Ухвала

від 23.11.2016 по справі 291/167/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоКузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Карпенко С.О., Мостової Г.І., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Ягнятинської сільської ради Ружинського району Житомирської області, третя особа - ОСОБА_7, про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради за касаційною скаргою сільського голови Ягнятинської сільської ради Ружинського району Житомирської області ОСОБА_8 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 7 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом до Ягнятинської сільської ради Ружинського району Житомирської області, посилаючись на те, що з 1977 року вона працює завідуючою фельдшерсько-акушерського пункту АДРЕСА_3 лютого 2001 року рішенням засновників ПСП «Яготинське» їй, разом із сім'єю у складі трьох чоловік, було надано для проживання, з правом оформлення у приватну власність, квартиру житловою площею 46,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована у АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення Яготинською сільською радою їй було видано ордер від 23 лютого 2001 року на вказане жиле приміщення. Вона зазначає, що 20 травня 2014 року Ягнятинською сільською радою було прийнято рішення, яким спірну квартиру, було передано для проживання ОСОБА_7 На підставі вказаного рішенняОСОБА_7 вселився у вказану квартиру, що підтверджується актом від 29 жовтня 2014 року.

Позивач вважає, що вказане рішення Ягнятинської сільської ради від 20 травня 2014 року прийняти з порушенням вимог чинного законодавства України і одночасно цим рішенням порушено її права, а тому воно підлягає визнанню недійсним та скасуванню. Крім того, спірна квартира є службовою та знаходиться в приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту та призначається для проживання в ній працівника фельдшера акушерського пункту, а ОСОБА_9 взагалі ніколи не працював фельдшером акушерського пункту с. Ягнятин.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 7 грудня 2015 року, позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Ягнятинської сільської ради 28 сесії 6 скликання від 20 травня 2014 року, яким було надано ОСОБА_7 для проживання двохкімнатну квартиру по АДРЕСА_2 а та господарські будівлі.

У касаційній скарзі сільський голова Ягнятинської сільської ради Ружинського району Житомирської області ОСОБА_8 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-МІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування порушено права позивача.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що рішенням ПП «Ягнятинське» від 14 лютого 2001 року завідуючій фельдшерсько-акушерським пунктом с. Ягнятин ОСОБА_6 на сім'ю з трьох чоловік була виділена квартира жилою площею 46,2 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 9).

23 лютого 2001 року на підставі вказаного рішення виконавчим комітетом Ягнятинської сільської ради ОСОБА_6 було видано ордер на зазначене жиле приміщення (а.с. 10).

Рішенням 28 сесії 6 скликання Ягнятинської сільської ради від 20 травня 2014 року ОСОБА_7 було надано для проживання двохкімнатну квартиру по АДРЕСА_2 та господарські будівлі в АДРЕСА_1 (а.с. 3).

Позивач вважаючи, що зазначене рішення сільської ради порушує її законні права та інтереси, а саме, право на житло, звернулась до суду із указаним позовом.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди, у порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України, дійшовши висновку, що оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування порушено права позивача, не звернули уваги на те, що 14 лютого 2001 року позивачу була надана для проживання квартира жилою площею 46,2 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1, а оскаржуваним рішенням ОСОБА_7 надано для проживання квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2, площею 60 кв.м., тобто адреса та площа жилого приміщення, що було надано для ОСОБА_7, відрізняються від адреси та площі, що було виділене ОСОБА_6

За таких обставин, суди не з'ясували: які права позивача порушено оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування; чи підлягає визнанню недійсним рішення 28 сесії 6 скликання Ягнятинської сільської ради від 20 травня 2014 року про передання жилого приміщення для проживання відповідачу з урахуванням підстав позову та установлених обставин для його скасування.

Разом з тим, суди установивши, що відповідач займає жиле приміщення у якому проживає позивач, не врахували того, що зазначене є підставою для усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та виселення з даної квартири, та за будь-яких умов не є підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення про передання жилого приміщення для проживання.

Такі порушення судами норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) та неправильне застосування норм матеріального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому ухвалені рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу голови Ягнятинської сільської ради Ружинського району Житомирської області ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 7 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В.О. Кузнєцов Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова С.О. Карпенко Г.І. Мостова