Постанова

від 14.12.2016 по справі 522/15651/16-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/15651/16-а

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Тарасов А.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррекламгруп" до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррекламгруп", звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо проведення 15 серпня 2016 року перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укррекламгруп» вимог земельного законодавства та складення акту № 000696 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 серпня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 15 серпня 2016 року Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було проведено перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укррекламгруп» вимог земельного законодавства, за наслідками якої посадовими особами складено акт № 000696, яким встановлено порушення позивачем умов п.п. 2.1, 3.1, 5.1, 8.1 та п.п.9.4.1, 9.4.3 договору оренди землі від 26.11.2012 р (в частині заборони на зміну цільового призначення та встановлення огорожі території), встановлено відсутність аквапарку. Через площу земельної ділянки не існує вільного доступу до території пляжів.

Позивач уважав, що дії Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо проведення 15 серпня 2016 року перевірки дотримання ТОВ «Укррекламгруп» вимог земельного законодавства та складення акту № 000696 є протиправними з наступних підстав.

По-перше, позивач зазначав, що з моменту укладення договору і по теперішній час Одеська міська рада жодних претензій до ТОВ «Укррекламгруп» не висувала, оскільки Товариство використовує земельну ділянку виключно за цільовим призначенням, забезпечує належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельної ділянки, а також будівель та споруд, що розташовані на ній та охорону зелених насаджень.

По-друге, позивач посилався на те, що в 2013 році Одеська міська рада в особі уповноважених органів надала ТОВ «Укррекламгруп» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, якими передбачено будівництво аквапарку з рестораном, тобто фактично підтвердила правомірність здійснення Товариством будівництва аквапарку з рестораном.

Водночас, як стверджував позивач, жодним нормативно-правовим актом відповідач не наділений повноваженнями на проведення перевірок суб'єктів господарювання на предмет дотримання ними вимог земельного законодавства.

Таким чином, позивач уважав, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, провів протиправну перевірку дотримання ТОВ «Укррекламгруп» вимог земельного законодавства

Крім того, позивач, посилаючись на приписи Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, зазначив, що проведення перевірки повинно було проводитись з повідомленням позивача, завчасно, та за участю його представника із наданням з боку відповідача відповідних документів на здійснення такої перевірки. Разом з цим, позивач зазначав, що у Департаменту взагалі відсутні повноваження щодо проведення таких перевірок, зважаючи на п.2.2.2.19 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2016 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо проведення 15 серпня 2016 року перевірки дотримання ТОВ «Укррекламгруп» (м. Одеса, «Аркадія», пляж, 29, ідентифікаційний код: 34872135) вимог земельного законодавства.

Визнано протиправними дії Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо проведення 15 серпня 2016 року перевірки дотримання ТОВ «Укррекламгруп» (м. Одеса, «Аркадія», пляж, 29, ідентифікаційний код: 34872135) в частині складання акту № 000696 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 серпня 2016 року.

Визнано протиправними дії Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в частині викладення висновків в акті № 000696 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 серпня 2016 року.

Не погоджуючись з даною постановою суду Департамент комунальної власності Одеської міської ради подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав доведеними, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення:

- у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 року встановлено, що відповідачу надано в оренду землі рекреаційного призначення;

- у судовому засіданні судді Тарасову А.В. заявлено відвід;

- суд першої інстанції застосував нормативно-правові акти, які регулюють державний контроль у сфері землекористування, проте Департамент комунальної власності Одеської міської ради здійснює самоврядний контроль за додержанням вимог земельного законодавства;

- законодавством не передбачено обов'язок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залучати до участі у перевірці представника орендаря;

- складання акту перевірки на робочому місці співробітників Департаменту не суперечить діючому законодавству;

- позивачем не спростовано факт відсутності вільного проходу через територію земельної ділянки до території пляжів;

- в контексті повноважень Департаменту "складання актів" і "підготовка актів" є тотожними поняттями;

- суд першої інстанції розглянув справу за одне судове засідання, яке тривало 1,5 годин, що свідчить про не повний та не всебічний розгляд справи та суб'єктивний умисел на короткотривалий розгляд справи;

- провадження у справі повинно бути закрито, оскільки справу не належить розглядати в порядку КАС України.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що 16 липня 2012 року між Одеською міською радою (Орендодавцем) та ТОВ «Укррекламгруп» (Орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі», рішення Одеської міської ради № 1160-V від 05.04.2007 року та Договору купівлі-продажу від 16.07.2012 року, укладеного Орендодавцем та Орендарем за результатами аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення під забудову та посвідченого 16 липня 2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. по реєстру за № 216, передає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 6738 (шість тисяч сімсот тридцять вісім) кв.м., що знаходиться у місті Одесі, Приморському районі, пляж «Аркадія» (район кафе «Ротонда»), згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору (п.1.1).

22 листопада 2013 року за №01-11/4525 Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видано ТОВ «Укррекламгруп» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія» (район кафе «Ротонда»), у яких в «загальних відомостях» зазначаються: «Назва об'єкта будівництва: аквапарк з рестораном»(п.1); «Наміри забудови: розміщення аквапарку з рестораном, яке проектується вздовж набережній міського пляжу «Аркадія» (район кафе «Ротонда») та яке розташоване головним фасадом на акваторію Чорного моря.» (п.3); «Документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою: - договір оренди землі від 16 липня 2012 року; - кадастровий план земельної ділянки; - акт від 16.07.2012 року про виконання рішення Одеської міської ради про продаж права оренди земельної ділянки; - витяг з Державного реєстру правочинів від 16.07.2012 року; - акт прийому-передачі земельної ділянки» (п.5); «Площа земельної ділянки: 0,6738 га» (п.6).

З ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 року, встановлено, що Інспекцією ДАБК в Одеській області та Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстровані дозвільні документи на здійснення будівництва аквапарку з рестораном за адресою: м. Одеса, Приморський район, «пляж Аркадія» (район кафе «Ротонда»), а саме, подані ТОВ «Укррекламгруп»: декларація про початок виконання підготовчих робіт від 03 березня 2014 року за № ОД 083140620457; декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 03 серпня 2015 року за № ОД143152150238, при цьому, найменування об'єкту будівництва у вказаних документах зазначено як: «будівництво аквапарку з рестораном за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія» (район кафе «Ротонда»), ІІІ категорія складності (нове будівництво), та у якості документу, на підставі якого земельна ділянка використовується для будівництва зазначено договір оренди землі від 16.07.2012 року.

Також встановлено, що 30.10.2014 року виконавчий комітет Одеської міської ради, прийняв рішення №276 «Про затвердження договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси між виконавчим комітетом Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укррекламгруп» при будівництві аквапарку з рестораном за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія» (район кафе «Ротонда»)», яким затверджено договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ «Укррекламгруп».

Згідно п.1.1, п.1.2, п.1.3 цього Договору предметом Договору є пайовий внесок Замовника (ТОВ «Укррекламгруп») на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси при здійсненні будівництва об'єкта містобудування на умовах, зазначених цим договором, в термін до 31.05.2015 року. Назва та місце розташування об'єкта містобудування - будівництво аквапарку з рестораном за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія» (район кафе «Ротонда»). Цільове призначення об'єкта містобудування - нежитлова будівля.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, підтверджуються матеріалами справи, а отже є вставленими.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час розгляду справи не доведено наявності підстав як для проведення перевірки, так й для проведення обстеження, а також, не доведено суду наявності у відповідача повноважень саме на здійснення перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства та відповідно на складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Проте з такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

Стосовно позовних вимог щодо протиправності дій Департаменту комунальної власності Одеської міської ради при проведенні 15 серпня 2016 року перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укррекламгруп» вимог земельного законодавства та складення акту № 000696 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 серпня 2016 року із встановленням під час перевірки порушень, слід зазначити таке.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.08.2016 року зазначено, що перевірка з питання дотримання ТОВ «Укррекламгруп» умов договору оренди землі від 26.11.2012 року №511010004000170 та вимог чинного земельного законодавства проведена відповідно до ст.189 Земельного кодексу України, ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.2.2.2.19 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 року №2752-VІ.

Місцеві ради як представницький орган територіальної громади вправі виступати в інтересах територіальної громади, у тому числі щодо самоврядного контролю додержання вимог земельного законодавства.

З'ясовуючи наявність повноважень вказаного органу місцевого самоврядування, необхідно враховувати норми статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування», норми Закону України «Про охорону земель» та приписи Земельного Кодексу України , якими розмежовані поняття самоврядного контролю за додержанням вимог земельного законодавства та державного контролю у сфері землекористування.

Відповідно до частини 1 статі 3 «Європейської хартії місцевого самоврядування» від 15.10.1985, № ETS N 122 (Хартію ратифіковано Законом № 452/97-ВР від 15.07.97 року, дата набрання чинності для України 01.01.1998 р.) місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.

Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи. ( Частина 2 вказаної статті )

Згідно частин 1, 3, 4 статті 4 «Європейської хартії місцевого самоврядування» Головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону.

Публічні повноваження, як правило, здійснюються переважно тими органами публічної влади, які мають найтісніший контакт з громадянином. Наділяючи тими чи іншими повноваженнями інший орган, необхідно враховувати обсяг і характер завдання, а також вимоги досягнення ефективності та економії.

Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом.

Отже, публічний інтерес на муніципальному рівні - це визнаний державою, закріплений у законодавстві про місцеве самоврядування інтерес територіальної громади (їх об'єднання), задоволення якого служить умовою і гарантією її існування і розвитку.

За органами місцевого самоврядування, в свою чергу, згідно із статтею 143 Конституції України, закріплено обов'язок вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції. Зокрема, частиною першою статті 18 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Органом, який якій здійснює самоврядні функції контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства, є Департаменту комунальної власності відповідно до частини першої ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Перелік відповідних окремих повноважень Департаменту комунальної власності встановлено статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", статтею 189 Земельного кодексу України, Положенням про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 року №2752-VІ.

Так, відповідно до статті 189 Земельного кодексу України та статті 20 Закону України «Про охорону земель» самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно п.п.1 пункту б) частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Пунктом 2.2. Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 року №2752-VІ визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього основних завдань і в межах своїх повноважень виконує такі функції у сфері земельних правовідносин:

- контроль за виконанням договорів оренди землі (п.п.2.2.2.15):

а) організація та здійснення контролю за виконанням умов договорів оренди землі та виконанням орендарями обов'язків відповідно до укладених договорів;

г) підготовка актів про порушення орендарями умов договорів оренди землі та приписів про їх усунення;

- здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель міста та контролю за додержанням земельного законодавства (п.п.2.2.2.19):

а) організація і здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель та контролю за додержанням земельного законодавства у місті;

б) підготовка рішень про тимчасову заборону (зупинення) чи припинення права власності або права користування земельною ділянкою у разі виявлення порушення земельного законодавства громадянами та юридичними особами;

в) внесення у встановленому порядку до міської ради проектів рішень про припинення права користування земельними ділянками;

г) взаємодія з органом, що здійснює державний контроль за використанням і охороною земель, який функціонує у місті, правоохоронними органами та отримання від посадових осіб вказаних органів інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

д) прийняття у межах повноважень до юридичних та фізичних осіб заходів щодо припинення будь-яких видів будівництва, експлуатації об'єктів, що ведуться з порушенням вимог законодавства;

є) збирання, зведення та аналіз інформації про використання та охорону земель міста;

ж) виконання інших функцій зі здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель міста та додержанням земельного законодавства.

За правилами пункту 3.3 цього Положення Департамент має право залучати у встановленому порядку відповідні організації, працівників місцевих органів виконавчої влади та спеціалістів підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань та виконання функцій та зобов'язань, передбачених даним Положенням.

Із вищенаведених нормативно правових актів випливає, що Департамент комунальної власності наділений правом проводити перевірки додержання вимог земельного законодавства, умов договорів оренди та складати відповідні акти за результатами проведення такої.

При цьому колегія суддів зазначає, що предметом спірної перевірки була не господарська діяльність позивача, а виключно земельна ділянка, яка є власністю територіальної громади, контроль за використанням якої у сфері публічних відносин покладений на відповідний Департамент.

За таких обставин є не правильним застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин приписів Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач реалізував повноваження щодо самоврядного контролю за додержанням вимог земельного законодавства шляхом здійснення відповідної перевірки, внаслідок якої був складений відповідний акт.

При цьому відповідач повідомляв позивача про наміри провести спірну перевірку ( а.с. 88, лист-повідомлення № 01-13/3732 від 10.08.2016 року ).

Наявність наказу №12 від 15.05.2016 року «Про зупинення робіт з благоустрою території за адресою 65009, м.Одеса, пляж «Аркадія» (район кафе «Ротонда») яким здійснено невідкладні заходи щодо перекриття входу та проїзду на вищевказану територію не може фактично перешкодити посадовим особам скласти акт перевірки за місцем знаходження земельної ділянки.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, здійснивши спірну перевірку, не порушив права та інтереси позивача.

За таких обставин у задоволені позовним вимог позивача щодо протиправності проведення спірної перевірки слід відмовити.

Стосовно протиправності дій відповідача по складанню акту № 000696 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 серпня 2016 року та викладення в акті відповідних висновків, слід вказати таке.

Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Дії по складанню акта перевірки та Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України у постанові від 10.09.2013 року, справа № 21-237а13, номер судового рішення в ЄДРСРУ 33770792.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії посадової особи по складанню акта перевірки, та сам акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України , не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

У контексті положень частини 1 статті 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Між тим, позивач не надав суду доказів того, що наведеними діями відповідача порушені його права та інтереси в публічно-правових відносинах.

За таких обставин у задоволенні у цій частині позовних вимог слід також відмовити.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Укррекламгруп" є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2016 року у справі № 522/15651/16-а - скасувати.

Ухвалити у справі № 522/15651/16-а нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррекламгруп» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 19 грудня 2016 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин