Постанова

від 13.12.2016 по справі 910/8040/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа№ 910/8040/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Попов М.Г.-представник, Свєтлих В.А.-представник;

Від відповідача-1: Міщенко М.В. - представник;

Від відповідача-2: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016

у справі № 910/8040/16(суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Сістек Укр "

до 1) Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Джи Ес Ві"

про стягнення 2 857 528,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сістек Укр" про стягнення Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" заборгованості за договором підряду № 21/13-001811 набудівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи від 12.06.2013 в сумі 2 856 528,82 грн, а також про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Джи Ес Ві" 1 000,00 грн. за договором поруки від 30.01.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 не виконав умови договору підряду №21/13-001811 від 12.06.2013 та частково не оплатив виконані позивачем роботи по актах здачі-прийомки виконаних робіт №1 та №3 від 16.12.2015 підписаних відповідачем-1 21.01.2016.

13.06.2016 Публічне акціонерне товариство "Єнакієвський металургійний завод" звернулося з зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістек Укр" неустойки за договором підряду №21/13-001811 від 12.06.2013 у розмірі 2 050 512,02 грн та штрафу за договором підряду №21/13-001811 від 12.06.2013 на загальну суму 17 000,00 грн.

15.06.2016 ухвалою Господарського суду міста Києва відмовлено Публічному акціонерному товариству "Єнакієвський металургійний завод" у прийнятті зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/8040/16.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/8040/16 позов відносно відповідача-1 задоволено.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістек Укр" 2 856 528,82 грн. заборгованості за договором підряду № 21/13-001811 від 12.06.2013 р., 44 512,93 грн. судового збору, 28 565,29 грн. адвокатські послуги.

В частині позовних вимог відносно відповідача - 2 провадження у справі припинено відповідно до п. 7 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістек-Укр" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" заборгованості у розмірі 2 857 528,82 грн відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічногоного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" у справі №910/8040/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.12.2016.

22.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача-1 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких відповідач-1 підтримує доводи апеляційної скарги та просить скасувати рішення суду першої інстанції.

30.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Крім того, позивач звернувся до суду з заявою вх. № 09-10/8135/16 про забезпечення позову, в якій зазначив, що в реєстрі судових рішень чимало постанов господарських судів України про стягнення з ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" про стягнення коштів в рахунок погашення за заборгованості за різноманітними договорами, в тому числі, і за договорами підряду, що свідчить про сталу практику ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" ухилення від оплати робіт, які виконувалися на його користь і за його замовлення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до прохальної частини заяви позивач просить:

Накласти арешт на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству "Єнакієвський металургійний завод" (код ЄДРПОУ 00191193, 87504, м. Маріуполь, просп. Ілліча, 54, блок 4) і зберігаються на всіх банківських рахунках у всіх банківських установах, в тому числі, на банківському рахунку № 26004962487201, відкритому в Публічному акціонерному товаристві "Перший український міжнародний банк" (код банку 14282829, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, МФО 334851).

Заборонити Приватному акціонерному товариству "Єнакієвський металургійний завод" (код ЄДРПОУ 00191193, 87504, м. Маріуполь, просп. Ілліча, 54, блок 4) до накопичення на відкритих банківських рахунках суми 2 929 607, 04 грн, що відповідає сумі позовних вимог та судових витрат та відкривати рахунки в банківських та інших кредитно-фінансових установах.

Заява мотивована тим, що в майбутньому реально стягнути грошові кошти з ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" буде дуже важко або, навіть, неможливо в силу умисного систематичного ухилення керівництва цього підприємства від виконання своїх зобов'язань, в тому числі встановлених і визначених судовими рішеннями, а також через велику кількість кредиторів ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" та, відповідно, значний розмір боргу цього підприємства.

Положеннями ст. 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи та додані до заяви докази, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість припущення, що кошти які знаходяться на рахунку №26004962487201 будуть виведені з даного рахунку, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає через її необґрунтованістю.

В судовому засіданні, призначеному на 13.12.2016, представник відповідача-1 надав пояснення по суті спору, та просив задовольнити апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод", рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 скасувати, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 13.12.2016 представники позивача надали свої пояснення по суті спору та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення.

В судове засідання, призначене на 13.12.2016, повноважні представники відповідача-2 не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене та те що в частині позовних вимог відносно відповідача - 2 провадження у справі припинено відповідно до п. 7 ст. 80 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача-2, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2013 між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір підряду № 21/13-001811 (далі договір) на будівельно - монтажні, пусконалагоджувальні роботи.

Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи з будівництва кабельної лінії 110 кВ (проекти 12-003496-ЭК1,12-003496-ЭК2.)

Відповідно до пункту 1.2 договору результатом робіт є передача замовникові за актом про передачу кабельної лінії під 24 (двадцяти чотирьох) годинні випробування, змонтованої кабельної лінії для проведення випробувань під робочу напругу на 24 години. Після спливу 24 годин з моменту подачі робочої напруги і відсутності дефектів, що виникли протягом вказаних 24 годин, фінальні випробування вважаються успішно завершеними, а роботи за цим договором - виконаними, що підтверджується підписанням сторонами акта готовності.

Ціна договору становить 2 632 078,80 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 438 679,90 грн (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата замовником виконаних робіт здійснюється поетапно, протягом 30 календарних днів з дати підписання замовником акту здачі - приймання виконаних робіт (додаток № 3), на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних.

Відповідно до п. 4.6 вказаного договору, якщо при прийнятті робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини підрядника (в т.ч. в частині кількості, якості, та норми витрат матеріалів), сторонами оформлюється дефектний акт. Дефектний акт складається замовником, який вказує перелік недоліків у виконаних роботах і строки їх усунення.

Згідно з пунктом 6.6 договору якщо в ході виконання робіт підрядник виявить необхідність в проведенні додаткових робіт, не узгоджених раніше сторонами, та у збільшенні вартості робіт за даним договором, підрядник протягом 3 (трьох) днів з моменту виявлення вказаної необхідності направляє замовнику письмове обґрунтування з підписаним зі свого боку проектом додаткової угоди про внесення відповідних змін в даний договір.

Пунктом 10.2.1 договору визначено, що підрядник має право отримувати оплату за виконані роботи в розмірах та в строки, обумовлені даним договором та додатках до нього. Замовник зобов'язується прийняти роботи, виконані підрядником, здійснити огляд їх результатів, при виявленні відступлень від умов даного договору чи інших недоліках - негайно заявити про це підряднику (п. 10.3.3 договору).

Розділом 11 договору визначено порядок здачі та приймання робіт.

Згідно з пунктом 11.3 договору не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту закінчення виконаних всіх робіт за даним договором чи по окремих об'ємах (об'єктах, етапах, видам), підрядник направляє замовнику повідомлення в письмовій формі про їх завершення.

Відповідно до пункту 11.3 договору приймання виконаних робіт здійснюється на території замовника. Здача - приймання виконаних робіт здійснюється на підставі акту про передачу кабельної лінії під 24 (двадцяти чотирьох) годинні випробування та підписання сторонами акту здачі - приймання виконаних робіт (додаток № 3) та акту готовності.

Додатковою угодою № 1 від 12.01.2015 до договору № 21/13-001811 від 12.06.2013, а саме пунктом 4 сторони погодили "викласти пункт 3.1 договору в наступній редакції: "3.1 вартість робіт, вказаних в п.1.1 договору підряду становить 5 240 969,17 UAN, в т.ч. ПДВ 20% - 873 494,86 UAN, що еквівалентно сумі 982 008,00 UAN, в тому числі ПДВ 20% - 163 668,00 UAN та 14 715 504,00 RUR, в т.ч. ПДВ 20% - 2 452 584,00 RUR, розрахований за офіційним курсом російського рубля до української гривні, встановленим НБУ на 25.12.2014, який складає 2,8942 UAN за 10,00 RUR.

Вартість робіт за договором підлягає зміні у випадку зміни НБУ офіційного курсу RUR по відношенню до UAN більше ніж +/-1% . У вказаному випадку зміна вартості робіт буде здійснюватись за формулою, вказаною в п.4.3 даного договору.

Згідно із умовами додаткової угоди № 2 до договору 21/13-001811 від 12.06.2013, а саме пункту 2 сторонами було погоджено "викласти пункт 3.1 договору в наступній редакції: "3.1. Вартість робіт, вказаних в п. 1.1.1 договору підряду, складає 5 240 969,17 UAN, в тому числі ПДВ 20% - 873 494,86 UAN, що еквівалентно сумі 982 008,00 UAN, в т.ч. ПДВ 20% - 163 668,00 UAN та 14 715 504,00 RUR, в т.ч. ПДВ 20% - 2 452 584,00 RUR, розрахований за офіційним курсом російського рубля до української гривні, встановленим НБУ на 25.12.2014, який складає 2,8942 UAN за 10,00 RUR.

Вартість робіт, викладених в пункті 1.1.2 договору підряду складає 2 845 682,40 UAN, в т.ч. ПДВ 20% - 474 280,40 UAN, що еквівалентно сумі 915 360,00 UAN, в т.ч. ПДВ 20% - 163 668,00 UAN та 5 062 078,51 RUR, в т.ч. ПДВ 20% -843 679,75 RUR, розрахованої за офіційним курсом російського рубля до української гривні, встановленому НБУ на 19.03.2015, який складає 3,8133 UAN за 10,00 RUR.

Вартість робіт складає 8 086 651,57 UAN, в т.ч. ПДВ 20% - 1 347 775,26 UAN.

08.05.2015 Додатковою угодою № 3 до договору 21/13-001811 від 12.06.2013 збільшено об'єми робіт, що підлягали виконанню позивачем (підрядником) та відповідно збільшено загальну вартість робіт за договором.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 3 сторонами було погоджено викласти п.3.1 договору в наступній редакції: " вартість робіт, вказаних в п.1.1 договору підряду, складає 5240969,17 UAN, в т.ч. ПДВ 20% -873 494,86 UAN, що еквівалентно сумі 982 008,00 UAN, в т.ч. ПДВ 20% -163 668,00 UAN та 14 715 504,00 RUR, в т.ч. ПДВ 20% - 2 452 584,00 RUR, розрахований за офіційним курсом російського рубля до української гривні, встановленим НБУ на 25.12.2014, який складає 2,8942 UAN за 10,00 RUR.

Вартість робіт, зазначених в п. 1.1.2 договору підряду становлять 2 845 682,40 UAN, в т.ч. ПДВ 20% - 474 280,40 UAN, що еквівалентно сумі 915 360,00 UAN, в т.ч. ПДВ 20% - 163 668,00 UAN та 5 062 078,51 RUR, в т.ч. ПДВ 20% -843 679,75 RUR, розрахованої за офіційним курсом російського рубля до української гривні, встановленому НБУ на 19.03.2015, який складає 3,8133 UAN за 10,00 RUR.

Вартість робіт, зазначених в п. 1.1.3 договору підряду складає 565 297,87 UAN, в т.ч. ПДВ 20% - 94 216,31 UAN, що еквівалентно сумі 194 016,00 UAN, в т.ч. ПДВ 20% - 32 336,00 UAN та 909 313,68 RUR в т.ч. ПДВ 20% - 151 552,28 RUR, розрахованої за офіційним курсом російського рубля до української гривні, встановленому НБУ на 06.05.2015, який складає 4,0831 UAN за 10,00 RUR.

Загальна вартість робіт становить 8 651 949,44 UAN, в тому числі ПДВ 20% - 1 441 991,57 UAN.

Між позивачем та відповідачем 29.05.2015 була підписана додаткова угода № 4 до договору № 21/13-001811 від 12.06.2013, в якій обумовили (уточнили) деякі питання гарантійного терміну якості виконаних підрядником робіт та питання реєстрації податкової накладної підрядником у відповідності до вимог податкового законодавства.

З графіка виконання робіт вбачається, що:

-06.05.2015 (ідеальний графік, без урахування обумовлених затримань);

-03.06.2015 (усі роботи завершені, просимо провести фінальні випробування (зона відповідальності Відповідача, Позивач не міг самостійно провести ці випробування);

-30.06.2015 (графік з урахуванням затримань, що відбулись не з вини позивача);

-11.07.2015 (проведені фінальні випробування Другої кабельної лінії-все зроблено).

Закінчення робіт (відповідно до графіку):

-10.08.2015р. (графік з урахуванням затримань, що відбулись не з вини позивача та у зв'язку зі збільшенням обсягу робіт);

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 04.06.2015 комісією у складі двох представників Відповідача-1, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_7 та від Позивача Свєтлих В.А. був підписаний Акт технічної готовності електромонтажних робіт, що в розумінні п. 2.4. Договору, який визначає дату фактичного закінчення робіт Підрядником, і є актом готовності, тобто останній етап робіт був остаточно завершений 03.06.2015.

Окрім того, Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на нібито законне притримання ним суми в розмірі 212 303, 00 грн, що підлягає сплаті за виконані позивачем для відповідача роботи, у зв'язку з пропозицією, викладеною в листі № 82 від 24.04.2015 здійснити взаємозалік цієї суми за роботи та за проживання співробітників позивача в готелі за Договором № 1500032 від 12.06.2013.

Проте, акт здійснення взаємозаліку вартості виконаних позивачем робіт за Договором підряду та наданих відповідачем послуг за іншим договором проживання не підписувався сторонами, а навпаки, пропозиція здійснювати цей взаємозалік була відкликана, листом від 26.05.2015 № 118/1 позивач повідомив відповідача про те, що внаслідок його бездіяльності утворюється простій в розмірі 50 чол./змін, а саме з 19.05.2015 р. по 30.05.2015 p., а як наслідок і збитки Позивача - 1 585 000, 00 RUR (еквівалентно сумі 671 802, 25 UAH за курсом НБУ на 26.05.2015 p., який становив 4, 2385 UAH за 10 RUR), та висловив вже нову пропозицію покласти ці витрати на позивача та відповідача у рівних частинах та здійснити взаємозалік цих вимушених витрат за простої та вартість послуг проживання субпідрядників.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязу'ється на свій ризик виконати певну роботу зазавданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнина сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законодавством та договором. Господарськими санкціями, у свою чергу, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосуванняяких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

З наявного в матеріалах справи претензійного листа № 192 від 18.09.2015 вбачається, що позивач намагався в досудовому порядку врегулювати спір, проте разом з актами здачі-прийомки виконаних робіт № 1 та №3 загальна сума заборгованості за договором станом на 26.04.2016 складала 2 857 528, 82 грн.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги відносно відповідача - 1 такими, що підлягають задоволенню.

30.01.2014 між позивачем та відповідачем - 2, був укладений договір поруки.

Згідно з пунктом 1.1 договору поруки відповідач - 2 поручився перед позивачем за часткове виконання обов'язків відповідачем - 1 за договором, передбаченим розділом 2 цього договору, а саме оплатою боржником здійснених кредитором робіт за основним договором в частині розміру поручительства, що обмежується сумою, визначеною п. 1.2. цього договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють договір підряду № 21/13-001811 на будівельно-монтажні, пусконаладочні роботи від 12.06.2013.

Відповідно до пункту 1.3. договору поруки у разі порушення боржником умов основного з усіх додаткових угод до нього боржник і поручитель відповідають перед кредитором спільно, проте відповідальність поручителя обмежується сумою, визначеною п. 1.2 цього договору (договору поруки).

Пунктом 1.2 вказаного договору, розмір поручительства поручителя за зобов'язання боржника перед кредитором обмежується сумою 1 000,00 (одна тисяча) грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 20.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Джи Ес Ві" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сістек Укр" уклали мирову угоду у справі №910/8040/16, за наслідками якої зобов'язання відповідача-2 перед позивачем припиняються.

Відповідно до статті 80 Господарського кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення мирової угоди укладеної між відповідачем-2 та позивачем та припиненням провадження у справі відносно відповідача-2.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістек-Укр" про забезпечення позову відмовити.

2.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" залишити без задоволення.

3.Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/8040/16 залишити без змін.

4.Матеріали справи № 910/8040/16 повернути Господарському суду міста Києва.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко