Ухвала

від 08.12.2016 по справі 814/129/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/129/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.

за участю секретаря : Алексєєвої Т.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Юженергобуд" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство " Юженергобуд" (далі - позивач, ПАТ) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом та просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000072200 від 30 грудня 2015 року про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 269 479 грн. 50 коп., з них 4 179 653 грн. основного зобов'язання та 2 089 826 грн. 50 коп. штрафних санкцій;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно невизнані витрати та кредит по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "Моноліт Контракшн", ТОВ "Сайбері", ТОВ "Укртехнопромпоставка" та ТОВ "Рембудторгмаш", оскільки податковим органом не доведено, що господарські операції із зазначеними контрагентами є фіктивні чи безтоварні, в акті перевірки відповідача не міститься належних доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту. Позивач посилається на наявність всіх первинних документів, які підтверджують здійснення господарський операцій, об'єктивність та правомірність податкової звітності.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 23 травня 2016 прийнято постанову про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області № 0000072200 від 30 грудня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення , суд першої інстанції виходив з того, що вимоги податкового законодавства позивачем дотримані, первинні документи бухгалтерського обліку складені належним чином та підтверджують обставини реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками, належними доказами підтверджено отримання товарів/робіт/послуг від постачальників в межах господарської діяльності та мета їх отримання для використання у власній господарській діяльності. Відповідачем перебільшено юридичне значення власних Актів про неможливість проведення зустрічних перевірок. За наявності всіх необхідних первинних документів (договори, акти приймання, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит, витрати і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на цей податковий кредит та витрати.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Первомайська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність кваліфікованого персоналу у контрагентів позивача, а також інших необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності , а саме: трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень тощо. Також відповідач зазначає про наявність Актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство " Юженергобуд" (код ЄДРПОУ 04630809) зареєстроване 31.08.1993 року Южноукраїнським міським управлінням юстиції Миколаївської області за №15251200000000142.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Юженергобуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при формуванні податкового кредиту з платниками - контрагентами складено акт від 16.12.2015 року № 12/14-09-22-01/04630809. Згідно висновків акта перевірки контролюючим органом визначені порушення:

-п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198, п. 198.3, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється всього 6 269 4 79, 50 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072200 від 30.12.2015 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 6 269 479, 50 грн., у тому числі за основним платежем 4 179 653 грн. та за штрафними санкціями у сумі 2 089 826, 50 грн.

Зокрема, перевіркою зафіксовано безпідставне формування ПАТ " Юженергобуд" податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ "Моноліт Контракшн", ТОВ "Сайбері", ТОВ "Укртехнопромпоставка" та ТОВ "Рембудторгмаш".

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції дійшов висновку, що у ПАТ " Юженергобуд" є всі документи, що передбачені ст.ст. 44, 46, 198, 201 ПК України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують реальність господарських відносин позивача з вказаними контрагентами. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 138, 139, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум витрат до складу валових, а сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ПАТ "Юженергобуд" у перевіряємому періоді було будівництво житлових та нежитлових будівель, при здійсненні якого товариство декларувало операції за договорами з субпідряду, суми ПДВ за якими позивач відніс до складу податкового кредиту:

Апеляційний суд встановив, що у перевіреному періоді ПАТ " Юженергобуд" формувало податковий кредит за наслідками виконання господарських договорів:

- договір субпідряду ПАТ "Юженергобуд" з ТОВ "Моноліт констракшн" (код ЄДРПОУ39205335) №17/10-2014 про виконання будівельно-монтажних робіт по об'єктах ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК „Енергоатом" від 17.10.14р.

- договор постачання ПАТ " Юженергобуд" з ТОВ "Сайбері" №1211 від 12.11.2014р. (код за ЄДРПОУ 39404570), відповідно до якого постачальник зобов'язаний у порядку та строки, встановлені договором передати у власність Покупця товар, асортимент, кількість ціна та строки поставки якого вказуються у Специфікаціях або в рахунках за оплату, які є невід'ємними частинами цього договору, а ПАТ " Юженергобуд" зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

- ПАТ "Юженергобуд" з ТОВ "Укрпромтехпоствка" (код за ЄДРПОУ 36624074) укладено договір субпідряду №15/12-2014 Виконання будівельно-монтажних робіт по об'єктах ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" від 15.12.2014, відповідно до якого субпідрядник в межах договірної ціни виконує своїми силами, засобами, якісно та в установлені договором строки будівельно-монтажні роботи по об'єктах Ташлицької ГАЄС ВП ЮУ АЄС, згідно переліку об'ємів робіт, які є невід'ємною частиною договору.

- ПАТ "Юженергобуд" з ТОВ "Рембудторгмаш" (код ЄДРПОУ 39466291) укладено договір постачання №3-4 від 02 квітня 2015 року, відповідно до якого зобов'язується поставити ПАТ "Юженергобуд", як Покупцю, товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар, у кількості, терміни і по цінам, вказаним у накладних, та оплатити його вартість.

Зазначені договори підписано директорами підприємств, їх підписи завірено відповідними печатками юридичних осіб.

Апеляційний суд встановив, що на підтвердження виконання умов вказаних договорів ПАТ " Юженергобуд" надало до перевірки та до суду першої інстанції податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі товару, рахунки-фактури, сертифікати відповідності, товарно-транспортні накладні, зауважень щодо достатності та правильності оформлення яких ні акт перевірки від 16.12.2015 року № 12/14-09-22-01/04630809 ані апеляційна скарга не містять.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, апеляційний суд доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару.

Так апеляційний суд зазначає, що у разі, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Апеляційний суд критично ставиться до посилань апелянта на відсутність у контрагентів позивача ТОВ "Моноліт Контракшн", ТОВ "Сайбері", ТОВ "Укртехнопромпоставка" та ТОВ "Рембудторгмаш" трудових ресурсів (у штаті підприємств від 1 до 3 осіб), що, за висновками податкового органу, унеможливлює здійснення задекларованих господарських операцій, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагента певної кількості персоналу не може являтися вичерпною ознакою неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем виконано всі зобов'язання за договорами: отримано товар та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи. Зазначені обставини ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не спростовано.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що позивач та його безпосередній контрагент були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ на момент вчинення господарських операцій. Щодо них відсутні рішення судів (вироки) про визнання угод недійсними або притягнення до відповідальності їх посадових осіб (доказів зворотного відповідачем до апеляційного суду не надано).

Під час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції запропоновано апелянту надати будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, вироків суду та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (реальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку зазначених контрагентів або позивача. Однак, таких доказів Первомайська ОДПІ ГУ ДФС в Миколаївської області області не надала.

Відповідачем не надані докази, які свідчили б про те, що ПАТ " Юженергобуд" придбавало аналогічні послуги у інших суб'єктів господарювання, а не у ТОВ "Моноліт Контракшн", ТОВ "Сайбері", ТОВ "Укртехнопромпоставка" та ТОВ "Рембудторгмаш", що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єкта господарювання, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло права на його формування по взаємовідносинах з ТОВ "Моноліт Контракшн", ТОВ "Сайбері", ТОВ "Укртехнопромпоставка" та ТОВ "Рембудторгмаш" товариству ПАТ " Юженергобуд". Апелянтом не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Оскільки судом встановлено правомірність включення ПАТ " Юженергобуд" спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат перевіряємого періоду в межах фінансово-господарських відносин з ТОВ "Моноліт Контракшн", ТОВ "Сайбері", ТОВ "Укртехнопромпоставка" та ТОВ "Рембудторгмаш", відповідно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскарженого податкового повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області № 0000072200 від 30 грудня 2015 року та, у зв'язку з цим, наявність підстав для його скасування.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують. З огляду на те підстави для скасування судового рішення відсутні.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Юженергобуд" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: С.Д. Домусчі