Ухвала

від 13.12.2016 по справі 19/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

13.12.2016 Справа № 19/244

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» , м.Київ

на дії Краматорського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВавілонВ» , м. Донецьк

про стягнення кредитної заборгованості в сумі 106045,51 грн.

За участю представників сторін:

від стягувача: ОСОБА_1 - за довіреністю

від боржника: не з'явились

від ВДВС: не з'явились

08.11.2016 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» , м. Київ, на дії Краматорського міського відділу державного виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області, відповідно до якої банк просить визнати незаконними дії Краматорського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2016 № ВП 51919156; скасувати постанову державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2016 р. № ВП 51919156; зобов'язати Краматорський міський відділ державної виконавчої служби відновити виконавче провадження № 51919156 щодо примусового виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 19/244.

В обґрунтування поданої скарги заявник вказує, що ухвалюючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2016 №51919156, з причини відсутності коштів, рухомого майна та нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, державний виконавець ніяким чином не підтвердив, що ним дійсно були зроблені відповідні запити та отримані на них відповіді, проведені всі дії, відповідно до наданих Законом України В«Про виконавче провадженняВ» прав державному виконавцю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.11.2016 скарга прийнята до розгляду.

Представники відповідача (боржника) та Краматорського міського відділу державної служби ГТУЮ у Донецькій області в судові засідання не з'явились, про час та місце судових засідань були повідомлені належним чином.

Від Краматорського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області 22.11.2016 через канцелярію суду надійшли заперечення №14.13-17/28170 від 11.11.2016, в яких ВДВС просить суд повністю відмовити в задоволенні скарги, оскільки державний виконавець здійснив всі необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, однак у боржника (відповідача) відсутні кошти, рухоме та нерухоме майно, на яке може бути звернено стягнення, що є підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві.

29.11.2016 через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» , м.Київ надійшло клопотання №8540 від 24.11.2016, в якому стягувач просить провести всі судові засідання без участі представника позивача. Суд задовольняє клопотання скаржника.

В судовому засіданні 13.12.2016 представник Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» , м.Київ наполягав на задоволенні скарги.

Розгляд скарги відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті.

Розглянувши матеріали скарги та надані документи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.2007 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВавілонВ» про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 106045,51грн., задоволено в повному обсязі.

09.11.2007 на виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.07.2016 по справі №19/244 відновлено стягувачу, Публічному акціонерному товариству В«БрокбізнесбанкВ» пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання та виданий стягувачу дублікат наказу.

10.08.2016 державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області було відкрито виконавче провадження №51919156 з виконання наказу господарського суду Донецької області №19/244 від 09.11.2007, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2016 направлена на адресу стягувача 17.08.2016, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

08.10.2016 державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47, ст. 50 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» оскільки в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутні кошти, рухоме та нерухоме майно, на яке може бути звернено стягнення. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржник зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, перереєстрація не здійснена.

Стягувач, Публічне акціонерне товариство В«БрокбізнесбанкВ» , м. Київ звернувся до суду зі скаргою на дії Краматорського міського відділу державного виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області, посилаючись на відсутність доказів того, що державним виконавцем проведені всі дії, відповідно до наданих Законом України В«Про виконавче провадженняВ» прав державному виконавцю.

Дослідивши матеріали скарги і матеріали виконавчого провадження в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадженняВ» .

Статтею 1 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» (тут та надалі в редакції, що діяла на час проведення виконавчий дій) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.

У пункті 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 Конституційний Суд України вказав на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. за № 512/5) організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 08.10.2016 за відповідачем не зареєстроване нерухоме майно.

У відповідності до листа територіального сервісного центру №1443 регіонального сервісного центру МВС у Донецькій області, згідно комп'ютерних даних за ТОВ «Вавілон» станом на 01.09.2016 автомототранспорт не значиться, у зв'язку з чим накласти арешт на ТЗ не має можливості.

Однак, в рамках виконавчого провадження державним виконавцем не направлялись запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, належних на праві власності відповідачу.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки». На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з приписами п. 5 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти: що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" та статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику".

Згідно відповіді №1019377938 від 16.08.2016 Державної податкової служби України повідомлено про рахунки боржника відкриті в ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та Донецькій філії ПАТ «Укрінбанк».

В запереченнях Краматорського міського відділу державного виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області зазначено, що ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та ПАТ «Укрінбанк» є неплатоспроможними банками.

Державним виконавцем не надано доказів звернення до банків з вимогою надати інформацію про наявність грошових коштів на поточних рахунках відповідача та накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його поточних рахунках.

Чинним законодавством не передбачена заборона на стягнення грошових коштів, які містяться на поточних рахунках відкритих в банках, які є неплатоспроможними.

Крім того, на теперішній час існують судові рішення щодо незаконності ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал».

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши надані сторонами докази і їх сукупності та взаємозв'язку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності суб'єктів, притаманних господарському праву, суд вважає, що органом державної виконавчої служби не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, а саме не направлялись запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, належних на праві власності відповідачу, а також запити до установ банків про наявність грошових коштів на поточних рахунках відповідача, не був накладений арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на рахунках відповідача, а тому оскаржувана заявником постанова державного виконавця від 08.10.2016 про повернення виконавчого документа - судового наказу № 19/244 стягувачу не відповідає нормам Закону України «Про виконавче провадження» та є передчасною.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання дій Краматорського міського відділу державного виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2016 № ВП 51919156 незаконними.

Відповідно до положень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи ГПК України, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог скаржника про визнання недійсною постанови державного Краматорського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2016 № ВП 51919156.

Відповідно до вимог статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

У відповідності до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що встановлено обов'язок саме державного виконавця здійснити дії направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом у певний строк.

Враховуючи те, що відновлення виконавчого провадження, у даному випадку, є передбаченим законом наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу недійсною (незаконною), та з огляду на те, що суду не надано доказів ухилення державного виконавця від вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження, вимоги скаржника щодо зобов'язання відновити виконавче провадження №51919156 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» , м. Київ на дії Краматорського міського відділу державного виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Краматорського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2016 № ВП 51919156.

Визнати недійсною постанову державного Краматорського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2016 № ВП 51919156.

В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у порядку, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України через господарський суд Донецької області.

Суддя Г.Є. Курило