Рішення

від 19.12.2016 по справі 904/6740/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2016 Справа № 904/6740/16

Судова колегія господарського суду Дніпропетровської області у складі: головуючий - суддя Новікова Р.Г., судді: Загинайко Т.В., Петрова В.І., при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхові Гарантії", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний центр "Крок", м. Дніпро

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Приватного акціонерного товариства "Страхова компа

про стягнення 21398грн.62коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: ОСОБА_1, дов. №109 від 11.09.2015р.

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Страхові гарантії» м. Київ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний центр «Крок» м. Дніпро з позовом про стягнення отриманого страхового відшкодування в розмірі 21398грн.62коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на подвійне отримання відповідачем страхового відшкодування, договір добровільного страхування наземного транспорту №001229/01/13-ДП від 01.08.2013р., заяву про настання страхової події від 08.10.2013р., страховий акт №1335 від 05.12.2013р., платіжне доручення №652 від 05.12.2013р. на суму 27157грн.91коп., поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/3165401 від 11.06.2013р., лист №652 від 05.04.2016р.

Позивач зазначає, що на виконання положень договору добровільного страхування наземного транспорту №001229/01/13-ДП від 01.08.2013р., укладеного між сторонами, на підставі заяви відповідача про настання страхової події №1217 від 08.10.2013р., звіту про оцінку дорожнього транспортного засобу №11-10-13ЛЗ від 25.10.2013р. та листа ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» №04/1204 від 27.11.2013р. платіжним дорученням №652 від 05.12.2013р. було перераховано 27157грн.91коп. на рахунок СТО ПАТ «Дніпропетровськ-авто» для проведення відновлювального ремонту автомобілю НОМЕР_1.

У відповідь на звернення позивача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» листом №652 від 05.04.2016р. повідомило про виконання зобов'язань перед потерпілою особою та сплату 21398грн.62коп. платіжним дорученням від 20.03.2014р. на рахунок відповідача за фактом пошкодження автомобілю НОМЕР_1 внаслідок ДТП.

З огляду на викладене, позивач наполягає на подвійному отриманні відповідачем страхового відшкодування за фактом пошкодження автомобілю внаслідок ДТП.

Позивач вказує, що пунктом 16.12 договору добровільного страхування наземного транспорту №001229/01/13-ДП від 01.08.2013р. передбачено, що у разі повної або часткової компенсації третьою особою завданого збитку після виплати страховиком страхового відшкодування, страхувальник зобов'язаний повернути страховику отримане ним стразове відшкодування (його частину) в розмірі фактично отриманої від третьої особи компенсації. Повернення мало бути здійснене протягом 10 днів з дня отримання компенсації від третьої особи.

На підставі цієї норми договору та положень статті 1212 Цивільного кодексу України позивач зазначає про наявність у відповідача обов'язку повернути отримане страхове відшкодування.

Вимога позивача про повернення відповідачем отриманого страхового відшкодування від ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» в розмірі 21398грн.62коп. залишилась без реагування. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2016р. було порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» м. Київ та призначене судове засідання.

У письмових поясненнях №1643 від 19.08.2016р. третя особа вказала, що між нею та Дніпропетровською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/3165401 від 29.06.2013р. Вказаним договором була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_2.

Дорожньо-транспортна пригода сталась 05.10.2013р. в м. Дніпро за участю автомобілю ГАЗ, державний номер НОМЕР_2 (під керуванням ОСОБА_2М.) та автомобілю НОМЕР_1 (під керуванням ОСОБА_3В.).

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду у праві №199/13152/13-п (3/199/4381/13) від 06.12.2013р. ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП, що мала місце 05.10.2013р.

На підставі заяви ТОВ Виробничо-комерційний центр «Крок» №2360 від 09.10.2013р. про виплату страхового відшкодування, звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику колісного транспортного засобу №38/10/13 від 01.11.2013р. був складений страховий акт №1578 від 04.03.2014р. та визначений розмір суми страхового відшкодування заявнику.

Платіжним дорученням №123 від 20.03.2014р. було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 21398грн.62коп. за реквізитами, зазначеними у заяві відповідача від 09.10.2013р.

Також третя особа просила проводити судовий розгляд за відсутності представника ПрАТ «СК «Український страховий стандарт».

Відповідачем було надано клопотання від 31.08.2016р. про повернення позову без розгляду через неотримання підприємством позовної заяви та доданих до неї документів. Судом залишено вказане клопотання без задоволення, оскільки матеріали справи містять докази дотримання позивачем вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві, наданому до суду 27.09.2016р., відповідач не погодився із заявленими вимогами з наступних підстав:

- позов пред'явлений до неналежного відповідача. Згідно постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду у праві №199/13152/13-п (3/199/4381/13) від 06.12.2013р. винним у скоєнні ДТП, що мала місце 05.10.2013р., було визнано ОСОБА_2 З урахуванням положень статті 1172 Цивільного кодексу України та статті 993 Цивільного кодексу України, належним відповідачем є Дніпропетровська дирекція УДППЗ «Укрпошта».

- не доведений факт перерахування ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» страхового відшкодування в розмірі 21398грн.62коп. Платіжне доручення №123 від 20.03.2014р. не оформлено належним чином, тому не є доказом в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

- не доведено порушення права. Станом на 20.03.2014р. договір добровільного страхування наземного транспорту №001229/01/13-ДП від 01.08.2013р. не діяв у зв'язку із закінченням терміну його дії. Належна вимога до відповідача не пред'являлась, тому право позивача не порушено.

Також відповідач зазначив про недобросовісність третьої особи та можливу змову страховиків з метою безпідставного збагачення.

У запереченнях на відзив, наданих до суду 24.10.2016р., позивач вказав, що цивільно-правова відповідальність власника автомобілю ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_2 (Дніпропетровська дирекція УДППЗ «Укрпошта») застрахована у ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/3165401 від 29.06.2013р. На підставі цього позивач звернувся до третьої особи із заявою про відшкодування сплаченої страхової суми в порядку регресу.

В якості доказу виплати страхового відшкодування третьою особою надано копію платіжного доручення та копію виписки по особових рахунках за період з 20.03.2014р. по 20.03.2014р. Копія виписки засвідчена обслуговуючим банком, тому є належним доказом перерахування коштів.

Згідно пункту 10 договору добровільного страхування наземного транспорту №001229/01/13-ДП від 01.08.2013р. строк дії договору до 01.08.2014р. Таким чином, відповідач отримав страхове відшкодування від ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» в період дії договору. Тому є правомірним посилання позивача на положення пункту 16.12. договору.

Перед зверненням до суду позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу №2252-кв від 19.05.2016р. про повернення отриманого від третьої особи страхового відшкодування в розмірі 21398грн.62коп. Вказана вимога була залишена відповідачем без розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2016р. було призначено колегіальний розгляд справи.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.10.2016р. було призначено наступний склад колегії: головуючий колегії, суддя Новікова Р.Г., судді Загинайко Т.В., Петрова В.І.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016р. справу №904/6740/16 було прийнято до провадження, витребувано від учасників процесу та банків, що обслуговують рахунки відповідача та третьої особи, банківські виписки по рахунку за 20.03.2014р.

На виконання вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» було надано до суду належним чином оформлену виписку по рахунку №265060061811901 за 20.03.2014р.

Протягом судового провадження позивач просив розглядати справу за відсутності представника позивач, про що заявляв суду відповідні письмові клопотання.

В судовому засіданні від 13.12.2016р. представником відповідача було надано лист-відповідь ПАТ «КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-20161012/5904 від 19.10.2016р. про можливість самостійного отримання відповідачем довідок та виписок по рахунках за допомогою системи Приват24 для Бізнесу.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін та третьої особи, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Страхові гарантії» (далі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний центр «Крок» (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №001229/01/13-ДП від 01.08.2013р. (далі - договір від 01.08.2013р.)

Предметом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземними транспортними засобами та додатковим обладнанням цих транспортних засобів, дані яких вказані в додатку №2 «Опис транспортних засобів та додаткового обладнання». Зокрема, в пункті 3 додатку №2 до договору від 01.08.2013р. вказаний автомобіль НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2015р. в м. Дніпро відбулось зіткнення автомобілю НОМЕР_1 (під керуванням водія ОСОБА_3В.) та автомобілю НОМЕР_3 (під керуванням водія ОСОБА_2М.)

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро від 06.12.2013р. у справі №199/13152/13-п (3/199/4381/13) винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП було визнано ОСОБА_2

Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний центр «Крок» було подано до страховика заяву від 07.10.2013р. про настання страхової події. Суб'єктом оціночної діяльності ПП ОСОБА_4 здійснено оцінку дорожнього транспортного засобу та складений звіт №11-10-13ЛЗ від 25.10.2013р., згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобілю НОМЕР_1 становила 27507грн.91коп.

Відповідно до страхового акту №1335 від 05.12.2015р. платіжним дорученням №652 від 05.12.2013р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 27157грн.91коп. на адресу СТО ПАТ «Дніпропетровськ-авто» для ремонту автомобілю.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобілю ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_2 (Дніпропетровська дирекція УДППЗ «Укрпошта») була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на підставі полісу №АС/3165401 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 29.06.2013р. по 28.06.2014р.

В матеріалах справи наявна заява відповідача від 09.10.2013р. про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку (дорожньо-транспортної пригоди від 05.10.2013р.), подана до ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт». В цій заяві відповідачем були визначені реквізити підприємства, на які необхідно було перерахувати кошти.

За результатами оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності ПП ОСОБА_5, результати якої відображені в звіті №38/10/13 від 01.11.2013р., ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» був складений страховий акт №1578 від 04.03.2014р. про сплату відповідачу страхового відшкодування в розмірі 21398грн.62коп.

Платіжним дорученням №123 від 20.03.2014р. третьою особою було перераховано на рахунок відповідача 21398грн.62коп. Факт перерахування коштів підтверджується банківською випискою, наданою уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» по рахунку №265060061811901 за 20.03.2014р.

Пунктом 10 договору від 01.08.2013р. визначено, що строк дії договору становить до 01.08.2014р. Відповідач отримав страхове відшкодування від ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» в період дії договору від 01.08.2013р.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 16.12 договору від 01.08.2013р. передбачено, що у разі повної або часткової компенсації третьою особою завданого збитку після виплати страховиком страхового відшкодування, страхувальник зобов'язаний повернути страховику отримане ним стразове відшкодування (його частину) в розмірі фактично отриманої від третьої особи компенсації. Повернення має бути здійснене протягом 10 днів з дня отримання компенсації від третьої особи.

З огляду на зміст пункту 16.12. договору від 01.08.2013р. відповідач мав повернути позивачу кошти в розмірі 21398грн.62коп. в строк до 30.03.2014р. Таким чином, між сторонами фактично існує спір щодо неналежного виконання договірного зобов'язання.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не було виконано в повному обсязі грошове зобов'язання, доказів припинення відповідного зобов'язання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, на момент вирішення спору відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача отриманого страхового відшкодування в розмірі 21398грн.62коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем належними і допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхові гарантії» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний центр «Крок» м. Дніпро про стягнення отриманого страхового відшкодування в розмірі 21398грн.62коп.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись положеннями статей Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхові гарантії» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний центр «Крок» м. Дніпро за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» м. Київ про стягнення отриманого страхового відшкодування в розмірі 21398грн.62коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний центр «Крок» м. Дніпр (ідентифікаційний код: 30487376; місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 35) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхові гарантії» м. Київ (ідентифікаційний код: 21957067; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 11/13, оф. 211) суму отриманого страхового відшкодування в розмірі 21398грн.62коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 13.12.2016р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 19.12.2016р.

Головуючий колегії, суддя ОСОБА_6

Суддя Т.В. Загинайко

Суддя В.І. Петрова