Постанова

від 05.12.2016 по справі 4/274-4691

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2016 р. Справа № 4/274-4691

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Бойко С.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 (надалі ПП ОСОБА_2.), б/н від 10.11.2016р. (вх. № ЛАГС 01-05/5501/16 від 22.11.2016р.)

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.10.2016р. за скаргою ПП ОСОБА_2 на бездіяльність Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби

у справі № 4/274-4691

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Насіння" (надалі ТзОВ "Торговий Дім "Насіння"), м. Київ

до відповідача: ПП ОСОБА_2, с.Чистилів, Тернопільський район, Тернопільська область

про стягнення 464 903, 30 грн. заборгованості

за участю учасників судового засідання:

від позивача (стягувача): не з'явився

від відповідача (боржника): не з'явився

від органу ДВС: не з'явився

Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення фіксації судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.10.2016р. у справі № 4/274-4691 (суддя Н.М. Бурда) відмовлено в задоволенні скарги ПП ОСОБА_2 на бездіяльність Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області за №4/274-4691 від 21.04.2008р. у межах виконавчого провадження №7240496.

Приймаючи дану ухвалу, суд виходив з того, що положення ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачають, зокрема, таку підставу для зняття арешту, накладеного на майно боржника, як повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, або на письмову вимогу стягувача, а не у випадку повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" , як зазначено в постанові ВП № 7240496, що свідчить про відсутність підстав вважити бездіяльність Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби щодо обов'язкового зняття арешту з майна боржника виконавцем під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу такою, що суперечить нормам чинного законодавства України

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції винесено ухвалу з порушенням норм процесуального та матеріального права, відтак просить її скасувати, прийняти нову, якою задовольнити скаргу повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 4.10.2. Інструкції про проведення виконавчих дій (яка була чинною на момент винесення оскаржуваної постанови) у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно боржника, знімається. Однак, державним виконавцем при поверненні виконавчого документа стягувачеві не було вчинено дій щодо зняття арешту з майна боржника.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 22.11.2016р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Бойко С.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.12.2016р.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, явку в судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач в судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Тернопільський районний відділ ДВС відзиву на апеляційну скаргу не подав, представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.12.2007р. у справі №4/274-4691 позовні вимоги ТзОВ "Торговий Дім "Насіння" задоволено та постановлено: стягнути з ПП ОСОБА_2 на користь ТзОВ "Торговий Дім "Насіння" 377 093,81 грн. основного боргу, 80 804, 85 грн. інфляційних втрат та 7 004,65 грн. 3% річних, 4 649,03 грн. в повернення сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 3-4).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2008р. рішення господарського суду Тернопільської області від 21.12.2007р. у справі №4/274-4691 змінено в частині розміру стягнутих інфляційних витрат, а саме: стягнуто з ПП ОСОБА_2 на користь ТзОВ Торговий дім «Насіння» 38 817,26 грн. інфляційних втрат. В стягненні решти суми інфляційних витрат відмовлено. В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін (а.с. 7-13).

21.04.2008р. в порядку ст.116 ГПК України на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 21.12.2007р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2008р. видано відповідний наказ (а.с. 14).

24.04.2008р. державним виконавцем ДВС Тернопільського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №7240496 з одночасним накладенням арешту на кошти боржника на підставі заяви стягувача ТзОВ "Торговий Дім "Насіння" №2304-1, про що внесено відповідні відомості в Єдиний державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (номер запису про обтяження 3148205) (а.с. 83).

27.04.2009р. головним державним виконавцем ВДВС Тернопільського РУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" за відсутності належного йому майна. Пунктом 2 вказаної постанови доведено до відома стягувача, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 27.04.2012р. Постанову обґрунтовано тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с. 84).

Враховуючи, що строк пред'явлення наказу від 21.04.2008р. до виконання сплинув, 08.06.2016р. ПП ОСОБА_2- боржник. звернувся до Тернопільського РВ ДВС з заявою про зняття арештів, накладених постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №7240496 від 24.04.2008р. (а.с. 50).

Тернопільський РВ ДВС у відповідь на даний лист 16.06.2016р. повідомив заявника про можливість зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна у відповідності до ч. 5 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження" лише за рішенням суду (а.с. 51).

З огляду на викладене 27.07.2016р. ПП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Тернопільської області зі скаргою на бездіяльність Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби, у якій просить зобов»язати Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби вчинити дії щодо зняття арешту, накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №7240496 від 24.04.2008р. відділом ДВС Тернопільського РУЮ Тернопільської області на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 (а.с. 45-47).

При винесені постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході здійснення виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 на підставі відповідей на запити у відповідні інстанції, було встановлено факт відсутності у боржника майна, в зв'язку з чим 27.04.2009р. державним виконавцем у відповідності до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на момент винесення даної постанови) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р., передбачено порядок та підстави повернення виконавчого документа, зокрема у п.4.11 зазначено, що виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві , якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч.5 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2 - 6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

Судом встановлено, що стягувачем в межах строків, встановлених ст.21 цього Закону не було пред'явлено повторно виконавчий документ до виконання.

Приписами ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» визначено наслідки завершення виконавчого провадження, частиною 2 якої передбачено, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

У п. 4.10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій зазначено, що якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника у постанові про закінчення виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачеві або повернення виконачого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на його майно.

Враховуючи, що державним виконавцем при поверненні виконавчого документа не було знято арешту з майна боржника , суд апеляційної інстанції вважає, що заявник - ПП ОСОБА_2 скористався своїм правом на зняття арешту з майна шляхом звернення до суду.

Як зазначалося вище, Тернопільський РВ ДВС у листі від 16.06.2016р. повідомляв заявника про можливість зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна у відповідності до ч. 5 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження" лише за рішенням суду (а.с. 51).

Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлено випадки, підстави й порядок зняття арешту з майна.

Частиною 3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження " передбачено, що з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Частиною 4 ст. 60 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Частина 5 Закону передбачає, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Оскільки у даному випадку підстави для зняття арешту з майна, передбачені частинами 3,4 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", відсутні, арешт з майна боржника - ПП ОСОБА_2 може бути знятий в судовому порядку згідно ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", так як виконавчий документ повернутий стягувачу і необхідність забезпечення виконання рішення суду шляхом накладення арешту відпала.

Згідно абз. 1 п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже, викладене надає право суду зобов'язати орган державної виконавчої служби зняти арешт з майна боржника, накладеного в межах виконавчого провадження ВП №7540496 від 24.04.2008р. відділом державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 слід задовольнити та зобов'язати Тернопільське РВ ДВС зняти арешт з усього майна боржника, яке належить йому.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.10.2016р. у справі № 4/274-4691 скасувати, прийняти нову, якою скаргу ПП ОСОБА_2 на бездіяльність органу ДВС задовольнити.

Зобов'язати Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби вчинити дії щодо зняття арешту накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 7240496 від 24.04.2008р.

3. Стягнути з Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби (46016, м. Тернопіль, вул. Київська,3а, код 34905338) на користь ПП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент.код. НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. за подання апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

5. Справу передати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Бойко С.М.

Мирутенко О.Л.