Постанова

від 13.12.2016 по справі 826/7446/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2016 року 15:30 №826/7446/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Плюс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит Плюс» (надалі - позивач або ТОВ «Фаворит Плюс») з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2015 № 0007302204 і № 0007312204.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки акта перевірки від 09.10.2015 № 905/26-54-22-03/32979449 про порушення ТОВ «Фаворит Плюс» податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з контрагентами (субпідрядниками та постачальниками матеріалів) є незаконними та не відповідають обставинам фактичної дійсності. Позивач зазначає про наявність у нього всіх необхідних та належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом у періоді, що перевірявся. За наведених обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) та зменшення від'ємного значення суми цього податку протиправними та просить їх скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, та подав до канцелярії суду письмові заперечення проти позову та документи на їх обгрунтування.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фаворит Плюс» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з рядом підприємств, в тому числі з ТОВ «Скайсіті-Груп» (код ЄДРПОУ 38913185), ТОВ «Глобал Продакт» (код ЄДРПОУ 39120874), ТОВ «Ферро Плюс» (код ЄДРПОУ 38526396) і ТОВ «Укр Сігма Трейд» (код ЄДРПОУ 39555737) за період з 01.01.2012 по 02.09.2015, за результатами якої складений акт від 09.10.2015 № 905/26-54-22-03/32979449 (далі - акт перевірки).

Підставою для призначення вказаної перевірки стало отримання ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві таких документів: постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві лейтенанта податкової міліції Горчинського А.С. від 14.05.2015 про призначення податкової перевірки в рамках кримінального провадження № 32014100060000083, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за фактом вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Литвинова І.В. від 04.09.2015 у справі № 757/32552/15-к про призначення позапланової документальної перевірки дотримання ТОВ «Фаворит Плюс» вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з визначеним переліком суб'єктів господарювання за період з 01.01.2012 по 02.09.2015 (дана ухвала суду була винесена за результатами розгляду клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Сидорчука Р.А., поданого в рамках розслідування кримінального провадження № 32015100060000154, внесеного до ЄРДР за фактом вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.ч. 1 і 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України).

Згідно висновків акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем норм п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 137 700 грн. і податок на додану вартість (далі - ПДВ) за звітні періоди червень2014 року, січень, березень і квітень 2015 року на загальну суму 273 337 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 19 декларації) за лютий 2015 року на 57 000 грн. Суть даних правопорушень, на думку працівника ДПІ, полягає у неправомірному формуванні позивачем показників витрат і податкового кредиту з ПДВ за результатами фінансово-господарських відносин з ТОВ «Скайсіті-Груп», ТОВ «Глобал Продакт», ТОВ «Ферро Плюс» і ТОВ «Укр Сігма Трейд», реальність яких документально не підтверджено.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на наступних обставинах: 1) в ході проведеного досудового слідства у кримінальних провадженнях № 32014100060000083 і № 32015100060000154 встановлено, що протягом 2013 - 2014 років певні громадяни з метою прикриття незаконної діяльності організували та в подальшому сприяли створенню (придбанню) низки фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ «Скайсіті-Груп» (код ЄДРПОУ 38913185), ТОВ «Ферро Плюс» (код ЄДРПОУ 38526396), ТОВ «Укр Сігма Трейд» (код ЄДРПОУ 39555737), ТОВ «Глобал Продакт» (код ЄДРПОУ 39120874), засновниками та службовими особами яких рахуються певні громадяни, які зареєстрували названі суб'єкти господарської діяльності за грошову винагороду і немають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності таких підприємств. Дані підприємства використувалися для документального оформлення псевдо-господарських операцій та були задіяні у незаконній діяльності конвертаційних центрів, з метою сприяння суб'єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки у мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, шляхом незаконного формування показників витрат і податкового кредиту з ПДВ (серед яких виявлено ТОВ «Фаворит Плюс»); за результатами огляду наданих до перевірки актів приймання виконаних підрядних робіт ТОВ «Скайсіті-Груп», ТОВ «Ферро Плюс» і ТОВ «Укр Сігма Трейд» (форми № КБ-2в) перевіряючим встановлено, що вони не містять таких реквізитів як П.І.П. субпідрядника, П.І.П. замовника, а ТОВ «Скайсіті-Груп», ТОВ «Ферро Плюс» і ТОВ «Укр Сігма Трейд» у зазначених документах визначено в якості підрядників. За результатами дослідження наданих до перевірки довідок форми № КБ-3 встановлено, що вони містять відомості про обсяг витрат праці робітників будівельників та робітників, що обслуговують машини, які не відповідають даним поданих/неподаних ТОВ «Скайсіті-Груп», ТОВ «Ферро Плюс» і ТОВ «Укр Сігма Трейд» податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1-ДФ, та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідні звітні місяці; у зв'язку з неподанням ТОВ «Скайсіті-Груп», ТОВ «Ферро Плюс» і ТОВ «Укр Сігма Трейд» разом з податковою декларацією з податку на прибуток додатку АМ у контролюючого органу відсутні відомості про наявні у товариств основні засоби; згідно відомостей з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» встановлено, що основним постачальником ТОВ «Скайсіті-Груп» у червні 2014 року було ТОВ «Снап» (код ЄДРПОУ 31458299), щодо якого зустрічна звірка не проводилася з причини місцезнаходження товариства на території, непідконтрольній уряду України, а за результатами аналізу баз даних не можливо підвердити реальність господарських відносин названого товариства з платниками податків у період травень-серпень 2014 року; за результатами огляду наданих до перевірки наданих видаткових накладних ТОВ «Глобал Продакт» на поставку кабелю та електрокомплектуючих працівником відповідача встановлено, що дані накладні не містять таких реквізитів як П.І.П. одержувача товарно-матеріальних цінностей. Також у видаткових накладних наявні посилання на умову замовлення - на підставі рахунків-фактур, які до перевірки надані не були. Крім того, умовами договору поставки № 12/01 від 12.01.2015, укладеного між ТОВ «Фаворит Плюс» та ТОВ «Глобал Продакт», передбачалося транспортування товару покупцем шляхом самовивозу. Проте рух товарів від продавця до покупця, оприбуткування та відвантаження товару в ході перевірки документально не підтверджено; в ході проведеного в рамках кримінального провадження № 32014100020000071 від 31.07.2014 допиту свідка ОСОБА_3, останній не підтвердив свою причетність до створення (придбання) ТОВ «Глобал Продакт» та ведення фінансово-господарської діяльності від імені названого товариства (протокол допиту свідка від 24.03.2015); згідно відомостей з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» встановлено, що основним постачальником ТОВ «Глобал Продакт» у січні 2015 року було ТОВ «Гроуві Альянс», відносно засновника якого наявний вирок Печерського районного суду міста Києва у кримінальній справі № 757/22095/15-к, яким, зокрема, ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 205 КК України; отримано лист СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 11.09.2015 № 3263/7/26-55-09 з доданими до нього повідомленням від 30.06.2015 про підозру ОСОБА_5 у скоєнні фіктивного підприємництва, шляхом придбання ТОВ «Укр Сігма Трейд», тобто у вчинення кримінального правопорушення, передбаченог ч. 1 ст. 205 КК України, та угоди про визнання винуватості останньої від 30.06.2015, - складених прокурором Прокуратури Печерського району м. Києва Безкоровайним Б.В. та підписаних підозрюваною ОСОБА_5; за результатами аналізу даних з АІС «Архів електронної звітності» за січень 2015 року номенклатура придбаних ТОВ «Глобал Продакт» товарів не відповідає номенклатурі товарів, що були реалізовані ТОВ «Фаворит Плюс»; за результатами аналізу податкової звітності ТОВ «Глобал Продакт», ТОВ «Ферро Плюс» і ТОВ «Укр Сігма Трейд» не виявлено наявних у товариств матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності; на час проведення перевірки позивача всім його контрагентам присвоєно статус 7 - «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей» або 9 - «направлено повідомлення за формою № 18-ОПП», реєстрація платників ПДВ таких товариств анульована в 2015 році у періоди після оформлення спірних господарських операцій.

18.11.2015 на підставі цього акта перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено оспорювані у справі податкові повідомлення-рішення:

- за № 0007302204 форми «Р», яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 341 671,25 грн. (в тому числі 273 337 грн. - за основним платежем та 68 334,25 грн. - штрафна санкція);

- за № 0007312204 форми «В4», яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 57 000 грн., задекларованого у податковій декларації № 9041202510 від 17.03.2015.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до норми пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» і «б» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі: здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: в період до 1 грудня 2014 року - наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 14 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», а після 1 грудня 2014 року - наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності суд робить висновок, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим, у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм абз. 1 п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції чинній на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 цього Закону).

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 К/9991/72258/12, від 21.10.2014 № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 № К/800/6501/14: «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента».

Суд встановив, що 12.01.2015 між ТОВ «Фаворит Плюс» (як покупцем), в особі директора ОСОБА_7, та ТОВ «Глобал Продакт» (як постачальником), в особі ОСОБА_8 без доручення, укладено договір поставки № 12/01, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в рахунках-фактурах та видаткових накладних, а покупець, в свою чергу, - прийняти товар і оплатити його вартість. Постачальник зобов'язаний відвантажити товар за цінами, які зазначені у рахунках-фактурах, після оплати їх покупцем. Загальна ціна поставленого товару складає 173 020,76 грн. (в т.ч. ПДВ - 28 836,79 грн.). Транспортуваня товару здійснюється покупцем на умовах самовивозу. Якість товару, що поставляється за цим договором, підтверджується ДСТУ, за вимогою покупця - відповідними сертифікатами відповідності.

Крім того, протягом 2014 - 2015 років ТОВ «Фаворит Плюс» в якості замовника (в особі директора ОСОБА_7) уклало з підрядними організаціями - ТОВ «Укр Сігма Трейд», ТОВ «Ферро Плюс» і ТОВ «Скайсіті-Груп» однотипні за змістом договори підряду, за умовами яких позивач доручає вказаним вище виконавцям виконати комплекс електромонтажних робіт на певних об'єктах, згідно з кошторисами, договірними цінами та план-графіками, що є невід'ємною частиною відповідних договорів.

Зокрема, з ТОВ «Укр Сігма Трейд» (в особі директора ОСОБА_5) були укладені:

- договір № 04-15 від 18.03.2015 (об'єкт: «Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція «А» (2-а черга) «STUGNA HOUSE» житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області»; сума договору - 129 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 21 500 грн.));

- договір № 05-15 від 18.03.2015 (об'єкт: «Будівництво житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Б.Гмирі та вул. Колекторної у Дарницькому районі м. Києва»; сума договору - 120 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 000 грн.)),

з ТОВ «Ферро Плюс» (в особах директора ОСОБА_10 - в період лютий 2015 року, та надалі - ОСОБА_5) укладені:

- договір № 02-15 від 03.02.2015 (об'єкт: «Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція «А» (2-а черга) «STUGNA HOUSE» житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області», сума договору - 216 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 36 000 грн.));

договір № 03-15 від 12.02.2015 (об'єкт: «Житловий будинок з приміщеннями соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Ю.Шумського та вул. Березняківської в Дарницькому районі м. Києва», сума договору - 126 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 21 000 грн.));

- договір № 06-15 від 08.04.2015 (об'єкт: «Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція «А» (2-а черга) «STUGNA HOUSE» житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області», сума договору - 171 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 28 500 грн.));

- договір № 07-15 від 17.04.2015 (об'єкт: «Будівництво житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Б.Гмирі та вул. Колекторної у Дарницькому районі м. Києва», сума договору - 129 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 21 500 грн.)),

з ТОВ «Скайсіті-Груп» (в особі директора ОСОБА_12) укладені:

- договір № 01/07 від 02.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва», сума договору - 58 800 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 800 грн.));

- договір № 02/07 від 04.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва», сума договору - 58 200 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 700 грн.));

- договір № 03/07 від 06.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва», сума договору - 59 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 900 грн.));

- договір № 04/07 від 09.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва», сума договору - 59 700 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 950 грн.));

- договір № 05/07 від 10.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва», сума договору - 59 100 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 850 грн.));

- договір № 06/07 від 11.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва», сума договору - 50 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 400 грн.));

- договір № 07/07 від 12.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва», сума договору - 59 100 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 850 грн.));

- договір № 08/07 від 16.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва», сума договору - 48 300 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 050 грн.));

- договір № 09/07 від 18.06.2014 (об'єкт: «Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція «А» (2-а черга) «STUGNA HOUSE» житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області», сума договору - 58 500 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 750 грн.));

- договір № 10/07 від 20.06.2014 (об'єкт: «Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція «А» (2-а черга) «STUGNA HOUSE» житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області», сума договору - 57 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 500 грн.));

- договір № 11/07 від 23.06.2014 (об'єкт: «Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція «А» (2-а черга) «STUGNA HOUSE» житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області», сума договору - 57 600 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 600 грн.));

- договір № 12/07 від 24.06.2014 (об'єкт: «Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція «А» (2-а черга) «STUGNA HOUSE» житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області», сума договору - 57 900 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 650 грн.));

- договір № 14/07 від 25.06.2014 (об'єкт: «Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція «А» (2-а черга) «STUGNA HOUSE» житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області», сума договору - 56 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 400 грн.));

- договір № 15/07 від 26.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок № 4 по вул. Ушакова в Святошинському районі м. Києва», сума договору - 56 100 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 350 грн.));

- договір № 16/07 від 27.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок № 4 по вул. Ушакова в Святошинському районі м. Києва», сума договору - 56 700 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 450 грн.));

- договір № 17/07 від 27.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок № 4 по вул. Ушакова в Святошинському районі м. Києва», сума договору - 30 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 000 грн.));

- договір № 18/07 від 30.06.2014 (об'єкт: «Житловий будинок № 4 по вул. Ушакова в Святошинському районі м. Києва», сума договору - 34 800 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 800 грн.)).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 2.1 - 2.4, цих договорів, роботи з договорами виконуються виконавцями за окремими локальними кошторисами, що є невід'ємними частинами зазначених договорів. Виконання робіт оформлюється актом здачі-приймання робіт по кожному етапу окремо.

Вартість робіт по окремимм етапам встановлюється на підставі кошторисів та протоколів про договірну ціну, що підписуються уповноваженими представниками сторін. Розрахунки за виконанні роботи здійснюються у безготівковому порядку у наступний спосіб: 30% оплати протягом 20-ти календарних днів з дня підписання акта здачі-приймання робіт по окремому етапу, та остаточний розрахунок - 70% оплати протягом 30-ти календарних днів з дня підписання акта здачі-приймання робіт по окремому етапу. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок виконавця.

На підтвердження правомірності формування витрат і податкового кредиту за вказаними договорами позивач надав суду копії наступних документів:

- по господарським операціям з ТОВ «Глобал Продакт» - видаткові накладні від 15.01.2015 № ГП-0000008, № ГП-0000009 і № ГП-0000010 щодо поставки кабелю та будматеріалів в асортименті, складені від імені ТОВ «Глобал Продакт» на підставі певних рахунків-фактур, за підписом директора ОСОБА_8;

- по господарським операціям з ТОВ «Ферро Плюс», ТОВ «Скайсіті-Груп» і ТОВ «Укр Сігма Трейд» - довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року, лютий, березень і квітень 2015 року, складених за примірними формами № КБ-3 і № КБ-2в, затвердженими додатками до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (останній прийнято наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293), відомостей матеріалів до таких актів; податкових накладних, виписаних ТОВ «Скайсіті-Груп» на адресу ТОВ «Фаворит Плюс», а також роздруківок електронних квитанцій № 1 про доставлення до центрального рівня ДФС України податкових накладних ТОВ «Глобал Продакт», ТОВ «Ферро Плюс» і ТОВ «Укр Сігма Трейд»; видаткових накладних від третіх осіб-постачальників електрообладнання та кабелю на адресу ТОВ «Фаворит Плюс» (як покупця), переліку осіб (електромонтажників), які пройшли первинний та повторний інструктажі.

Розрахункові документи та банківські виписки на підтвердження факту понесення ТОВ «Фаворит Плюс» витрат по спірних господарським операціям представники позивача до суду не подали. Натомістть в акті перевірки зафіксовано, що предметом перевірки були рахунки на оплату, банківські виписки, відомості по рахункам бухгалтерського обліку 631.

Згідно даних акта перевірки станом момент укладення спірних договорів та виписки податкових накладних на підставі таких договорів, контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

В тексті свого позову позивач не навів обґрунтування наявності у ТОВ «Фаворит Плюс» економічної доцільності на укладання спірних договорів поставки та підряду. Водночас в акті перевірки позивача зафіксовано, що основним видом господарської діяльності товариства згідно КВЕД є електромонтажні роботи.

Дослідивши надані позивачем документи суд встановив, що предметом описаних вище договорів підряду є виконання ТОВ «Ферро Плюс», ТОВ «Скайсіті-Груп» і ТОВ «Укр Сігма Трейд» за дорученням ТОВ «Фаворит Плюс» електромонтажних робіт на визначених об'єктах будівництва.

За умовами цих договорів підряду розрахунки з виконавцями за виконані електромонтажні роботи мали проводитися позивачем на підставі актів здачі-приймання робіт по кожному етапу з дня підписання таких актів.

Оглянувши та проаналізувавши тексти наявних у справі актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, складених згідно договорів підряду, суд встановив їх підписання невідомими особами без зазначення реквізитів за якими можливо було б ідентифікувати таких осіб (а саме П.І.П. і посад) та без зазначення дат складання таких документів.

Тобто, за вказаними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та актами приймання виконаних будівельних робіт неможливо ідентифікувати осіб, які склали зазначені документи, та здійснили господарську операцію, а також дату здійснення тої чи іншої господарської операції, результати яких відображені у податковій звітності.

Вартість робіт згідно актів форми № КБ-2-в та відомостей матеріалів включалала в себе в тому числі вартість використаних підрядниками матеріалів, виробів і конструкцій, заробітну плату працівників, вартість експлуатації машин. Відомості про надання замовником (позивачем) підряднику будь-яких будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання (зворотні суми) в текстах актів приймання виконаних будівельних робіт (окрім одного з актів ТОВ «Укр Сігма Трейд» за березень 2015 року) відсутні. Тобто, виконання підрядних робіт мало здійснюватися з матеріалів підрядників (між тим, дана умова не була врегульована сторонами у текстах спірних договорів підряду).

При цьому, суд встановив, що за даними поданих ТОВ «Ферро Плюс», ТОВ «Скайсіті-Груп» і ТОВ «Укр Сігма Трейд» до контролюючих органів податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідні звітині періоди контрагенти позивача звітував про відсутність на товариствах працівників (штатних, найманих за цивільним договором).

У відповідності до положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 27.01.2009 № 47 (що діяв на момент виникнення спірних правоідносин) для монтажу електропостачання, електрообладнання і електроосвітлення необхідно отримати ліцензію на провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Матеріали, вироби та конструкції у випадках, передбачених нормативно-правовими, нормативно-технічними актами та державними стандартами, повинні мати документи про підтвердження відповідності та якості.

Водночас у матеріалах справи (в тому числі в текстах договорів підряду в якості посилань на реквізити документів) відсутні копії відповідних ліцензій, наданих компетентним органом ТОВ «Ферро Плюс», ТОВ «Скайсіті-Груп» і ТОВ «Укр Сігма Трейд» на виконання електромонтажних робіт. Наявність аналогічної ліцензії безпосередньо у позивача матеріалами справи також не підтверджено.

Суд також встановив відсутність у матеріалах справи: копій документів, що засвідчують якість та відповідність (сертифікацію) використаних підрядниками в ході виконання електромонтажних робіт на об'єктах матеріалів і виробів; документальних доказів обміну між замовником та підрядниками проектно-кошторисною документацією, план-графіками, організаційно-розпорядчих рішень про призначення осіб (працівників ТОВ «Фаворит Плюс»), уповноважених на здійснення контролю за ходом виконання робіт на місцях; документальних доказів проведення з працівниками ТОВ «Ферро Плюс», ТОВ «Скайсіті-Груп» і ТОВ «Укр Сігма Трейд» вступних та цільових інструктажів з охорони праці перед виконанням робіт на об'єктах будівництва відповідно до положень п. 6.3 і 6.7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (при цьому, суд відхиляє посилання позивача на надану до матеріалів справи копію аркушів з профільного журналу без надання титульної сторінки, як такий, що не стосується особи позивача).

Крім того, суд звернув увагу на те, що на період укладання та підписання договорів підряду № 02/15 від 03.02.2015, № 03-15 від 12.02.2015 з ТОВ «Фаворит Плюс», ОСОБА_10 згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР), сформованого станом на 23.05.2015, не був директором ТОВ «Ферро Плюс». Аналогічно за даними з ЄДР керівником та особою, яка має право підписувати та вчиняти дії від імені ТОВ «глобал Продакт» з 25.09.2014 значиться ОСОБА_13, а не ОСОБА_8 (останнім без доручення підписані договір поставки № 12/01 від12.01.2015, видаткові накладні ТОВ «Глобал Продакт» від 15.01.2015).

Документальні докази надання ОСОБА_10 (на період до 21.02.2015) та ОСОБА_8 (на період січень 2015 року) повноважень на представництво інтересів ТОВ «Ферро Плюс» і відповідно ТОВ «Глобал Продакт» у взаємовідносинах з третіми особами (зокрема, повноважень на укладання угод та підписання документів від імені цих товариств) позивач до суду не подав.

Представником відповідача до матеріалів справи була надана копія протоколу допиту ОСОБА_13 від 24.03.2015, складеного ст. слідчим СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві майором податкової міліції Барановим М.М. в рамках здійснення досудового слідства у кримінальному провадженні № 32014100020000071 від 31.07.2014. Зокрема, попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України (Завідоме неправдиве показання) та ст. 385 КК Ураїни (Відмова свіда від давання показань), ОСОБА_13 показав, що зареєстрував на своє ім'я ТОВ «Глобал Продакт» виключно за грошову винагороду та без мети здійснення підприємницької діяльності. Про те, що він став директором названого товариства він дізнався від працівників податкової міліції. Свою причетність до ведення фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «Глобал Продакт», в тому числі укладання договорів з іншими підприємствами, підписання та подання податкової звітності до контролюючих органів, ОСОБА_13 спростував.

Окремо проаналізувавши зміст видаткових накладних ТОВ «Глобал Продакт» суд виявив в них відсутність відомостей про П.І.П. та посаду особи, відповідальної зі сторони покупця за отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що неможливо ідентифікувати таку особу.

Також в текстах договору поставки від 12.01.2015 № 12/01 та видаткових накладних ТОВ «Глобал Продакт» відсутні посилання на місце поставки товарів (адресу складу постачальника та/або пункту навантаження).

Жодні документальні докази транспортування придбаних у ТОВ «Глобал Продакт» товарів (як то копії товарно-транспортних накладних, оформлення яких передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363) та оприбуткування товарів на місці, документів на підтвердження якості та відповідності товарів, а також рахунки-фактури, що були підставою для відвантаження відповідних партій товарів, позивач без поважних причин до суду не надав.

Допитати в судовому засіданні під час розгляду справи в якості свідка директора ТОВ «Фаворит Плюс» ОСОБА_7, який від імені товариства (замовника електромонтажних робіт) підписував спірні договори, не вдалося з причини його смерті (засвідчується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва серії НОМЕР_1 про смерть від 16.08.2016).

Додаткових усних пояснень по суті спірних господарських операцій та з питань відсутності тих чи інших документів по зазачених господарських операціях заступник директора ТОВ «Фаворит Плюс» ОСОБА_15 в судовому засіданні не надав.

Оцінюючи твердження представника позивача про використання ТОВ «Фаворит Плюс» в господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей та результатів підрядних робіт, отриманих від вищеназваних контрагентів суд вважає їх такими, що не підтверджуються матеріалами справи з наступних мотивів.

Собівартість будівельно-монтажних робіт - це витрати будівельної організації, безпосередньо пов'язані з виконанням на свій ризик і власними силами будівельно-монтажних робіт за замовленням підприємств, установ, організацій та громадян.

Так, у відповідності до положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 № 291, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, для узагальнення інформації про витрати на виконання підрядних організацій на виконання будівельно-монтажних робіт призначений рахунок 23 «Виробництво».

За дебетом рахунку 23 «Виробництво» відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).

При цьому, виконані субпідрядними підприємствами роботи підлягають обліку за договірними цінами на субрахунку 2312 «Будівельно-монтажні роботи, виконані субпідрядними підприємствами».

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначений рахунок 20 «Виробничі запаси» класу 2 «Запаси». За дебетом цього рахунку 20 відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

Рахунок 20 має, зокрема, такі субрахунки: 201 «Сировина й матеріали», 205 «Будівельні матеріали».

На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» відображаються наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріалів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 «Будівельні матеріали»). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201. Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, також відображають її вартість на цьому субрахунку.

На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій. На цьому субрахунку не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.

Згідно тексту акта перевірки позивача, на дослідження працівнику відповідача були надані лише відомості по рахункам бухгалтерського обліку 90 «Собівартість реалізації», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і 64 «Розрахунки за податками й платежами», які не розкривають інформацію про рух придбаних позивачем матеріалів та формування собівартості робіт за рахунок підрядних робіт (тобто, витрат по господарським операціям з ТОВ «Ферро Плюс», ТОВ «Скайсіті-Груп», ТОВ «Укр Сігма Трейд» і ТОВ «Глобал Продакт»).

Також, представниками позивача не було надано до суду жодних документальних доказів на підтвердження наявності у ТОВ «Фаворит Плюс» економічної доцільності на замовлення підрядних робіт на вказаних вище об'єктах будівництва.

У зв'язку з цим суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між наданими позивачем первинними та іншими документами і спірними господарськими операціями.

Виходячи з вищенаведених норм матеріального права, правових позицій Вищого адміністративного суду України та встановлених у справі обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва оцінює первинні документи (зокрема, видаткові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, податкові накладні), як такі, що містять недостовірні відомості та, як наслідок не підтверджують належним чином реальність виконання спірних господарських операцій та рух матеріальних активів між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Ферро Плюс», ТОВ «Скайсіті-Груп», ТОВ «Укр Сігма Трейд» і ТОВ «Глобал Продакт»), використання результатів спірних господарських операцій у господарській діяльності ТОВ «Фаворит Плюс».

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення ТОВ «Фаворит Плюс» задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ «Ферро Плюс», ТОВ «Скайсіті-Груп», ТОВ «Укр Сігма Трейд» і ТОВ «Глобал Продакт», що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ і зменшення від'ємного значення суми цього податку у розмірах зазначених в акті перевірки, та відповідно вважає їх обґрунтованими і правомірними, а тому як наслідок не вбачає правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2015 № 0007302204 і № 0007312204.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Плюс» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський