cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2016 р. Справа№ 911/1089/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Яковлєва М.Л.
Михальської Ю.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: Рубанчук Н.С. - дов. №476 від 09.12.2015р.
від відповідача: Солонцева О.В. - дов. №117 від 19.05.2016р.
Іванов А.С. - дов. №298 від 01.09.2016р.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2016р.
у справі № 911/1089/16 (суддя Мальована Л.Я.)
за позовом Приватного підприємства "Стевія БМ"
до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"
про зобов'язання вчинити дії
В судовому засіданні 30.11.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
В березні 2016р. Приватне підприємство "Стевія БМ" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок за використання реактивної енергії за жовтень 2015 року, відповідно до п. 6.20 Правил користування електричною енергією.
Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що вартість плати за перетікання реактивної електричної енергії нарахована позивачу відповідно до вимог п. 6.33 ПКЕЕ додатку № 5 до договору та згідно Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, а тому не підлягає перерахунку.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.06.2016р. у справі № 911/1089/16 позов задоволено повністю.
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" здійснити перерахунок за використання реактивної енергії за жовтень 2015 року, відповідно до п. 6.20 Правил користування електричною енергією.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Приватного підприємства "Стевія БМ" 1 378, 00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, судом не з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача 04.07.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Іоннікова І.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, строк розгляду справи, згідно ст. 69 ГПК України, продовжувався, відповідно до ст. 77 ГПК України у справі оголошувалась перерва, останній раз на 30.11.2016р.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.11.2016р. апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.11.2016р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20.07.2012р. між ПАТ «АЕС Київобленерго» та ПП «Стевія БМ» було укладено договір про постачання електричної енергії №220052814, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 630 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».
Пунктом 2.3.4. договору передбачено, що споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з умовами додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».
Відповідно до п.7.3. договору якщо середньомісячне споживання електроенергії споживачем за будь-якою точкою обліку протягом 2 послідовних місяців нижче визначеного пунктом 3.4. ПКЕЕ, Постачальник протягом 10 днів наступного розрахункового місяця звертається до власника відповідних засобів обліку щодо приведення стану обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 27.10.2015р. представниками відповідача було проведено технічну перевірку засобу обліку №05021726, за адресою: Київська обл., м.Переяслав - Хмельницький, вул. Шкільна, 42 та складено Акт №122017 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380, відповідно до якого було встановлено, показник генерації (перетікання) електричної енергії в розмірах 11 628,48, на підставі якого 29.10.2015р. відповідач виставив позивачу рахунок - фактуру за реактивні перетоки №8383654855 за жовтень 2015р. на суму 723 529, 01 грн. - за весь неврахований період споживання, оскільки до 27.10.2015р. такий розмір генерації електричної енергії не обліковувався за показниками реактивної генерації енергії (4.8.0.), в зв'язку з чим позивач вважає, що відповідачем було здійснено корегування позицій на РКА лічильника, про що вказано в Протоколі перевірки параметризації лічильника електроенергії від 29.10.2015р. № 3-000590 - СОЕ, що, на думку позивача, призвело до порушення п. 3.20. ПКЕЕ.
Лічильник було введено в експлуатацію на підставі Протоколу параметризації лічильника електричної енергії № 1366М від 03 липня 2012р. (завдання №23 від 26 червня 2012р.), в якому вказані початкові показники, за якими здійснюється нарахування спожитої електроенергії.
Так, враховуючи вище зазначене та положення п. 6.36 ПКЕЕ, у разі виникнення у Споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визнання суми пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), в зв'язку з чим позивач направив постачальнику заяву № 85 від 04.11.2015р.
Позивач вказує на те, що неодноразово звертався до відповідача з проханням надати вмотивовану відповідь стосовно того, якою методикою розрахунку керувався відповідач, нараховуючи суму в розмірі 723 529,01 грн. за жовтень 2015р., які були залишені без відповіді та задоволення.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що неправильне відображення реактивної генерованої енергії на дисплеї лічильника, а саме не за грифом 4.8.0., як вказано в протоколі параметризації лічильника електричної енергії № 1366М від 03.07.2012р., є тимчасовим порушенням розрахункового обліку електричної енергії не з вини позивача, оскільки недоліки в роботі лічильника виникли в результаті неправильного програмування Відділом експлуатації та обліку електроенергії та метрології ПАТ «АЕС Київобленерго», в зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати п. 6.20. ПКЕЕ.
Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.
Суть спору полягає у визначенні підстав для проведення розрахунку за використання реактивної енергії відповідно до п.6.20 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір №220052814 про постачання електричної енергії, яким визначено порядок розрахунків за електричну енергію.
Згідно п.6 додатку №5 договору передбачено зобов'язання позивача щодо передачі показів розрахункових приладів обліку реактивної електроенергії за розрахунковий період в порядку і в терміни згідно умов додатку №6 до договору.
За умовами додатку №6 договору споживач (позивач) зобов'язаний протягом 24 годин з моменту зняття показів лічильників довести їх значення до постачальника електричної енергії.
03.07.2012р. на виконання умов договору відділом експлуатації обліку електроенергії та метрології було виконано параметризацію лічильника електричної енергії № 1366М, про що складено відповідний протокол, згідно з яким виконано програмування лічильника за загальним тарифом та вказано наступні початкові показання лічильника на момент параметризації: активна використана енергія, сумарна (А+) 1.8.0. - 00000,00 кВтг, активна генерована енергія, сумарна (А+) 2.8.0. - 00000,00 кВтг, реактивна використана енергія, сумарна (R+) 3.8.0. - 00000,00 кВарг, реактивна генерована енергія, сумарна (---) 4.8.0. - 00000,00 кВарг. Оптопорт лічильника після параметризації опломбовано номерною пломбою № 4289458.
29.10.2015р. актом № 001345-СОЕ збереження пломб знято пломбу № 4289458 для корегування позицій РКУ лічильника, про що складено протокол перевірки параметризації лічильника електричної енергії № З-000590-СОЕ від 29.10.2015 року. Також 29.10.2015р. складено акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії № 035392, яким не виявлено втручання в роботу лічильника з боку позивача, проте встановлено, що показник використаної реактивної генерованої енергії складає 11649,11 кВарг.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надавав відповідачеві звіти у терміни, визначені договором, однак в період з липня 2012р. по жовтень 2015р. позивачем у звітах зазначено нульові показники за реактивну електроенергію.
Невідповідність показників лічильника за перетоки реактивної електроенергії, які були зазначені позивачем у звітах, фактичним показникам, які відображались на лічильнику, була виявлена відповідачем 27.10.2015р. під час проведення технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії, та зафіксовано Актом технічної перевірки за №122017.
Дану невідповідність позивач пояснює тим, що відповідач 29.10.2015р. під час проведення параметризації лічильника, змінив показник лічильника, провівши коригування порядкового номеру позиції, під якою обліковується реактивна електрична енергія з 6.8.0 на 4.8.0, що вплинуло на правильність обліку показника реактивної електроенергії лічильником і тому показник реактивної електричної енергії на 29.10.2015р. ніби-то не відображався на дисплеї лічильника.
Відповідач вказані твердження спростовує тим, що 4.8.0 чи 6.8.0 - це лише порядковий номер позиції, під якою обліковується показник реактивної електричної енергії, а не сам показник. Штучно внести показник реактивної електроенергії в лічильник з рідкокристалічним дисплеєм неможливо, оскільки фактором зміни показника реактивної електричної енергії є лише реактивний струм, спричинений роботою електроустановок споживача.
Позивач не заперечує, що з моменту укладення договору він використовував такі електроприлади як холодильники, кондиціонери, електролюмінісцентні лампи, які споживають реактивну складову електричної енергії, а тому лічильник обліковував спожиту реактивну електричну енергію з відображенням показників на дисплеї лічильника.
Матеріали справи не містять доказів порушень в роботі приладу обліку, які б могли вплинути на відображення показників лічильника на дисплеї та правильність роботи приладу обліку, схеми підключення, лічильник був придатний до використання, відповідав вимогам державних стандартів, про що також зазначено в акті технічної перевірки від 27.10.2015р., акті контрольного огляду від 29.10.2015р. та в подальшому підтверджено Протоколом повірки лічильника електричної енергії №1891 від 10.02.2016р. та протоколами повірки трансформаторів струму №19-16/0283, 319-16/0284, №19-16/0285, виданим ДП «Укрметртестстандарт».
Дослідження спірного приладу було проведено з участю представника позивача, про що свідчить його підпис в протоколі повірки лічильника серії №1891 від 10.02.2016р. Вся спожита електрична енергія як активна, так і реактивна обліковувалась та враховувалась лічильником позивача. Порушень з боку споживача, які б могли призвести до зміни показників приладу обліку також не виявлено.
Посилання позивача на те, що його представник - особа відповідальна за електрогосподарство, не знала, де на лічильнику відображається показник за реактивну електроенергію, підтверджує той факт, що позивач сам не забезпечив належне виконання умов договору, оскільки згідно п.3.1 Правил технічної експлуатації електроустановок (далі - ПТЕЕ), для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у позивача (споживача) повинна бути така механічна документація як інструкція з експлуатації електроустановок та технічні паспорти основного обладнання.
Згідно п.6.33. ПКЕЕ величина плати за перетікання реактивної електричної енергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії та зазначається у відповідному договорі.
Наданий відповідачем до матеріалів справи розрахунок плати за перетікання реактивної електроенергії, проведений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії та з дотриманням вимог п.6.33 ПКЕЕ та додатку №5 до договору.
Відповідно до п.6.20 ПКЕЕ, у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.
Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку).
За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку.
Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.
У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про зобов'язання відповідача провести перерахунок за використання реактивної енергії за жовтень 2015р. відповідно до п. 6.20 Правил користування електричною енергією, не звернув увагу на те, що за умовою п.6.20 ПКЕЕ можливість такого нарахування має бути обумовлена тимчасовим порушенням розрахункового обліку електричної енергії, а сам розрахунок проводиться від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку. Днем відновлення обліку приймається день складення спільного акту про покази обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку.
Матеріали справи не містять доказів проведення сторонами ремонтних та налагоджувальних робіт.
Схема обліку та засіб обліку позивача відповідав державним стандартам, був належним чином опломбований та придатний до використання, відповідно належних та допустимих доказів в розумінні ст.33, 34 ГПК України того, що він був не придатний до використання, чи невірно обліковував електричну енергію, - позивачем не надано.
Оскільки відповідачем не було встановлено факту неврахування або неправильного врахування обсягу спожитої реактивної електроенергії зафіксовано не було, отже відсутні підстави для складання акту порушень, та, як наслідок, подальшого нарахування вартості не облікованої електроенергії.
Пунктом 3.28 ПКЕЕ передбачено, що Споживач має право звернутись до територіальних органів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або акредитованих метрологічних служб з метою позачергової повірки засобів обліку, а також до електропередавальної організації (оператора даних комерційного обліку) для позачергової технічної перевірки та/або перевірки програмування засобів обліку, схем їх підключення, правильності роботи, ремонту, заміни або експертизи.
19.11.2015р. позивачем заявою вих. №77г було ініційоване експертне дослідження засобу обліку №05021726 щодо показників первинної та повторної параметризації, проте станом на 30.03.2016 року відбулись дві експертизи відповідно до Акту-повідомлення №2 від 10.12.2015р. про направлення на експертизу трансформаторів струму та Акту - повідомлення №1 від 10.12.2015р. про направлення на експертизу лічильника електроенергії, щодо третьої експертизи то її так і не було проведено, оскільки Актом - повідомлення №1 від 10.12.2015р зазначено дві окремі причини проведення експертиз, що і передбачає їх розмежування.
Місцевим господарським судом пропонувалось призначення експертизи у даній справі щодо внесення змін в роботу лічильника, а також щодо зміни показників лічильника, для чого покладався на відповідача обов'язок надати суду засіб обліку № 05021726, проте останній лічильник суду не надав та заперечив проти призначення судової експертизи, посилаючись на її недоцільність, оскільки згідно свідоцтва ДП "Укрметртестстандарт" засіб вимірювальної техніки придатний до застосування.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неправильного програмування Відділом експлуатації та обліку електроенергії та метрології ПАТ «АЕС Київобленерго» спірного засобу обліку позивача в 2012 році, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про застосування в жовтні 2015р. до спірних правовідносин сторін п. 6.20. ПКЕЕ.
Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" з викладених у ній підстав, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2016р. у справі №911/1089/16 підлягає скасуванню у відповідності до п.2 ч. 1 ст. 103 ГПК України з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2016р. у справі №911/1089/16 задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2016р. у справі №911/1089/16 скасувати.
3. Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Стевія БМ" (04110, Сумська обл., м.Шостка, вул.Привокзальна, 19, код ЄДРПОУ 35187637) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Київська, 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) 1515, 80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.
6. Матеріали справи №910/14520/16 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді М.Л. Яковлєв
Ю.Б. Михальська
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2016 |
Оприлюднено | 15.12.2016 |
Номер документу | 63371228 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Скрипка І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні