Постанова

від 15.05.2007 по справі 47/70-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/70-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2007 р.                                                           Справа № 47/70-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Гудковій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Палун Д.В.

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1382Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.03.07 р. по справі № 47/70-07

за позовом ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта", м. Кременчук

до ТОВ "Торговий дім "Харківнафтопродукт" м. Харків

про стягнення 17474,85 грн.

встановила:

В лютому 2007 р. позивач –ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта”, м. Кременчук звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –ТОВ „Торговий дім „Харківнафтопродукт”, м. Харків 17474,85 грн. збитків та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.03.07 р. (суддя Светличний Ю.В.) по справі № 47/70-07 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідно до умов договору № 2570/10 (10815) на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, відповідальність за недостовірність відгрузочних реквізитів грузоотримувачів несе АТ „Укртатнафта”, а не відповідач по даній справі та ін.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що порушення вимог Правил оформлення перевізних документів, відповідно до статуту Залізниць України, сталося, на його думку, саме з вини відповідача по даній справі,  в зв'язку з чим, саме останній, з урахуванням вимог ст. ст. 1166, 1191 ЦК України повинен відповідати за понесені позивачем збитки та ін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що він не є стороною по договору № 2570/10 від 01.07.1999 р., відповідно до п. 5.2 якого ЗАТ ТФНПК „Укртатнафта” несе відповідальність перед позивачем за достовірність вказаних відгрузочних реквізитів, в зв'язку з чим, на думку відповідача, саме останнє повинне відшкодовувати понесені позивачем збитки та ін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неприбуття не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи 01.07.1999 р. між АТ „Укртатнафта" та позивачем укладено Договір №2570/10(10815) про надання послуг по оформленню, прийманню і відвантажуванню вантажів (надалі - Договір.), відповідно до умов якого АТ „Укртатнафта" доручає, а позивач зобов'язується надавати АТ „Укртатнафта" послуги щодо оформлення, приймання та відвантажування вантажів.

На підставі пункту 2.1.3. договору, до АТ ,,Укртатнафта" 18.04.2005р. надійшла заявку на відвантаження зрідженого газу від 11.04.2005 р. Феодосійській ГНС ВАТ „Кримгаз" в кількості 50 тон. В заяві було зазначено найменування вантажу, одержувач вантажу, адреса одержувача, код станції, код одержувача . За зазначеними реквізитами позивач відправив 24,250 тон зрідженого газу Феодосійській ГНС ВАТ „Кримгаз".

Як вбачається з матеріалів справи, у залізничній накладній № 43195394 від 19.04.2005 р. позивач одержувачем вантажу  вказав Феодосійську ГНС ВАТ „Кримгаз" та зазначив код одержувача 5394 , який на підставі договору №ПР/4ТХ-02-361/НЮ-1085 від 20.09.2002 р., укладеного між ДП „Придніпровська залізниця" та приватним підприємцем Радіоновим А.Є. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, належить приватному підприємцю Радіонову А.Є.

28.10.2005р. Державним підприємством „Придніпровська залізниця" подано позов до Господарського суду Полтавської області про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118, 122 Статуту залізниць) за неправильне зазначення у залізничній накладній відомостей про код та поштову адресу одержувача. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.11.2005 року по справі №10/140 стягнуто з позивача на користь ДП „Придніпровська залізниця" штраф у розмірі 17 185 грн. 00 коп., 171, 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118, 00 грн. витрат за інформаційне-технічне забезпечення, всього в розмірі 17 474, 85 грн. На виконання рішення господарського суду вказану суму відповідно до платіжного доручення №1863 від 03.03.2006 р. позивачем було перераховано на користь ДП „Придністровська залізниця”

Позивач, в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відвантаження зрідженого газу та укладення договору перевезення, здійснювалось за реквізитами, вказаними відповідачем в листі заявці від 11.04.2005р., тому порушення в оформленні перевізних документів, в наслідок яких підприємство позивача понесло збитки, які виникли з вини відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідно до умов договору № 2570/10 (10815), відповідальність за недостовірність відгрузочних реквізитів вантажоотримувачів несе АТ „Укртатнафта” а не відповідач по даній справі.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно не врахував те, що відвантаження зрідженого газу та оформлення залізничної накладної відбувалось за реквізитами, вказаними відповідачем в листі заявці від 11.04.05 р. Зокрема відповідно до вказаної заявки, одержувачем газу визначено Феодосійську ГНС, ВАТ „Кримгаз”, тоді як код одержувача вказано 5394, тобто код який на підставі договору №ПР/4ТХ-02-361/НЮ-1085 від 20.09.2002 р., укладеного між ДП „Придніпровська залізниця" та приватним підприємцем Радіоновим А.Є. належить приватному підприємцю Радіонову А.Є.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З урахуванням того, що відповідач в обґрунтування своїх заперечень та всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не надав доказів які б свідчили про те, що шкода яка була завдана позивачу сталась не з його вини, а також того що позивач на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2005 року по справі №10/140 сплатив на користь ДП „Придніпровська залізниця" штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за неправильне зазначення у залізничній накладній відомостей про код та поштову адресу одержувача  у сумі  17 185 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 171, 85 грн. та витрат за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. вказані виплати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. ст.. 1166, 1191 ЦК України.

Разом з тим, безпідставними є посилання відповідача на те, що відповідно до умов договору № 2570/10 (10815), відповідальність за недостовірність відгрузочних реквізитів вантажоодержувачів несе АТ „Укртатнафта”, оскільки як вже зазначалось вище з урахуванням вимог ст. 1166 ЦК України завдана юридичній особі шкода відшкодовується саме особою, внаслідок дій якої її було завдано.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 3 ст. 104,  ст. ст. 105, ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.03.07 р. по справі № 47/70-07 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Харківнафтопродукт” (м. Харків, м-н Свободи, б. 5, Держпром, 4 під'їзд, 5-й поверх; код ЄДРПОУ 31800120; МФО 300346; р/р 26005101334001 в ЗАТ „Альфа-банк”, м. Київ) на користь Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Укртатнафта” (Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, б. 4; код ЄДРПОУ 30244522, МФО 331768; р/р 26006032501 в КФ АК „Промислово-фінансовий банк”, м Кременчук) 17185 грн. штрафу, стягнутого з Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Укртатнафта”, 171,85 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 175 грн. держмита, 118 грн. судових витрат, 87,5 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді