Постанова

від 13.12.2016 по справі 676/3575/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 676/3575/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Швець О. Д.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

13 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника відповідача Лебедюка Максима Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2016 року позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Кам'янець-Подільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України з 2006 року та їй призначено пенсію за віком на підставі ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 1780,28 грн.

Пенсія позивачу призначена на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 06.07.2004, виданої ТзДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод", довідки № 17 від 12.02.2006, виданої МП «Концесія», довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 115/18.12.10, виданої МВМ «Імпекс».

Згідно з інформацією Трудового архіву м. Кам'янця-Подільського № 1105/01-29 від 23.06.2016 документи з особового складу (накази, відомості про нарахуванню заробітної плати, особові картки форми Т-2) по МП «Концесія» за період з 1990-1995 роки на зберігання до архіву не надходили.

Згідно з інформацією районного трудового архіву № С-635/04-03 від 21.06.2016 документи МП «Концесія» з особового складу на зберігання не надходили.

Відповідно до інформації Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 8203/06 від 29.07.2016 місцезнаходження первинних документів МВП «Імпекс» не вдалось встановити.

З урахуванням даних архівних установ, Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України провело перерахунок пенсії ОСОБА_3 та зменшило її розмір з 1780,28 грн. до 1345,28 грн.

Не погодившись з проведеним відповідачем перерахунком пенсії, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки, відповідачем не доведено правомірність виключення із розрахунку пенсії сум заробітної плати позивача в періоди роботи на МП "Концесія" з грудня 1989 року по лютий 1996 року за сумісництвом та на МВП "Імпекс" за період з 18.06.1992 року по 31.12.1994 року, та не надано доказів того, що пенсія ОСОБА_3 призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, проведений Кам'янець-Подільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України перерахунок пенсії позивачу є протиправним.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок).

Відповідно до підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Згідно з п. 17 Порядку така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду України мають право проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії № 21-1 від 25 листопада 2005 року, орган, що призначає пенсію перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства, по суті заявлених позовних вимог, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем, для встановлення достовірності, наданих ОСОБА_3 документів для обчислення пенсії, направлено запити до архівних установ.

З отриманих відповідей встановлено, що інформація, зазначена в довідках про заробітну плату ОСОБА_3, виданих МП "Концесія" за період з грудня 1989 року по лютий 1996 року та МВП "Імпекс" за період з 18.06.1992 року по 31.12.1994 року, не підтверджена первинними документами.

Згідно з рішенням суду МП "Концесія" (код 21332249) визнано банкрутом та вилучено з ЄДРПОУ у січні 2005 року.

Таким чином, спірна довідка № 17-1 від 12 лютого 2006 року про те, що ОСОБА_3 працювала в МП "Концесія", видана через рік після визнання підприємства банкрутом.

Документи з особового складу (накази, відомості по нарахуванню заробітної плати, особові картки форми Т-2) по МП "Концесія" за період з 1990 року по 1995 року на зберігання до трудового архіву не надходили, місцезнаходження первинних документів МВП "Імпекс" не встановлено.

Крім того, в судовому засіданні колегія суддів дослідила матеріали пенсійної справи ОСОБА_3, з якої встановила, що доводи апеляційної скарги відповідача є обґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що за відсутності первинних документів в підтвердження інформації, зазначеної в довідках про заробітну плату ОСОБА_3, відповідачем правомірно відмовлено позивачу в здійсненні перерахунку її пенсії з урахуванням вказаних довідок.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 17 березня 2015 року по справі № 21-11а15.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Оцінивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення виплати ОСОБА_3 пенсії за віком і зобов'язання включити у розрахунок пенсії за віком позивачу заробітну плату на МП «Концесія з грудня 1989 року по лютий 1996 року за сумісництвом та на МВП «Імпекс» за період з 18.06.1992 року по 31.12.1994 року та провести виплатити утриманих сум пенсії з 01 травня 2016 року.

Висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити повністю.

Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 грудня 2016 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.