Постанова

від 26.04.2007 по справі 10/367-на

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/367-НА

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" квітня 2007 р.                                                          Справа №  10/367-НА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Олійник Д.В. (довіреність №9/11 від 01.11.2006 року),

від відповідача: Дєдушкін С.О. (довіреність №6727/д/10-029 від 17.11.2007 року),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі (м.Хмельницький)

на постанову господарського суду Хмельницької  області

від "07" грудня 2006 р. у справі    

за позовом Дочірнього підприємства "Західспецбуд-1" (с.Андрійківці Хмельницькогорайону Хмельницької області)     

до Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі (м.Хмельницький)

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 24.07.2006р. №0000792320/0/593,

 ВСТАНОВИВ:

  У жовтні 2006 року дочірнє підприємство "Західспецбуд-1" пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі про визнання протиправним і скасування рішення від 24.07.2006р. №0000792320/0/593 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1800 грн.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 07 грудня 2006 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Хмельницькому районі просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що перевіркою дочірнього підприємства "Західспецбуд-1" встановлено факти продажу піску по ціні 120 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій і без видачі розрахункового документа та наявності в касі підприємства готівкових коштів на загальну суму 240 грн., які не були оприбутковані.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, незрозумілою є мотивація суду з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 року №1061 і Закону України "Про угоди про розподіл продукції" стосовно того, що пісок є продукцією власного виробництва дочірнього підприємства "Західспецбуд-1" (а.с.68-69).

Позивач - дочірнє підприємство "Західспецбуд-1" не надало письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників відповідача і позивача, кожний з яких підтримав доводи своєї сторони, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з  таких підстав.

Дочірнє підприємство "Західспецбуд-1" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 06.05.2004 року (а.с.11,14). Підприємство є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва №2218005711 від 01.01.2006 року (а.с.42).

На підставі направлень від 11 липня 2006 року №187 і №188 службовими особами Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі Качуринець Ю.П. та Шевчук Т.В. здійснено перевірку кар'єру, який належить позивачу та знаходиться за адресою: с. Андрійківці Хмельницького району, на предмет контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. За наслідками перевірки складено акт від 17.07.2006 року №000048 (а.с.7, 30-32, 46-47).

В акті зазначено, що перевіркою встановлено факт реалізації 4 м. куб піску вартістю 30 грн. за м./куб. на загальну суму 120 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа - чеку, чим порушено пункти 1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

24 липня 2006 року Державною податковою інспекцією у Хмельницькому районі  на підставі зазначеного акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000792320/0/593, яким позивачу відповідно до п.1 ст. 17, ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1800 грн., з яких 600 грн. - фінансова санкція за проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій і 1200грн. - фінансова санкція за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (а.с.6, 24, 29).

Рішенням Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 28.09.2006 року скарга підприємства залишена без задоволення (а.с. 22-23, 40-41).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що дочірнє підприємство здійснило реалізацію продукції власного виробництва, за якої реєстратор розрахункових операцій не застосовується,  тому фінансова санкція у розмірі 600 грн. накладена безпідставно. Апеляційна інстанція частково не погоджується з висновком місцевого господарського суду, зважаючи на такі приписи чинного законодавства та фактичні обставини справи.

Факт продажу дочірнім підприємством піску вартістю 120 грн. підтверджується даними акта перевірки, правильність якого визнана директором Детюком М.Д., та не заперечувалась під час судового розгляду справи.    

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або  в  безготівковій  формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при  продажу  товарів   (наданні   послуг)   у   сфері   торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити  розрахункові  операції  на  повну  суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку  та  переведені  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних  розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у   випадках,   передбачених   цим   Законом,   із   застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1); видавати  особі,  яка отримує або повертає товар,  отримує послугу  або  відмовляється  від   неї,   розрахунковий   документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2).

Пунктами 1 і 6 статті 9 Закону України  "Про застосування  реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що реєстратор розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:  при  здійсненні  торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами,  установами і організаціями усіх форм  власності,  крім  підприємств   торгівлі   та   громадського  харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і  організацій  з  оформленням  прибуткових  і  видаткових касових  ордерів  та  видачею відповідних квитанцій,  підписаних і завірених  печаткою  у встановленому порядку (пункт 1); при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької  діяльності  -  фізичними  особами,  оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного  податку),  якщо   такі суб'єкти  не  здійснюють  продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив),  за умови ведення такими особами книг  обліку  доходів  і витрат  у  порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу,  уповноваженого  провадити  державну регуляторну  політику (пункт 6).  

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій позивач не надав доказів про ведення ним книги обліку доходів і витрат у встановленому порядку, тому застосування п.6 ст.9 Закону в даному випадку виключається.  

Згідно із ст.1 Закону України „Про угоди про розподіл продукції” продукція - це, крім іншого, корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин.

Відповідно до пунктів 2 і 3 Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996р. №1061) продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна. До повністю виробленої продукції належать корисні та супутні копалини, видобуті підприємством, якщо воно має право на розробку надр.

Основним видом діяльності дочірнього підприємства "Західспецбуд-1" є видобування піску та гравію, що підтверджується довідкою головного управління статистики у Хмельницькій області від 24.07.2006 року №824. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано ДП "Західспецбуд-1" спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний №3949 від 07.07.2006р.) строком на 20 років, в якому визначено вид і мета користування надрами - видобування піску в якості сировини для благоустрою, рекультивації і планування території (а.с.9,36).

Отже, дочірнім підприємством "Західспецбуд-1" продано продукцію власного виробництва. Однак, при цьому розрахунки проведені не в касі підприємства, без оформлення прибуткового касового ордера і без видачі відповідної квитанції, яка згідно із ст. 1 Закону є розрахунковим документом. Цим самим порушено п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За недотримання вимог названого Закону при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва встановлена спеціальна відповідальність - фінансова санкція у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.7 ст.17 Закону).   

Зважаючи на це, податковою інспекцією неправомірно нарахована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості реалізованого товару. Належний розмір фінансової санкції на підставі п.7 ст. 17 згаданого Закону має становити 170 грн.  

Обов'язок забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, передбачена п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а відповідальність за таке порушення встановлена ст.22 цього Закону.

В акті перевірки не зафіксована невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, та не зроблено висновки про порушення п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а лише констатовано, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 240грн. Правова природа цих коштів, їх походження перевіркою не встановлені. Окрім того, реєстратор розрахункових операцій не повинен був застосовуватись, тому відсутній критерій порівняння суми готівкових коштів.

У зв'язку з цим, штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1200 грн. застосована протиправно.

З огляду на викладене, оскаржена постанова підлягає частковому скасуванню, так як прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи у певному обсязі.

  Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,202,205,207,212,254, п.п. 6 і 7 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі  задовольнити частково.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 07 грудня 2006 року скасувати в частині визнання протиправним рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 24.07.2006р. №0000792320/0/593 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170 грн. та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Це ж судове рішення змінити в частині судових витрат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП "Західспецбуд-1"                (с. Андрійківці Хмельницької області, код 32954818) 1грн.70коп. державного мита.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

 Головуючий   суддя                                                               

 судді:

 Віддрук. 2 прим:

1 - до справи

2 - в наряд