.08.2016 на суму 16000 грн. за представництво у суді першої інстанції та від 05.10.2016 на суму 12000 грн. за представництво у суді апеляційної інстанції, рахунки на оплату від 02.08.2016 на суму 16000 грн. та від 04.10.2016 на суму 12000 грн., банківські виписки про перерахування позивачем вказаних сум адвокату ОСОБА_6. Наявність у ОСОБА_6 статусу адвоката підтверджується посвідченням адвоката та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2915 від 31.05.2007.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОС СВІТЛО ТОРГ" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі №910/12150/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" (02094, м.Київ, проспект Юрія Гагаріна, буд.14, оф.32, ідентифікаційний код 39320208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОС СВІТЛО ТОРГ" (04119, м.Київ, вул.Зоологічна, буд. 4А, оф.139, ідентифікаційний код 37080432) - 192105,54 грн. основного боргу, 13240,36 грн. інфляційних втрат, 6464, 38 грн. 3 % річних, 3177,15 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 3494,87 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, 28000,00 грн. витрат на правову допомогу.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/12150/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

Н.М. Коршун