Рішення

від 06.04.2007 по справі 5/137-06-3330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/137-06-3330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2007 р.Справа  № 5/137-06-3330

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”, м. Одеса.

До відповідача: Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Вузівське”, м. Одеса.

Третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Герц”, м. Одеса.

про стягнення 1 120 350, 74 грн.

                                                                                               Суддя      Могил С. К.

Представники:

від позивача: Романенко С. О., на підставі довіреності.  

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: не з'явився.

          У судовому засіданні 28.02.2007 року була оголошена перерва до 19.03.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Вузівське” заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 1 120 350, 74 грн. за період з 01.09.2005 року по 01.02.2006 року.

Позивач своєю заявою від 27.04.2006 року №946-4 уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 1 038 348, 19 грн. за період з 01.09.2005 року по 01.04.2006 року.

Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву від 28.04.2007 року №232/02-06 відповідно до якого відповідач погодився з позовними вимогами позивача, але просив на розсуд суду відстрочити виконання рішення.   

За письмовим клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 06.08.2006 року.

За письмовим клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 06.10.2006 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 06.11.2006 року.  

За письмовим клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2006 року строк розгляду справи було продовжено до 06.02.2007 року.

Позивач своєю заявою від 29.01.2007 року №212-4 уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 1 516 604, 31 грн. за період з 01.09.2005 року по 01.01.2007 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2007 року до участі у справі № 5/137-06-3330 було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Герц” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Відповідачем до суду було надано відзив на уточнені позовні вимоги відповідно до якого відповідач уточнені позовні вимоги визнав частково, у розмірі 1 289 421, 87 грн., а решту позовних вимог відповідач не визнав.

Позивачем до суду були подані письмові пояснення від 06.02.2007 року №282-4 відповідно до яких позивач додатково обґрунтував свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 1 516 604, 31 грн. яка виникла у період з 01.09.2005 року по 01.01.2007 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2007 року строк розгляду справи було продовжено до 06.04.2007 року.   

Товариство з обмеженою відповідальністю „Герц” надало до суду відзив на позов від 27.02.2007 року №07/02-27/11 в якому зазначило, що здійснює лише статистичну, аналітичну та платіжну функцію та не приймає участі в відношеннях між позивачем та відповідачем, а тому просило суд звільнити його від відповідальності у якості третьої особи без самостійних вимог.

З боку позивача до суду були подані заперечення на відзив відповідача від 16.03.2007 року №1344 відповідно до яких позивач відхиляє доводи відповідача викладені у відзиві та наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі. 26.03.2007 року позивачем були подані додаткові заперечення на відзив відповідно до яких позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.    

В процесі розгляду справи представниками сторін по справі та третьою особою до суду були надані додаткові документи, які були розглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.  

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін та третьої особи, суд встановив:

Як видно з матеріалів справи, Комунальне підприємство “Одесводоканал” було реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”, яке є правонаступником по всіх правах та обов'язках реорганізованого КП “Одесводоканал”.

КП “Одесводоканал” було перетворено у філію “Інфоксводоканал” ТОВ “Інфокс”, яка діє на підставі положення про філію та довіреності. Цілісний майновий комплекс КП “Одесводоканал” було передано ТОВ “Інфокс” на підставі рішення Одеської міської ради від 17.12.2003 року №2038-XXIV та договору оренди цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” (додаток до рішення №1) укладеного між ТОВ “Інфокс” та Одеською міською радою. Згідно акту прийому –передачі цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” (додаток до договору оренди №2) Одеська міська рада передала, а ТОВ “Інфокс” прийняло цілісний майновий комплекс КП “Одесводоканал”.

У відповідності з статутом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”, воно є правонаступником комунального підприємства “Одесводоканал”, на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу “Одесводоканал” від 17.12.2003 року.

Частиною 1 ст. 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за  рішенням суду.

Пунктом 1.4 договору оренди цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” передбачено, що після укладення цього Договору КП “Одесводоканал” реорганізується шляхом приєднання до Орендаря в установленому законодавством порядку.

Частиною 3 ст. 59 Господарського кодексу України встановлено, що у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Згідно передавального акту, у відповідності із договором оренди цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” від 17 грудня 2003 року, укладеного відповідно до рішень Одеської міської ради № 1923-ХХІV від 18.11.2003 року та № 2038-ХХІV від 17.12.2003 року, між Одеською міською радою та ТОВ “Інфокс”, КП “Одесводоканал” приєднується до ТОВ “Інфокс”, а останнє виступає його правонаступником по всіх правах та обов'язках. Відповідно до зазначеного передавального акту та згідно з умовами укладених договорів оренди, купівлі-продажу оборотних активів, кредитного договору від 17 грудня 2003 року ТОВ “Інфокс” було передано основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, необоротні активи відповідно до акту приймання – передачі цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал”, що додається до договору оренди, оборотні кошти відповідно до договору купівлі –продажу оборотних активів, дебіторська заборгованість у сумі 395562.1 тис. грн., кредиторська заборгованість у сумі 375054.2 тис. грн.

Частиною 7 ст. 59 Господарського кодексу передбачено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно довідки головного управління статистики в Одеській області №04-11/2-330 від 07.06.2004 року Комунальне підприємство “Одесводоканал” (код 30174073) 07.06.2004 року було вилучено з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Таким чином, правонаступником комунального підприємства “Одесводоканал” є Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс”. Щодо філії “Інфоксводоканал”, то вона є структурним підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” створеним на базі орендованого Товариством цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” у відповідності та на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ “Інфокс” від 22 грудня 2003 року. Згідно положення про філію, основним предметом діяльності філії “Інфоксводоканал”, є надання послуг по водопостачанню та водовідведенню. Свою діяльність по централізованому водопостачанню та водовідведенню ТОВ „Інфокс” веде на підставі отриманої товариством ліцензії серії АА №221994 виданої Державним комітетом України з питань житлово –комунального господарства від 23 лютого 2004 року на підставі рішення №12.

Отже, КП “Одесводоканал”, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс”, згідно з “Правилами користування комунальними системами водопостачання та водовідведення міст та селищ України” та на підставі укладеного 15.01.2003 року між Комунальним підприємством “Одесводоканал” (виробник за договором) та Комунальним підприємством „Дирекція єдиного замовника „Вузівське” (виконавець за договором) договору № 4352/1 про послуги водопостачання і водовідведення (населення) надавало послуги по водопостачанню та водовідводу.

Умовами укладеного договору позивача було зобов'язано надавати відповідачу послуги по водопостачанню та водовідведенню, а відповідача сплачувати за отримані послуги у відповідності з умовами укладеного договору (п. 1.2, п. п. 3.2 – 3.3 укладеного договору).

У відповідності з пунктом 5.3 укладеного договору, договір було укладено на один рік і його дія була встановлена з 15.01.2003 року по 15.01.2004 року. Договір також вважається переукладеним на новий термін, якщо за місяць до його припинення жодна зі сторін не заявить про закінчення строку його дії. У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.4 цього договору, при щомісячній оплаті „Виконавцем” не менш ніж 85% від поточних нарахувань за надані „Виробником” послуги по водопостачанню та водовідведенню, за винятком пільг, „Виробник” не буде звертатись до господарського суду з позовом про стягнення з „Виконавця” заборгованості протягом 2 років з моменту виникнення заборгованості.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Герц” було укладено договір з додатками від 14.01.2003 року №06-030114/17 „Про надання послуг ТОВ „Герц” предметом якого є надання послуг по організації нарахування (ДЕЗ), прийому та обліку коштів, що надійшли від населення (виконавець) за надані водоканалом послуги.

Відповідно до положень укладеного договору, він не регламентує взаємовідносин між водоканалом та ДЕЗ в частині надання послуг водопостачання та водовідведення населенню. Фактично, укладений договір лише встановлює порядок отримання коштів від побутових споживачів (населення) та розподіл отриманих грошових коштів від населення між учасниками правочину.    

За положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У даному випадку слід зазначити, що відносини між виробником послуг, позивачем по справі, та виконавцем послуг, відповідачем по справі, регулюють саме Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, які затверджені наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65. Щодо положень Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 то можна зробити висновок про те, що вони регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачем. За характером фактичних відносин, які існують між сторонами за договором, виконавцем послуг є відповідач, оскільки саме він є суб'єктом господарювання, метою діяльності якого є забезпечення мешканців будинку (населення) комунальними послугами та іншими послугами.  

Як встановлено судом, позивач, як виробник послуг, надавав послуги по водопостачанню та водовідводу відповідачу, як виконавцю послуг, але останній проводив розрахунки за спожиті послуги населенням неналежним чином, по мірі погашення заборгованості мешканцями будинків (населенням), що знаходяться на обслуговуванні у відповідача.

За даними позивача загальна сума заборгованості відповідача за отримані послуги за період з 01.09.2005 року по 01.01.2007 року становить 1 516 604, 31 грн.

Але, як встановлено судом за означений період сума боргу є значно меншою та становить 1 367 508, 53 грн., оскільки позивачем неправомірно було включено у суму позовних вимог борги у розмірі 90 530, 95 грн. та 58 564, 83 грн.

Неправомірність означених позовних вимог полягає в тому, що заборгованість у розмірі 90 530, 95 грн. вже була стягнута з відповідача, а повторене звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і тих же підстав Господарським процесуальним кодексом України не передбачено. Встановлені обставини підтверджуються рішенням господарського суду Одеської області від 06.12.2006 року у справі №4/33-06-8353 за позовом ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” до ПП „Квартал” та КП ДЕЗ „Вузівське” про стягнення 91 099, 17 грн. відповідно до якого з КП ДЕЗ „Вузівське” на користь ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” стягнуто борг за водопостачання та водовідведення у розмірі 90 530, 95 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 58 564, 83 грн., то як вбачається з матеріалів справи означена сума була нарахована за послуги водопостачання та водовідведення за будинками які не знаходяться на обслуговуванні у підприємства відповідача. Вказані обставини підтверджуються дислокацією об'єктів відповідача та листом відповідача від 14.08.2006 року №369/02-06, відповідно до якого відповідач просив позивача провести коригування нарахувань на означену суму. Перерахунок виставленої суми позивачем проведено не було. Встановлені обставини також підтверджуються доводами позивача викладеними у додаткових запереченнях від 23.03.2007 року №1550.  

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 1 367 508, 53 грн. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду копіями рахунків, виписками з особового рахунку абонента позивача, сальдовими відомостями наданими позивачем, актами про кількість спожитих послуг, які складено між позивачем та відповідачем, трьохсторонніми актами, які складено між позивачем, відповідачем та ТОВ „Герц” та розрахунком заборгованості.   

У відповідності з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, у доповненнях до нього та у судових засіданнях судом не приймаються до уваги та відхиляються оскільки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.

Статтею 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено, що виконавцем (відповідач по справі) є суб'єкт господарювання, предметом  діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником (позивач по справі) є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Крім того, відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення. КП ДЕЗ „Вузівське” є саме тим підприємством яке визначено згаданою статтею Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”.

З огляду на наведене та з урахуванням укладеного між сторонами по справі договору можна зробити висновок про те, що у відповідача існує обов'язок по сплаті за отримані послуги водопостачання та водовідведення, а також вжиття заходів по погашенню заборгованості споживачами послуг (населенням), яким саме відповідач надає житлово –комунальні послуги, проводить розрахунок наданих послуг, у тому числі з водопостачання та водовідведення.  

Таким чином, під час розгляду справи відповідачем до суду не було доведено відсутність у нього боргових зобов'язань перед позивачем, в зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у розмірі 1 367 508, 53  грн.

Разом з тим, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні спору суд вважає за необхідне визнати окремі частини договору від 15.01.2003 року укладеного між позивачем та відповідачем недійсними.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо гарантується Конституцією України в тому числі і юридичним особам. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь – якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд вважає, що правочин викладений у п. 3.4 договору про відмову від означених прав суперечить чинному законодавству.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи, що пункт 3.4 укладеного між сторонами по справі договору про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню від 15.01.2003 року суперечить конституційним принципам та гарантіям на звернення до суду за захистом порушеного права чи інтересу суд вважає за необхідне визнати цей пункт договору недійсним.  

В процесі розгляду справи відповідач у своєму відзиві просив на розсуд суду відстрочити виконання рішення, в зв'язку з відсутністю можливості погашення вказаної суми у даний час. Розглянув заяву відповідача суд вважає, що у її задоволенні слід відмовити, оскільки відповідачем до суду не було надано жодного документального доказу який би підтвердив неможливість виконання рішення у даний час.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін та третьої особи викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок позивача та відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 69, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Визнати недійсним пункт 3.4 договору про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню від 15.01.2003 року № 4352/1 укладеного між Комунальним підприємством “Одесводоканал” та Комунальним підприємством „Дирекція єдиного замовника „Вузівське”.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Вузівське”, р/р 26005231411 в АКБ „МТБ”, МФО 328168, код 32190165 (65016, м. Одеса, вул. Шишкіна, 60А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”, р/р 26004057130000 у Одеській філії АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 328782, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5) 1 367 508 (один мільйон триста шістдесят сім тисяч п'ятсот вісім) грн. 53 коп. заборгованості за водопостачання та водовідведення за договором від 15.01.2003 року №4352/1.

4.          Стягнути з Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Вузівське”, р/р 26005231411 в АКБ „МТБ”, МФО 328168, код 32190165 (65016, м. Одеса, вул. Шишкіна, 60А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”, р/р 26004057130000 у Одеській філії АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 328782, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5) 13 675 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 08 коп. державного мита та 106 (сто шість) грн. 38 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

5.          В решті позову відмовити.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 11.04.2007 року.

          Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя