Рішення

від 12.12.2016 по справі 910/14685/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2016 р. Справа № 910/14685/15

За позовом державного підприємства В«Дослідне господарство В«ЦентральнеВ» Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 аграрних наук України, м.Чернівці

до ОСОБА_1 академії аграрних наук України, м.Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. фізична особа-підприємець ОСОБА_2, с. Розтоки Путильського району Чернівецької області

2. фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Чернівці

3. товариство з обмеженою відповідальністю В«АкрополеВ» , с. Юринці Городоцького району Хмельницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція ОСОБА_1 академії аграрних наук України, м.Чернівці

про визнання незаконними та скасування постанов Президії ОСОБА_1 академії аграрних наук України

колегія суддів:

головуючий суддя Дутка В.В.

судді Гончарук О.В.

ОСОБА_4

представники

від позивача - ОСОБА_5, довіреність від 10.10.2016р., ОСОБА_6, ліквідатор

від відповідача - ОСОБА_7, довіреність від 15.03.2016р.

від третіх осіб - ОСОБА_8, довіреність від 04.10.2016р.

від прокуратури - ОСОБА_9

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду м.Києва від 12.06.2015р. порушено провадження у справі №910/14685/15 за позовом державного підприємства В«Дослідне господарство В«ЦентральнеВ» Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 аграрних наук України до ОСОБА_1 академії аграрних наук України про визнання незаконними та скасування постанов Президії ОСОБА_1 академії аграрних наук України, а саме: 1) визнання протиправною та не чинною Постанови Президії НААН України від 25.12.2013 року (протокол № 22) "Про передачу землі Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН; 2) визнання протиправною та не чинною Постанови Президії НААН України від 26.03.2013 року (протокол № 4) "Про внесення до постанови Президії НААН від 25 грудня 2013 року (протокол № 22) "Про передачу землі Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що скасувавши оскаржуваними постановами пункт 2 постанови Президії Української академії аграрних наук від 30.06.1999 в частині передачі позивачу 2652 га землі відповідач порушив права позивача, як користувача земельними ділянками, які перебувають у користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство Центральне" Буковинської державної дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 академії аграрних наук України.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 22.09.2015р. залучено до участі у справі Буковинську державну сільськогосподарську дослідну станцію ОСОБА_1 академії аграрних наук України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням господарського суду м.Києва від 13.11.2015р. позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016р. рішення суду м.Києва від 13.11.2015р. скасовано, справу передано до господарського суду м.Києва для виконання вимог частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2016р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016р. залишено без змін.

29.08.2016р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду України від 17.05.2016р. матеріали справи №910/14685/15 надіслані до господарського суду Чернівецької області.

У відповідності до автоматизованої системи документообігу суду справу №910/14685/15 передано до провадження судді Дутки В.В.

Ухвалою від 22.09.2016р. розгляд справи призначено в судовому засіданні 11.10.2016р.

11.10.2016р. через канцелярію суду надійшла заява прокуратури Чернівецької області від 11.10.2016р. про вступ прокурора у справі №910/14685/15.

Ухвалою від 11.10.2016р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/14685/15 у складі трьох суддів.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів для колегіального розгляду справи № 910/14685/15 у складі: Головуючий суддя Дутка В.В., суддя Гончарук О.В., суддя Паскарь А.Д.

Ухвалою від 11.10.2016р. прийнято справу № 910/14685/15 до колегіального розгляду у складі: Головуючий суддя Дутка В.В., суддя Гончарук О.В., суддя Паскарь А.Д., колегіальний розгляд справи призначено на 24 жовтня 2016р.

24.10.2016р. через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача від 24.10.2016р., третьої особи від 21.10.2016р. про відвід судді Дутки В.В. у справі 910/14685/15.

Ухвалою від 24.10.2016р. відмовлено у задоволенні клопотань про відвід судді Дутки В.В.

Представник відповідача подав у судовому засіданні клопотання в порядку ст.ст. 22, 80 ГПК України про припинення провадження у справі №910/14685/15 на підставі пунктів 1-1, 1 частини першої ст. 80 ГПК України. Клопотання обґрунтоване тим, що НААН України та її Президія є суб'єктами владних повноважень, а тому спір про оскарження їх актів не підлягає розгляду в господарських судах, а є публічно-правовим спором.

Ухвалою від 24.10.2016р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 24.10.2016р. про припинення провадження у справі №910/14685/15; задоволено клопотання третьої особи про виправлення описки в ухвалах господарського суду Чернівецької області від 11.10.2016р.; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізичну особу-підприємця ОСОБА_2; фізичну особу-підприємця ОСОБА_3; товариство з обмеженою відповідальністю В«АкрополеВ» ; відкладено розгляд справи на 22.11.2016р.

Ухвалою від 22.11.2016р. відкладено розгляд справи на 12.12.2016р.

12.12.2016р. відповідач подав суду відзив у якому просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 12.12.2016р. представники позивача просили задовольнити позов. Представники відповідача, третьої особи просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, прокурора, розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Постановою Президії Української академії аграрних наук (правонаступником якої є ОСОБА_1 академія аграрних наук України) "Про створення державного дослідного господарства "центральне Чернівецької державної сільськогосподарської станції на самостійному балансі" від 30.06.1999, протокол № 13, прийнято рішення погодитись з пропозицією Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції, підтриманою облдержадміністрацією про створення на базі частини земель і майна виробничого підрозділу Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції державного дослідного господарства на самостійному балансі з правами юридичної особи, підпорядкувавши його станції; затвердити назву новоствореного господарства: Державне дослідне господарство "Центральне" Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН.

Відповідно до п. 10 наказу Української академії аграрних наук "Про створення Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН" від 06.12.1999 № 126, вирішено підпорядкувати дослідне господарство "Центральне" Буковинському інституту агропромислового виробництва.

Відповідно до п. 4.1 наказу ОСОБА_1 академії аграрних наук України "Про реорганізацію Буковинського інституту агропромислового виробництва НААН" від 24.11.2011 № 322, Державне підприємство «Дослідне господарство «Центральне» Буковинського інституту агропромислового виробництва ОСОБА_1 академії аграрних наук України підпорядковане Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 академії аграрних наук України.

Згідно державного акту на право постійного користування землею № А-000003 від 10.02.1993 Чернівецькій державній сільськогосподарській дослідній станції Української академії аграрних наук для науково-дослідної і виробничої діяльності було надано у постійне користування 2187,5 га землі в м. Чернівці, а згідно державного акту на право постійного користування землею № А-000004 від 03.06.1993 - 825,3 га землі на території Вижницького району Чернівецької області.

Відповідно до пункту 2 постанови Президії Української академії аграрних наук (правонаступником якої є ОСОБА_1 академія аграрних наук України) "Про створення державного дослідного господарства "Центральне Чернівецької державної сільськогосподарської станції на самостійному балансі" від 30.06.1999 Державному дослідному господарству "Центральне" було передано 2652 га, в тому числі 2090 га ріллі та майно, а за Чернівецькою державною сільськогосподарською дослідною станцією залишено 350 га землі, в тому числі 350 га ріллі.

Позивач в позовній заяві зазначає, що дані землі та майно були отримані Дослідним господарством "Центральне" та використовуються на забезпечення статутних цілей, завдань та згідно основних видів діяльності, а саме вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, розведення великої рогатої худоби молочних порід, допоміжна діяльність у рослинництві. Протягом всього періоду діяльності на земельних ділянках підприємство вирощувало сільськогосподарські культури.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2013 у справі № 5027/805-6/2012 за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" про визнання банкрутом задоволено клопотання комітету кредиторів та відкрито процедуру санації Державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" строком на 12 місяців до 12.12.2014 року. Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_10. Припинено повноваження органів управління боржника - Державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне". Виконання обов'язків керівника покладено не керуючого санацією - арбітражного керуючого ОСОБА_10.

25.12.2013 року була прийнята оспорювана Постанова Президії НААН України де п.1 даної постанови про передачу землі Буковинській державній дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН постановляє: пункт 2 постанови Президії УААН від 30.06.1999 року (протокол № 13) - скасувати, а в п.2 вище вказаної постанови зазначено, що земельні ділянки 2187,5 га в м. Чернівці та 819 га на території Вижницького району вирішено передати Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

26.03.2016 року була прийнята інша оспорювана постанова Президії НААН України котра постановляє п. 1 в якому зазначено, що постанови Президії УААН від 25.12.2013 року викласти в такій редакції: пункт 2 постанови Президії УААН від 30.06.1999 року (протокол № 13) «Про створення державного дослідного господарства «Центральне» Чернівецької державної сільськогосподарської станції на самостійному балансі» скасувати в частині передачі земель Державному підприємству «Дослідне господарство «Центральне» Чернівецької державної сільськогосподарської станції Української академії аграрних наук».

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.06.2014 у справі № 5027/805-6/2012 затверджено план санації державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 аграрних наук України", схвалений зборами кредиторів 11.06.2014р. Продовжено строк санації до 12.06.2015.

План санації державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 аграрних наук України передбачає відновлення платоспроможності боржника шляхом використання нематеріального активу, а саме закріплених за підприємством земельних ділянок, на яких вирощуватиметься сільськогосподарська продукція; залучення інвесторів, які візьмуть участь у фінансовому оздоровленні підприємства.

Джерелами фінансування виконання плану санації є укладення з Інвесторами довгострокових (5 років) контрактів на постачання сільськогосподарської продукції, яка повинна бути вирощена на земельних ділянках, закріплених за боржником. ОСОБА_11 суми надходжень коштів на рахунок боржника очікуються від інвестицій у вигляді передоплати за продукцію майбутніх врожаїв. Кошти будуть отримані в межах контрактів по закупівлі Інвесторами продукції рослинництва, вирощеної на земельних угіддях боржника.

Господарським судом при затверджені плану санації був взятий до уваги лист від 06.06.2014 року за № 11 юр-524 НААН України за підписом в.о. президента ОСОБА_12 в якому зазначається, що при затверджені плану санації про відновлення платоспроможності та ефективного використання орних земель Постанови від 25.12.2013 року та від 26.03.2014 року будуть скасовані, оскільки земля є нематеріальним ресурсом котра сприяє ефективному та оперативному відновленню платоспроможності.

Згідно п. 1 ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, ОСОБА_1 академія наук України, галузеві академії наук.

Відповідно до п. 9 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції до19.01.2013, власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.

Відповідно до п. 33, 34 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: погоджують з Фондом державного майна України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, плани реструктуризації та санації об'єктів державної власності в разі створення за їх участю нових суб'єктів господарювання; здійснюють визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій з корпоративними правами держави, що перебувають у їх управлінні.

Згідно ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції до 19.01.2013, керуючий санацією зобов'язаний попередньо погодити план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, що і було зробленою.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 академія аграрних наук України з моменту введення процедури санації державного підприємства, щодо якого вона виступає як уповноважений орган управління, не може вчиняти будь-яких дій щодо майна державного підприємства.

На думку позивача, дії ОСОБА_1 академії аграрних наук України щодо прийняття оскаржуваних постанов є незаконними, а постанови Президії ОСОБА_1 академії аграрних наук України від 25.12.2013 року та від 26.03.2014 року підлягають скасуванню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Українська академія аграрних наук створена на підставі постанови ОСОБА_9 Міністрів Української PCP від 22 вересня 1990 р. № 279 "Про заснування Української академії аграрних наук".

Указом Президента України від 6 січня 2010 року № 8/2010 Українській академії аграрних наук надано статус національної та надалі іменується - ОСОБА_1 академія аграрних наук України.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності ОСОБА_1 академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" у віданні ОСОБА_1 академії аграрних наук України перебувають установи, організації, підприємства згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням ОСОБА_1.

Відповідно до Переліку установ, організацій та підприємств, які перебувають у віданні Української академії аграрних наук, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 22 червня 1999 р. № 1089, Державне підприємство "Дослідне господарство "Центральне" Буковинського інституту агропромислового виробництва (код ЄДРПОУ 00729876) перебуває у віданні ОСОБА_1 академії аграрних наук України.

Згідно ст.ст.1,4,8 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" ОСОБА_1 академія аграрних наук України є суб'єктом управління об'єктами державної власності, тобто уповноваженим органом щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Таким чином, ОСОБА_1 академія аграрних наук України є органом, уповноваженим управляти майном позивача.

Статтею 2 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності ОСОБА_1 академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» встановлено, що майновий комплекс ОСОБА_1 академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об'єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах ОСОБА_1 академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання ОСОБА_1 академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за ОСОБА_1 академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

Об'єкти майнового комплексу ОСОБА_1 академії наук України та об'єкти майнового комплексу національних галузевих академій наук належать відповідно ОСОБА_1 академії наук України та національним галузевим академіям наук на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання ОСОБА_1 академії наук України та до відання національних галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Безоплатна передача майна, яке перебуває на балансі однієї організації, на баланс іншої організації, що віднесені до відання ОСОБА_1 академії наук України або національних галузевих академій наук, здійснюється без оподаткування, якщо підставою для такої передачі є рішення ОСОБА_1 академії наук України або національної галузевої академії наук.

Положеннями п. 47 Статуту ОСОБА_1 академії аграрних наук України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 315 (далі - Статут НААН України), встановлено, що у період між засіданнями загальних зборів керівництво діяльністю ОСОБА_1 здійснює її президія, строк повноважень якої становить п'ять років. Рішення щодо кількісного і персонального складу президії ухвалюють загальні збори. У своїй діяльності президія підзвітна загальним зборам. Президія видає свої рішення у формі постанов.

Згідно пп.10 п. 59 Статуту НААН України Президія в установленому порядку: веде облік об'єктів майнового комплексу ОСОБА_1, здійснює управління ними і контроль за ефективністю їх використання та збереженням, зокрема: закріплює майно ОСОБА_1 за науковими та іншими установами, підприємствами та організаціями, що перебувають у віданні ОСОБА_1; здійснює в установленому порядку перерозподіл майна між науковими та іншими установами, підприємствами та організаціями, що перебувають у віданні ОСОБА_1.

Постановою Президії Української академії аграрних наук (правонаступником якої є ОСОБА_1 академія аграрних наук України) "Про створення державного дослідного господарства "центральне Чернівецької державної сільськогосподарської станції на самостійному балансі" від 30.06.1999р. прийнято рішення про створення на базі частини земель і майна виробничого підрозділу Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції державного дослідного господарства на самостійному балансі з правами юридичної особи, підпорядкувавши його станції; та було передано 2652 га, в тому числі 2090 га ріллі та майно, а за Чернівецькою державною сільськогосподарською дослідною станцією залишено 350 га землі, в тому числі 350 га ріллі.

Згідно п. 1.3 Статуту державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 аграрних наук України підприємство підпорядковане: безпосередньо - Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 академії аграрних наук України; загальне підпорядкування - ОСОБА_1 академії аграрних наук України, як органу по управлінню державним майном.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Відповідно до частини першої ст. 22 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року в редакції, чинній на момент видачі державних актів на право постійного користування землею № А-000003 від 10.02.1993 (2187,5 га землі в м. Чернівці), № А-000004 від 03.06.1993 (825,3 га землі на території Вижницького району Чернівецької області), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

За таких обставин з моменту видачі вказаних вище Державних актів на право постійного користування землею у третьої особи - Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_1 академії аграрних наук України (його правопопердника) виникло право постійного користування земельними ділянками згідно з планом землекористування та в межах, встановлених зазначеним планом землекористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (чинного на момент виникнення даного спору) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 Земельного кодексу України є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 5.6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13 Конституції України). ОСОБА_11 України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (стаття 41). Чинний Кодекс є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116).

Постанова Президії Української академії аграрних наук від 30.06.1999р., якою позивачу передано земельні ділянки, не є правоустановчим документом, що посвідчує права позивача на користування земельними ділянками. Натомість вказана постанова є рішенням органу, уповноваженого управляти майном позивача та може слугувати підставою для оформлення права користування наведеними в них землями.

Також, з огляду на чинне земельне законодавство, необхідно розрізняти наявність підстав для набуття права на землю і сам факт набуття таких прав. До реалізації наявних у особи підстав набуття прав на землю у встановленому законодавством порядку, відповідне право є потенційним, а не фактичним.

Позивачем не доведено існування документу чи вчинення дій, на підставі яких виникає право користування земельною ділянкою, ні на момент прийняття спірних постанов Президії ОСОБА_1 академії аграрних наук України від 25.12.2013 року та від 26.03.2014 року, ні на момент звернення до суду з даним позовом та розгляду спору.

Оскільки право користування позивача не набуто та не оформлено у встановленому законодавством порядку факт набуття та наявності у позивача права фактичного права користування земельними ділянками потребує встановлення по суті наявності визначеного законодавством права користування, що за відсутності правовстановчого документа та наявності спору про право користування, не підлягає встановленню в матеріалах даної справи, оскільки позивач має право на захист саме вже існуючого права.

Тобто при зверненні до суду з даним позовом у позивача має бути наявне право користування та факт його порушення. Питання про наявність самого права користування має розглядатись в межах відповідного позову про право.

Позивач не довів, згідно приписів ст. 33 ГПК України, належними та допустимими доказами наявність права користування спірними земельними ділянками, відтак неможливим у такому випадку є захист відсутнього права користування земельною ділянкою на підставі та у відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України, тому позовні вимоги позивача до відповідача про визнання незаконними та скасування постанов Президії ОСОБА_1 академії аграрних наук України від 25.12.2013 (протокол № 22) та від 26.03.2014 (протокол № 4) є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову.

Повне рішення складено 16.12.2016р.

Головуючий суддя В.В.Дутка

Суддя О.В.Гончарук

Суддя А.Д.Паскарь