Ухвала

від 08.12.2016 по справі 321/995/16-а(2-а/321/11/2016)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2016 рокусправа № 321/995/16-а(2-а/321/11/2016) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

за участі:

прокурора: Шустової В.А.,

третьої особи: ОСОБА_1,

третьої особи2: ОСОБА_2,

представника третьої особи: ОСОБА_3

представника відповідача1: ОСОБА_4,

представника відповідача2: ОСОБА_5

представник третьої особи 1: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Михайлівської районної ради Запорізької області

на постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2016 р. у справі № 321/995/16-а(2-а/321/11/2016) за позовом Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах неповнолітнього позивача ОСОБА_7, законний представник неповнолітньої особи ОСОБА_7 ОСОБА_11 до Михайлівська районна рада Запорізької області треті особи: Заступник голови ради школи ОСОБА_2, Ініціативна група комунального закладу "Михайлівська ЗОШ І-ІІ ступенів, ОСОБА_10, ОСОБА_1, відділ освіти спорту та молоді Михайлівської РДА про визнання протиправним та скасування рішення дев'ятої позачергової сесії сьомого скликання Михайлівської районної Ради Запорізької області від 26.05.2016 року №1 "Про ліквідацію комунального закладу "Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів", -

в с т а н о в и в :

22 липня 2016 року Заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах неповнолітнього позивача ОСОБА_7, звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення №1 дев'ятої позачергової сесії Михайлівської районної ради Запорізької області сьомого скликання від 26 травня 2016 року «Про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Михайлівської районної ради Запорізької області.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 26.05.2016 на дев'ятій позачерговій сесії сьомого скликання Михайлівської районної ради Запорізької області прийнято рішення про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Михайлівської районної ради, однак інформація відділу освіти, молоді та спорту Михайлівської районної державної адміністрації свідчить, що кількість учнів у класах ліквідованої школи не суперечить вимогам п. 2 ст. 14 Закону України «Про загальну середню освіту» , наповненість учнів у класах набагато більша від наповненості учнів інших загальноосвітніх навчальних закладів смт. Михайлівка. Вказана інформація також свідчить, що КЗ «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» є перспективним українськомовним загальноосвітнім закладом Михайлівського району, відтак, на думку позивача підстави ліквідації комунального закладу - відсутні.

Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2016 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення №1 дев'ятої позачергової сесії Михайлівської районної ради Запорізької області сьомого скликання від 26 травня 2016 року «Про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Михайлівської районної ради Запорізької області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Михайлівська районна рада Запорізької області як орган місцевого самоврядування уповноважена на прийняття рішення про ліквідацію шкільного закладу в силу Закону, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було дотримано визначену Законом процедуру, відповідач діяв в порядку та в межах повноважень визначених Законом та Конституцією України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 травня 2016 року на дев'ятій позачерговій сесії депутатів сьомого скликання Михайлівської районної рада Запорізької області було прийнято рішення №1 «Про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Михайлівської районної ради Запорізької області», яким у зв'язку з відсутністю перспектив розвитку комунальної закладу вирішено ліквідувати комунальний заклад «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Михайлівської районної ради Запорізької області (72002 Запорізька область Михайлівський район смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, 129, ЄДРПОУ 26316574, МФО 813015).

Також, 26 травня 2016 року на дев'ятій позачерговій сесії депутатів сьомого скликання Михайлівської районної рада Запорізької області було прийнято рішення №2 «Про створення комунальної установи «Михайлівський дошкільний навчальний заклад «Барвінок» Михайлівської районної ради Запорізької області, яким вирішено створити на базі ліквідованої школи комунальну установу «Михайлівський дошкільний навчальний заклад «Барвінок».

Вважаючи прийняте на дев'ятій позачерговій сесії депутатів сьомого скликання Михайлівської районної ради Запорізької області рішення №1 «Про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Михайлівської районної ради Запорізької області» протиправним, заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 звернувся до суду про оскарження вказаного рішення.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на час прийняття рішення про ліквідацію комунальної установи на прийнято до уваги, що комунальний заклад «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» має достатню кількість учнів, має потужність, а місцева громада, в особі батьків учнів виступає проти ліквідації школи та переведення їхніх дітей в російськомовні навчальні заклади. Відповідачем не було ініційовано громадських обговорень до прийняття рішення про ліквідацію навчального закладу, хоча оскаржуваним рішенням безумовно вирішувались питання соціально-культурного значення для жителів відповідної місцевої громади. Вказане, у своїй сукупності, на думку суду першої інстанції послугувало достатньою підставою для скасування рішення ради №1 від 26.05.2016 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Положеннями ч.1 ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях вирішується питання щодо прийняття рішень про відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з системного аналізу зазначених норм права, орган місцевого самоврядування, який діє в інтересах місцевої громади, уповноважений на пленарних засіданнях ради приймати рішення, зокрема, про ліквідацію комунальних установ - навчальних закладів. В свою чергу, орган місцевого самоврядування, під час прийняття рішень зобов'язаний діяти від імені та в інтересах конкретної місцевої територіальної громади або окремих категорій її членів, стосовно яких приймається рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення ради №1 «Про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Михайлівської районної ради Запорізької області» підставою для ліквідації навчального закладу послугував факт відсутності перспектив розвитку комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Михайлівської ради Запорізької області.

Відповідач в своїх запереченнях на адміністративний позов обґрунтовує доцільність проведення ліквідації начального закладу з посиланням на лист від 25.03.2016 року №01-18/214 відділу освіти, молоді та спорту Михайлівської райдержадміністрації, згідно якого райдержадміністрацією подано пропозиції щодо оптимізації мережі навчальних закладів в Михайлівському районі, а саме: 1) ліквідувати КЗ «Михайлівський ЗОШ І-ІІ ступенів, 2) створити дитячий дошкільний навчальний заклад «Барвінок» у будівлі КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ступенів».

Відповідач наголошує, що з метою забезпечення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів смт. Михайлівка, було подано на розгляд дев'ятого (позачергового) пленарного засідання Михайлівської районної ради сьомого скликання проект рішення «Про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» у зв'язку з відсутністю перспектив розвитку даного комунального закладу (фізичного стану приміщень класних кімнат, спортивної зали, котельні,вбиральні тощо, рівня матеріально-технічної та науково-методичної бази).

Також, відповідач зазначає, що питання щодо доцільності ліквідації шкільного закладу було всесторонньо розглянуто та опрацьовано на засіданні постійної комісії районної ради з питань підприємництва та управління об'єктами спільної власності територіальних громад, що підтверджується Протоколом №6 від 26 травня 2016 року, за наслідками опрацювання вказаного питання було вирішено рекомендувати районній раді затвердити проект рішення «Про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».

В свою чергу, прокурор в інтересах неповнолітньої дитини, а також треті особи на стороні позивача зазначають, що під час прийняття оскаржуваного рішення районною радою не було вжито заходів щодо забезпечення їх прав та свобод у вільному виборі батьків місця навчання їхніх дітей, більш того, особи, діти яких навчаються в навчальному закладі, а також його працівників було поставлено перед фактом про ліквідацію школи. Не було здійснено дій щодо забезпечення громадських обговорень доцільності проведення ліквідації школи та не було зазначено про вжиття заходів на гарантування особам їх прав та інтересів в соціальній сфері, а саме в частині дотримання прав дітей на доступність обов'язкової середньої освіти.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи прокурора в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 є такими, що свідчать про порушення відповідачем вимог Закону в частині прийняття рішення про ліквідацію навчального закладу без належного забезпечення прав та інтересів дітей, що навчаються у даній школі, а також їх батьків, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про освіту» встановлено, що потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальній власності, визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про освіту» одним із основних принципів освіти в Україні є доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою.

Відповідного до частини 1 статті 14 Закону України «Про освіту» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про загальну середню освіту» реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів проводяться у порядку, встановленому законодавством України.

Порядок створення, реорганізації, ліквідації загальноосвітнього навчального закладу був передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року №228, яка втратила чинність 02.03.2016 року. Іншого нормативного акту на регламентацію порядку створення, реорганізації та ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів Кабінетом Міністрів України не приймалось.

Рішенням дев'ятої позачергової сесії депутатів сьомого скликання Михайлівської районної ради Запорізької області №1 «Про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Михайлівської районної ради Запорізької області» вирішено ліквідувати навчальний заклад Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів у зв'язку з відсутністю перспектив її розвитку, такого висновку відповідач дійшов з огляду на аналіз економічної доцільності мережі навчальних закладів в Михайлівському районі та пропозиції подані Михайлівською райдержадміністрацією.

До матеріалів справи відповідачем додано роздруковані фото окремих приміщень школи, які перебувають у незадовільному стані, також відповідач зазначає про відсутність у школі певних технічних засобів для здійснення інтерактивного навчання дітей, не відповідає вимогам підготовка школи до опалювального сезону.

Водночас, в матеріалах справи наявні надані позивачем фотозображення приміщень школи, які використовуються під час навчання дітей, відповідно до яких класні кімнати обладнані сучасними засобами для проведення уроків, зокрема комп'ютерною технікою, плазмовим телевізором, стан класних кімнат, актової зали, за своїм виглядом відповідає санітарним та будівельним нормам, бібліотека забезпечена підручниками та іншою учбовою літературою. (т. 2 а.с. ст.49-54).

В порівнянні з наявними в матеріалах справи фотозображеннями інших навчальних закладів по Михайлівському району Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів не поступається за своїм станом та технічно-матеріальним забезпеченням іншим навчальним закладам. (т. 2 а.с. 140-217).

Також, встановлені обставини справи свідчать про те, що станом на 2016 - 2017 навчальний рік КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ст.» має 9 класів та 168 учнів, на час прийняття оскаржуваного рішення в школі вчилось 188 учнів, потужність навчального закладу становить 245, середня наповненість учнів в класах 18.7, наповненість учнів по школі становить 68.6, загальна кількість працівників навчального закладу становить 39 чол., з яких педагогічних працівників 21 чол..

В школу подано також заяви батьків на навчання їхніх дітей в першому класі на навчальний рік 2017-2018, загалом прогнозована кількість учнів на навчальний рік 2017 - 2018 становить 182 учня, на 2018 -2019 рік - 197 учнів, на 2019 - 2020 рік - 192 учня, на 2021-2022 - 194 учня, на 2022-2023 рік - 172 учня.

Вказане у своїй сукупності свідчить на користь відсутності підстав вважати, що КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ст.» не має перспектив подальшого розвитку.

В свою чергу, відповідач в судовому засіданні зазначив, що ліквідація навчального закладу є доцільною з метою саме підвищення ефективності діяльності мережі загальноосвітніх закладів по Михайлівському району, кошти вилучені за рахунок обмеження видатків на ліквідовану КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ст.» будуть розподілені між іншими навчальними закладами, зокрема, буде засновано дошкільний навчальний заклад.

Так, згідно обґрунтування економічної доцільності закриття КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ступенів», яке наявне в матеріалах справи, було запропоновано два варіанти економії бюджетних коштів, шляхом ліквідації школи:

1. Переведення учнів закладу цілими класами (без розформування) у інші заклади освіти смт. Михайлівки, а саме до Михайлівської ЗОШ І-ІІ ст. №3 та КЗ «Михайлівський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - гімназія». При поновному переведенні класів в інші школи, необхідно фінансувати видатки на заробітну плату педагогічним працівникам згідно тарифікації та тижневого навантаження, що складає 1 349 798 грн. на навчальний рік (з розрахунку 16.72 педагогічної ставки на 168 учнів). При цьому варіанті, економія бюджетних коштів складає 555 896 грн.

2. Проведення перерозподілу учнів між закладами освіти смт. Михайлівки, а саме між КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ст. №3», яка зможе прийняти 117 учнів та КЗ «Михайлівський НВК «ЗОШ І-ІІ ст. - гімназія», яка зможе прийняти 51 учня. Таким чином, при повному розформуванні закладу та аналізуванні кошторису фактичних видатків, станом на 01.11.2016 року, економія бюджетних коштів може складати 1 905 704.00 грн.

Таким чином, внаслідок опрацювання питання щодо ліквідації навчального закладу «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ступенів» з'ясовано таку економічну доцільність ліквідації школи: економія бюджетних коштів, забезпечення учнів навчальними місцями в закладах освіти за місцем проживання без відриву від навчального процесу, наповненість класів відповідає нормам, кількість навчальних класів, що потребується фінансування зменшується на 8 одиниць.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що фактично підставою для прийняття рішення про ліквідацію навчального закладу слугувала саме необхідність вивільнення коштів для їх більш економічно доцільного розподілу між існуючими КЗ по смт. Михайлівка, а також з метою створення дошкільного навченого закладу в приміщенні школи.

Суд зазначає, що матеріалів на підтвердження вивчення питання наявності перспектив розвитку навчального закладу «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ступенів» та їх обговорення при прийнятті рішення відповідачем не надано. Відповідачем не доведено в чому саме полягає відсутність перспектив розвитку навчального закладу «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ступенів», при цьому суд враховує, що інші навчальні заклади смт. Михайлівки так само як і КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ступенів» є недоукомплектованими майже на 50% від їх планової потужності, мають приблизно однокову матеріально-технічну базу, педагогічних склад, рівень освіти та контингент учнів.

Вказане, у своїй сукупності, свідчить на користь невідповідності зазначеної в рішенні №1 підстави його прийняття, а саме «відсутність перспектив розвитку навчального закладу» дійсним обставинам справи. Відповідачем було прийнято рішення про ліквідацію школи з огляду лише на економічну складову та з мотивів економії бюджетних коштів, які виділяються на заклади освіти в смт. Михайлівка в цілому, без визначення обставин, що свідчать про відсутність у КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ступенів» перспектив розвитку.

Як зазначено у статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, у випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції "Про права дитини", пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що фактична необхідність у перерозподілі коштів, які виділяються на мережу навчальних закладів в смт. Михайлівка в цілому не може свідчити про необхідність ліквідації навчального закладу, тим більше з огляду на відсутність перспектив розвитку, з урахуванням права батьків вибору навчального закладу для своїх дітей та прав дитини на доступність середньої освіти, оскільки вирішення економічних питань не може бути здійснено за рахунок обмеження дитині доступу до освіти.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 29 Закону України "Про загальну середню освіту", батьки або особи, які їх замінюють, мають право вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей; приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів; звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; захищати законні інтереси дітей.

Вищевказаною статтею визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року №996 визначено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики,згідно якого консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі.

п. 5 Постанови КМУ №996, оекомендовано органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим положенням.

З матеріалів справи вбачається, що прийняттю оскаржуваного рішення не передувало обговорення невідповідності приміщень школи санітарним вимогам та стандартам початкової загальної освіти та рівень матеріально-технічного забезпечення школи, як складових відсутності перспектив розвитку навчального закладу, яку зазначено в якості підстави для ліквідації школи із батьками дітей, які навчаються в школі. Розгляд колективного звернення батьків щодо незгоди із ліквідацією школи, відбулись вже після прийняття оскаржуваного рішення, ґрунтованого обговорення можливості ліквідації школи до прийняття оскаржуваного рішення не відбувалось.

Суд зазначає, що не проведення обговорень проекту рішення про ліквідацію навчального закладу та прийняття рішення про ліквідацію школи в ігнорування заперечень з боку ініціативної групи батьків, не вирішення звернення ініціативної групи батьків до прийняття рішення свідчить на користь протиправності рішення №1 дев'ятої позачергової сесії Михайлівської районної ради Запорізької області сьомого скликання від 26 травня 2016 року «Про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів», оскільки рішення суб'єкта владних повноважень має бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно і розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 11 травня 2016 року відповідачем було проведено збори батьків учнів Михайлівської ЗОШ І-ІІ ступенів та педагогічного колективу під час яких зібраних осіб було повідомлено про факт ліквідації школи, про необхідність переведення дітей до інших шкіл. Педагогічним працівникам було зазначено про переведення їх за згодою сторін на інші посади, в усному порядку попереджено про можливість звільнення з роботи в разі, якщо від запропонованих вакансій педагоги відмовляться. В судовому засіданні встановлено, та сторонами не спростовано, що причини ліквідації школи не обговорювались, заходи щодо забезпечення прав та інтересів дітей - учнів школи, які відповідачем планується здійснити також не обговорювались.

Також судом встановлено, що 11.05.2016 року в усному порядку та в подальшому офіційно педагогічним працівникам було запропоновано посади, в інших школах, які не є рівноцінними тим посадам, які вони займали у школі Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, так, зокрема, заступнику директора школи з виховної роботи було запропоновано посаду асистента вчителя з інклюзивної роботи. В свою чергу, в матеріалах справи відсутня інформація щодо тих посад, які були запропоновані іншим педагогам школи, матеріалів на підтвердження індивідуального опрацювання питання працевлаштування по кожному педагогічному працівнику відповідачем до суду не надано.

В судовому засіданні було допитано свідків - директорів шкіл смт. Михайлівська району, які виявили бажання прийняти дітей до свого навчального закладу, а також директора КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ст.»

Так, директор КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ст.» Макаренко Н.Є. показала, що про оскаржуване рішення їй стало відомо 11.05.2016 року, під час обговорення питання про ліквідацію школи. Зазначила, що КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ст.», на час прийняття оскаржуваного рішення, мала 188 учнів, 12 облаштованих класів на 17-18 учнів при максимальній наповненості 25 учнів, школа є україномовною. Педагогічний колектив складає 13 учителів, які працюють в школі за основним місцем роботи на повну ставку, 5 вчителів працюють за сумісництвом, 3 особи працюють методистами. Перед початком навчального року комісією в плановому порядку було перевірено технічний стан школи та визначено його як задовільний, безпосередньо на час прийняття рішення технічний стан школи не перевірявся. Територія, яка була закріплена за школою не перерозподілялась.

Директор КЗ «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3» Прокудіна В.А. показала, що про ліквідацію КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ст.» дізналась в травні 2016 року, оскільки це обговорювалось в педагогічному колективі. Зазначила, що КЗ «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3» при проектній потужності 650 учнів була наповнена майже на половину, а саме мала 340 учнів, на час прийняття рішення школа була російськомовною, профіль - загальносвітній, КЗ «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3» є найближчою територіально до КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ст.». На час прийняття оскаржуваного рішення у директора була можливість забезпечити дітей з ліквідованої школи 4 класами, а в разі повного переобладнання спеціалізованих кабінетів - 9 класами. Класи потребували косметичного ремонту та переобладнання, оскільки були спеціалізованими. Також, на момент прийняття рішення у директора існувала можливість в забезпеченні 2 вакантних посад початкових класів, а вразі переведення дітей класами - виникла б можливість в наданні педагогам вакансій класних керівників.

Директор КЗ «Михайлівський НВК І-ІІ ступенів «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа» Шахова В.А. зазначила, що про ліквідацію школи їй стало відомо наприкінці квітня, оскільки вона є депутатом районної ради, та проект рішення мав бути опублікований на сайті. Після прийняття оскаржуваного рішення до неї, як до директора школи звернулись уповноважені особи з метою з'ясування чи можливо забезпечити переведення дітей до КЗ «Михайлівський НВК І-ІІ ступенів «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа». Свідок пояснила, що станом на час прийняття рішення в школі навчалось 196 дитини, школа немає профілю є україномовною, школа мала 5 вільних класних кімнат. Були наявні вакансії вчителів музики, педагогів організаторів. Класи ремонту не потребували. Також, до складу КЗ входить і будівля старої школи, однак вона не працює, є законсервованою. КЗ «Михайлівський НВК І-ІІ ступенів «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа» є найвіддаленішою школою в смт. Михайлівка, знаходиться на окраїні селища, у зв'язку з цим, обговорювалась можливість підвезення дітей за рахунок профтехучилища, яке знаходиться неподалік, однак кошти виділені не були. Жоден з батьків не приходив до КЗ «Михайлівський НВК І-ІІ ступенів «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа» та не виявив бажання перевести свою дитину до цієї школи.

Директор школи КЗ «Михайлівський НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія» ім.. Героя Радянського Союзу І.А. Найдьонова» показав, що не пом'ятає коли дізнався про оскаржуване рішення, однак на прикінці учбового року до нього звернулись за інформацією про кількість дітей та вчителів які школа може прийняти у зв'язку з ліквідацією КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ст.». Свідок зазначив, що потужність КЗ «Михайлівський НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія» ім.. Героя Радянського Союзу І.А. Найдьонова» становить 960 учнів фактична наповненість 447 учнів. Школа поділяється на загальноосвітню та гімназію із профілем іноземні мови, є україномовною. На час прийняття оскаржуваного рішення школа мала 5 вільних класів з яких один на першому поверсі для початкових класів, 3 на другому поверсі та 1 на 3 поверсі, у зв'язку з чим, наявна була можливість розташування певної кількості дітей повними класами, решти дітей можливо було перевести до існуючих класів КЗ «Михайлівський НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія». Класи не переобладнані зі спеціалізованих, однак в нормальному стані, грошей на переобладнання класів не приймалось. Також. свідок зазначив, що вимоги для вступу до загальноосвітньої школи є загальними, натомість, для переведення дітей до гімназії, яка в школі формується з дітей 5-11 класів по одному класу в паралелі, треба скласти іспити та загальний бал дитини має становити не нижче 7 балів.

Аналізуючи пояснення свідків наданих у судовому засідання. Суд приходить до висновку, що директори мають можливість забезпечити певну кількість дітей класними кімнатами, однак вони потребують косметичного ремонту, або мають бути переобладнані з спеціалізованих навчальних класів до звичайних класних кімнат, в свою чергу, питання стосовно виділення коштів на ремонт та переобладнання класних кімнат для дітей з Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів станом на час прийняття оскаржуваного рішення Михайлівською РДА не вирішувалось, фактично фінансові та інші питання щодо організації переведення дітей плануються до вирішення з моменту фактичного початку ліквідації школи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що фактично відповідачем не вжито дій щодо здійснення безперешкодного переходу дітей з Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів до інших шкіл та організації їх навчального процесу безпосередньо на час прийняття оскаржуваного рішення про ліквідацію школи, а отже не впроваджено додаткових гарантій прав та інтересів неповнолітніх дітей, також захисту прав працівників освіти - педагогічного колективу КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ст.»

З зазначених підстав, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги надані відповідачем фотозображення інших шкіл району, оскільки надані до суду зображення не підтверджують факт забезпечення всіх необхідних дій для забезпечення таких умов для нових учнів, зокрема й для забезпечення їх необхідними матеріально технічними засобами для отримання освіти.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів є україномовним навчальним закладом, якій не має профілю, в свою чергу, батькам у зв'язку з ліквідацією школи запропонувати перевести їх дітей до інших навчальних закладів Михайлівського району, з яких КЗ «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3» на час прийняття рішення була російськомовним закладом, інша - КЗ «Михайлівський НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія» в своєму складі має гімназію із профілем іноземні мови та підвищеними вимоги для вступу учнів, а КЗ «Михайлівський НВК І-ІІ ступенів «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа» є найвіддаленішою школою селища, знаходиться на окраїні, що зумовлює незручності в забезпеченні навчального процесу, у зв'язку з чим, жоден з батьків не схотів переводити туди свою дитину. Також судом з'ясовано, що найближчою школою до помешкання неповнолітньої ОСОБА_7 є саме школа, яка на момент прийняття рішення була російськомовною.

У відповідності до ст. 7 ЗУ «Про Освіту», мова освіти визначається статтею 20 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Відповідно до ч.1, 2 ст. 20 ЗУ "Про засади державної мовної політики" вільний вибір мови навчання є невід'ємним правом громадян України, яке реалізується в рамках цього Закону, за умови обов'язкового вивчення державної мови в обсязі, достатньому для інтеграції в українське суспільство.

Громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин. Це право забезпечується через мережу дошкільних дитячих установ, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання, яка створюється відповідно до потреб громадян згідно із законодавством України про освіту.

Відтак, переведення дітей до російськомовної школи або школи із іншим профілем навчання є порушенням прав дитини з приводу забезпечення права вільного вибору мови та профілю освітити, яка гарантується чинним законодавством та забезпечується через мережу дошкільних дитячих установ, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання, а також вільного доступу на отримання середньої освіти, яка є обов'язковою.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в мт. Михайлівка дійсно існує потреба в забезпеченні населення дошкільними навчальними закладами освіти, оскільки існує значна черга дітей до існуючих дошкільних навчальних закладів, однак сам факт існування потреби в дошкільних закладах не може бути розцінений судом як достатня підстава для ліквідації школи без належного опрацювання для підстав ліквідації закладу та забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та працівників школи.

Отже, з урахуванням вище викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення №1 «Про ліквідацію комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» є таким, що не відповідає вимогам закону, прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб визначений Законом та Конституцією України, а наслідком прийняття такого рішення є порушення прав та свобод дітей - учнів Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів та їх батьків.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Михайлівської районної ради Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2016 р. у справі № 321/995/16-а(2-а/321/11/2016) - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів у відповідності до ст. 212 КАС.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко