Постанова

від 11.06.2019 по справі 826/7446/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 червня 2019 року

справа №826/7446/16

адміністративне провадження №К/9901/37928/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фаворит Плюс

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року у складі судді Кобилянського К.М.,

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у складі суддів Грибан І.О., Беспалова О.О., Парінова А.Б.,

у справі №826/7446/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фаворит Плюс

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

16 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фаворит Плюс (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 18 листопада 2015 року № 0007302204, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 273337 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 68334 грн 25 коп. та №0007312204, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 57000 грн за лютий 2015 року, з мотивів безпідставності їх прийняття.

13 грудня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, у задоволені позову Товариства відмовлено, з мотивів доведеності податковим органом податкового правопорушення покладеного в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

15 березня 2017 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким ухвалити нове рішення про направлення справи на новий розгляд, з мотивів неналежної оцінки зібраних у справі доказів.

19 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 15 березня 2017 року та витребувана справа №826/7446/16 з Окружного адміністративного суду м. Києва.

Податковим органом заперечення або відзив на касаційну скаргу Товариства до Суду не подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

22 червня 2017 року справа №826/7446/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

14 березня 2018 року справа №826/7446/16 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/37928/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32979449, перебуває на податковому обліку з 29 квітня 2004 року, є платником податку на додану вартість з 15 квітня 2014 року.

Податковим органом у вересні-жовтні 2015 року на підставі статі 20, підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, 82 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з рядом підприємств, в тому числі з ТОВ "Скайсіті-Груп", ТОВ "Глобал Продакт", ТОВ "Ферро Плюс" і ТОВ "Укр Сігма Трейд" за період з 01 січня 2012 року по 02 вересня 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 09 жовтня 2015 року №905/26-54-22-03/32979449 (далі - акт перевірки).

Висновками акта перевірки встановлені порушення Товариством положень зокрема пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість за червень 2014 року, січень, березень і квітень 2015 року на загальну суму 273337 грн, та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 19 декларації) за лютий 2015 року на 57000 грн.

Склад податкового правопорушення полягає за висновком податкового органу у неправомірному формуванні позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських відносин з ТОВ "Скайсіті-Груп", ТОВ "Глобал Продакт", ТОВ "Ферро Плюс" і ТОВ "Укр Сігма Трейд", реальність яких за позицією відповідача документально не підтверджена.

18 листопада 2015 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення платником податків положень пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України винесені податкові повідомлення-рішення №0007302204, яким визначено до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 273337 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 68334,25 грн на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та № 0007312204, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 57000 грн за лютий 2015 року.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні позовних вимог висновувалися на відсутності реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, за наслідками яких Товариством сформований податковий кредит.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, положення статті 1, частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , який зумовив висновок про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку, при цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи видані на підтвердження реально вчиненої операції, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Досліджуючи питання реального здійснення господарських операцій суди попередніх інстанцій встановили, що 12 січня 2015 року між Товариством, як покупцем та ТОВ "Глобал Продакт", як постачальником укладено договір поставки товару № 12/01, на підтвердження виконання якого позивач надав до суду першої інстанції видаткові накладні від 15 січня 2015 № ГП-0000008, № ГП-0000009 і № ГП-0000010 щодо поставки кабелю та будматеріалів в асортименті, роздруківки електронних квитанцій № 1.

Суд першої інстанції за результатами аналізу цих документів дійшов до висновку, що аналіз наданих позивачем документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за вказаним договором, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження руху активів у процесі здійснення господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно умов укладеного договору поставки між позивачем та ТОВ "Глобал Продакт" постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю в асортименті, кількості та за цінами зазначеними у рахунках-фактурах. Останні позивачем надані не були.

Також, позивач не надав будь-яких пояснень як щодо способу транспортування товару, так і щодо подальшого його використання в господарській діяльності, документів щодо підтвердження факту приймання-передачі та оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей по договірним правовідносинам, зокрема довіреності на матеріально-відповідальних осіб та журнал реєстрації виданих довіреностей.

За результатами оцінки наданих документів судами попередніх інстанцій встановлено, що видаткові накладні ТОВ "Глобал Продакт" не містять відомості про П .І. П . та посаду особи, відповідальної зі сторони покупця за отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника, відомостей щодо місця поставки товарів (адресу складу постачальника та/або пункту навантаження).

Також встановлено, що протягом 2014 - 2015 років Товариство, як замовник уклало з підрядними організаціями - ТОВ Укр Сігма Трейд , ТОВ Ферро Плюс і ТОВ Скайсіті-Груп , як виконавцями однотипні за змістом договори підряду, за умовами яких позивач доручає виконавцям виконати комплекс електромонтажних робіт на певних об`єктах, згідно з кошторисами, договірними цінами та план-графіками, що є невід`ємною частиною відповідних договорів.

Під час судових розглядів встановлено укладення з вищеозначеними контрагентами договорів.

Між Товариством та ТОВ Укр Сігма Трейд укладені договори від 18 березня 2015 року: № 04-15 (об`єкт Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція А (2-а черга) STUGNA HOUSE житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області; сума договору - 129000 грн (в т.ч. ПДВ - 21500 грн)), № 05-15 (об`єкт Будівництво житлових будинків з об`єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Б.Гмирі та вул. Колекторної у Дарницькому районі м. Києва; сума договору - 120000 грн (в т.ч. ПДВ - 20000 грн)).

Між Товариством та ТОВ Ферро Плюс укладені договори від 03 лютого 2015 року № 02-15 (об`єкт Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція А (2-а черга) STUGNA HOUSE житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області", сума договору - 216000 грн (в т.ч. ПДВ - 36000 грн)), від 12 лютого 2015 року № 03-15 (об`єкт Житловий будинок з приміщеннями соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Ю. Шумського та вул. Березняківської в Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 126000 грн. (в т.ч. ПДВ - 21000 грн)), від 08 квітня 2015 року № 06-15 (об`єкт Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція А (2-а черга) STUGNA HOUSE житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області", сума договору - 171000 грн (в т.ч. ПДВ - 28500 грн)), від 17 квітня 2015 року № 07-15 (об`єкт Будівництво житлових будинків з об`єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Б.Гмирі та вул. Колекторної у Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 129000 грн. (в т.ч. ПДВ - 21500 грн)).

Між Товариством та ТОВ Скайсіті-Груп укладені договори від 2 червня 2014 року № 01/07 (об`єкт Житловий будинок з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 58800 грн (в т.ч. ПДВ - 9800 грн)), від 04 червня 2014 року № 02/07 (об`єкт: Житловий будинок з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 58200 грн. (в т.ч. ПДВ - 9700 грн)), від 06 червня 2014 року № 03/07 (об`єкт: Житловий будинок з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 59400 грн (в т.ч. ПДВ - 9900 грн)), від 09 червня 2014 року № 04/07 (об`єкт: Житловий будинок з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 59700 грн (в т.ч. ПДВ - 9950 грн)), від 10 червня 2014 року № 05/07 (об`єкт: Житловий будинок з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 59100 грн (в т.ч. ПДВ - 9850 грн)), від 11 червня 2014 року № 06/07 (об`єкт: Житловий будинок з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 50400 грн (в т.ч. ПДВ - 8400 грн)), від 12 червня 2014 року № 07/07 (об`єкт: Житловий будинок з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 59100 грн (в т.ч. ПДВ - 9850 грн)), від 16 червня 2014 року № 08/07 (об`єкт: Житловий будинок з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва, сума договору - 48300 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 050 грн)), від 18 червня 2014 року № 09/07 (об`єкт: Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція А (2-а черга) STUGNA HOUSE житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області", сума договору - 58500 грн (в т.ч. ПДВ - 9750 грн)), від 20 червня 2014 року № 10/07 (об`єкт: Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція А (2-а черга) STUGNA HOUSE житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області, сума договору - 57000 грн (в т.ч. ПДВ - 9500 грн)), договір від 23 червня 2014 року № 11/07 (об`єкт: Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція А (2-а черга) STUGNA HOUSE житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області, сума договору - 57600 грн (в т.ч. ПДВ - 9600 грн)), від 12 червня 2014 року договір № 12/07 від 24.06.2014 (об`єкт: Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція А (2-а черга) STUGNA HOUSE житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області, сума договору - 57900 грн (в т.ч. ПДВ - 9 650 грн)), від 25 червня 2014 року договір № 14/07 (об`єкт: Трисекційний 15-16 поверховий житловий будинок № 1 секція А (2-а черга) STUGNA HOUSE житлової забудови на земельній ділянці площею 2,0 га в районі вул. Будівельників в м. Українка, Обухівського району Київської області, сума договору - 56400 грн (в т.ч. ПДВ - 9400 грн)), від 26 червня 2014 року № 15/07 від 26.06.2014 (об`єкт: Житловий будинок № 4 по вул. Ушакова в Святошинському районі м. Києва, сума договору - 56100 грн (в т.ч. ПДВ - 9350 грн)), від 27 червня 2014 року договір № 16/07 від 27 червня 2014 року (об`єкт: Житловий будинок в„– 4 по вул. Ушакова в Святошинському районі м. Києва, сума договору - 56700 грн (в т.ч. ПДВ - 9450 грн)), договір № 17/07 від 27.06.2014 (об`єкт: Житловий будинок № 4 по вул. Ушакова в Святошинському районі м. Києва, сума договору - 30000 грн (в т.ч. ПДВ - 5000 грн)), від 30 червня 2014 року договір № 18/07 (об`єкт: Житловий будинок № 4 по вул. Ушакова в Святошинському районі м. Києва, сума договору - 34800 грн (в т.ч. ПДВ - 5800 грн)).

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав суду першої інстанції копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року, лютий, березень і квітень 2015 року, складених за примірними формами № КБ-3 і № КБ-2в, затвердженими додатками до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", відомостей матеріалів до таких актів, податкових накладних, роздруківки електронних квитанцій №1, видаткових накладних від третіх осіб-постачальників електрообладнання та кабелю на адресу Товариства (як покупця), переліку осіб (електромонтажників), які пройшли первинний та повторний інструктажі.

За результатами аналізу умов договорів та наданих позивачем документів суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем не надано ряд документів, складання яких за умовами договору є обов`язковим, як то кошториси, протоколи про договірні ціни, плани-графіки та обмін між замовником та підрядниками зазначеною документацією та встановили наявність ряд недоліків у наданих документах.

Так, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт не дають можливість ідентифікувати осіб, які склали зазначені документи, та здійснили господарську операцію, а також дату здійснення господарської операції.

Вартість робіт згідно актів форми № КБ-2-в та відомостей матеріалів включає в себе в тому числі вартість використаних підрядниками матеріалів, виробів і конструкцій, заробітну плату працівників, вартість експлуатації машин. Разом з тим, відомості про надання замовником (позивачем) підряднику будь-яких будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання (зворотні суми) відсутні.

Крім того, за даними поданих ТОВ Ферро Плюс , ТОВ Скайсіті-Груп і ТОВ Укр Сігма Трейд до контролюючих органів податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідні звітні періоди контрагенти позивача звітували про відсутність на товариствах працівників (штатних, найманих за цивільним договором).

Також встановлено, що відповідно до положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 27 січня 2009 року № 47, чинного на момент виникнення спірних правовідносин для монтажу електропостачання, електрообладнання і електроосвітлення необхідно отримати ліцензію на провадження господарської діяльності у будівництві, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, в той час як відомості щодо наявності відповідних ліцензій, наданих компетентним органом на виконання електромонтажних робіт ТОВ Ферро Плюс , ТОВ Скайсіті-Груп і ТОВ Укр Сігма Трейд відсутні, що вказує на неможливість виконання вказаних господарських операцій (електромонтажних робіт) цими суб`єктами господарювання.

Позивачем впродовж судових розглядів справ в суді першої та апеляційної інстанцій не надано доказів оплати виконаних робіт та підтвердження фактів подальшого використання придбаних робіт (послуг) у власній господарській діяльності Товариства.

Щодо доводів позивача про підстави для винесення податкових повідомлень-рішень, з мотивів відсутності обвинувальних вироків в межах кримінальної справи.

Підставою для призначення вказаної перевірки стало отримання ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві таких документів постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві лейтенанта податкової міліції Горчинського А.С. від 14 травня 2015 року про призначення податкової перевірки в рамках кримінального провадження № 32014100060000083, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення правопорушень, передбачених частини третьої статті 27, частини другої статті 205, частини третьої статті 212 Кримінального кодексу України та ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Литвинова І.В. від 04 вересня 2015 року у справі № 757/32552/15-к про призначення позапланової документальної перевірки дотримання ТОВ "Фаворит Плюс" вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з визначеним переліком суб`єктів господарювання за період з 01 січня 2012 року по 02 вересня 2015 року.

Суди попередніх інстанцій висновувались на положеннях пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, в редакції, що діє з 04 січня 2013 року, (чинній на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень) якими передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Отже за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст.212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов`язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов`язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальному порядку.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перевірка позивача, на підставі якої винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, проведена на підставі постанови слідчого та ухвали слідчого судді про призначення такої перевірки в межах здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні. Разом з тим, вказане кримінальне провадження не провадиться щодо посадових осіб позивача, що виключає необхідність винесення податкового повідомлення - рішення про визначення грошового зобов`язання саме за умови отримання контролюючим органом рішення (обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами).

Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на те, що постанова слідчого (том 1 арк. с. 102) та ухвала слідчого судді (том 1 арк. с. 100) винесені в різних кримінальних провадженнях.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, в межах якого кримінального провадження винесено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 4 вересня 2015 року, щодо кого проводиться вказане кримінальне провадження, що є предметом даної справи, та чи є відповідне судове рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, в матеріалах справи наявні угоди про визнання винуватості з особами, обвинуваченими у фіктивному підприємництві, але відсутні вироки, якими затверджено вказані угоди. Вказані вироки судами попередніх інстанцій не витребувано.

Також в матеріалах справи наявна копія наказу № 1939 від 25 вересня 2015 року, на підставі якого проведено перевірку Товариства. Але враховуючи, що копію, яка є в матеріалах справи, практично не можливо прочитати (том 1 арк. с. 89), Суд позбавлений можливості встановити на яких підставах, які саме правовідносини, з якими контрагентами, за який період тощо наказано перевірити.

Відтак Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.

Частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фаворит Плюс задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі № 826/7446/16 скасувати.

Адміністративну справу № 826/7446/16 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер