Постанова

від 14.05.2007 по справі 47/48-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/48-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2007 р.                                                           Справа № 47/48-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Маленко Ю.А.

відповідачаЛепетило О.О., Курочкін В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Науково-виробничого об'єднання «Електр» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків (вх. № 1403 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 19.03.07 р. по справі № 47/48-07

за позовом ТОВ "Біоресурс" м. Харків

до Науково-виробниче об"єднання "Електр" ТОВ м. Харків

про стягнення 30000,00 грн.

встановила:

У січні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача неповернутих грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх  зобов'язань на підставі договору № 19/05 від 19.05.2006р., а також просив покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого держмита в розмірі 300,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В процесі розгляду справи позивач надав уточнену позовну заяву, в якій просив суд розірвати договір № 19/05 від 19.05.2006р., укладений між сторонами по справі, та стягнути з відповідача на користь позивача суму неповернутих грошових коштів у сумі 30 000,00 грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2007р. (суддя  Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволені частково. Розірвано договір № 19/05 від 19.05.2006р., укладений між сторонами по справі. Стягнуто з відповідача на користь позивача держмита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 0,33 грн. В частині позову у сумі             30 000,00 грн.  відмовлено.

.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом при прийнятті рішення в частині розірвання договору № 19/05 від 19.05.2006р. не в повному обсязі з'ясовані всі обставини, які мають значення для справи та які суд визнав встановленими; виводи суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Зокрема, відповідач зазначає, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні невірно встановив факт передоплати позивачем авансу в розмірі 65 000,00 грн. та факт порушення відповідачем пункту 3.3 договору №19/05 від 19.05.2006р. стосовно виникнення у останнього обов'язку приступити к виконанню своїх зобов'язань за спірним договором. Вважає, що суд першої інстанції невірно  визначився про істотне  порушення  договору відповідачем та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. На цій підставі просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору № 19/05 від 19.05.2006р. В іншій частині позовних вимог рішення господарського суду від 19.03.2007р. просить залишити в силі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначив, що з рішенням місцевого господарського суду він згоден повністю, вважає прийняте рішення цілком законним та обгрунтованим, винесеним на підставі фактичних матеріалів справи і наданих доказів, просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, посилаючись на те, що позивачем були додержані вимоги статті 188 Господарського суду України, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справ та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2007р., виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем укладено договір № 19/05 від 19.05.2006р., відповідно до умов якого замовник доручає, оплачує, а виконавець  приймає на себе зобов'язання по розробці робочого проекту.

Відповідно до п. 3.3 спірного договору (далі, Договір), замовник (позивач) сплачує роботи поетапно, а саме: на першому етапі – 65 000,00 грн.; на другому – 50 000,00 грн. та інше.

Пунктом 2.1.2 Договору передбачено. що виконавець (відповідач) повинен приступити до виконання робіт по договору не пізніше 3-х робочих днів після отримання передоплати від замовника згідно п. 3.3 даного договору.

На виконання умов Договору позивач зробив передоплату відповідачу в розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 11).

Однак, в зв'язку із змінами обставин в господарській діяльності, у позивача відпала необхідність в розробці проектної документації, що стало підставою для звернення останнього до відповідача з пропозицією про розірвання договору              № 19/05 від 19.05.2006 р.  та повернення суми передоплати в розмірі 30 000,00 грн.

Враховуючи, що відповідач письмової згоди на розірвання Договору не надав, грошові кошти в розмірі 30 000,00грн., отримані в якості передоплати, позивачу не перерахував, за таких обставин. ТОВ «Біоресурс» звернулось до місцевого господарського суду з позовною вимогою про повернення суми передоплати в розмірі 30 000,00грн., а в подальшому з вимогою розірвати договір № 19/05 від 19.05.2006р., укладений між сторонами по справі.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні задовольнив  вимогу позивача в частині розірвання спірного договору № 19/05 від 19.05.2006р.

При цьому суд першої інстанції в оскаржуваному рішення виходив з того, що визнав встановленими  обставини, за якими позивач зробив відповідачу передоплату у розмірі 65 000,00 грн., після чого виконавець зобов'язаний був приступити до виконання робіт по зазначеному договору. Далі, як вбачається з мотивувальної частини рішення, позивач 14.06.2006р. здійснив ще відповідачу передоплату у розмірі 30 000,00 грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд, приймаючи до уваги, що позивачем був додержаний порядок розірвання договору, передбачений статтею 188 Господарського кодексу України, в оскаржуваному рішенні дійшов висновку  про те, що відповідач значною мірою позбавляє позивача того на що він розраховував при укладанні спірного договору та,  посилаючись на частину 2 статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом, визнав позовні вимоги ТОВ «Біоресурс» в частині розірвання договору № 19/05 від 19.05.2006р. обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Проте, колегія суддів вважає, що зазначені висновки суду першої інстанції не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст.. 43 ГПК України, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, та в ході судового розгляду підтверджено, що позивачем було перераховано відповідачу платіжним дорученням № 7 від 14.06.2006р. на виконання умов спірного договору лише 30 000,00 грн.

Отже, встановлена в оскаржуваному рішення обставина щодо зробленої позивачем передоплати відповідачу в розмірі 65 000,00 грн., є помилковою, оскільки вона не підтверджена  матеріалами справи та спростовується поясненнями самих представників сторін під час судового розгляду.

Пунктом 2.1.2 Договору передбачено. що виконавець (відповідач) повинен приступити до виконання робіт по договору не пізніше 3-х робочих днів після отримання передоплати від замовника згідно п. 3.3 даного договору.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не була перерахована обумовлена умовами Договору сума передоплати у повному обсязі, у відповідача не виникло обов'язку щодо виконання своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України,  договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

Колегія суддів вважає  помилковим застосування судом першої інстанції  до спірних правовідносин приписів ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, оскільки  відсутній факт істотного порушення відповідачем своїх зобов'язань за  Договором.

Статтею 188 Господарського кодексу України  передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Зокрема, згідно частини 4 статті 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже,  як вбачається із змісту вказаної статті, зазначеною нормою  визнається право сторони на звернення до господарського суду щодо розірвання договору.

Проте, Цивільний кодекс безпосередньо передбачає можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Звертаючись до місцевого господарського суду  з вимогою про розірвання Договору, укладеного між сторонами по справі, позивач посилається на істотну зміну обставин в господарській діяльності, тобто відсутністю коштів для подальшого фінансування виконання робіт за спірним договором.

Статтею 652 Цивільного кодексу України визначені спеціальні обставини щодо зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при його укладенні.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено,  якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,  які істотно змінились, або щодо його розірвання,   договір   може   бути   розірваний,   а  з  підстав, встановлених  частиною  четвертою  цієї  статті,  -  змінений   за рішенням  суду  на  вимогу  заінтересованої  сторони  за наявності одночасно таких умов:

 1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане;

2) зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,  на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

    Колегія суддів вважає, що посилання позивача на відсутність коштів для подальшого фінансування робіт, обумовлених Договором,  не є істотною причиною, яка свідчить про неможливість виконати ТОВ «Біоресурс» умови спірного договору, оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану підприємства та доказів вжиття заходів при всій турботливості та обачності щодо можливості подальшого виконання умов Договору.

      За таких обставин, в даному випадку позивач не довів, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення, а тому, відповідно до приписів частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відсутність хоча б однієї із наведених умов є підставою для відмови судом у розірванні або зміні договору.  

Колегія суддів зазначає, що в процесі розгляду справи  ніяких інших аргументів та доказів на підтвердження істотної зміни обставин та доказів наявності підстав, передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України, для розірвання спірного договору,  позивачем  надано не було.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, відповідач на підтвердження викладених в апеляційній скарзі заперечень, надав переконливі доводи з посиланням на матеріальні норми права, які свідчать про  безпідставність позовних вимог ТОВ «Біоресурс» щодо розірвання договору №19/05 від 19.05.2006р.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору № 19/05 від 19.05.2006р., укладеного між сторонами по справі, а тому позовні вимоги ТОВ «Біоресурс» в цій частині мають бути визнані необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми неповернутих грошових коштів в сумі 30 000,00 грн. обґрунтовано визнані місцевим господарським судом такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки для здійснення позивачем авансового платежу є договірне зобов'язання, яке виникло з договору № 19/05 від 19.05.2006р. та не припинено на даний час.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2007р. в цій частині сторонами не оскаржується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача обгрунтована, а рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2007р. в частині розірвання договору № 19/05 від 19.05.2006р., не відповідає обставинам справи, яким суд першої інстанції не надав відповідну оцінку, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення частковому скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись  ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу   України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2007р. по справі                  № 47/48-07 скасувати в частині розірвання договору № 19/05 від 19.05.2006р. і в цій частині у позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоресурс» (61108,         м. Харків, вул. Академічна, 1, п/р 260030135705 в ВАТ «Інпромбанк», МФО 351878, код ЄДРПОУ 31439957) на користь Науково-виробничого об'єднання «Електр» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків, вул. Червоножовтнева, 9, р/р 26008014584980 в ФБ «Фінанси і кредит», МФО 350697, код ЄДРПОУ 14102520) витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги у розмірі 42,50 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.   

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді