Справа № 147/611/16-ц
Провадження №2/147/338/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2016 року Тростянецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючий суддя Костюк Г.М.,
секретар Кучер І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроподілля» про визнання недійсними договорів оренди,
в с т а н о в и в:
Представник позивача за дорученням, в редакції позовних вимог від 30.06.2016 року (а.с.41-43), звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агроподілля» про визнання договорів недійсними, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 1,8574 га та 1,8576 га, що розташовані на території Новоободівської сільської ради. У грудні 2015 року вона звернулася до ТОВ «Агроподілля» з листом-повідомленням про небажання продовжувати оренду вищезазначених земельних ділянок, оскільки вважає виплачувану їй орендну плату занадто низькою. Договір оренди з ТОВ «Агроподілля» був укладений 30 травня 2006 року і закінчувався у 2016 році. Проте, у лютому 2016 року їй вручити офіційно завірені копії договорів оренди землі, які вона начебто укладала 06.12.2011 року та які були зареєстровані відділом ДКЗ у Тростянецькому районі 29.10.2012 року. 09.03.2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про надання їй примірників договорів. Дані примірники надати відмовились. Зазначила, що з відповідачем жодних договорів оренди в 2011-2012 роках не укладала. Вважає, що її право власниці земельних ділянок порушено і підлягає захисту. Просила визнати недійсними договори оренди земельних ділянок укладені між ОСОБА_3 та ТОВ «Агроподілля» 06.12.2011 року, які були зареєстровані Відділом ДКЗ у Тростянецькому районі 29.10.2012 року та стягнути з відповідача судовий збір та інші документально підтверджені судові витрати.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Представник суду пояснив, що ОСОБА_3 підписувала з відповідачем договір оренди землі ще у 2006 році на строк 5 років, більше ніяких договорів вона не підписувала, ніяких доручень на його підписання нікому не давала.
Представник відповідача ТОВ «Агроподілля» заперечував проти позову. Пояснив, що позивач отримує орендну плату за користування її земельною ділянкою, як це було передбачено договором. Тому договори, попри висновок експерта про те, що підпис не належить їй, є чинними, оскільки на їх виконання позивач отримувала плату. Вважає, що товариство використовує земельні ділянки позивача на законних підставах, оскільки речове право оренди зареєстроване належним чином, просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ст. 41 Конституції України).
В силу положень ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,8576 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №809298, виданого 29.05.2006 року на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації №94 від 15.04.2006 року та власником земельної ділянки площею 1,8574 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №809299, виданого 29.05.2006 року на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації №94 від 15.04.2006 року ( а.с. 14,15).
Між позивачем та ТОВ «Агроподілля» 30.05.2006 року укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 3,7150 га строком на 5 років (а.с.56,57). Вказаний договір був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК 15.06.2007 року за №040783900189.
Згідно договору оренди землі від 06.12.2011 року, ОСОБА_3 передала ТОВ «Агроподілля » в оренду земельну ділянку загальною площею 1,8576 га, кадастровий номер земельної ділянки 052483900:01:001:0022, на строк 10 років (а.с.6-8). Договір зареєстровано у Відділі ДКЗ У Тростянецькому районі 29.10.2012 року за № 052410004003314.
Згідно договору оренди землі від 06.12.2011 року, ОСОБА_3 передала ТОВ «Агроподілля » в оренду земельну ділянку загальною площею 1,8574 га, кадастровий номер земельної ділянки 052483900:01:001:0023, на строк 10 років (а.с.9-11). Договір зареєстровано у Відділі ДКЗ У Тростянецькому районі 29.10.2012 року за № 052410004003315.
Заявою від 09.03.2016 року, позивач просила директора ТОВ «Агроподілля» надати їй зразки договорів землі б/н від 06.12.2011 року, згідно яких належні їй на правах приватної власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва перебувають в оренді ТОВ «Агроподілля» до грудня 2021 року.
В матеріалах справи міститься угоди про внесення змін до договорів оренди землі від 06.12.2011 року, якими внесено зміни до пунктів 8,9 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Агроподілля», за змістом яких строк дії кожного договору оренди землі встановлено терміном до 31.12.2022 року та розмір орендної плати за один рік оренди складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є об'єктом оренди (а.с.58,60). Державну реєстрацію речового права (права оренди земельної ділянки) було проведено Реєстраційною службою Чечельницького районного управління юстиції 08.12.2015 року за 147211182 щодо земельної ділянки площею 1,8576 га з кадастровим номером 052483900:01:001:0022 та за № 14721014 щодо земельної ділянки площею 1,8574 га з кадастровим номером 052483900:01:001:0023 (а.с.59,61).
Досліджуючи дані додаткові угоди, а саме зміни до пунктів 8,9 договорів від 06.12.2011 року судом встановлено, що вищевказані договори не містять ні п.8, ні п.9., а містять статті, розбиті на частини, які по змісту не аналогічні і не стосуються ні строку дії договору, ні розміру орендної плати.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Відповідно до ст.ст. 14, 16, 18, 19 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року (із наступними змінами та доповненнями) договір оренди землі укладається у письмовій формі і набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов та державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір підлягає державній реєстрації і набирає чинності з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами(ч.2 ст. 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно висновку експерта №291-П від 15.09.2016 2016 року підпис у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі від 06.12.2011 року, укладеній між ОСОБА_3 та ТОВ «Агроподілля», об'єктом якого є земельна ділянка загальною площею 1,8574 га, кадастровий № 0524183900:01:001:0023, яка знаходиться на території Новоободівської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що міститься в реєстраційній справі без номера ТОВ «Агроподілля» від 2012 року, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.
Відповідно висновку експерта №291-П від 15.09.2016 2016 року підпис у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі від 06.12.2011 року, укладеній між ОСОБА_3 та ТОВ «Агроподілля», об'єктом якого є земельна ділянка загальною площею 1,8576 га, кадастровий № 0524183900:01:001:0022, яка знаходиться на території Новоободівської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що міститься в реєстраційній справі без номера ТОВ «Агроподілля» від 2012 року, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.84-87).
Вказаний доказ, а саме висновок експерта, підтверджує обставини не укладення ОСОБА_3 спірних договорів, він не спростований будь-якими іншими доказами, хоча кожна сторона і, зокрема, відповідач, в силу ст.ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутнє волевиявлення позивача ОСОБА_3 на встановлення її цивільних прав та обов'язків щодо передачі в оренду земельних ділянок площею 1,8574 га та площею 1,8576 га, які перебувають у її власності, на умовах, що були визначені в договорах оренди землі, оскільки в судовому засіданні доведено, що позивач не підписувала 06.12.2011 року договори оренди землі та не надавала відповідних повноважень іншій особі на її підписання.
Отримання орендної плати позивачем підтверджується довідкою про нарахування орендної плати ОСОБА_3 виданою ТОВ «Агроподілля» 27.10.2016 №20, та відомістю на видачу орендної плати, що на думку представника відповідача є доказом обізнаності позивача про існування спірних договорів, однак не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки виконання сторонами умов недійсного договору або подальше його погодження самі по собі не надають йому правомірності, а істотність порушення прав позивача як орендодавця полягає у створені перешкод у розпорядженні його власним майном.
Крім того, відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Отже, у випадку невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, такий правочин, згідно з вимогами ч.1 ст.215 та ч. 3 ст. 203 ЦК України, визнається недійсним.
Судом встановлено, що позивач не підписувала оспорювані договори оренди землі від 06.12.2011 року, тобто її волевиявлення на укладення договорів відсутнє.
Враховуючи, що доводи позивача про відсутність її волевиявлення під час укладення договорів оренди знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, вказані догори оренди без номера від 06.12.2011 року кожний, укладені між ОСОБА_3 та ТОВ «Агроподілля» підлягають визнанню недійсними.
Витрати, понесені позивачем на оплату за проведення експертизи в сумі 1800 грн. 96 коп., сплату судового збору в сумі 1102,40 грн., які документально підтверджені, а всього 2903грн. 36 коп., відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 202,203, 204, 215, 216, 792 ЦК України, ст.ст. 90, 124, 152 ЗК України, ст.ст. 3,10, 11, 57-59, 60,64,66, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 06.12.2011 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроподілля», зареєстрований 29.10.2012 року у Відділі ДКЗ у Тростянецькому районі за №052410004003315, згідно якого ОСОБА_3 передала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроподілля» земельну ділянку, загальною площею 1,8574 га, яка знаходиться на території Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, кадастровий номер 052483900:01:001:0023.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 06.12.2011 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроподілля», зареєстрований 29.10.2012 року у Відділі ДКЗ у Тростянецькому районі за №052410004003314, згідно якого ОСОБА_3 передала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроподілля» земельну ділянку, загальною площею 1,8576 га, яка знаходиться на території Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, кадастровий номер 052483900:01:001:0022.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроподілля» на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп., а також витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 96 коп., а всього 2903 (дві тисячі дев'ятсот три) грн. 36 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Суд | Тростянецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2016 |
Оприлюднено | 19.12.2016 |
Номер документу | 63413888 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Завгородня Ірина Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Завгородня Ірина Миколаївна
Цивільне
Тростянецький районний суд Вінницької області
Костюк Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні