Постанова

від 14.12.2016 по справі 920/842/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2016 р. Справа № 920/842/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.,

при секретарі Бєлкіній О.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1 - дов. б/н від 21.07.2016 р., ОСОБА_2 - директор - розп. № 6-ОС/1 від 14.01.2016 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3175 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 27.10.2016 р. у справі № 920/842/16,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-інвест", м. Ромни, Сумська область,

до Комунального підприємства В«Чисте містоВ» Роменської міської ради, м. Ромни, Сумська область,

про стягнення 117171,61 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.10.2016 р. (суддя Жерьобкіна Є.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства В«Чисте містоВ» Роменської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-інвест" 55 539,31 грн. заборгованості за виконані роботи, 16 005,00 грн. заборгованості за надані автопослуги, 39 310,02 грн. інфляційних збитків, 6 317,28 грн. 3 % річних, 1 757,58 грн. судового збору.

Відповідач, КП В«Чисте містоВ» Роменської міської ради, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 27.10.2016р. у справі № 920/842/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач, ТОВ "Будпартнер-інвест", свого представника в судове засідання не направив, на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання (вх. № 12603) про розгляд справи без його участі. У наданих позивачем запереченнях на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та розглянути справу без участі його представника за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та у запереченнях на неї доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.08.2013 р. між Комунальним підприємством В«Чисте містоВ» Роменської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-інвест" було укладено договір підряду № 05/08-13, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання на замовлення відповідача виконати будівельно-монтажні роботи власними та/або залученими силами на об'єкті В«Улаштування залізобетонного покриття на полігоні відходівВ» .

За умовами п. 2.1. договору, відповідач зобов'язаний прийняти виконані роботи в строк не пізніше 10 днів після їх завершення і здійснити остаточний розрахунок за них згідно актів виконаних робіт КБ-3 та КБ-2в.

Згідно з 4.1. договору, договірна ціна складає 55 539,31 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору, позивач, по факту виконаних робіт, надає відповідачу акти по формі КБ-3 та КБ-2в і рахунок за виконані роботи. Відповідач здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних актів і рахунків.

Як свідчать матеріали справи, зокрема актом приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-3 за серпень 2013 року, виставленим рахунком на оплату № 38 від 29.08.2013, підтверджується факт виконання позивачем та прийняття відповідачем виконаних робіт на загальну суму 55539,31 грн.

Крім того, 03.08.2013 р. між сторонами укладено договір 03/08-13 про надання автопослуг, відповідно до умов яких відповідач доручає, а позивач зобов'язується надати автопослуги з вивозу рідких нечистот на підставі заявок відповідача, який в свою чергу зобов'язується прийняти послуги та розрахуватись за них.

Відповідно до п. 2.1. договору, відповідач оплачує надані послуги згідно акту виконаних робіт та рахунку, пред'явленому позивачем з розрахунку 55 грн. 00 коп. за 1 (один) рейс транспорту.

Пунктом 2.2. договору визначено, що розрахунок за надані послуги проводиться шляхом перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача протягом 1 місяця з моменту отримання замовником рахунку.

Матеріалами справи, а саме актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 32 від 29.08.2013р. підтверджується факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг на загальну суму 16 005,00 грн. без зауважень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не оплатив виконані роботи та надані автопослуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 71 544,31 грн., в тому числі в сумі 55 539,31 грн. за виконані роботи відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 05/08-13 від 05.08.2013р., в сумі 16 005,00 грн. за надані автопослуги відповідно до укладеного між сторонами договору № 03/08-13 від 03.08.2013р.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства В«Чисте містоВ» Роменської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-інвест" 55 539,31 грн. заборгованості за виконані роботи, 16 005,00 грн. заборгованості за надані автопослуги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Разом з цим, відповідач не подав доказів того, що ним було заявлено про недоліки у виконаних позивачем роботах, обґрунтованих доказів неякісного чи не в повному обсязі виконання підрядних робіт.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року підписаний повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень, а відсутність висловлених відповідачем зауважень до виконаних робіт свідчить, в свою чергу, про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у відповідача обов'язку щодо їх оплати.

Акт звірки взаємних розрахунків станом на 09.09.2013р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріпленим печатками, відповідач підтверджує факт наявності боргу перед позивачем за виконані роботи за серпень 2013 року в сумі 55539,31 грн. відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 05/08-13 від 05.08.2013р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не розрахувався за виконані роботи, доказів того, що ним було заявлено про недоліки у виконаних позивачем роботах не подав.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 20.12.2006р. орендарем полігону для складування твердих побутових відходів, де ТОВ "Будпартнер - інвест" виконував роботи по улаштуванню залізобетонного покриття, являється Головне управління міського господарства. Вищезазначений полігон не був переданий на баланс підприємству, а знаходився і знаходиться на даний момент лише в користуванні КП "Чисте місто" РМР. Факт відсутності містобудівної документації та погоджувальних документів на виконання робіт по будівництву улаштування залізобетонного покриття полігону відходів підтверджується актом ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Чисте місто" РМР Роменською об'єднаною державною фінансовою інспекцією від 17.03.2014 року.

Однак, такі посилання не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки договір підряду № 05/08-13 від 05.08.2013р., укладений між сторонами, є чинним та не визнаний недійсним в судовому порядку, а тому повинен виконуватись сторонами належним чином, факт виконання робіт позивачем на виконання вказаного договору підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема актом приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-3 за серпень 2013 року, виставленим рахунком на оплату № 38 від 29.08.2013.

Як зазначив позивач у запереченнях на апеляційну скаргу, скаржник КП "Чисте місто" Роменської міської ради є виконавцем послуг з вивезення, розміщення та захоронення твердих побутових відходів та надавачем послуг з вивезення рідких побутових відходів (нечистот) на території міста Ромни Сумської області; експлуатацію полігону твердих побутових відходів для міста Ромни на земельній ділянці Пустовійтівської сільської ради Роменського району здійснює скаржник КП "Чисте місто" Роменської міської ради; КП "Чисте місто" Роменської міської ради не мало власної техніки для вивозу нечистот, замовляло і отримувало послуги найнятої техніки у ТОВ "Будпартнер-інвест". Скаржник прийняв послуги, що підтверджується актом про надані послуги, підписаний уповноваженими сторонами. Відповідач збирав плату за вивіз рідких нечистот з населення та підприємств, бюджетних оргінізацій міста. Також, позивач зазначив, що він на замовлення КП "Чисте місто" Роменської міської ради виконав облаштування залізобетонного покриття для технологічних потреб, розвантаження та укладання наступних ярусів сміття. Це покриття було замовлено скаржником та облаштовано для його виробничих потреб, щоб після ущільнення шару сміття компактором, сміттєвози висипали сміття на території полігону рівномірно, а не біля шлагбауму при в'їзді. Скаржник протягом 3 років не заявляв жодних претензій щодо влаштування покриття та до отриманих послуг по вивозу нечистот.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Факт надання позивачем відповідачу автопослуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 32 від 29.08.2013р., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб, виставленим позивачем відповідачу рахунком № 37 від 29.08.2013р.

Визнання відповідачем факту наявності боргу перед позивачем за надані автопослуги підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2013р. по 09.09.2013р.

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач за надані послуги своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного та враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати виконаних робіт та наданих автопослуг, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість і задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 71 544,31 грн., в тому числі в сумі 55 539,31 грн. заборгованості за виконані роботи відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 05/08-13 від 05.08.2013р., 16005,00 грн. заборгованості за надані автопослуги відповідно до укладеного між сторонами договору № 03/08-13 від 03.08.2013р.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 39 310,02 грн. інфляційних збитків, 6 317,28 грн. 3 % річних, то судова колегія зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Позивач надав розрахунок за несвоєчасну оплату виконаних робіт та наданих послуг, згідно якого відповідачу нараховані 3 % річних та інфляційні збитки, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором підряду № 05/08-13 та договором про надання автопослуг № 03/08-13, в тому числі 3% річних в сумі 4925,50 грн., інфляційні збитки в сумі 30 521,60 грн. за період з 09.09.2013р. по 22.08.2016р., виходячи з суми заборгованості в розмірі 55 539,31 грн., 3% річних в сумі 1391,78 грн., інфляційні збитки в сумі 8788,42 грн. за період з 30.09.2013р. по 22.08.2016р., виходячи з суми заборгованості в розмірі 16 005,00 грн.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у листі від 01.07.2014року В«Аналізі практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинствіВ» , підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, повинно враховуватися, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті "Урядовий кур'єр". При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Перерахувавши наданий позивачем розрахунок інфляційних, судова колегія зазначає, що суд дійшов правильного висновку, що при розрахунку інфляційних збитків позивачем не враховано, що індекс інфляції розраховується в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Судом першої інстанції правильно враховані межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру, і тому, правомірно задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 39 310,02 грн. інфляційних збитків (в межах заявлених до стягнення сум).

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 6317,28 грн., то суд першої інстанції також правомірно їх задовольнив.

На підставі вищевикладеного, доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи. Інших обставин, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, в ході апеляційного провадження не наведено.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Сумської області від 27.10.2016 р. у справі № 920/842/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Комунального підприємства В«Чисте містоВ» Роменської міської ради, м. Ромни, Сумська область, на рішення господарського суду Сумської області від 27.10.2016 р. у справі № 920/842/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.10.2016 р. у справі № 920/842/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.