Постанова

від 25.07.2007 по справі 47/48-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/48-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 липня 2007 р.                                                                                   № 47/48-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Перепічая В.С. (головуючий),

Вовка І.В.,Гончарука  П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БІОРЕСУРС” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БІОРЕСУРС” до Науково-виробничого об'єднання “ЕЛЕКТР” у формі товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання угоди та стягнення сум

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,  суд

У С Т А Н О В И В  :

У січні 2007 року ТОВ “БІОРЕСУРС” пред'явило в господарському суді позов до Науково-виробничого об'єднання “ЕЛЕКТР” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, враховуючи подальше уточнення позовних вимог, про розірвання договору №19/05 від 19.05.2006р., укладеного між сторонами, та стягнення 30000 грн. неповернутих грошових коштів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2007р. (суддя Светлічний Ю.В.) позов було задоволено частково, договір №19/05 від 19.05.2006р., укладений між сторонами, розірвано, в решті позову щодо стягнення 30000 грн. відмовлено.

Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2007р. (судді Демченко В.О. –головуючий, Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.) апеляційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2007р.  в частині розірвання договору №19/05 від 19.05.2006р., укладеного між сторонами, скасовано, в іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2007р., а рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2007р. залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами було укладено договір №19/05 від 19.05.2006р. (далі –Договір), відповідно до умов якого замовник (позивач) доручає, оплачує, а виконавець (відповідач) приймає на себе зобов'язання по розробці робочого проекту.

Відповідно до п. 3.3 Договору, замовник сплачує роботи поетапно, а саме: на першому етапі –65000 грн.; на другому –50000 грн.

Пунктом 2.1.2 Договору передбачено, що виконавець повинен приступити до виконання робіт по договору не пізніше 3-х робочих днів після отримання передоплати від замовника згідно п. 3.3 даного договору.

На виконання умов Договору позивач зробив передоплату відповідачу у розмірі 30000 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

(а.с. 11)

За обставин відсутності коштів для розробки проектної документації, позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання Договору та повернення 30000 грн. передоплати.

Відповідач письмової згоди на розірвання Договору не дав, грошові кошти в розмірі 30000 грн., отримані в якості передоплати, позивачу не повернув, а тому останній звернувся до суду з позовом про розірвання Договору та стягнення 30000 грн. неповернутих грошових коштів.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 652 ЦК України, на підставі якої пред'явлено даний позов, передбачає можливість розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності одночасно чотирьох умов, вказаних у частині другій статті 652 ЦК України, а саме:

-          в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

-          зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

-          виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

-          із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, сама по собі істотна зміна обставин, а саме відсутність коштів для подальшого фінансування робіт, обумовлених Договором, не є підставою для розірвання договору.

Вимагаючи розірвання договору з цієї підстави позивач, з урахуванням положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування, не довів зокрема. що зміна обставин зумовлена причинами, які він не міг усунути при всій турботливості та обачності.

З цього обґрунтовано виходив суд апеляційної інстанції, ухвалюючи нове рішення про відмову в позові в частині розірвання Договору через недоведеність позовних вимог та відсутність усієї сукупності умов для розірвання укладеного сторонами договору на підставі статті 652 ЦК України.

Що ж стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми неповернутих грошових коштів в сумі 30000 грн., то судами як першої, так і другої інстанцій, дані вимоги обґрунтовано визнані такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки здійснення позивачем авансового платежу є договірним зобов'язанням, яке виникло на підставі Договору та не припинено на даний час.

За таких обставин, законна та обґрунтована постанова апеляційного суду підлягає залишенню в силі, а касаційна скарга без задоволення.

Керуючись  ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БІОРЕСУРС” залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2007р. без змін.

Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                    

                                                                                              І.Вовк          

                                                                                              П.Гончарук