Рішення

від 12.12.2016 по справі 912/3034/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 рокуСправа № 912/3034/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/3034/16

за позовом Керівника Олександрійської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Луганська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Луганка

до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська", Кіровоградська область, Петрівський район, с. Луганка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Олександрійської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Кіровоградська область, м. Олександрія

про стягнення 2 878 073,42 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_1, посвідчення № 042539 від 30.03.16;

від позивача - ОСОБА_2В, сільський голова;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 1 від 20.09.16;

від відповідача - ОСОБА_4, голова;

від 3-ї особи (Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області) - участі не брали.

Керівник Олександрійської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Луганська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області до господарського суду з позовною заявою від 01.08.2016 р. № (12-88)5963 вих16 про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська" на користь Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області грошові кошти з загальній сумі 2 878 073,42 грн., в тому числі заборгованість з орендної плати в сумі 1 886 951,83 грн., 167 875,85 грн. пені, 742 372,74 грн. інфляційних втрат, 80 873,00 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача судового збору, посилаючись на рішення Луганської сільської ради № 69 від 19.04.2011 р. "Про затвердження проекту землеустрою", рішення Луганської сільської ради від 25.12.2012 року № 188 "Про внесення змін в рішення № 69 від 19.04.2011 р. "Про затвердження проекту землеустрою", договори оренди землі від 05.11.2012 р., додаткові угоди до даних договорів, статтю 121 Конституції України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 12, 29 Господарського процесуального кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, статтю 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", статтю 21 Закону України "Про оренду землі", статті 269, 288 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 11.08.2016 р. в складі судді Балика В.М. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Постановою Верховної ОСОБА_2 України № VIII від 08.09.2016 "Про звільнення суддів" звільнено суддю господарського суду Кіровоградської області Балика В.М., у зв'язку з поданням ним заяви про відставку.

Враховуючи те, що у судді Балика В.М. відсутні повноваження здійснювати судочинство, виникла необхідність здійснити повторний розподіл справи.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу призначено судді господарського суду Колодій С.Б.

Ухвалою суду від 27.09.2016 р. суддею Колодій С.Б. справу № 912/3034/16 прийнято до свого провадження.

Відповідач у відзиві на позовну заяву з доводами, викладеними у позові не погоджується зазначаючи таке. Пунктом 30 Договорів передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди зміни умов договору, спір розглядається у судовому порядку. Товариство не отримувало нормативної грошової оцінки та виконувало свої зобов'язання саме з умов договорів землі до яких не вносилося жодних змін. Просить в позові відмовити.

Луганська сільська рада в листі від 16.11.2016 р. № 02-23/200 повідомила, що орендна плата відповідачем сплачувалася вчасно, в повному обсязі. З 01.04.2014 року внесено зміни до пп. 288.5, п. 288.5, ст. 288 Податкового кодексу України та викладено в редакції, згідно якої розмір орендної плати встановлюється в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі, щодо перегляду розміру орендної плати не позивач, як орендодавець, не відповідач не зверталися. З початку 2015 року відповідач почав сплачувати орендну плату в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки, і на підставі цього та відповідно до рішення № 316 від 30.01.2015 р. Луганською сільською радою було внесено зміни до пункту 9 Договору оренди землі, де розмір орендної плати вноситься орендарем на рахунок орендодавця землі Луганської сільської ради згідно чинного законодавства з урахуванням 3% від нормативної грошової оцінки та коефіцієнту індексації 1.249. Дані зміни було внесено з 1 березня 2015 р., на підставі чого було заключено 10 додаткових угод до договорів оренди землі, відповідно до яких відповідачем проводилась оплата за користування земельними ділянками. Крім того, позивачем повідомлено, що доказів оприлюднення проекту рішення № 188 від 25.12.2012 р. з метою одержання зауважень, пропозицій, у відповідних офіційних засобах масової інформації не має, доказів набуття чинності прийнятого рішення № 188 від 25.12.2012 р., тобто доказів оприлюднення у відповідних офіційних засобах масової інформації немає (рішення було оприлюднено на дошці оголошень Луганської сільської ради.

В судовому 07.12.2016 р. прокурором подано заяву про зменшення розміру позовних вимог від 06.12.2016 р. № 112-8818680вих16, відповідно до якої просить стягнути грошові кошти в загальній сумі 643 085,33 грн., з яких: 363 129,84 грн. основний борг, 256 630,49 грн. інфляційні втрати, 23 325,00 грн. 3% річних.

Враховуючи передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, суд приймає до розгляду вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії прокурора стосовно зменшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При цьому суд враховує положення п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якого під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо заяву прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, в даному випадку - це є сума 643 085,33 грн.

Суд розглядає справу з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 06.12.2016 р. (т. 3, а.с. 64-67).

Прокурор в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні подав заперечення на заяву про зміну розміру позовних вимог від 10.12.2016 р., за змістом якої просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області від 19.04.2011 року № 69 (із змінами згідно рішення від 25.12.2012 року № 188) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарському виробничому кооперативу "Агрофірма "Маріампольська" земель запасу комунальної власності в оренду строком на 10 років земельних ділянок загальною площею 94,3582 га, з них в межах с. Братське площею 21,4947 га, в межах с. Луганка площею 72,8635 га, для використання під господарськими будівлями та дворами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надано вказані земельні ділянки підприємства в оренду строком на 10 років із сплатою орендної плати в розмірі 0,4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (т. 1, а.с. 26-28).

05.11.2012 р. між Луганською сільською радою (орендодавець, позивач у справі) та СВК "Агрофірма Маріампольська" (орендар, відповідач у справі) укладено 10 (десять) договорів оренди землі, за умовами яких орендодавець Луганська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області на підставі рішення сьомої сесії Луганської сільської ради шостого скликання від 19.04.2011 року № 69 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під господарськими будівлями і дворами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 94,3582 га, з яких в с. Луганка - площею 72,8635 га, в с. Братське - 21,4947 га, у тому числі площею 0,3018 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9013), площею 0,1123 га (кадастровий номер 3524983100:52:000:9011), площею 0,0375 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9010), площею 0,7826 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9011), площею 21,1014 га (кадастровий номер 3524983100:52:000:9010), площею 3,448 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9012), площею 0,1357 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9016), площею 63,5637 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9015, площею 4,5942 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9014), площею 0,281 га (кадастровий номер 3524983100:52:000:9012), які розташовані на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (пункти 1 Договорів оренди, т. 1, а.с. 26, 29-129).

Згідно пунктів 8 Договорів оренди землі, Договори укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 Договорів оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі відповідно до рішення голови сільської ради сьомої сесії Луганської сільської ради шостого скликання від 19.04.2011 р. № 69, в 0,4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься на рахунок власника землі Луганської сільської ради згідно чинного законодавства.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюються з урахуванням (без урахування) індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункти 10 Договорів оренди землі).

Орендна плата вноситься у такі строки рівними частками до 20 числа місяця наступного за звітним (пункти 11 Договорів оренди землі).

Відповідно до пунктів 13 Договорів оренди землі розмір орендної плати переглядається 1 раз на 3 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, змін коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Цей договір набуває чинності після підписання його сторонами і державної реєстрації (пункти 41 Договорів оренди землі).

30 - 31.12.2013 року вказані договори оренди зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с. 133-142).

Рішенням Луганської сільської ради від 25.12.2012 року затверджено технічні документації із нормативно грошової оцінки земель с. Луганка та с. Братське Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області та вирішено ввести в дію вказану нормативну грошову оцінку із 01.01.2013 року, щорічно її індексувати відповідно до діючого законодавства, забезпечити її застосування, у тому числі для визначення земельного податку та при перегляді річної орендної плати в діючих договорах. Відповідно до вказаної технічної документації станом на 01.01.2012 року нормативна грошова оцінка землі під виробничими будівлями та дворами у с. Луганка визначена в розмірі 47,15 грн. за 1 кв.м., а в с. Братське - 43,08 грн. за 1 кв.м.

01.03.2015 року між сторонами укладено додаткові угоди, якими внесено зміни до пункту 9 вказаних договорів, збільшивши розмір орендної плати до 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

01.03.2015 р. вказані угоди зареєстровано в Луганській сільській раді Петрівського району Кіровоградської області за номерами з 1 по 10.

Земельні ділянки, що є предметом договорів оренди від 05.11.2012 р. передані в орендне користування сільськогосподарському виробничому кооперативу "Агрофірма Маріампольська", як Орендарю, що підтверджується актами про передачу та прийом земельних ділянок, які передаються в оренду.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги з наведених прокурором підстав, підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до статей 13, 41 Конституції України, від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб"єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відносини, пов"язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" за договором оренди землі орендодавець зобов"язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов"язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) до істотних умов договору оренди землі віднесено оренду плату. При цьому у договорі в обов"язковому порядку має бути зазначено її розмір, індексацію, форму платежу, строки, порядок її внесення і перегляду та відповідальністю за несплату.

Згідно статей 21, 22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно в грошовій формі.

Питання регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад, належить до виключної компетенції міської ради і підлягають вирішенню на пленарних засіданнях ради.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право на своєчасне внесення орендної плати.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов"язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов"язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальністю за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов"язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов"язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Подібне визначення міститься і у статті21 Закону України "Про оренду землі".

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок наданих в оренду, 12% нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Як встановлено пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати, використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Зазначена норма кореспондується положенням частини 5 статті 5 та частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель".

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Щодо земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, як встановлено статтею 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років і технічна документація з такої оцінки затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (стаття 23 Закону України "Про оцінку земель".

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов"язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що з набранням чинності Податкового кодексу України річних розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Рішенням Луганської сільської ради від 25.12.2012 року затверджено технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель с. Луганка та с. Братське Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, вирішено ввести в дію вказану нормативну грошову оцінку із 01.01.2013 року щорічно її індексувати відповідно до діючого законодавства, забезпечити її застосування, у тому числі для визначення земельного податку та при перегляді річної орендної плати в діючих договорах.

Відповідно до вказаної технічної документації станом на 01.01.2012 року нормативна грошова оцінка землі під виробничими будівлями та дворами у с. Луганка визначена в розмірі 47,15 грн. за 1 кв.м., а в с. Братське - 43,08 грн. за 1 кв.м.

Вказані розміри земельної ділянки не відповідають даним нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, зазначених у пунктах 5 договорів оренди земельних ділянок від 05.11.2012 року, відповідно різниться і розмір орендної плати, який залежить від зміненої нормативної грошової оцінки. Дані обставини слугували однією з причин виникнення спору між сторонами і відповідно звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Луганської сільської ради про стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. У вказаній нормі Податкового кодексу України встановлено, що зазначені рішення рад офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому випадку норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Як встановлено частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти, зокрема, рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов"язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об"єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно положень частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

Частиною 11 вказаної статті передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

За змістом статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторним актом визнається прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно - правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Відповідно до вимог частин 5 статті 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Як вбачається з пояснень позивача рішення Луганської сільської ради № 186 від 25.12.2012 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель сіл Луганка та Братське" не оприлюднювалося шляхом розміщення в публічно доступному місці на дошці оголошень та в друкованих засобах масової інформації у порядку та строки визначені вищезазначеними законами.

У той же час, згідно законодавства відповідач у період з 01.04.2014 р. мав сплатити оренду плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної в договорах, але ним фактично сплачувалась до 31.12.2014 р. лише 0,4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в договорах (розділ 2.1.2 гр. 5 податкової декларації з плати за земля (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) га 2015 рік.

Зазначена обставина свідчить, що відповідач розуміє вимоги чинного законодавства щодо необхідності сплати орендної плати за землі комунальної власності в розмірі не менше ніж 3% від нормативної грошової оцінки.

З пояснень прокурора вбачається, що розрахунок окремо по кожному договорі є неможливим, виходячи з того, що у поданих відповідачем податкових деклараціях з плати за землю за 2014 р. розмір орендної плати визначався орендарем самостійно шляхом кумулятивного обрахування орендної плати за всі земельні ділянки та визначення однієї суми орендної плати за 2014 (ряд 4.1.1 податкової декларації з плати за землю за 2014 р.).

Аналогічний облік щодо сплати орендної плати ведеться Луганською сільською радою та Петрівським відділенням Олександрійської ОДПІ.

Також, відповідач сплачував оренду плату за вказані ділянки єдиними платежами, що унеможливлює фактичний розподіл сплаченої суми по окремо взятій земельній ділянці чи договору.

Як погоджено сторонами у пунктах 5 договорів оренди землі та додатках до нього нормативна грошова оцінка земельних ділянок площею 0,3018 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9013) становить 65943 грн., площею 0,1123 га (кадастровий номер 3524983100:52:000:9011) становить 16463 грн., площею 0,0375 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9010) становить 8314 грн., площею 0,7826 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9011) становить 168416 грн., площею 21,1014 га (кадастровий номер 3524983100:52:000:9010) становить 65943 грн., площею 3,448 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9012) становить 742010 грн., площею 0,1357 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9016) становить 28986 грн., площею 63,5637 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9015) становить 13475504 грн., площею 4,5942 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9014) становить 981780 грн., площею 0,281 га (кадастровий номер 3524983100:51:000:9012) становить 41194 грн., а загальна нормативна грошова оцінка вказаних земельних ділянок становить 18622075 грн.

Таким чином, відповідач під час сплати зазначених орендних платежів не врахував зміни нормативно-грошової оцінки землі, в результаті чого за ним за період з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р. в загальній сумі 418996 грн. (18622075 грн.х3%/12х9=418996 грн.).

У той же час відповідачем сплачено лише 55 866,78 грн. (6207,42 х9 міс. = 55866,78 грн.), що підтверджується листами Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області лист від 15.06.2016 р. № 02-23/170 та Петрівського відділення Олександрійської ОДПІ лист від 21.04.2016 р. № 9-28-99.1-567/15-16 із долученою копією податкової декларації з плати за землю за 2015, ряд 2.1.2.

Відповідно, недоплата з орендної плати за період з 01.04.2014 року по 31.12.2014 склала суму в загальному розмірі 363129,84 грн. (418 996 грн.-55 866,78 грн.=363 129,84 грн.), або щомісячно по 40 347,76 грн. (363129,84 грн/9міс.=40 347,76 грн.).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач, здійснюючи орендні платежі у спірному періоді не врахував нормативну грошову оцінку орендованої земельних ділянок, у зв"язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 363 129,84 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості зі сплати орендної плати відповідач суду не надав. Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що прокурором правомірно заявлено позов про стягнення 363 129,84 грн. заборгованості зі сплати орендної плати.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов"язань по сплаті орендної плати за період з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р., прокурор просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 256630,49 грн. та 3% річних в сумі 23325,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 23025,00 грн. за період прострочення з 21.05.2016 року по 31.10.2016 р. них. В частині стягнення з відповідача 300 грн. - 3% річних слід відмовити.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що пред'явлена до стягнення сума інфляційних втрат є значно завищеною, а з відповідача підлягає стягненню 243 762,13 грн. В іншій частині в розмірі 12 868,36 грн. інфляційні втрати нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню.

Крім того, прокурор в заяві про зменшення розміру позовних вимог від 06.12.2016 просить суд повернути на користь прокуратури Кіровоградської області надмірно сплачений судовий збір у розмірі 33 524,84 грн.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закон України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що прокурором було зменшено розмір позовних вимог та сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то судовий збір сплачений згідно платіжного доручення № 1008 від 01.08.2016 в сумі 43 171,11 грн. слід повернути прокуратурі Кіровоградської області згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська" (28335, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Луганка, вул. Гагаріна, 21, корпус 1, код ЄДРПОУ 00853777) на користь Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (28335, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Луганка, вул. Гагаріна, 21а, код ЄДРПОУ 05517141) грошові кошти в загальній сумі 629 916,97 грн., в тому числі заборгованість з орендної плати в сумі 363 129,84 грн., 243 762,13 грн. інфляційні втрати, 23 025,00 грн. 3% річних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська" (28335, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Луганка, вул. Гагаріна, 21, корпус 1, код ЄДРПОУ 00853777) на користь прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 4, р/р 35215073004600, ДКСУ м. Київ, код бюджетної класифікації 2800, код ЄДРПОУ 02910025) 9 448,75 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути прокуратурі Кіровоградської області (25006, м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 4, р/р 35215073004600, ДКСУ м. Київ, код бюджетної класифікації 2800, код ЄДРПОУ 02910025) з Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м.Кіровограді/м.Кіровоград/22030001, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31211206783002, ідентифікаційний код 38037409, КБКД 22030001 "Судовий збір") судовий збір в сумі 33 524,84 грн., сплачений згідно платіжного доручення №1008 від 01.08.2016, яке залишається в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 19.12.2016 р.

Суддя С.Б. Колодій