Постанова

від 09.12.2016 по справі 825/1652/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2016 року м.Чернігів Справа № 825/1652/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області, Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування висновку, наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1Г.) до ОСОБА_5 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі- Прилуцька ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області), Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області (далі-УМВС в Чернігівській області), Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі- Управління ДАІ УМВС в Чернігівській області), в якому позивач остаточно просить:

-визнати протиправними дії та скасувати висновок ОСОБА_5 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 17.03.2015 № 3601/25-16-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" в особі виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_5 ОСОБА_6 в Чернігівській області ОСОБА_7;

-визнати протиправними дії та скасувати наказ Управління внутрішніх справ в Чернігівській області від 07.05.2015 № 170 о/с;

-поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС;

-стягнути з Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення до дня прийняття судом рішення (а.с.107-108).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача звільнено з посади інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС на підставі висновку ОСОБА_5 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 17.03.2015 № 3601/25-16-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади". Однак з результатами такого висновку позивач не погоджується, оскільки саме по собі неповне декларування наявного майна у осіб, відносно яких здійснюється перевірка не є підставою для застосування Закону України "Про очищення влади". За таких обставин вважає і наказ про звільнення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначає, що транспортні засоби ВАЗ-21134 та KIA Magentis були продані іншим особам, тому умислу для внесення недостовірних даних до декларації за 2014 рік у нього не було.

Позивач на судовому засіданні вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники відповідачів ОСОБА_5 ОСОБА_6 у Чернігівській області та УМВС України в Чернігівській області в судовому засіданні адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях проти позову (а.с. 78-81,110-114). Зазначили, що в процесі здійснення перевірки декларації позивача встановлено факт не зазначення ним в розділі ІV декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік відомостей про транспортні засоби: ВАЗ-21134, 2007 року випуску та KIA Magentis, 2002 року випуску, які відповідно до отриманих від ОСОБА_5 центру ДАІ УМВС України у Чернігівській області даних належали йому на праві власності. На переконання представників відповідачів, оскаржуваний висновок є таким, що відповідає чинному законодавству України, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Представник Управління ДАІ УМВС в Чернігівській області на судовому засіданні позов не визнав, підтримавши позицію представника УМВС України в Чернігівській області.

Заслухавши пояснення позивача, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

16.01.2015 ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС, що підтверджується копією витягу з наказу УМВС України в Чернігівській області № 16 о/с (а.с.145).

За результатами перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" ОСОБА_5 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області оформлено висновок від 17.03.2015 № 3601/25-16-17-04 до якого долучено копії заяви позивача, сторінок паспорта громадянина України та документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 та трудової книжки. Так, за результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", а саме у розділі IV, в позиції 35 декларації не зазначив два легкові автомобілі, які згідно відомостей ОСОБА_5 центру 7402 ДАІ УМВС України в Чернігівській області зареєстровані на ім'я ОСОБА_1, легковий седан-В, KIA Magentis , 2002 року випуску та легковий комбі-В, ВАЗ 211340, 2007 року випуску (а.с.120-121). ОСОБА_1 стверджує, що вказані автомобілі він продав на підставі довіреності іншим особам.

Також у вказаному висновку зазначено, що згідно відомостей Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, загальна сума сукупного доходу ОСОБА_1 за 2014 рік складає 83778,5 грн. В своїй декларації про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік у підрозділі А розділу ІІ декларації ОСОБА_1 зазначив загальну суму сукупного доходу в розмірі 25778,0 грн. Розбіжність на суму 58000,00 грн. від продажу рухомого майна в 1 кварталі 2014 року. Як пояснює ОСОБА_1, про суму коштів у розмірі 58000,00 грн. йому стало відомо в ході проведення перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади". Також зазначає, що суму коштів він не отримував.

За результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів неможливо встановити вартість майна (майнових прав), яке належить ОСОБА_1 та не зазначене ним у декларації про майно, доходи, витрати зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади".

07.05.2015р. УДАІ УМВС в Чернігівській області складено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", в який зазначено, що до ОСОБА_1 застосовуються заборони, передбачені частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади" на підставі частини восьмої статті 3 Закону України "Про очищення влади", а саме внесення недостовірних відомостей щодо наявності майна, зазначених у поданій ним декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (а.с.118-119).

На підставі висновку від 17.03.2015 № 3601/25-16-17-04 про результати перевірки достовірностей відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", УМВС України в Чернігівській області прийнято наказ № 170 о/с від 07.05.2015, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС 07.05.2015 згідно з пунктом 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VII та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити у запас Збройних Сил України (з поставкою на військовий облік) (а.с. 115).

Позивач вважаючи такі дії та рішенні відповідачів протиправними звернувся до суду за захистом своїх прав.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України "Про очищення влади" № 1682-VII від 16.09.2014 року.

Згідно з частиною першою статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_6, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

На виконання пункту 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Згідно з частиною 8 статті 3 вказаного Закону заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Суд зауважує, що вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону України "Про очищення влади" єднального та розділового сполучника "та/або" дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох наступних критеріїв.

За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у декларації, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Також слід зазначити, що інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону № 1682-VII, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

Аналізуючи вказані вище положення законодавства суд зробив висновок, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

Саме ці відомості згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону підлягають перевірці.

Таким чином, сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що у висновку ОСОБА_5 ОДПІ ГУ ДФС України в Чернігівській області від 17.03.2015 № 3601/25-16-17-04 вказано, що ОСОБА_1 в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", а саме у розділі IV, в позиції 35 декларації не зазначив два легкові автомобілі, які згідно відомостей ОСОБА_5 центру 7402 ДАІ УМВС України в Чернігівській області зареєстровані на ім'я ОСОБА_1, легковий седан -В, KIA Magentis, 2002 року випуску та легковий комбі-В, ВАЗ 211340, 2007 року випуску(а.с.97-98).

Позивач в судовому засіданні пояснив, що вказані транспортні засоби були продані іншим особам на підставі довіреності.

Так, дійсно транспортний засіб, якій відчужено на підставі довіреності, формально є власністю декларанта, відповідно інформація про такий транспортний засіб повинна зазначатися в декларації.

Разом з тим, виникнення наслідків для позивача через не зазначення в декларації таких відомостей необхідно встановлювати у сукупності з перевіреною інформацією щодо часу набуття (відчуження) права власності на такий транспортний засіб та відповідністю вартості майна (майнових прав) наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Оскільки під час здійснення відносно позивача перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", відповідачем ОСОБА_5 ОДПІ ГУ ДФС України в Чернігівській області не було встановлено невідповідності вартості майна (транспортних засобів) доходам, отриманих із законних джерел, то суд дійшов висновку про безпідставність застосування до позивача відповідальності за Законом України "Про очищення влади". При цьому суд зауважує, що питання відповідальності позивача за надання недостовірних відомостей щодо наявності майна повинно було б вирішуватись відповідачем згідно з частиною десятою статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Враховуючи вищевикладене, суд зробив висновок про наявність підстав для визнання протиправним та скасування висновку ОСОБА_5 ОДПІ в Чернігівській області від 17.03.2015 № 3601/25-16-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» в частині встановлення того, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо майна набутого за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно.

Щодо позовної вимоги про визнання дій ОСОБА_5 ОДПІ в Чернігівській області в частині прийняття оскаржуваного висновку протиправними, то вона задоволенню не підлягає, оскільки виходячи з положень частини одинадцятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", пункту 14 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.11.2014 №1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162, складання висновку за результатами перевірки є обов'язком відповідного органу, який таку перевірку проводив.

Оскільки позивача було звільнено з порушенням норм чинного законодавства, тому позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу УМВС України в Чернігівській області від 07.05.2015 № 170 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС слід задовольнити.

Щодо визнання протиправними дій УМВС України в Чернігівській області, то суд зазначає, що позивачем оскаржуються дії вказаного Управління, результат яких знайшов своє відображення у прийнятті наказу від 07.05.2015 № 170 о/с, який визначено позивачем як об'єкт оскарження. При оскарженні відповідного рішення суд перевіряє правомірність дій щодо його прийняття і, у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує дане рішення. Вказане свідчить про те, що визнання протиправним та скасування рішення охоплює в собі й визнання протиправності дій щодо його прийняття, а тому питання протиправності дій в даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Надаючи оцінку вимозі позивача про поновлення його на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС з, суд керується таким.

Згідно з пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29.07.1991 № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з частиною другою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На час розгляду справи відомості про припинення юридичної особи - УМВС України в Чернігівській області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесені, установа остаточно не ліквідована, тому саме на УМВС України в Чернігівській області слід покласти обов'язок щодо поновлення позивача на роботі.

Отже, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним поновити його на тій посаді, з якої він був незаконно звільнений, тобто на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС, починаючи з 08.05.2015 враховуючи те, що 07.05.2015 у позивача був останнім днем роботи.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, то суд зазначає, що працівник не вправі вимагати стягнення таких сум з установи до якої він не був переведений в установленому законом порядку, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

У розумінні трудового права вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 року (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. У відповідності до ч.3 п.2 даного Порядку, збереження заробітної плати "у всіх інших випадках", до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Як встановив суд, позивача звільнено із органів внутрішніх справ згідно з пунктом 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (з поставкою на військовий облік) 07.05.2015 (а.с. 115).

Як видно з довідки УДАІ УМВС України в Чернігівській області, середньоденне грошове забезпечення з розрахунку за останні два повних місяці роботи становить 66,89 грн. (а.с.144).

Разом з тим, стягненню підлягає сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.05.2015 по 29.05.2015 та з 08.11.2016 по 09.12.2016 в розмірі 3612,06 грн., з огляду на такі обставини справи.

В період з 29.05.2015 по 08.11.2016 провадження у справі зупинено за клопотанням позивача, яке в подальшому було відкликано, тому цей період не є вимушеним прогулом позивача з вини роботодавця. Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення грошового забезпечення за вказаний період.

За таких обставин, загальний розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу складає 3612,06 грн., а саме: 54 (день) х 66.89 грн. (розмір середньоденного грошового забезпечення) без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків.

Крім того, оскільки нарахування та виплата грошового забезпечення на час звільнення з УМВС України в Чернігівській області проводилась УДАІ Управління МВС в Чернігівській області, то і стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу має відбуватись за рахунок цього державного органу.

При виплаті вказаної суми відповідачу слід врахувати, що із неї належить до отримання передбачені чинним законодавством України загальнообов'язкові платежі. Справляння і сплата останніх є обов'язком роботодавця при виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу. Вказаний висновок узгоджується із пунктом 6 Постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці".

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання постанови.

Згідно з пунктом 2-3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи наведені норми процесуального закону, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 2040,00 грн. слід допустити до негайного виконання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не встановив їх понесення сторонами у справі.

Керуючись ст.70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок ОСОБА_5 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 17.03.2015 № 3601/25-16-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління внутрішніх справ в Чернігівській області від 07.05.2015 № 170 о/с.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС з 08.05.2015.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 08802971) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.05.2015 по 29.05.2015 та з 08.11.2016 по 09.12.2016 в розмірі 3612,06 грн.

В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС та в частині стягнення грошового забезпечення за один місяць допустити негайне виконання постанови суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко