Постанова

від 05.04.2007 по справі 9/87-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/87-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" квітня 2007 р.                                                          Справа №  9/87-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Шкляр Л.Т.

при секретарі                                                            Ямковій О.О. ,

за участю представників сторін:

Живчика Д.І. - представника за довіреністю №14 від 28.02.2007р.,

Ткаченка Л.Ф. - представника за довіреністю №15 від 28.02.2007р.;

від відповідачів:

- Козятинської районної ради:

 Бевзюк О.С. - представника за довіреністю від 22.12.2006р.;

- Непедівської сільської ради:

 Корніюк Г.О. - сільського голови,

 Попсуя Г.С. - представника за довіреністю від 28.02.2007р.

присутнього в засіданні суду представника Вінницького обласного управління земельних ресурсів Герасимчука О.О. (доручення №09-11/632 від 04.04.2007р.),

розглянувши апеляційну скаргу Козятинської районної ради, м.Козятин Вінницької області

на постанову господарського суду Вінницької області

від "08" серпня 2006 р. у справі №  9/87-06 (суддя Балтак О.О.)

за позовом Козятинської міської ради, м.Козятин Вінницької області  

до - Козятинської районної ради, м.Козятин Вінницької області,

- Непедівської сільської ради, с.Непедівка Козятинського району Вінницької області

про визнання рішень Непедівської сільської ради та Козятинської районної ради протиправними й нечинними та їх скасування, а також спонукання

до вчинення дій,

 ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Вінницької області від 08.08.2006р. у справі №9/87-06 позов Козятинської міської ради до Козятинської районної ради та Непедівської сільської ради про визнання протиправними і скасування рішення Непедівської сільської ради від 15.10.1993р. про схвалення проекту встановлення меж Непедівської сільської ради загальною площею 3530,8га, а також рішення сесії Козятинської районної ради про затвердження проекту формування території і встановлення меж Непедівської сільської ради 1993р. задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення Непедівської сільської ради від 15.10.1993р. щодо схвалення проекту формування території та встановлення меж сільської ради загальною площею 3530,8 га та зобов'язано Непедівську сільську раду  передати 168,7га землі Козятинській міській раді незаконно вилучених із земель під час проведення земельної реформи.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Козятинська районна рада звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дану постанову скасувати з наведених у скарзі підстав та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Козятинської міської ради.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Козятинська районна рада зазначила наступне:

- задовольняючи позов Козятинської міської ради, суд першої інстанції керувався ст.50 Закону України "Про власність", де зазначається, що власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння,                                           ч.1 ст.393 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує право власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується, а також                  ст.152 Земельного кодексу України, якою чітко визначено, що власник майна може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, однак, судом не взято до уваги, що Козятинською міською радою не надано жодного документа, який засвідчував би право власності чи право постійного користування міської ради на землі селища Залізничне;

- державний акт на право постійного користування Козятинської міської ради на землі селища Залізничне відсутній, встановити межі або площу самого селища Залізничне, як станом на 1986 рік, так і на даний час, неможливо, а тому висновок суду першої інстанції про те, що Непедівська сільська рада та Козятинська районна рада самовільно, в порушення вимог п.2 постанови Верховної Ради України від 18.12.1990р. "Про земельну реформу", ст.ст.27,31,63 Земельного кодексу України (в редакції 1990р.), вилучили із земель Козятинської міської ради, а Непедівська сільська рада самостійно приєднала до земель сільської ради 168,7га земель селища Залізничне, є безпідставним;

- поза увагою суду першої інстанції залишено те, що рішенням VIII сесії Козятинської районної ради 22 скликання від 30.04.1996р. було затверджено ряд розпоряджень голови районної ради та голови райдержадміністрації, пов'язаних з виділенням коштів з районного бюджету на протязі 1996 року, а також виділено Козятинській міській раді з районного бюджету на інвентаризацію землі міста Козятин 7000млн.крб. та на встановлення границь міста Козятин 7000млн. крб.;

- позивач, звертаючись з позовом, пропустив строк звернення до суду за захистом свого права, наводячи причинами пропуску строку обставини, які не відповідають дійсності, однак, суд першої інстанції цього не врахував і не з'ясував поважності причин пропуску даного строку. Так, міська рада стверджує, що про порушені права їй стало відомо лише тоді, коли жителі с.Залізничне розпочали процес приватизації своїх квартир та землі, а процес збирання доказів незаконного розмежування території призвів до пропущення строку позовної давності, проте, та обставина, що розташовані на спірній території підприємства та організації сплачували земельний податок ще з 1994 року до бюджету Непедівської сільської ради, а не в бюджет міста, про що позивач не міг не знати, а також те, що на 3 сесії Козятинської сільської ради 4 скликання 7 листопада 2002 року розглядалось клопотання Козятинської міської ради з даного питання, свідчить про те, що про розмежування земель Козятинській міській раді вже у 2002 році було відомо.  Крім того, в 1996 році розпочалися роботи з інвентаризації земель міста, про що свідчить рішення Козятинської міської ради від 25.04.1996р., отже, станом на 1996р. мало постати питання про розмежування земель міста та сіл Козятинського району, а спірні питання з даного приводу мали б вирішуватися у відповідності зі ст.106 Земельного кодексу України (в редакції 1992р.) вищестоящою радою народних депутатів, якою є районна рада по відношенню до міської. Міською радою дане питання не порушувалось аж до 2006 року. Що ж стосується "довгого процесу збирання доказів", то більшість наданих Козятинською міською радою документів датовані переважно до 2002 року.

У додаткових поясненнях за №47/01/08 від 13.02.2007р. (т.2 а.с.92-93) по справі Козятинська районна рада зазначила, що  однією з обов'язкових передумов для виготовлення проектної документації по формуванню території і встановленню меж сільських, селищних рад, без якого проектна організація ( в даному випадку Вінницький філіал Інституту землеустрою) не могла розпочинати роботи по виготовленню проектної документації, є рішення районної ради, однак, рішення районної ради "Про затвердження проекту формування території і встановлення меж Непедівської сільської ради" в архіві районної ради, а також у Козятинському районному відділі земельних ресурсів та архівному відділі Козятинської райдержадміністрації відсутнє.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши у письмових запереченнях №1757/06 від 20.10.2006р. (т.2 а.с.73-76), що наведені відповідачем (Козятинською районною радою) аргументи не є підставою для скасування для оскарженої постанови.

Непедівська сільська рада письмово свою позицію стосовно поданої Козятинською районною радою апеляційної скарги не виклала.

Зважаючи на положення ст.195 Кодексу адміністративного судочинства про межі перегляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати судовий розгляд справи за відсутності письмових пояснень відповідача (Непедівської сільської ради) з приводу зазначених в апеляційній скарзі доводів.

Представник відповідача (Козятинської районної ради) підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені у ній доводи. Вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, в зв'язку з чим просить її скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову в позові.

Представник відповідача (Непедівської сільської ради) також підтримала подану Козятинською районною радою апеляційну скаргу, надавши відповідні пояснення.

Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Просять оскаржену судову постанову залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу з вимогою про її скасування - без задоволення.

В судовому засіданні заслухано пояснення представника Вінницького обласного управління земельних ресурсів, який, посилаючись на матеріали справи, а також генеральний план м.Козятина, вказав, що спершу межі спірної земельної ділянки мають бути затверджені обласною радою, а згодом може надаватися право землекористування певним особам. Проте, за твердженням вказаного представника, межі даної земельної ділянки на даний момент не визначені.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, представника Вінницького обласного управління земельних ресурсів, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права  при прийнятті оскарженої постанови, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.01.2006р. Козятинська міська рада звернулась в господарський суд Вінницької області з позовом до Козятинської районної та Непедівської сільської ради ради про визнання незаконними рішень Козятинської районної ради "Про затвердження проекту формування території та встановлення меж Непедівської сільської ради", Непедівської сільської ради "Про розгляд проекту встановлення меж Непедівської сільської ради народних депутатів" від 15.10.1993р.; зобов'язання Непедівської сільської ради на найближчій сесії сільської ради переглянути питання проекту формування території та встановлення меж відповідно до матеріалів проведеної інвентаризації та генерального плану забудови м.Козятина 2003 року і подати їх до Козятинської районної ради для послідуючого затвердження та зобов'язання Козятинської районної ради на найближчій сесії розглянути новий проект формування території Непедівської сільської ради і встановлення меж; визнання за територіальною громадою м.Козятина права на землі в селищі Залізничне відповідно до матеріалів проведеної інвентаризації та Генерального плану забудови міста 2003 року.

Заявою від 29.03.2006р. №525/06 (т.1 а.с.122-124) позивач уточнив позовні вимоги й просив визнати протиправним рішення сесії Непедівської сільської ради від 15.10.1993р. щодо схвалення проекту формування території та встановлення меж сільської ради загальною площею 3530,8га; зобов'язати Непедівську сільську раду передати 40 га землі, вилучених із земель селища Залізничного під час проведення земельної реформи, Козятинській міській раді; а також зобов'язати Козятинську районну раду відмінити рішення сесії щодо затвердження проекту формування території та встановлення меж Непедівської сільської ради від 15.10.1993р., загальною площею 3530,8га.

Заявою від 23.06.2006р. №1007/01 (т.2 а.с.35) про збільшення позовних вимог Козятинська міська рада просила визнати протиправним рішення Непедівської сільської ради від 15.10.1993р. щодо схвалення проекту формування території та встановлення меж сільської ради загальною площею 3530,8га та зобов'язати скасувати дане рішення; визнати протиправним рішення Козятинської районної ради від 1993 року щодо затвердження проекту формування та встановлення меж Непедівської сільської ради і зобов'язати скасувати дане рішення; зобов'язати Непедівську сільську раду передати Козятинській міській раді 168,7 га земель, незаконно вилучених під час проведення земельної реформи.

Обґрунтовуючи позов, Козятинська міська рада вказує на те, що Козятинська районна рада та Непедівська сільська рада, вилучивши своїми рішеннями в ході земельної реформи частину земель селища Залізничне, порушили право територіальної громади на землю (згідно ст.ст.80,81 Земельного кодексу України територіальні громади є суб'єктами комунальної власності на землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, а у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності), оскільки без згоди міської ради, проекту розміщення будівництва в м.Козятині, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 30.01.1990р., існуючої системи міського розселення, перспектив розвитку міста, розміщення землеволодінь  і землекористувань, гідрографії і рельєфу місцевості, забезпечення компактності території селища Залізничне та функціональних зв'язків між об'єктами обслуговування населення, без акту погодження меж проведено перерозподіл земель, які належали територіальній громаді міста в селищі Залізничне, й тим самим порушено Постанову Верховної Ради УРСР від 18.10.1990р. "Про земельну реформу", ст.ст.27,31,63,64 Земельного кодексу УРСР.

При цьому, позивач як підставу позову зазначає Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.12.1986р. №3215-ХІ, якою новозбудованому поселенню залізничної станції Козятин-ІІ було присвоєно найменування - селище Залізничне, рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 04.12.1986р. №497, яким селище Залізничне підпорядковане Козятинській міській раді, та, на думку позивача, відповідно до зазначеного рішення землі селища Залізничне на час проведення земельної реформи перебували у віданні міської ради.

Непедівська сільська рада, вказує позивач, внесла зміни в матеріали підготовки проекту формування території та встановлення меж і рішенням сесії від 15.10.1993р. схвалила проект загальною площею 3530,8га, тоді як в експлікації інвентаризації земель в 1990р. за Непедівською сільською радою рахувалось 3362,1га землі, тобто різниця в площах становить 168,7га, й землі в зазначеному розмірі (168,7га) Непедівська сільська рада зобов'язана передати Козятинській міській раді, як незаконно вилучені під час проведення земельної реформи.

Як зазначалося вище, позов Козятинської міської ради задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення Непедівської сільської ради від 15.10.1993р.  щодо схвалення проекту формування території та встановлення меж сільської ради загальною площею 3530,8га та зобов'язано Непедівську сільську раду передати 168,7га земель Козятинській міській раді як незаконно вилучених під час проведення земельної реформи.

В решті позову відмовлено.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції з посиланням на ст.50 Закону України "Про власність", ст.ст.16,21,172,268,393 Цивільного кодексу України, ст.ст.12,80,83,149,152,155 Земельного кодексу України, дійшов висновку, що Козятинська районна рада під час проведення земельної реформи  порушила процес формування території і встановлення меж населених пунктів району, передбачений Постановою Верховної Ради України від 18.12.1990р. "Про земельну реформу", та вказівки з цього питання голови Держкомітету України по земельній реформі від 30.10.1991р.

На думку місцевого господарського суду оспорене рішення Непедівської сільської ради не підлягає затвердженню Козятинською районною радою й, разом з тим, рішення Козятинської районної ради скасувати неможливо у зв'язку з його відсутністю.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у позові, заявленому Козятинською міською радою до Козятинської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення Козятинської районної ради 1993 року про затвердження проекту формування та встановлення меж Непедівської сільської ради з огляду на те, що в матеріалах справи відсутнє таке рішення та, крім того, відсутні й докази на підтвердження того, що таке рішення приймалось.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині визнання протиправним та скасування рішення Непедівської сільської ради від 15.10.1993р. й зобов'язання останньої передати позивачу 168,7га земель з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 104 Кодексу адміністративного судочинства України наділяє особу, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, правом на звернення до адміністративного суду з позовом.

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково                          (ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як передбачено пунктом 3 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері  управління, у тому числі делегованих  повноважень, а також спори,  які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна  сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, звернувшись з позовом до суду, позивач мав довести наявність у нього права, яке могло бути порушене суб'єктами владних повноважень -  відповідачами у справі.

Згідно Земельного кодексу Української РСР (1970р.), який діяв на час прийняття виконавчим комітетом Вінницької обласної ради народних депутатів рішення №497 від 04.12.1986р. про підпорядкування Козятинській міській раді селища Залізничного, землі в Українській РСР надавались в безстрокове або тимчасове користування й право землекористування посвідчувалось державними актами, які видавались виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів (ст.ст.13,15,20 цього Кодексу).

Стаття 85 визначає, що міська лінія - це зовнішня межа земель міста, яка відділяє його від інших земель єдиного державного земельного фонду і котра визначається на основі генерального плану або техніко-економічних основ розвитку міста.

Межа міста встановлюється і змінюється Президією Верховної Ради УРСР за поданням виконавчого комітету обласної, міської (міст республіканського значення) ради народних депутатів. Включення земельних ділянок в межі міста не тягне за собою позбавлення землекористувачів права користування цими земельними ділянками, якщо в установленому законом порядку не буде здійснено їх вилучення.

Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №561-XII (в редакції Закону України №2196-12 від 13.03.1992р., який діяв на час прийняття 15.10.1993р. Непедівською сільською радою оспореного рішення) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Як встановлено ст.63 Земельного кодексу України (ред.1992р.), до земель міста належать усі землі в межах міста. Землі міста перебувають у віданні міської Ради народних депутатів. Межа міста - зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення і визначається  проектом планіровки та забудови міста або техніко-економічним обґрунтуванням розвитку міста. Межа  міста  встановлюється і змінюється в порядку, що визначається Верховною Радою України.

Відповідно до ст.65 Земельного кодексу України (ред.1992р.) до земель сільського населеного пункту належать усі землі, що знаходяться в межах, установлених для цього пункту в порядку землеустрою. Землі сільського населеного пункту перебувають у віданні сільської Ради народних депутатів. Межі сільських населених пунктів встановлюються і змінюються районною, міською в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів.

Такі ж положення  містить і Земельний кодекс України від 25.10.2001р.              №2768-III, чинний на час звернення позивача до суду, в ч.ч.1,3 ст.125 якого зазначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а також вказано, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.173 Земельного кодексу України (ред.2001р.) межа району, села, селища, міста, району у місті – це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Частинами 1,2 ст.174 Земельного кодексу України  передбачено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.

Згідно виданого 09.01.1969р. виконавчим комітетом Вінницької обласної ради депутатів трудящих акту (т.2 а.с.17-18) Козятинській міській раді надано в постійне користування 910 гектарів землі й з опису меж відведених позивачу земель вбачається, що Козятинська міська рада не має меж з Непедівською сільською радою.

Козятинська міська рада, вказуючи на те, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності, стверджуючи про порушення її прав, з огляду на те, що рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів №497 від 04.12.1986р. їй було підпорядковане селище Залізничне, доказів на підтвердження зміни меж міста Козятина, у зв'язку з підпорядкуванням селища Залізничного, не надала.

Крім того, вимагаючи передачі від Непедівської сільської ради 168,7га земель, позивач не подав доказів на підтвердження розміру і площі земель, на яких розташоване селище Залізничне.

Як свідчать матеріали справи, пояснення позивача, площа земель, яка, на думку позивача, незаконно вилучена у нього відповідачами, визначена позивачем шляхом порівняння даних інвентаризації земель Непедівської сільської ради станом на 1990 рік та даних проекту формування території встановлення меж Непедівської сільської ради, схваленого оспореним рішенням Непедівської сільської ради від 15.10.1993р.                        (т.1 а.с.29-43, т.2 а.с.2-12,35-36), тобто, шляхом арифметичної дії                                   (3530,8га - 3362,1га = 168,7га), що суперечить ч.2 ст.173 Земельного кодексу України (ред.2001р.).

Всупереч нормам ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено факт вилучення у нього 168,7га земель.

Згідно Закону України від 07.12.1990р. №533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (який діяв на час прийняття Непедівською сільською радою рішення від 15.10.1993р.) до компетенції рад віднесено вирішення питань з регулювання земельних відносин відповідно до законодавства       (п.17 ч.2 ст.19 Закону).

Рада народних депутатів в межах своєї компетенції приймає рішення, яке не повинне суперечити Конституції України і чинним законам (ст.22 зазначеного вище Закону).

Таким чином, необхідною умовою для визнання протиправним та скасування акту органу місцевого самоврядування є невідповідність його визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, та невідповідність акта чинному законодавству.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 18.12.1990р. №563-ХІІ "Про земельну реформу" здійснення земельної реформи, зокрема, проведення інвентаризації земель усіх категорій, покладено на обласні, районні, міські, селищні і сільські Ради народних депутатів.

30.10.1991р. головою Державного комітету України по земельній реформі було затверджено Вказівки по складанню проектів формування територій і встановлення меж сільських, селищних Рад народних депутатів, де передбачено, що проекти формування території і встановлення меж сільських Рад погоджується сільськими Радами і затверджується районною радою народних депутатів по кожній сільській раді.

Затверджений районною радою проект встановлення меж сільських, селищних рад переноситься в натуру (на місцевість) у випадках, коли ці межі нечітко виражені в натурі або спірні (п.п.1.5, 5.1, 5.2, 7.1 зазначених Вказівок).

Таким чином, Непедівська сільська рада (відповідач у справі), прийнявши 15.10.1993р. рішення, яким схвалила розроблений проект встановлення меж Непедівської сільської ради загальною площею 3530,8га, діяла в межах своєї компетенції та у відповідності з чинним законодавством.

Проте, з огляду на норми ч.3 ст.65 Земельного кодексу України (в редакції Закону України №2196-12 від 13.03.1992р.), положення згаданих вище Вказівок Держкомітету України по земельній реформі від 30.10.1991р., для настання правових наслідків недостатньо схвалення вказаного проекту сільською радою, оскільки проект підлягав затвердженню районною радою, тобто обов"язкове прийняття радою відповідного рішення, яке, як свідчать матеріали справи, відсутнє.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову Козятинської міської ради не відповідає обставинам справи, що, відповідно до п.3 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування постанови господарського суду Вінницької області від 08.08.2006р. в цій частині та ухвалення нового рішення.

В позові Козятинської міської ради (м.Козятин Вінницької області) до Непедівської сільської ради (с.Непедівка Козятинського району Вінницької області) про визнання рішення Непедівської сільської ради від 15.10.1993р. щодо схвалення проекту формування території та встановлення меж сільської ради загальною площею 3530,8га протиправним й нечинним та його скасування, а також про спонукання Непедівської сільської ради передати 168,7га землі Козятинській міській раді слід відмовити.

В решті постанова господарського суду Вінницької області від 08.08.2006р. підлягає залишенню без змін.

  Керуючись ст.ст.195,198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Козятинської районної ради (м.Козятин Вінницької області) задовольнити.

2. Постанову господарського суду Вінницької області від 08.08.2006р. скасувати в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нову постанову.

В позові Козятинської міської ради (м.Козятин Вінницької області) до Непедівської сільської ради (с.Непедівка Козятинського району Вінницької області) про визнання рішення Непедівської сільської ради від 15.10.1993р. щодо схвалення проекту формування території та встановлення меж сільської ради загальною площею 3530,8га протиправним й нечинним та його скасування, а також про спонукання Непедівської сільської ради передати 168,7га землі Козятинській міській раді - відмовити.

3. В решті постанову господарського суду Вінницької області від 08.08.2006р. залишити без змін.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

5. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

 Головуючий   суддя                                                                         Гулова А.Г.

 судді:

                                                                                                     Пасічник С.С.  

                                                                                                     Шкляр Л.Т.  

 Віддрук. 2 прим.

1 - до справи

2 - в наряд