Постанова

від 07.12.2016 по справі 802/1467/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 грудня 2016 р. Справа № 802/1467/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коляденка О.Л.,

представників позивача: Арустамян А.Е., Кізіна О.В.,

представника відповідача: Островерха Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагротех"

до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагротех" (далі - ТОВ "Інтерагротех", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від №0002581409, №0002591409 від 18.08.2016 року, винесені ГУ ДФС у Вінницькій області; визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 172-17 від 15.09.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання вимог митного законодавства ТОВ "Інтерагротех" в частині дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за МД від 16.09.2013 року №401090000/2013/19066, від 10.10.2013 року №401090000/2013/21131, від 28.11.2013 року №401090000/2013/25438, від 03.02.2014 року №401090000/2014/1761, від 17.04.2014 року №401090000/2013/7425, про що складено акт №144/2-32-14-09/35997084 від 20.07.2016 року.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Вінницькій області 18.08.2016 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002581409, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) із ввезених на територію України товарів за основним платежем у розмірі 1944,94 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 486,24 грн.; податкове повідомлення-рішення №0002591409, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем у розмірі 9724,69 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2431,17 грн. та винесено 15.09.2016 року податкову вимогу № 172-17.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою, адже нарахування податкового зобов'язання за оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями проведено відповідачем за відсутності порушень, допущених позивачем при декларуванні товару, крім того, класифікація за УКТ ЗЕД товару "Оксид цинку (Zn O)" проведена відповідачем після здійснення митного оформлення в порушення вимог ст. З Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позовних вимог не визнав та пояснив, що перевірка проведена з дотриманням встановлених законом вимог. Крім того, зауважив, що з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність зазначених у ній відомостей щодо митної вартості товару та розміру належних до сплати податків. Також вказав, що контролюючий орган має право самостійно визначати базу оподаткування та податкові зобов'язання платників податків на підставі вказаної інформації. А тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога прийняті у повній відповідності до норм законодавства України, у зв'язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з огляду на таке.

Судом встановлено, що у 2013 року ТОВ "Інтерагротех" ввозило на територію України товар під назвою - оксид цинку.

Митне оформлення ввезення товару здійснено відповідно до митного режиму імпорту за митними деклараціями (далі - МД):

- від 16.09.2013 № 401090000/2013/19066 - Оксид цинку, вміст Zn 77,9%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.01%, As -0.0001%, Cd -0,0003%, Cr -0.0001% - 2000кг/ 80 паперові мішки по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ZM Silesia Oddzial Huta Olawa.Kpаїна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ZM Silesia Oddzial Huta Olawa;

- від 10.10.2013 № 401090000/2013/21131 - Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -1000кг/ 40 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP;

- від 28.11.2013 № 401090000/2013/25438 - Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -1000кг/ 40 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP;

- від 03.02.2014 № 401090000/2014/1761 - Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -2000кг/ 80 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP;

- від 17.04.2014 № 401090000/2013/7425 - Оксид цинку, вміст Zn 72%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -2000кг/ 80 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP.

Зазначений товар постачався на митну територію України відповідно до контракту від 02.01.2013 № 01/2013, укладеного між ТОВ "Інтерагротех" (Платник) з нерезидентом ОСОБА_4, Польща, (Продавець).

Одержувачем товару (графа 8 МД), особою, відповідальною за фінансове врегулювання (графа 9 МД) є ТОВ "Інтерагротех", (код ЄДРПОУ 35997084) та декларантом (графа 14 МД) є ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРФОУ НОМЕР_1).

За даними МД до митного оформлення заявлено товар як:

- "Оксид цинку, вміст Zn 77,9%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.01%, As -0.0001%, Cd -0,0003%, Cr -0.0001% -2000кг/ 80 паперові мішки по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ZM Silesia Oddzial Huta Olawa. Kpaїнa виробництва: Рb. Торгівельна марка: ZM Silesia Oddzial Huta Olawa" за МД від 16.09.2013 № 401090000/2013/19066;

- "Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb - 0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -1000кг/ 40 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP" за МД від 10.10.2013 № 401090000/2013/21131;

- "Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb - 0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -1000кг/ 40 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP" за МД від 28.11.2013 №401090000/2013/25438;

- "Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide. CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb - 0.03%, As -0.009%. Cd -0.002% -2000кг/80 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP" за МД від 03.02.2014 № 401090000/2014/1761;

- "Оксид цинку, вміст Zn 72%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb - 0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -2000кг/ 80 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP" за МД від 17.04.2014 № 401090000/2013/7425.

В митних деклараціях, виданих відправником із Польщі, заявлено код класифікації - 2817000000, ставка ввізного мита 0%.

Тому, з метою сплати ввізного мита позивач вирішив задекларувати ввезений товар за кодом УКТ ЗЕД 2853 00 90 00 та сплатив ставку ввізного мита у розмірі 5% з митної вартості.

При здійсненні митного оформлення вказаних МД митницею у повному обсязі проведено митне оформлення товарів відповідно до положень Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок №631/12), у т.ч. за окремими МД проведено огляд товарів, витребувано додаткові документи відповідно положень ст. 53, 54 Митного кодексу України та здійснено коригування митної вартості товарів.

Однак, ГУ ДФС у Вінницькій області у період з 05.07.2016 року по 15.07.2016 року провело документальну невиїзну перевірку ТОВ "Інтерагротех" щодо правильності класифікації товарів, митне оформлення яких завершено за митними деклараціями, що були оформлені ТОВ "Інтерагротех".

За наслідками перевірки складено акт №144/2-32-14-09/35997084 від 20.07.2016 року про результати проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

У акті перевірки відповідачем зроблено висновок про:

1) порушення ст.69 Митного кодексу України, правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД в частині правильності класифікації при митному оформленні, застосуванні при цьому розміру ставки ввізного мита, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 9724,69 грн.;

2) порушення п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму мита, у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1944,94 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Вінницькій області 18.08.2016 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002581409, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) із ввезених на територію України товарів за основним платежем у розмірі 1944,94 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 486,24 грн.; податкове повідомлення-рішення №0002591409, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем у розмірі 9724,69 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2431,17 грн. та винесено 15.09.2016 року податкову вимогу № 172-17.

При чому, до уваги були взяті листи ДФС України від 12.03.2016 року №8622/7/99-99-25-03-03-17, від 22.03.2016 року №9744/7/99-99-22-06-17 та класифікаційні рішення від 27.11.2015 року №КТ-100000000-0156-2015, від 14.12.2015 року №КТ-100000000-0160-2015, від 29.12.2015 року №КТ-100000000-0172-2015, від 06.01.2016 року №КТ-100000000-0175-2015, від 29.03.2016 року №КТ-401000010-0004-2016.

На підставі зазначених податкових повідомлень рішень, ГУ ДФС у Вінницькій області винесено податкову вимогу №172-17 від 15.09.2016 року на суму 17304 грн.32 коп. (основний платіж - 11669 грн.63 коп., штрафні санкції - 2917 грн. 41 коп., пеня 2717 грн. 28 коп.).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, а відносини з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів є однією із форм митного контролю.

Згідно з визначенням, наведеним у частині 1 статті 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини 3 цієї статті органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів та правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Також, відповідно до частин 1,4 статті 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Пунктом 1 частини 2 вказано статті передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Відповідно до положень ст.352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані:

1) документи, визначені цим Кодексом;

2) податкова інформація;

3) експертні висновки;

4) судові рішення;

5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення;

6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

В акті перевірки чітко вказано, які документи та інформація була використана при проведенні перевірки.

Таким чином суд зазначає, що документальна невиїзна перевірка ТОВ "Інтерагротех" проведена згідно вимог чинного законодавства на підставі документів, отриманих на законних підставах, перелік яких визначено в акті перевірки.

Згідно частини 2 та частини 8 статті 69 МКУ, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД, а висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Перевіркою встановлено, що позивач імпортував товар, відповідно до митних декларацій від 16.09.2013 року №401090000/2013/19066, від 10.10.2013 року №401090000/2013/21131, від 28.11.2013 року №401090000/2013/25438, від 03.02.2014 року №401090000/2014/1761, від 17.04.2014 року №401090000/2013/7425.

За такими митними деклараціями до митного оформлення платником заявлено товар:

- "Оксид цинку, вміст Zn 77,9%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb -0.01%, As -0.0001%, Cd -0,0003%, Cr -0.0001% -2000кг/ 80 паперові мішки по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ZM Silesia Oddzial Huta Olawa. Kpaїна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ZM Silesia Oddzial Huta Olawa" за МД від 16.09.2013 № 401090000/2013/19066;

- "Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb - 0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -1000кг/ 40 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP" за МД від 10.10.2013 № 401090000/2013/21131;

- "Оксид цинку, вміст Zn 75%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb - 0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -1000кг/ 40 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP" за МД від 28.11.2013 №401090000/2013/25438;

- "Оксид цинку, вміст Zn 75%. (Zinc oxide. CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb - 0.03%, As -0.009%. Cd -0.002% -2000кг 80 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP" за МД від 03.02.2014 № 401090000/2014/1761;

- "Оксид цинку, вміст Zn 72%, (Zinc oxide, CAS 1314-13-2, ZnO), з домішками: Pb - 0.03%, As -0.009%, Cd -0,002% -2000кг/ 80 паперових мішків по 25кг. Дрібнодисперсний порошок темно - коричневого кольору. Призначений для виготовлення преміксів та готових кормів для тварин та птиці. Виробник: ARKOP Sp. z о.о. Країна виробництва: Рb. Торгівельна марка: ARKOP" за МД від 17.04.2014 № 401090000/2013/7425.

Код товару за всіма МД було задекларовано за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) 2853 00 90 00 та застосовано декларантом ставку ввізного мита у розмірі 5% з митної вартості.

Також до митного оформлення подавались сертифікати якості від 10.03.2013 року №21933/13, від 07.10.2013 року №390913, від 22.11.2013 року №13-26109, від 23.12.2013 року №13-32040, від 14.04.2014 року №110314.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України (далі - МК України), товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до ст. 67 МК України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до п.п. 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, встановлений Законом України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Оксид цинку (ZN-72 до 78%: ZINC OXIDE FEED GRADE ZN-72 (TELENEK CYNKU) є окремою сполукою визначеного хімічного складу у вигляді порошку (з вмістом оксиду цинку 90%-93% згідно сертифікату формули виробника компанії "ARKOP" Польща), який застосовується у кормових добавках та промисловій сировині.

Згідно з приміткою до групи 23 "Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин" УКТЗЕД до товарної позиції 2309 включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.

Відповідно до п. 1 примітки до групи 28 Пояснень до УКТ ЗЕД "Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкісноземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів", зазначено, що до товарних позицій цієї групи включаються лише:

(a) окремі хімічні елементи та окремі сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішки;

(b) водні розчини продуктів, зазначених у пункті (а);

(c) продукти, зазначені у пункті (а), розчинені в інших розчинниках за умови, що розчинення є звичайною і необхідною умовою для їх збереження або транспортування і при цьому зберігаються властивості цих продуктів, що не допускає їх використання в інших цілях, що відрізняються від традиційних;

(d) продукти, зазначені у пунктах (а), (b) або (c), із доданням стабілізуючої речовини (включаючи агент, що запобігає злежуванню), необхідної для їх збереження або транспортування;

(e) продукти, зазначені у пунктах (а), (b), (c) або (d), із доданням протипилового засобу або барвника для полегшення їх ідентифікації або з міркувань безпеки за умови, що ці добавки не роблять продукт придатним для нетрадиційного використання.

У загальних положеннях до підгрупи IV "Неорганічні основи та оксиди, гідроксиди і пероксиди металів" Пояснень до УКТЗЕД до групи 28 зазначено, що оксиди металів - це сполуки металів з киснем. Багато з них можуть сполучатися з однієї чи декількома молекулами води з утворенням гідроксидів. До цієї підгрупи включаються:

(1) оксиди, гідроксиди та пероксиди металів основні, кислотні, амфотерні чи солеподібні;

(2) інші неорганічні основи, які не містять кисень, такі як аміак товарна позиція 2814) чи гідразин (товарна позиція 2825), або не містять метал, такі як гідроксиламін (товарна позиція 2825).

Окремі елементи та сполуки визначеного хімічного складу, описані вище, доданням стабілізувальної речовини для їхнього зберігання або для зручності транспортування включаються в цю групу.

Таким чином, з аналізу вищевказаних Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, пояснень до УКТЗЕД, вбачається, що імпортовані позивачем товари не відносяться до підсоложених кормів, готових кормів, інших готових продуктів для тварин, що включаються у групу 23 УКТЗКД.

Згідно з поясненнями до товарної позиції 2817 (А) оксид цинку (цинкові білила, цинковий блиск) (ZnО) одержують дією струменя повітря на нагрітий до червоного жару цинк; замість цинку може бути використана суміш цинкових руд, збагачених киснем (випалений сфалерит, каламін - товарна позиція 2608) та вуглецю. Проникаючи в порожнини речовини, гази утворюють області хімічно чистих оксидів, серед яких найчистішим є цинковий блиск. Оксид цинку являє собою білий шаруватий порошок, який під час нагрівання жовтіє.

Оксид цинку використовується як компонент фарб замість свинцевого білила, для виробництва косметичних засобів, сірників, лінолеуму чи керамічних глазурей посуду, як речовина-глушник, прискорювач вулканізації каучуків, каталізатора, у виробництві скла, для виготовлення протигазів або у медицині для лікування шкірних захворювань.

У роз'ясненні до товарної позиції 2309, що міститься в Поясненнях, затверджених Наказом № 401, зазначено, що до товарної позиції 2309 включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.

В Основних правилах зазначено, що в разі, коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Аналогічні роз'яснення також містяться й у Поясненнях, затверджених наказом № 401.

Таким чином, законодавством регламентовано повноваження митних органів здійснювати контроль правильності визначенням декларантом коду УКТ ЗЕД імпортованого товару з урахуванням нормативно-правових актів, якими визначені відповідні характеристики груп товарів і роз'яснені особливості їх інтерпретації.

Разом з тим, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до таких характеристик належать відомості про товар та його цільове призначення, що наведені в описі товаровиробником.

Аналогічних правовий підхід застосовано в постановах Верховного Суду України від 14 квітня 2015 року та від 23 вересня 2015 року по справам №№ 21-115а15, 811/3695/13-а, висновки якого, у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а також має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, з наведених правових положень також вбачається, що якщо імпортований товар містить ознаки одразу двох товарних позицій за УКТ ЗЕД, то перевага надається тій з них, в якій товар описується більш конкретно.

Подібна правова позиція наведена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2016 року та від 02 червня 2016 року у справах №№ 818/1131/14, 818/3329/14.

При цьому, основними характеристиками товару за кодом УКТ ЗЕД 2817 00 00 00 є його хімічний склад, наявність основного компоненту - оксиду цинку, виготовлення промисловим шляхом, промислове призначення, а товару за кодом УКТ ЗЕД взагалі групи 2309: основне цільове призначення - годівля тварин, не зазначення його в інших кодах УКТ ЗЕД, виготовлення в результаті переробки рослинної або тваринної сировини.

Аналогічні правові висновки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2015 року у справі № 826/310/14.

З урахуванням того, що позивачем ввозився на митну територію України саме оксид цинку, що й підтверджено поясненням до товарної позиції 2853009000, тому позивач обґрунтовано вказав про належність вказаного товару до зазначеної товарної позиції.

Також суд зауважує, що класифікаційне рішення, яке стало підставою для проведення перевірки, та, відповідно, і прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, від 27.11.2015 року №КТ-100000000-0156-2015 скасоване постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2016 року справа №826/27284/15, яка набрала законної сили.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до класифікаційного рішення митниці КТ-112050000-0038-2013, яке діє з 23.09.2013 року, оксид цинку необхідно класифікувати за кодом 2530909800, ставка ввізного мита 2%. Оскільки позивач класифікував ввезений товар за кодом 2853009000, ставка ввізного мита 5%, то нарахування позивачу податку на додану вартість та мито на товари є неправомірним, а винесені податкові повідомлення рішення-рішення - протиправні.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, винесеною ГУ ДФС у Вінницькій області 15.09.2016 року №172-14, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1.153 статті 14 Податкового кодексу, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175 статті14 Податкового кодексу України).

За змістом підпункту 2.1, 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Міндоходів України від 10.10.2013, № 576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

За змістом статті 59 Податкового кодексу визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.18 статті 56 Податкового кодексу, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Матеріали справи свідчать, що 15.09.2016 року контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень №0002581409, №0002591409 від 18.08.2016 року сформовано податкову вимогу №172-17 на загальну суму 17304,32 грн.

Враховуючи те, що зазначені податкові повідомлення-рішення суд вважає протиправними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, то і сформована на підставі них податкова вимога підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, оскільки податкові повідомлення-рішення від №0002581409, №0002591409 від 18.08.2016 року та винесена на підставі них податкова вимога не відповідають положенням податкового законодавства України, є протиправним та такими, що порушують охоронювані права та інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0002581409, №0002591409 від 18.08.2016 року, винесені ГУ ДФС у Вінницькій області.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 172-17 від 15.09.2016 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагротех" сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 (нуль) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 38717474).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна