Постанова

від 12.12.2016 по справі 922/3005/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа № 922/3005/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3080 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.16 у справі

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,

до ТОВ "Інтерстрой ХХІ", смт. Червоний Донець,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить cтягнути з відповідача - ТОВ "Інтерстрой ХХІ", штраф у сумі 39585,00 грн. та пеню в сумі 39585,00 грн. на виконання рішення позивача №120-р/к від 24.09.15р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2016 року (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволені повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстрой ХХІ" (61060, м. Харків, вул. Олімпійська, 10-Б, кім. 42, код ЄДРПОУ 37131832) на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, код ЄДРПОУ 22630473) штраф у розмірі 39585,00 грн., пеню в розмірі 39585,00 грн. та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що ним не отримувалось рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 24.09.2015 року № 120-р/к по справі №2/12-105-15.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування заявленого клопотання відповідача зазначає, що його представник не може прибути в судове засідання, у зв'язку із знаходженням його в Харківському окружному адміністративному суді.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів відмовляє у його задоволенні, оскільки заявником до клопотання не надано доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні. Такими доказами могли б стати копія ухвали суду про призначення розгляду справи на певний час або інші документи, з яких вбачається проведення іншого судового засідання у тотожній час.

Представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

ч. 1 ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції» 2 ), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду .

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

24.09.2015р. Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (позивач) було винесено рішення № 120-р/к яким визнано, що ТОВ "Інтерстрой ХХІ" (відповідач) не подало інформацію, передбачену вимогою голови Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.05.2015 № 02-26/3-1953, у встановлений ним строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 ст. 50 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення на товариство накладений штраф у розмірі 39 585 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять ) гривень.

Копія Рішення направлена позивачем разом із супровідним листом від 06.10.2015 № 02-26/2-4445 для виконання відповідачу за наступною адресою:61060. Харківська обл., м. Харків, вул. Олімпійська 10-Б, кім. 42. та отримані останнім 12.10.2015 року.

Твердження відповідача щодо неотримання вказаного рішення не підтверджуються належними доказами та матеріалами справи, з огляду на наступне.

Зазначений лист та копія Рішення отримані представником відповідача за довіреністю 12.10.2015. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16). Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не отримано вищевказані лист та рішення спростовуються матеріалами справи, оскільки на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення в графі "розписка про отримання" містить відповідну розписку.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на наявність двох штрихкодових ідентифікаторів та на відсутності інформації щодо даного відправлення в системі он-лайн пошуку УДППЦ "Укрпошта" не спростовують вищевказаного факту отримання відповідачем копії рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 24.09.2015 року № 120-р/к по справі №2/12-105-15.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначене рішення позивача на теперішній час не було скасовано, змінено.

Саме по собі направлення відповідачем до Антимонопольного комітету України заяви про перевірку рішення Адміністративної колегії ХОТВАКУ від 24.09.15р. №120-р/к по справі №2/12-105-15, копія якої була надана до матеріалів справи (а.с. № 39-41), не впливає на чинність рішення відповідача, а даних про результати розгляду заяви відповідача в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем, накладений на останнього штраф оплачено не було.

Такі дії відповідача на думку позивача є порушенням його законних прав та інтересів, що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій;

3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, виносити постанови в цих справах;

4) переглядати рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України;

5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

6) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;

7) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

8) визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;

9) вносити до органів виконавчої влади обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;

10) надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно - господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

11) звертатися до суду із запитами щодо надання інформації про справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 25 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» , територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку с порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частин сьомої і дев'ятої статті 56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число місяця строку. Перебіг строку починається наступного дня після настання події, якою визначено його початок.

Двохмісячний строк з дня одержання рішення спливав 14.12.2015 (включно). Рішення на теперішній час не було оскаржене відповідачем до господарського суду.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Враховуючи, що останнім днем для сплати штрафу було 14.12.2015 року та те, що відповідач не звертався із заявою про відстрочення або розстрочення сплати штрафу в порядку частини шостої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пеня нараховується з 15.12.2015 року по 21.07.2016 року включно (220 календарних днів).

Розмір пені за кожен прострочений день оплати штрафу всього за 220 днів становить 130460 грн. за (39585 грн. Х 1,5 %= 593 грн. - розмір пені за один день прострочення; 593 грн. Х 220 днів = 130460 грн. - розмір пені за 220 днів). Проте, відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органом Комітету, у зв`язку з чим, розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 39585,00 грн.

З огляду на вищенаведене, рішення Адміністративної колегії ХОТВАКУ від 24.09.15р. №120-р/к по справі №2/12-105-15 - є дійсним, не скасовано, тому є обов'язковим для виконання. Оскільки доказів оплати штрафу не надано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому - підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.12.2016 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.