Постанова

від 13.12.2016 по справі 917/998/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа № 917/998/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Камишева Л.М. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №341 від 23.06.2016 р.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. б/н від 03.08.2016 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№2651П/1-8) на рішення господарського суду Полтавської області від 22 серпня 2016 року у справі №917/998/16

за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", м. Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Олеандр", м. Кременчук, Полтавська область

про повернення майна (дизельних двигунів внутрішнього згорання) та стягнення 519 008,22 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Фірма Олеандр" про повернення майна (дизельних двигунів внутрішнього згоряння: "WOLA" 12 H 71" №244448 та "WOLA"12 H 71" №214658), яке є власністю позивача, та стягнення 519008,22 грн., з яких: 400 000,00 грн. - основний борг, сплачений за ремонт двигунів; 19298,63 грн. - 3% річних; 99 709,59 грн. - пеня.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.08.2016 р. у справі № 917/998/16 (суддя Кульбако М.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо повернення майна та стягнення суми основного боргу не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду про повернення майна та стягнення 516 008,22 грн. скасувати частково та прийняти нове, яким стягнути з відповідача 400 000,00 грн. основного боргу та зобов'язати повернути двигуни внутрішнього згорання: "WOLA" 12 H 71" №244448 та "WOLA"12 H 71" №214658, які є власністю позивача. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач згідно з умовами Договору №80 від 01 жовтня 2014 року зобов'язаний: 1) прийняти в ремонт обладнання (п. 1.3 Договору);2) протягом 10-ти днів після отримання обладнання провести дефектацію в присутності позивача (п. 4.1 Договору); 3) п провести ремонтні роботи в термін одного місяця з дня підписання договору (п.5.1 Договору); 4) повернути обладнання з ремонту (п.5.1 Договору).

Проте фактично відповідачем виконано лише п. 1.3 договору - прийнято в ремонт два дизельні двигуни внутрішнього згоряння "WOLA" 12 Н71В» №№244448 та 214658 і, починаючи від 07.10.2014, відповідач безпідставно користується перерахованими на його рахунок коштами позивача. Частковий ремонт дизельного двигуна внутрішнього згоряння "WOLA" 12 Н71В» №№244448, про який заявляв відповідач, виконаний з порушенням умов договору і не може бути прийнятий позивачем.

Також вказує на те, що господарським судом не з'ясовані причина та обґрунтованість відмови позивача прийняти виконані роботи по ремонту двигунів WOLA" 12 Н71В» №№244448 та 214658 .

Окрім цього, зазначає на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що частину передоплати в сумі 158460,00 грн. відповідач визнає невикористаною, про що зазначив у відзиві на позов, вказавши, що на цю суму роботи не виконані, проте кошти позивачу не повернуті.

Також звертає увагу, що місцевим господарським судом не з'ясоване питання щодо частини передоплати в сумі 222 740,00 грн., яку за твердженням Відповідача він витратив на ремонт двох дизельних двигунів внутрішнього згоряння "WOLA" 12 Н71В» №№214858 та 215292, тоді як вказані дизельні двигуни у позивача не обліковуються і не обліковувались і про їх передачу з ремонту та місцезнаходження позивачу нічого не відомо, що не дає підстав для примусового повернення двигунів позивачу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2012 апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 01.11.2016 об 11:00 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 розгляд справи було відкладено на 01.12.2016 об 11:00 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 розгляд справи було відкладено на 13.12.2016 на 12:30 год. та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Згідно з протоколом автоматичної зміни колегії суддів від 12 грудня 2016 року у зв'язку зі звільненням у відставку судді-доповідача ОСОБА_3 для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Камишева Л.М., суддя Гетьман Р.А.

Представник позивача у судових засіданнях 01.12.2016 та 13.12.2016 підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№ від) та його представник у судових засіданнях 01.12.2016, та 13.12.2016 проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що повернення двигунів для ремонту не відбулось лише з вини позивача, який двічі не з*явився до відповідача на його пропозицію для отримання цих двигунів.

Також зазначає, що :

надані позивачем копії витягів про відкриття кримінальних проваджень Чернігівськимвідділом поліції в 2015 році є кримінально-процесуальними документами, тоді як ГПК України не пов'язує належність та допустимість доказів у господарському процесі вчиненням тих чи інших процесуальних дій у кримінально-процесуальному процесі;

довідка про наявність дизелів В«Воля-НВ» на обліку позивача за даними проведених інвентаризацій за 2014-2016 роки не є письмовим документом, яким відповідно до законодавства повинні оформлятись результати інвентарізації, оскільки в ній не зазначено, з яких саме актів інвентарізації, інвентаризаційних описів взяті дані, що в ній поміщені; відсутні відомості про дані бухгалтерського обліку таких двигунів на підприємствах позивача.

Також вказує на те, що факт визнання позивачем дійсними актів виконаних робіт з ремонту двигунів на загальну суму 222740.00 гривень, було підтверджено листом позивача від 1.04.2015 року №02/4-39-281, підписаним вже нинішнім директором ДП НАК В«Надра України В«ЧернігівнафтогазгеологіяВ» ОСОБА_4.

В додаткових письмових поясненнях (вх.№12127 від 01.12.2016 року) відповідач вказує на те, що акт здачі- приймання робіт з часткового ремонту двигуна №214658, направлений відповідачем позивачу для розгляду та підписання, а також лист відповідача на адресу позивача від 14.06.2016 є доказом того, що відповідач самостійно, добровільно, в досудовому порядку, вживав заходів щодо повернення позивачу двох двигунів №№244448, 214658, пропонував, яким чином слід оформити приймання-передачу двигунів; надавав на розгляд позивача документи про здійснення часткового ремонту двигуна №214658 на суму 30400 грн., та пропонував оформити частковий ремонт цього двигуна актом приймання-передачі робіт.

Позивач у додаткових письмових поясненнях (вх.№12544 від 12.12.2016 та №126 від 13.12.2016) зазначив, що згідно з актом №6/12 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.12.2016 та актом прийому-передачі №6/12/1 двигунів внутрішнього згорання В« WOLAВ» 12 Н71В» №244448 та 214658 від 06.12. 2016 відповідач передав зазначені двигуни з відповідального зберігання для проведення капітального ремонту, а позивач прийняв ці двигуни і претензій у представників сторін один до одного немає.

Також позивач звертає увагу на те, що двигуни внутрішнього згоряння "WOLA" 12 Н71В» №№214858 та 215292 у позивача не обліковуються і не обліковувались, крім того в матеріалах справи є клопотання позивача від 12.07.2016 року про залучення до матеріалів справи копії витягу з кримінального провадження № 12015270010008920, сформованого 08.07.2016 року (на 5 аркушах), з якого вбачається, що грошові кошти в сумі 222 740,00 грн. перераховані за неіснуючі послуги.

Окрім цього позивач зазначив, що оскільки сторонами підписаний акт №6/12 від 06.12.2016 року, яким підтверджено надання послуг на суму 30 400,00 грн., решту суми - 369600,00 грн. відповідач має повернути на розрахунковий рахунок позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухваши усні пояснення представників сторін, також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях доводи позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, частковому задоволенню, зважаючи на таке..

Як свідчать матеріали, 01.10.2014 р. між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Олеандр", виконавцем, було укладено договір №80 (далі договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого предметом цього договору є надання послуг по капітальному ремонту дизельних двигунів внутрішнього згорання з заміною колінчастого валу (далі обладнання).

У пункті 1.2 договору встановлено, що замовник зобов'язується на умовах, визначених договором, передати в ремонт та прийняти з ремонту якісно відремонтоване обладнання і оплатити виконавцю вартість ремонтних робіт.

Згідно з умовами пункту 1.3 договору виконавець зобов'язується на умовах, визначених Договором прийняти в ремонт, провести якісний ремонт та передати Замовнику відремонтоване обладнання та комплектуючі в кількості і асортименті вказаному у специфікації;

Як зазначено у пункті 2.1 договору, орієнтовна вартість Договору визначається за погодженням сторін згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток №1 до даного договору) і складає 400 000,00 грн. (чотириста тисяч гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 66 666,67 грн.;

Відповідно до умов пункту 3.2 договору в разі виявлення неякісного ремонту чи комплектуючих Виконавець у 10-ти денний термін з дня письмового повідомлення його Замовником зобов'язується усунути недоліки за власний рахунок.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що виконавець протягом 10-ти днів після отримання обладнання в ремонт зобов'язується провести дефектацію в присутності представника Замовника даного обладнання з обов'язковим укладенням відповідного двохстороннього акту;

За умовами пункту 4.2 договору здавання-приймания робіт здійснюється сторонами з обов'язковим укладенням двохстороннього акту;

Замовник протягом 5-ти днів з дня отримання акту здавання-приймання робіт і звітних документів зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт здавання-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову.

Виконавець зобов'язаний: своєчасно прийняти обладнання в ремонт згідно даного договору; якісно провести ремонтні роботи в повному обсязі в термін одного місяця з дня підписання договору та повернути обладнання з ремонту Замовнику (п. 5.1. Договору);

Замовник зобов'язаний: передати обладнання в ремонт згідно даного договору; прийняти обладнання з ремонту після проведеного ремонту; своєчасно провести оплату отриманих послуг згідно даного договору; дотримуватись відповідних технічних регламентів при експлуатації відремонтованого обладнання (п. 5.2 Договору);

приймання-передача обладнання в ремонт і з ремонту здійснюється по акту прийому-передачі за місцем знаходження Виконавця (п. 7.1 Договору);

У пункті 7.2 договору встановлено, що Виконавець надає Замовнику такі документи: рахунок на виконані ремонтні роботи; податкові накладні; акт прийому обладнання в ремонту; акт повернення обладнання з ремонту; дефектні відомості; перелік матеріалів та комплектуючих необхідних для ремонту; калькуляцію вартості ремонтних робіт; акт виконаних робіт (п. 7.2 Договору);

За умовами пункту 9.1 договору сторони несуть відповідальність за неналежне виконання умов договору відповідно чинного законодавства України та цього Договору.

Зі змісту позовної заяви (з урахуванням уточнення позовних вимог) вбачається, що позивач в обґрунтування позову посилається на те, що 23 жовтня 2014 року позивачем відповідачу для капітального ремонту було передано дизельний двигун внутрішнього згоряння "WOLA "12 Н 71" №244448 по Акту №1 передання - прийняття для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 23.10.2014 року, та дизельний двигун внутрішнього згоряння "WOLA "12 Н 71" №214658 по Акту №1 передання - прийняття для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 23.10.2014 року. При цьому позивач неодноразово звертався на адресу відповідача з вимогами про виконання договірних зобов'язань, проте відповіді на ці звернення не отримав. Зазначені дизельні двигуни внутрішнього згоряння "WOLA "12 Н 71" №244448 та "WOLA "12 Н 71" №214658 з ремонту так і не надійшли.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з вимогами щодо повернення вказаних двигунів та стягнення з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору, яка складається з: 400 000,00 грн. - основного боргу, що сплачений як передоплата за ремонт двигунів; 19 298,63 грн. - 3% річних; 99 709,59 грн. - пені.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові, виходив з того, що 25.05.2016 р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. №19/287/ 275 від 24.05.2016 р., якою вимагав повернути передані для ремонту двигуни "WOLA "12 Н 71" №244448, "WOLA "12 Н 71" №214658 та перерахувати 4000 000,00 грн., відповідач у відповіді на претензію вих. №14/6 від 14.06.2016 р. (а.с. 106) вимогу про повернення двигунів задовольнив та запропонував з'явитись представнику позивача до відповідача за отриманням двигунів та оформлення їх передачі, як того вимагає п. 7.1 договору.

Однак, як зазначив суд першої інстанції, позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача свого представника чи вчинення будь-яких інших дій для отримання свого обладнання та підписання відповідних актів, як того вимагають умови договору. У зв'язку з цим, за висновком місцевого господарського суду, повернення двигунів після ремонту не відбулось лише з вини позивача, що не дає підстав для примусового повернення двигунів.

Також господарський суд першої інстанції виходив з того, що при укладені договору №80 від 01.10.2014 р. сторонами не передбачено такої міри відповідальності за порушення умов договору як пеня, а тому у позивача відсутні правові підстави для її нарахування.

Крім того, як зазначив місцевий господарський суд, що, виходячи зі змісту статті 625 Цивільного кодексу України, обов'язок боржника сплатити 3% річних виникає лише у разі порушення грошового зобов'язання, тоді як виконання робіт по ремонту двигунів по договору не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України, а сплата 400 000,00 грн., згідно з рахунком-фактурою №СФ-000046 була здійснена позивачем як передплата на капітальний ремонт двигунів.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Однак колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції про відмову в позові повністю та вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Як вже зазначалося, відповідно до пункту 7.1 договору приймання-передача обладнання в ремонт і з ремонту здійснюється по акту прийому-передачі за місцем знаходження Виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актом передання-прийняття від 23.10.2014 року для надання послуг з технічного обслуговування відповідачем прийнято на відповідальне збереження для капітального ремонту дизельні двигуни внутрішнього згорання "WOLA "12 Н 71" №214858 та №215292 . Відповідно до двох актів передання-прийняття для надання послуг з технічного обслуговування за №1 від 23.10.2014 позивачем відповідачу для капітального ремонту було передано дизельний двигун внутрішнього згоряння "WOLA "12 Н 71" №24448 та дизельний двигун внутрішнього згоряння "WOLA "12 Н 71" №214658 згідно з договором №80 від 01.10.2014 (том І, а.с. 15.16) .

Разом з цим, на підставі рахунку-фактури №СФ-0000046 від 07 жовтня 2014 р. Позивачем перераховано 400 000 грн. як оплату за капітальний ремонт дизельних двигунів у кількості 4 одиниці (том І, а.с. 13).

Таким чином, позивачем в рамках договору №80 від 01.10.2014 передано відповідачеві для здійснення капітального ремонту 4 двигуни "WOLA "12 Н 71" №№214858, 215292, 24448, 214658 та здійснено передплату за ремонт всіх цих двигунів у розмірі 400000,00 грн.

Також, як вже вказувалося вище, за умовами пункту 4.2 договору здавання-приймання робіт здійснюється сторонами з обов'язковим укладенням двохстороннього акту.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із складеним та підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт №15/10 від 15.10.2014 року виконавцем було проведено капітальний ремонт дизельного двигуна внутрішнього згоряння "WOLA "12 Н 71" №214858 згідно з договором №80 від 01.10.2014 на суму 130200,00 грн.(т.1 а.с.89)

Також згідно із складеним та підписаним актом здачі-приймання робіт №21/10 від 21.10.2014 року виконавцем було проведено капітальний ремонт дизельного двигуна внутрішнього згоряння "WOLA "12 Н 71" №215292 згідно з договором №80 від 01.10.2014 на суму 92540,00 грн.(т.1,а.с.94).

Окрім цього, згідно із складеними сторонами актом №6/12 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 06.12.2016 року виконавцем було проведено частковий ремонт дизельного двигуна внутрішнього згорання "WOLA "12 Н 71" №214658 згідно з договором №80 від 01.10.2014 на суму 30400,00 грн.(т.2,а.с.33)

Таким чином, відповідачем як виконавцем робіт проведено повний капітальний ремонт дизельних двигунів внутрішнього згоряння "WOLA "12 Н 71" №214858 та №№215292 на загальну суму 222740,00 грн. та частковий капітальний ремонт дизельного двигуна внутрішнього згорання "WOLA "12 Н 71" №214658 на суму 30400,00 грн., а всього на суму 253140,00 грн.

При цьому, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів виконання ним решти капітального ремонту двигуна внутрішнього згорання "WOLA "12 Н 71" №214658 та здійснення капітального ремонту двигуна внутрішнього згорання "WOLA "12 Н 71" №24448 на решту перерахованих позивачем по договору коштів в сумі 146860,00 грн. (400000,00 грн. - 253140,00 грн).

Таким чином колегія суддів вважає, що позивачем доведено наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача 146860,00 грн. здійсненої позивачем передоплати за послуги з капітального ремонту двигунів, які відповідачем не були виконані.

Також слід зазначити, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 було, серед іншого, зобов'язано позивача надати докази виконання умов договору: направлення уповноваженого представника до відповідача для отримання двигунів.

На виконання вимог вказаної ухвали 13.12.2016 позивачем було надано апеляційному господарському суду акт приймання-передачі №6/12/1 від 06.12.2016 року двигунів внутрішнього згорання "WOLA "12 Н 71" №24448 та №214658, відповідно до якого відповідач передав з відповідального зберігання дизельних двигунів внутрішнього згорання "WOLA "12 Н 71" №№24448 та 214658, а позивач прийняв вказані двигуни.(т-2,а.с. 36).

Також позивачем було надано апеляційному господарському суду акт огляду дизельних двигунів внутрішнього згорання"WOLA "12 Н 71" №244448 та №214658 , згідно з яким вказані двигуни оглянуті повноважними представниками сторін та претензій щодо цих двигунів сторони одна до одної немає.(т-2,а.с.34).

Таким чином, відповідачем було повернуто позивачеві після проведення повного капітального ремонту дизельні двигуни внутрішнього згоряння "WOLA "12 Н 71" №214858 та №№215292 - згідно з актами здачі-приймання робіт №15/10 від 15.10.2014 року та №21/10 від 21.10.2014 року, а також повернуто позивачеві дизельні двигуни внутрішнього згорання" WOLA "12 Н 71" №244448 та №214658, ремонт яких в повному обсязі проведено не було.

Позивач в апеляційній скарзі та його представник в судовому засіданні посилається на те, що двигунів внутрішнього згорання"WOLA "12 Н 71" під номерами 214858, 215292, у нього немає на обліку та додатково надав суду на підтвердження цієї обставини довідку про проведення інвентаризацій двигунів та повідомив про факт відкриття кримінальні провадження стосовно розкрадання майна, грошових коштів колишніми керівниками позивача та посадовими особами відповідача, надавши копії витягів про відкриття кримінальних проваджень правоохоронними органами Чернігівської області.

Однак колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, так як довідка про наявність дизелів В«Воля-НВ» на обліку позивача за даними проведених інвентаризацій за 2014-2016 роки не є письмовим документом, яким відповідно до законодавства повинні оформлятись результати інвентаризації, оскільки в ній не зазначено, з яких саме актів інвентаризації, інвентаризаційних описів взяті дані, що в ній поміщені; відсутні відомості про дані бухгалтерського обліку таких двигунів на підприємствах позивача.

Крім того, надані позивачем копії витягів про відкриття кримінальних проваджень Чернігівським відділом поліції в 2015 році є документами, які свідчать про здійснення правоохоронними органами певних кримінально-процесуальних дій, тоді як вироку суду, з яким би було остаточно визначено винну особу у розкраданні майна та притягнуто її до кримінальної відповідальності, позивачем надано не було.

Отже позивачем не доведено факту невиконання відповідачем договірного обов'язку із повернення замовнику дизельних двигунів внутрішнього згоряння "WOLA "12 Н 71" №214858 та №№215292.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позову в частині повернення майна (дизельних двигунів внутрішнього згоряння: "WOLA" 12 H 71" №244448 та "WOLA"12 H 71" №214658).

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 99 709,59 грн. пені, то колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що при укладені договору №80 від 01.10.2014 р. сторонами не передбачено такої міри відповідальності за порушення умов договору як пеня, також не передбачено пені за невиконання вказаного договору і законом, а тому у позивача відсутні правові підстави для її нарахування.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до вимог ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України, а також ст. 199 Господарського кодексу України виконання зобов'язання забезпечується пенею лише у разі, якщо це встановлено договором або законом і розмір пені також визначається відповідно до умов договору, що не суперечить чинному законодавству України.

Також колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача 19298,63 грн. - 3% річних, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, обов'язок боржника сплатити 3% річних, з урахуванням вимог статті 625 Цивільного кодексу України, виникає лише у разі порушення грошового зобов'язання, тоді як виконання робіт по ремонту двигунів згідно умов договору не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України, а сплата 400 000,00 грн., згідно з рахунком-фактурою №СФ-000046 від 07.10.2014 року була здійснена позивачем як передплата на капітальний ремонт двигунів.(т-1,а.с.13)

При цьому, позивач в апеляційній скарзі не навів жодних доводів та обгрунтувань, які б спростовували висновки господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 99 709,59 грн. пені та 19298,63 грн. - 3% річних.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного висновку про відсутність підстав для стягнення 146860,00 грн., а тому вказане рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Судові витрати в порядку статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 22.08.2016 р. у справі № 917/998/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Олеандр" (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Сумська, 69, 39617, код 22522743, р/р 26008050582900 в АКБ"УКРСИББАНК", МФО 351005) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" (14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, код ЄДРПОУ 01431535, р/р 26009000113203 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Чернігів, МФО 353649) 146860,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Олеандр" (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Сумська, 69, 39617, код 22522743, р/р 26008050582900 в АКБ"УКРСИББАНК", МФО 351005) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" (14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, код ЄДРПОУ 01431535, р/р 26009000113203 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Чернігів, МФО 353649) 2202,90 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову та 3700,61 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16.12.2016 року.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя Л.М. Камишева

Суддя Р.А. Гетьман