Ухвала

від 08.12.2016 по справі 757/28079/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3093/2016 р. Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Категорія ст. 170 КПК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представників власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах фермерського господарства «Мирна долина», адвоката ОСОБА_10 , яка діє в інтересах ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , МПП «Агро», ТОВ «Агрофірма «Шевченківська», Сільське ТОВ «Стебне», Сільське ТОВ «Агролан», ПП «ЮС-Агро», ТОВ «Аграрний дім «Геліос», фермерське господарство «Поле» ОСОБА_13 , ПП «Аграрник К», фермерське господарство «Максімус-1», ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро», ТОВ «АНТ-АЛ», ТОВ «СП «Агродім», ОСОБА_14 , директора ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський» ОСОБА_15 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_16 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Генеральної прокуратури України ОСОБА_17 та накладено арешт на транспортні засоби та причепи, які перебували або перебувають у володінні, користуванні чи розпорядженні наступних суб`єктів господарювання: ТОВ «РАНТ» (код за ЄДРПОУ 32599474, юридична адреса м. Київ, вул. Саксаганського, 143а); ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ГЕЛІОС» (код за ЄДРПОУ 38158656, юридична адреса: Донецька обл., м. Красний Лиман, вул. Дубоноса, 1); ТОВ «АНТ-АЛ» (код за ЄДРПОУ 39706950, юридична адреса: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Павла Тичини, 69); ТОВ «АГРОФІРМА «СЛАВ-АГРО» (код за ЄДРПОУ 38056112, юридична адреса: Донецька обл., Слов`янський район, с. Рай-Олександрівка, вул. Шкільна, 2а); ТОВ «СТЕБНЕ» (код за ЄДРПОУ 03792852, юридична адреса: Черкаська обл., Звенигородський район, с. Стебне); ТОВ «ДПЗКУ-МТС» (код за ЄДРПОУ 37702357, юридична адреса: м. Київ, вул. Лютеранська 15, літ.А, н/п 17); ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД» (код за ЄДРПОУ 37859096, юридична адреса: м. Київ, проспект Оболонський, 35-А, офіс 301); ТОВ «АГРОФІРМА «ШЕВЧЕНКІВСЬКА» (код за ЄДРПОУ 31217615, юридична адреса: Донецька обл., Краснолиманський район, с. Рідкодуб); ПП «ЮС-АГРО» (код за ЄДРПОУ 34473201, юридична адреса: Миколаївська обл., Братський район, с. Кам`яно-Костувате); ФГ «МИРНА ДОЛИНА» (код за ЄДРПОУ 33470035, юридична адреса: Луганська обл., Сватівський район, м. Сватове, вул. Водоп`янова, 62); ПП «АГРАРНИК К» (код за ЄДРПОУ 37048399, юридична адреса: Харківська обл., Красноградський район, м. Красноград, вул. Українська, 27); ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРОДІМ» (код за ЄДРПОУ 32659577, юридична адреса: м. Київ, вул. Сумська, 3); ТОВ «АГРОЛАН» (код за ЄДРПОУ 31591123, юридична адреса: Кіровоградська обл., Новомиргородський район, с. Йосипівка, вул. Леніна, 235); ТОВ «АГРОХОЛДИНГ ЗЕЛЕНІВСЬКИЙ» (код за ЄДРПОУ 36595185, юридична адреса: Чернігівська обл., Бахмацький район, м. Бахмач, пров. Прикордонний, 8); ФГ «МАКСІМУС 1» (код за ЄДРПОУ 34433392, юридична адреса: Донецька обл., Бахмутський район, с. Званівка, вул. Миру, 32); ФГ «ПОЛЕ» ОСОБА_18 (код за ЄДРПОУ 20885911, юридична адреса: Миколаївська обл., Баштанський район, м. Баштанка, вул. Олексія Гапішка, 21); та фізичних осіб: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: Миколаївська обл., Братський район, с. Крива Пустош; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за: адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно ухвали, слідчий суддя врахувавши наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, наявність даних про належність майна, на яке слідчий просить накласти арешт, те, що вказана автотехніка є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, дійшов висновку, що арешт зазначеного майна є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах фермерського господарства «Мирна долина», адвокат ОСОБА_10 , яка діє в інтересах ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , МПП «Агро», ТОВ «Агрофірма «Шевченківська», Сільське ТОВ «Стебне», Сільське ТОВ «Агролан», ПП «ЮС-Агро», ТОВ «Аграрний дім «Геліос», фермерське господарство «Поле» ОСОБА_13 , ПП «Аграрник К», фермерське господарство «Максімус-1», ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро», ТОВ «АНТ-АЛ», ТОВ «СП «Агродім», ОСОБА_14 , директор ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський» ОСОБА_15 подали на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 рокуапеляційні скарги.

Так, адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого в частині арешту транспортних засобів та причепів, що належать фермерському господарству «Мирна долина» відмовити.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що ФГ «Мирна долина» є добросовісним набувачем майна, на яке слідчий просить накласти арешт, оскільки фермерське господарство ніякого кримінального правопорушення не вчиняло, а тому майно, не може бути використано для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Також апелянт зазначає, що ТОВ «АНТ-АЛ» не зверталось до ФГ «Мирна долина» у судовому порядку для визнання укладеним між ними договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними.

Крім цього, в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 зазначає, що застосований спосіб арешту призвів до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ФГ «Мирна долина».

Адвокат ОСОБА_10 просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_10 вказує на те, що предметом спорів між ВАТ «Мінський автомобільний завод» - керуючої компанії холдинга «Белавтомаз» та ТОВ «Рант» було саме стягнення заборгованості за невиконання контракту,але ніяк не автомобілі та причепи. Крім того, зазначає, що на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 10.07.2015 року затверджено мирову угоду, відповідно до якої боржник зобов`язується та гарантує передати стягувану у власність майно, яке належить боржнику на праві власності, на сплату існуючого боргу, а саме автомобілів та причепів марки МАЗ, які зазначені в ухвалі слідчого судді.

Далі в апеляційній скарзі, апелянт вказує, що в матеріалах доданих до клопотання не вбачається наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що автомобілі є доказом злочину чи підлягає спеціальній конфіскації у третіх осіб для забезпечення цивільного позову, або є предметом злочину та зазначає, що слідчим не доведено наявності обставин для застосування арешту майна, а тому, на думку захисника, слідчий суддя прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, яке порушує права власників майна.

Одночасно, адвокат ОСОБА_10 просить поновити строк апеляційного оскарження. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається на те, що ухвала слідчим суддею постановлена без виклику у судове засідання власників майна, копія якої на їх адресу направлена не була.

Директор ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський» ОСОБА_15 в поданій апеляційній скарзі просить скасувати арешт, накладений оскаржуваною ухвалою, який належить ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський», посилаючись на її незаконність та необгрунтованість.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, представник вказує на те, що ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський» є добросовісним набувачем, зазначає, що керівництвом ТОВ здійснено придбання транспортних засобів з метою їх використання у фінансово-господарській діяльності підприємства та з метою їх належного функціонування підприємством здійснено придбання запчастин та здійснено поточний ремонт, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність намірів у керівництва здійснювати відчуження чи приховування транспортних засобів.

Далі апелянт зазначає, що ні ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський», ні посадові особи підприємства не являються підозрюваними, обвинуваченими, засудженими, чи цивільними відповідачами по даній справі, на майно яких може бути звернено стягнення відповідно до вимог закону.

Також апелянт вказує, що неправомірні дії працівників поліції призвели до погіршення фінансового стану підприємства, оскільки належні товариству транспортні засоби фактично вилучені та не приймають участі у господарській діяльності.

Одночасно, автор апеляційної скарги просить поновити строк апеляційного оскарження. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що ухвала слідчим суддею постановлена без виклику у судове засідання власника майна, копія ухвали направлена на адресу скаржника не була.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власників майна, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна розглянуто слідчим суддею 09 червня 2016 рокубез виклику представників власників майна, копія ухвали на адресу яких направлена судом не була, а отже п`ятиденний строк апеляційного оскарження апелянтами не пропущено.

Що стосується апеляційних скарг, то слід звернути увагу на такі обставини.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100004165, за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_16 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Генеральної прокуратури України ОСОБА_17 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортні засоби та причепи, які перебували або перебувають у володінні, користуванні чи розпорядженні наступних суб`єктів господарювання: ТОВ «РАНТ»; ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ГЕЛІОС»; ТОВ «АНТ-АЛ»; ТОВ «АГРОФІРМА «СЛАВ-АГРО»; ТОВ «СТЕБНЕ»; ТОВ «ДПЗКУ-МТС»; ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД»; ТОВ «АГРОФІРМА «ШЕВЧЕНКІВСЬКА»; ПП «ЮС-АГРО»; ФГ «МИРНА ДОЛИНА»; ПП «АГРАРНИК К»; ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРОДІМ»; ТОВ «АГРОЛАН»; ТОВ «АГРОХОЛДИНГ ЗЕЛЕНІВСЬКИЙ»; ФГ «МАКСІМУС 1»; ФГ «ПОЛЕ» ОСОБА_18 ; та фізичних осіб: ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_14 .

09 червня 2016 рокуухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання задоволено та накладено арешт на майно, зазначене в ухвалі слідчого судді.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційних скарг такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 12015100100004165, про накладення арешту, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та накладення арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

Посилання адвоката ОСОБА_7 та директора ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський» ОСОБА_15 на те, що ФГ «Мирна долина» та ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський» є добросовісними набувачами майна, колегія суддів не може визнати такими, що свідчать про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання, оскільки положення ст. 170 КПК України дозволяють накласти арешт на майно будь якої особи, у разі необхідності забезпечити збереження речових доказів, що у цьому випадку і мало місце.

Твердження апелянта ОСОБА_15 про те, що керівництвом ОСОБА_19 » здійснено придбання запчастин та здійснено поточний ремонт, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність намірів у керівництва здійснювати відчуження чи приховування транспортних засобів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначені обставини не є предметом розгляду на даній стадії кримінального провадження, як і твердження апелянта ОСОБА_7 про те, що ТОВ «АНТ-АЛ» не зверталось до ФГ «Мирна долина» у судовому порядку для визнання укладеним між ними договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними і ці обставини не є визначеними законом підставами для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Посилання апелянта на те, що ані ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський», ані посадові особи підприємства не являються підозрюваними, обвинуваченими, засудженими, чи цивільними відповідачами по даній справі, є необґрунтованими, оскільки у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Твердження адвоката ОСОБА_10 про те, що предметом спорів між ВАТ «Мінський автомобільний завод» - керуючої компанії холдинга «Белавтомаз» та ТОВ «Рант» було саме стягнення заборгованості за невиконання контракту, але ніяк не автомобілі та причепи, не є предметом розгляду при вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, як і твердження апелянта з приводу затвердженої мирової угоди, відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 10.07.2015 року.

Вимоги апеляційної скарги адвоката ОСОБА_10 в частині необґрунтованості та незаконності ухвали слідчого судді через відсутність підстав вважати, що автомобілі є доказом або предметом злочину, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами доданими до клопотання слідчого. Підстав вважати клопотання таким, що не відповідає ст. 171 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Посилання апелянтів на те, що застосований слідчим суддею спосіб арешту призвів до обмеження правомірної діяльності товариств, то, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено, а тому вимоги апеляційної скарги, слід визнати непереконливими.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене слідчим у клопотанні, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому доводи апелянтів щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги по справі без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчогосудді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_16 , та накладено арешт на транспортні засоби та причепи, які перебували або перебувають у володінні, користуванні чи розпорядженні наступних суб`єктів господарювання: ТОВ «РАНТ»; ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ГЕЛІОС»; ТОВ «АНТ-АЛ»; ТОВ «АГРОФІРМА «СЛАВ-АГРО»; ТОВ «СТЕБНЕ»; ТОВ «ДПЗКУ-МТС»; ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД»; ТОВ «АГРОФІРМА «ШЕВЧЕНКІВСЬКА»; ПП «ЮС-АГРО»; ФГ «МИРНА ДОЛИНА»; ПП «АГРАРНИК К»; ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРОДІМ»; ТОВ «АГРОЛАН»; ТОВ «АГРОХОЛДИНГ ЗЕЛЕНІВСЬКИЙ»; ФГ «МАКСІМУС 1»; ФГ «ПОЛЕ» ОСОБА_18 та фізичних осіб: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити без змін, а апеляційні скарги апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах фермерського господарства «Мирна долина», адвоката ОСОБА_10 , яка діє в інтересах ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , МПП «Агро», ТОВ «Агрофірма «Шевченківська», Сільське ТОВ «Стебне», Сільське ТОВ «Агролан», ПП «ЮС-Агро», ТОВ «Аграрний дім «Геліос», фермерське господарство «Поле» ОСОБА_13 , ПП «Аграрник К», фермерське господарство «Максімус-1», ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро», ТОВ «АНТ-АЛ», ТОВ «СП «Агродім», ОСОБА_14 , директора ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський» ОСОБА_15 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4