Рішення

від 13.12.2016 по справі 918/1255/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 грудня 2016 р. Справа № 918/1255/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТ АГРОДАР"

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 858170,21 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_3

від відповідача: представник Рачинська В.С.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - Позивач або ФОП ОСОБА_1.) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ АГРОДАР" (надалі - Відповідач або Товариство) в якому просить стягнути з останнього кошти за договором поставки № 400 від 26.10.2015 року в сумі 858170 грн. 21 коп.

В обгрунтування позову, Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору, Позивач поставив товар, а Відповідач зобов"язувався прийняти та оплатити товар, однак цього зобов"язання не виконав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача не заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що веде з Позивачем переговори з врегулювання спору в добровільному порядку.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

26 жовтня 2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ АГРОДАР», як покупцем було укладено Договір поставки № 400 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язався в порядку і строки, встановлені Договором або додатковими домовленостями, передати у власність Покупця товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а ТзОВ "СВІТ АГРОДАР" - прийняти товар для використання в своїй комерційній діяльності та сплатити його вартість на умовах, визначених у даному Договорі або додатках до нього.

Відповідно до п.1.2. Договору предметом поставки за цим Договором можуть бути (але не виключно): паливо-мастильні матеріали (далі ПММ): дизельне паливо, бензин марок А-92, А-95, оливи, мастила тощо; бетон та вироби з бетону та залізобетону, сипучі будівельні матеріали (пісок, щебінь, цемент, керамзит, відсів тощо).

Відповідно до п.2.1 Договору постачальник здійснює поставку товару на умовах: СРТ - склад Покупця; EXW франко-склад Постачальника, відповідно до ІНКОТЕРМС (в редакції 2010року).

Відповідно до п. 2.4. Договору право власності на товар і ризик випадкового його ушкодження (псування) переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткової накладної на товари (товаротранспортної накладної або акту прийому-передачі). Дата одержання товару Покупцем зазначається в видатковій накладній (товаротранспортної накладної або акту прийому-передачі).

Поставка товару Покупцеві здійснюється при наданні представником Покупця довіреності на отримання належної кількості товару та документу, що посвідчує уповноважену особу Покупця в місці поставки узгодженому сторонами (п. 2.6. Договору).

Так, на виконання вищевказаних умов Договору, Позивачем було поставлено товар на загальну суму 1203509,64 грн., з якої Відповідач сплатив лише частину суми, а саме 750000,00грн. Сума основного боргу Відповідача складає 453509,64 грн.

Вище вказана заборгованість підтверджується наступним:

- видаткова накладна № 65 від 03.03.2016 року на загальну суму 52156,68 грн.;

- видаткова накладна № 71 від 04.03.2016 року на загальну суму 201501,00 грн.;

- видаткова накладна № 196 від 14.03.2016 року на загальну суму 208138,68 грн.;

- видаткова накладна № 506 від 31.03.2016 року на загальну суму 40354,20 грн.;

- видаткова накладна № 60 від 05.04.2016 року на загальну суму 207743,58 грн.;

- видаткова накладна № 423 від 23.04.2016 року на загальну суму 209005,50 грн.;

- видаткова накладна № 589 від 30.04.2016 року на загальну суму 209005,50 грн.;

- видаткова накладна № 39 від 04.05.2016 року на загальну суму 75604,50 грн.

Серед іншого, поставка та отримання товару також підтверджується товарно- транспортними накладними, довіреностями на отримання товару.

Часткова оплата підтверджується наступним:

- виписка банку № 11423 від 20.07.2016 року на загальну суму 150 000,00 грн.;

- виписка банку № 11435 від 28.07.2016 року на загальну суму 100 000,00 грн.;

- виписка банку № 11469 від 16.08.2016 року на загальну суму 100 000,00 грн.;

- виписка банку № 11507 від 31.08.2016 року на зальну суму 400 000, грн.

Пунктом 3.2 Договору, сторони визначили, що покупець здійснює оплату у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати за товар.

Відповідно до п.3.3 Договору умови оплати конкретної партії товару можуть бути узгоджені укладеними сторонами додатком до цього договору. При цьому такі змінені умови будуть діяти лише на оплату товару в рамках цієї додаткової домовленості.

22.04.2016 року, сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору, якою встановили наступні зміни до п.3.3. Договору: умови оплати з відстроченням оплати за поставлений товар з 01.05.2016 року до 30.05.2016 року. Повний розрахунок за поставлену партію товару об'ємом 26.7 м 3 повинен бути проведений не пізніше 30 травня 2016 року.

Враховуючи викладене, загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 28.11.2016 становить 453509,64 грн.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Така ж норма встановлена і статтею 193 Господарського кодексу України.

Відповідно ж до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач прийняв від Позивача і товар, і товаророзпорядчі документи на нього, однак в повній мірі не оплатив його вартості.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 453509,64 грн. заборгованості, з врахуванням суми коригування, станом на 28.11.2016 року за поставлений товар грунтується на договорі та законі, а відтак підлягає задоволенню.

За умовами п. 6.1. Договору, у разі прострочення оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожний день прострочення, а прострочення більш ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми.

Пунктом 6.4 Договору, сторони домовились збільшити строк позовної давності по вимогам про стягнення пені та інших штрафних санкцій до трьох років з дня прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення до повного погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами підпункту 6.3 Договору, сторони погодили, що у разі прострочення грошового зобов'язання боржник, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2016року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання.

За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення: 36% річних у розмірі 175581,49 грн., інфляційні збитки у розмірі 23995,15 грн., пеню у розмірі 173338,25 грн., штраф у розмірі 31745,68 грн..

Відповідно до частини 1 статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 ГК України).

У силу вимог частин 1, 2 статті 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок нарахованих позивачем сум пені, інфляційних втрат, штрафу прийшов до висновку що наданий позивачем розрахунок є вірним, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 36% річних у розмірі 175581,49 грн.(за період з 04.03.2016р. по 20.09.2016р.), інфляційних у розмірі 23995,15 грн., пеню у розмірі 173338,25 грн.(за період з 04.03.2016р. по 30.09.2016р.), штраф у розмірі 31745,68 грн. є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відповідно такими що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач довів наявність заборгованості по оплаті за товар, а відповідач вказаних обставин належними та достатніми доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За результатами розгляду справи суд вирішує також питання про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, як складової судових витрат, керуючись нормами ст.ст. 44, 49 ГПК України та враховуючи конкретні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при подання позову сплачено судовий у розмірі 12 872, 56 грн..

Крім того на підставі Договору про надання правової (юридичної) допомоги №15-10/01 від 15.10.2012р. та Додаткової угоди до нього №4 від 01.2014р., Ордеру Серія ДП №49 /000047 від 18.10.2016р. Позивачем по платіжному дорученню №2904 від 28.10.2016р. сплачено Адвокатському об"єднанню "Кулаков, Беднягін і Партнери" 10 000, 00 грн.. Відповідно до Актів №53 від 30.09.2016р. та №54 від 31.10.2016 року приймання-передачі виконаних робіт про надання правової (юридичної) допомоги №15-10/01 від 15.10.2012р. Адвокатське об"єднання "Кулаков, Беднягін і Партнери" надало Позивачу послуги адвоката.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати на оплату послуг адвоката та судовий збір, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ АГРОДАР» (35220, Рівненська обл., Демидівський район, с.Хрінники, вул.Шевченка, 86, код ЄДРПОУ 39337295) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 453509,64 грн., 36% річних у розмірі 175581,49 грн., інфляційні збитки у розмірі 23995,15 грн., пеню у розмірі 173338,25 грн., штраф у розмірі 31745,68 грн., 10000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 12872,56 грн. судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 19 грудня 2016 року.

Суддя Марач В.В.