10/52
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" травня 2007 р. Справа № 10/52
За позовом прокурора Сокирянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі
про стягнення заборгованості з відшкодування пільгових пенсій у сумі 2181,66 грн.
Суддя Т.І. Ковальчук
За участю представників:
Від позивача –Рибак І.М., головний спеціаліст-юрисконсульт, дор. № 1 від 20.01.2007 р.
Від відповідача –Бєдний П.І., голова правління
У засіданні приймали участь –прокурор Філіпець В.П.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Сокирянського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в сумі 2181,66 грн.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 10.04.2007 р., розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.05.2007 р.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та у відповідності до чинного законодавства зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зокрема, витрати в сумі 2181,66 грн. на виплату і доставку в січні та лютому 2007 року пільгових пенсій громадянам Тонких В.І., Забудько В.М., Ісаєву В.С., Гладкому А.П. та Проданюку В.Г.
У відзиві відповідач визнав позов частково на суму 1235,18 грн., решту суми вважає необґрунтованою.
У судовому засіданні прокурор і представник позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача позов визнав частково на суму 1235,18 грн.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Так, судом установлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 23).
Матеріалами справи доводиться, що на підставі відповідних довідок відповідача громадянам Тонких В.І., Забудько В.М., Ісаєву В.С., Гладкому А.П. та Проданюку В.Г. призначені пільгові пенсії по п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с. 10,11,14-22).
01 січня 2004 року за винятками, зазначеними у Прикінцевих положеннях, набув чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон № 1058), який визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні.
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абз. 12 п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Тобто відповідач повинен відшкодовувати фактичні витрати позивача на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених по п.п. “б” –“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пропорційно стажу роботи, який дав право на такі пенсії, відпрацьованому пенсіонером-пільговиком на підприємстві відповідача.
Розміри відшкодування пільгових пенсій названих вище пенсіонерів –колишніх працівників відповідача підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за лютий та січень 2007 року, фактична виплата цих пенсій –відповідними довідками банківської установи та відділення поштового зв'язку (а.с. 7,9, 24-26)
Згідно з направленими позивачем відповідачу розрахунками про фактичні витрати на виплату і доставку пенсій заборгованість відповідача по відшкодуванню зазначених витрат за січень та лютий 2007 року становить 1235,18 грн., що відповідає матеріалам справи і визнається відповідачем. Решта сум боргу стосується інших осіб, щодо яких не наведено підстав і вимог про їх стягнення.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у зазначеній сумі. Судові витрати стягнути з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 94, 98, 160-163, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство” (м. Сокиряни Чернівецької області, вул. Бірюкової 10, р/р № 260011265 в ЧОД АППБ “Аваль”, ід. код 03767446):
- на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі (м. Сокиряни Чернівецької області, вул. Центральна, 74, р/р 25602301100200 у ВАТ “Державний Ощадний банк України”, ід. код 21430609) 1235,18 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій;
- до Державного бюджету України 12,35 грн. судового збору (отримувач –УДК у м. Чернівці, Банк ГУДКУ Чернівецької області, МФО 856135, код 23246436, розрахунковий рахунок 31114095700002, стягувач –Сокирянська ОДПІ).
3. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі, проголошена і підписана 10 травня 2007 року.
Суддя Т.І. Ковальчук
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 634287 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні