Рішення

від 14.12.2016 по справі 915/1289/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 915/1289/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

без участі представників сторін, які не з'явилися в судове засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства В«ЕНЕРГОБАНКВ» ,

04071, вул. Воздвиженська, 56, м. Київ,

адреса для листування: 01001, вул. Лютеранська, 9/9, м. Київ,

до спільного українсько-литовського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛигрисВ» ,

54001, АДРЕСА_1,

про стягнення грошових коштів у сумі 19566 грн. 96 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством В«ЕНЕРГОБАНКВ» (далі - Банк) пред'явлено позов до спільного українсько-литовського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛигрисВ» (далі - ТОВ В«ЛигрисВ» ) про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 19566 грн. 96 коп., із яких: 17460 грн. 66 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами; 2106 грн. 30 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, з посиланням на неналежне виконання ТОВ В«ЛигрисВ» грошових зобов'язань за укладеним між ними договором від 23.09.2013 р. № Ю/1401-2013/19 про надання кредитної лінії (далі - договір), з урахуванням додаткових угод до нього, а саме, зобов'язань щодо своєчасної і у повному обсязі сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим на підставі пп. 9.1 договору на суми заборгованості нараховано пеню, а також про стягнення грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач після прийняття Господарським судом Миколаївської області рішення від 02.07.2015 р. в іншій справі № 915/819/15, яким вирішено про стягнення з ТОВ В«ЛигрисВ» на користь Банку грошових коштів у загальній сумі 125474 грн. 77 коп. за укладеним між ними договором, стягнення заборгованості за котрим є предметом спору і в даній справі, продовжує не виконувати грошові зобов'язання за цим договором, а саме, зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим на підставі умов договору на суми заборгованості нараховано пеню.

Від сторін у справі представники у судове засідання не з'явилися, при цьому від Банку до суду надійшло клопотання від 09.12.2016 р. б/н про розгляд справи за відсутності його представника за наявними матеріалами, а поштове відправлення з ухвалою суду від 25.11.2016 р., направлене на адресу ТОВ В«ЛигрисВ» , повернено до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання , проте суд виходить з того, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, так як ухвалу суду направлено на адресу, за якою відповідача зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За викладених обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали даної справи та іншої справи Господарського суду Миколаївської області № 915/819/15, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір від 23.09.2013 р. № Ю/1401-2013/19 про надання кредитної лінії, з урахуванням додаткових угод до нього від 30.12.2013 р., 20.06.2014 р., згідно умов якого Банк зобов'язався надати ТОВ В«ЛигрисВ» (позичальнику) у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 160000 грн. на поповнення обігових коштів, строком до 30.04.2015 р. включно, а позичальник - здійснювати своєчасне повернення кредиту та сплачувати нараховані проценти за ставкою 24 %, котру додатковою угодою від 20.06.2014 р. збільшено до 29 % (п.п. 1.1, 1.2, 1.6, 6.2.1 договору, п.п. 1.3, 1.4 в редакції додаткової угоди від 20.06.2014 р.).

Позичальник несе перед Банком відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором незалежно від наявності своєї вини або вини третіх осіб перед позичальником, а також виконання третіми особами своїх зобов'язань перед позичальником (пп. 9.6 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором (пп. 10.1 договору).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Із рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2015 р. в іншій справі № 915/819/15 випливає, що Банк виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання ТОВ В«ЛигрисВ» кредитних коштів у повному обсязі, проте відповідач своїх грошових зобов'язань не виконав. Станом на 02.07.2015 р. утворилися заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 95000 грн. та заборгованість зі сплати відсотків, нарахованих за період 24.09.2013 р. - 01.07.2015 р. у загальній сумі 11397 грн. 42 коп. На зазначені суми заборгованості нараховано пеню.

Указаним рішенням суду позовні вимоги Банку задоволено повністю, і вирішено про стягнення з ТОВ В«ЛигрисВ» на користь Банку зазначених сум заборгованості та пені. Це рішення суду Миколаївської є преюдиціальним для вирішення спору в даній справі, а тому суд вважає, що обставини неповернення відповідачем кредитних коштів, за укладеним між сторонами кредитним договором не підлягають доказуванню у справі, котра розглядається.

Згідно поданих до позовної заяви матеріалів, зокрема розрахунків заборгованості, вирішена до стягнення вказаним вище рішенням суду в іншій справі заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 95000 грн. повністю погашена відповідачем станом на 28.04.2016 р.

Позивачем на суми неповернених у період з 02.07.2015 р. по 27.04.2016 р. кредитних коштів нараховано відсотки у загальній сумі 17460 грн. 66 коп., з розрахунком котрих суд погоджується.

Банк звернувся до ТОВ В«ЛигрисВ» з вимогою від 07.09.2016 р. № 2217/05 про погашення заборгованості, направлення якої підтверджується копією фіскального чеку відповідного поштового відділення від 08.09.2016 р. та списком згрупованих поштових відправлень, котру відповідачем залишено без реагування та виконання.

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 17460 грн. 66 коп. належить задовольнити повністю.

Суд також визнає, що за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами позивачем обґрунтовано нараховано пеню на підставі умов укладеного сторонами договору та чинного законодавства України.

Так, ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно умов договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості. Пеня нараховується за весь термін дії кредитного договору та до повного виконання позичальником зобов'язань по погашенню простроченої заборгованості (пп. 9.1 договору).

Суд погоджується з поданим Банком розрахунком пені в сумі 2106 грн. 30 коп. за порушення ТОВ В«ЛигрисВ» договірних зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахованої станом на 25.10.2016 р. на суми процентів, оплату яких відповідачем прострочено у період 30.10.2015 р.-29.04.2016 р.

Таким чином, позовні вимоги Банку підлягають задоволенню у повному обсязі.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача (ст.49 ГПК України).

Отже, витрати Банку на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 14.11.2016 р. № НОМЕР_1 у сумі 1378 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ В«ЛигрисВ» .

У судовому засіданні 14.12.2016 р., згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства В«ЕНЕРГОБАНКВ» задовольнити повністю.

2. Стягнути зі спільного українсько-литовського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛигрисВ» , 54001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 23627776, на користь публічного акціонерного товариства В«ЕНЕРГОБАНКВ» , 04071, вул. Воздвиженська, 56, м. Київ, ідентифікаційний код 19357762, грошові кошти в загальній сумі 19566 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 96 коп., із яких: 17460 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 66 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами; 2106 (дві тисячі сто шість) грн. 30 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15.12.2016 р.

Суддя Ю.М. Коваль.